ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/48825.01.12
За позовомПриватного акціонерного товариства «УНІКА», м.Київ
доПриватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», м.Київ
простягнення 49 490,00 грн. в порядку регресу
Суддя Ягічева Н.І.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 -предст. за довіреністю (№ 17 від 03.01.12р.
від відповідача:не з'явився;
Приватне акціонерне товариство «УНІКА», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення 49 490,00 грн. в порядку регресу.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011р., розгляд справи призначено на 25.01.2012р.
17.01.2012р. через канцелярію суду від Дніпровського районного суду міста Києва надійшла копія адміністративної справи № 3-7321/11.
В судовому засіданні 25.01.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи.
Крім того, належним доказом повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка на поштовому повідомленні про вручення судової кореспонденції, яке міститься в матеріалах справи.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Представник Позивача у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд
06.12.2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»(Позивач) та ОСОБА_6 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 030310/4055/0000002.
У відповідності до умов даного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
02.08.2011р. в м.Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Hyundai Getz державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, транспортного засобу Suzuki Vitara державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, транспортного засобу Renault Duster державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, транспортного засобу ВАЗ 21043 державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу Geely MR 7151А державний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу Renault Duster державний номер НОМЕР_1, було завдано технічних пошкоджень, що підтверджується Довідкою ДАІ № 8852589 про перелік пошкоджень транспортного засобу, у зв'язку з чим, Страхувальник зазнав матеріального збитку.
Згідно до звіту № 261/09/11 від 05.09.2011р., загальна вартість завданого власнику транспортного засобу транспортного засобу Renault Duster державний номер НОМЕР_1 матеріального збитку склала 84 747,31 грн.
Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Позивач після проведення розрахунку по договору страхування виплатив Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 84 747,31грн., що підтверджується платіжним дорученням № 032250 від 30.09.2011р.
Згідно Постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 03.10.2010 року, дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу Geely MR 7151А державний номер НОМЕР_5, яким керувала ОСОБА_4, п.12.1 та п.11.4 Правил дорожнього руху.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»перейшло в межах суми 84 747,31 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із розгорнутої довідки ДАІ м. Києва вбачається, що транспортний засіб Geely MR 7151А державний номер НОМЕР_5, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Renault Duster державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_7 та знаходився під керуванням громадянки ОСОБА_4.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина ОСОБА_4 встановлена у судовому порядку.
Як вбачається з розгорнутої довідки ДАІ транспортний засіб Geely MR 7151А державний номер НОМЕР_5, належить ОСОБА_7.
Відповідно до ст.ст.993 та 1191 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування»до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
З матеріалів справи вбачається що цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім»(Відповідач) відповідно до полісу № АА/0257083.
Згідно Полісу № АА/0257083, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 50 000,00 грн. а розмір франшизи складає 510,00грн.
Відповідачу була відправлена претензія в порядку регресу про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди № 560 від 17.10.2011 року., яка була залишена останнім без задоволення.
Згідно до п. 2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правовий відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлено, що протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення Страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийняття рішення. Строк прийняття відповідного рішення Страховика щодо сплати страхового відшкодування повинен бути в межах терміну визначеного п. 1 ст. 37 Закону.
Беручи до уваги вказані розрахунки та враховуючи ліміт полісу цивільної відповідальності, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 50 000,00 грн.
У відповідності до ст. 27 ЗУ «Про Страхування», ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Матеріалами справи підтверджено, що сума страхового відшкодування складає 84 747,31 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 49 490,00 грн., оскільки полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0257083 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн., а відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 49 490,00грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у випадку повного задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «УНІКА», м.Київ задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», м.Київ на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м.Київ страхове відшкодування у розмірі 49 490,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з акціонерного товариства «Київський страховий дім», м.Київ на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м.Київ витрати по сплаті судового збору у розмірі 1411,50грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 25.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 26.01.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева