ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/256-30/40512.01.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"
третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_2 -представник за довіреністю № б/н від 08.11.11.
Від відповідача не з'явився
Від третьої особи не з'явився
Рішення прийнято 12.01.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 22.12.11. по 12.01.12.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.11. у справі № 4/256 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.11. рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.11. у справі № 4/256 залишено без змін.
Постановою Вищого Господарського суду України від 09.11.11. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.11., та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.11. у справі № 4/256 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 16.11.11. призначений повторний автоматичний розподіл справи, і дану справу передано на новий розгляд судді Ващенко Т.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.11. прийнято справу № 4/256 до свого провадження та присвоєно їй № 4/256-30/405; розгляд справи призначено на 06.12.11. о 11-30.
Представником відповідача в судовому засіданні 06.12.11. подано суду письмові пояснення по справі № 4/256-30/405, відповідно до яких відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.
Представник третьої особи в призначене судове засідання не з'явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, письмових пояснень з врахуванням мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 09.11.11. не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.11. розгляд даної справи було відкладено на 22.12.11. о 15-10.
Представник третьої особи в призначене судове засідання 22.12.11. повторно не з'явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, вимог попередніх ухвал суду не виконав.
В судовому засіданні 22.12.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 12.01.12. о 09-50.
Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий напис нотаріуса № 2029, вчинений 27.04.11. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням норм ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04. № 20/5.
В судовому засіданні 12.01.12. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 12.01.12. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 4/256-30/405.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
16.05.08. між Товариством з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енглер-Україна” (Лізингоодержувач) укладено договір “Загальні умови фінансового лізингу” № 587-LD, відповідно до умов якого Лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від продавця транспортний засіб (засоби) разом з додатковим обладнанням, зазначений в специфікації, що є Додатком № 1 до Договору (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов), та передати його у користування Лізингоодержувачу на строк і на умовах, визначених договором лізингу та загальними умовами, а Лізингоодержувач -прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Факт передачі Лізингодавцем Лізингоодержувачу предметів лізингу (легковий автомобіль LEXUS LS 460 та легковий автомобіль Range Rover) підтверджується актами приймання-передачі від 11.06.08. та від 30.10.08.
Згідно розділу 6 Договору, Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіків та умов (Додаток № 2 до Договору).
Розділом 9 договору фінансового лізингу передбачено, що у разі не сплати позивачем своєчасно будь-якої суми, яку він повинен сплатити за будь-яким з фінансових документів, у визначених для сплати валюті та коштах, відповідач має право негайно вилучити предмет лізингу у позивача, а також використовувати будь-які і всі інші наявні в таких обставинах засоби захисту своїх прав, передбачених законодавством, що може бути застосоване.
З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань за Договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів у визначений строк, відповідач 07.04.11. звернувся до позивача з листом про відмову від Договорів фінансового лізингу № 587/1 та № 587/2, які укладені на виконання загальних умов Договору фінансового лізингу № 587-LD від 16.05.08., та відповідно до якого позивачу були передані зазначені вище транспортні засоби.
27.04.11. за заявою ТОВ “УніКредит Лізинг”, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис № 2029 на Договорі фінансового лізингу № 587-LD від 16.05.08. про повернення ТОВ “Енглер-Україна” на користь ТОВ “УніКредит Лізинг” транспортних засобів, які передані в користування на умовах Договору фінансового лізингу № 587-LD від 16.05.08., а саме:
1) легковий автомобіль LEXUS; модель LX 460 L; рік випуску: 2008р.; колір: чорний; кузов: JTHGM46F205022377; двигун: 4608 куб.см; тип транспортного засобу: легковий седан; реєстраційний номер: АА 8889 АР; вартістю 582 005,84 грн.;
2) легковий автомобіль LAND ROVER; модель RANGE ROVER; рік випуску: 2008р.; колір: чорний; кузов: SALLМАМ349А299116; двигун: 4197 куб.см; тип транспортного засобу: легковий універсал; реєстраційний номер: АА 8889 НХ; вартістю 709 605 грн., за несплачені лізингові платежі в сумі 151 483, 59 грн. за період з 31.01.11. по 28.02.11.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 при вчиненні виконавчого напису № 2029 від 27.04.11. не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04. № 20/5.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а відповідно до ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, установленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Умови вчинення виконавчого напису визначені ст. 88 Закону України “Про нотаріат”, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При цьому, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
В зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань за Договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів у визначений строк, відповідач своїми листами № 585 від 07.04.11. та № 586 від 07.04.11. повідомив позивача про відмову від Договорів фінансового лізингу № 587/1 від 05.06.08. та № 587/2 від 29.10.08.
08.06.11. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис № 2029 на Договорі фінансового лізингу № 587-LD від 16.05.08. про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" транспортних засобів, а саме:
- легковий автомобіль LEXUS; модель LX 460 L; рік випуску: 2008р.; колір: чорний; кузов: JTHGM46F205022377; двигун: 4608 куб.см; тип транспортного засобу: легковий седан; реєстраційний номер: АА 8889 АР; вартістю 582 005,84 грн.;
- легковий автомобіль LAND ROVER; модель RANGE ROVER; рік випуску: 2008р.; колір: чорний; кузов: SALLМАМ349А299116; двигун: 4197 куб.см; тип транспортного засобу: легковий універсал; реєстраційний номер: АА 8889 НХ; вартістю 709 605 грн., за несплачені лізингові платежі в сумі 151 483, 59 грн. за період з 31.01.11. по 28.02.11.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.
Згідно п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.99. визначено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.04., встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Таким чином, обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника.
Необхідним є з'ясування не лише правильності вчинення виконавчого напису, а і перевірки правильності вимог, зазначених у виконавчому написі, оскільки при розгляді спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за позовом боржника до кредитора, суд має встановити наявність у позивача права на звернення стягнення на рухоме майно в сумі, яка визначена в виконавчому написі.
Правильність визначення дійсної суми боргу покладається на суд, який за наслідками перевірки і визначає дійсність виконавчого напису (п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні»).
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували заборгованість позивача за вказаним вище Договором, а саме: за період з 31.01.11. по 28.02.11. в сумі 151 483,59 грн.
Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством України передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Але як вбачається, у виконавчому написі нотаріуса № 2029 від 27.04.11. зазначено період заборгованості з 31.01.11. по 28.02.11., тобто термін прострочення зазначено менший, ніж 30 днів, а саме, - 28 днів.
Згідно п. 19 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/120 від 27.06.07. вказано, що відповідно до ч. 7 ст. 50 Закону України «Про нотаріат», спір про право, оснований на вчиненні нотаріальної дії, вирішується судом у позовному порядку. При вирішенні питань підвідомчості такого спору слід крім суб'єктного складу спору виходити з того, що виконавчий напис нотаріального органу не є актом державного чи іншого органу. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса вирішується господарським судом за позовом боржника до стягувача, якщо суб'єктний склад сторін спору відповідає приписам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" за Договором фінансового лізингу в сумі, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса № 2029 від 27.04.11., а тому заборгованість в даному випадку не може вважатись безспірною.
За таких обставин, відповідачем не доведено суду безспірності його майнових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна".
Таким чином, з наведеного вбачається, що в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності суми боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання.
Судом встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 при вчиненні виконавчого напису № 2029 від 27.04.11. не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п.п. б ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
За таких обставин, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 були відсутні правові підстави вважати заборгованість позивача, через наявність якої відповідач вимагав повернення предмету лізингу за виконавчим написом нотаріуса, безспірною, в розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а також термін прострочення грошового зобов'язання зазначено менший, ніж передбачено чинним законодавством України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 77, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" задовольнити повністю.
2. Визнати виконавчий напис № 2029 від 27.04.11., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 37/2б, оф. 1, код ЄДРПОУ 31721290) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 19.01.12.