ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/36523.01.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»
до Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»
Про стягнення 2 307,95 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_1, довіреність № 287/12/11 від 14.12.2011
від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» (далі -позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(далі -відповідач) про стягнення 2 307,95 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-20-46/11 від 22.02.2011, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 2307,95 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 03.11.2011р. порушено провадження у справі № 1/365 та призначено розгляд на 16.12.2011 р.
16.12.2011р. представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомили.
Суд відклав розгляд справи на 23.01.2012, у зв'язку з відсутністю представників сторін.
23.01.2012 відповідач подав до канцелярії суду пояснення по суті спору.
23.01.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, надав уточнення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд вирішив розглядати справу по суті спору, оскільки позивачем надано всі документи.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
22.02.2011 між ВАТ «СК «Гарантія»(далі - позивач) як страховиком, та ОСОБА_2 як страхувальником, було укладено договір страхування №5-20-46/11, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «ВАЗ 21104-12551», державний номерний знак НОМЕР_1.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/3923866 від 16.07.2011р., страховиком ВАТ «НАСК «Оранта», було забезпечено транспортний засіб -автомобіль марки «ВАЗ 21101», державний номерний знак НОМЕР_2, згідно зазначеного полісу франшиза дорівнює 510,00 грн.
31.07.2011 в с. Чорнобаївка сталася ДТП за участю транспортного засобу «ВАЗ 21104-12551», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 під його керуванням та транспортного засобу ВАЗ 21101», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під його керуванням.
Відповідно до постанови Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07.09.2011 р. ОСОБА_3 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до страхового акту від 29.08.2011 та розрахунку суми страхового вішкодування до нього, пошкодження транспортного засобу марки «ВАЗ 21104-12551», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 2307,95 згідно платіжного доручення № 340 від 30.08.2011 року.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 2307,95 грн. боргу та судові витрати.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пунктом 37.2 Закону України „Про страхування” визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період , за який нараховується пеня.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
23.01.2012 судом у судовому засіданні встановлено, що при поданні позову позивачем не було враховано франшизу у розмірі 510,00 грн., що передбачена відповідно до полісу АА/3923866 від 16.07.2011, дану обставину було підтверджено відповідачем, згідно пояснень наданих останнім до канцелярії суду 23.01.2012.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 1 797,95 грн., з урахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська 75) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія»(код ЄДРПОУ 14229456, адреса: 01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз 3) суму заборгованості в розмірі 1797 (одну тисячу сімсот дев'яносто сім) грн. 95 коп. -основного боргу, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 56 коп. - витрат по сплаті державного мита та 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог -відмовити.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Мельник В.І.
(Дата складання повного тексту рішення: 26.01.2012)