ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/40123.01.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»
про стягнення шкоди в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 0112-96 від 03.01.2012р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 23.01.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»(надалі ПАТ «СК «Українська страхова група», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(надалі ПАТ «Українська екологічна страхова компанія», відповідач) як відшкодування шкоди, суму в розмірі 8 365, 69 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Українська страхова група»на підставі договору добровільного страхування № 28-0520-1804 від 10.06.2010р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Українська екологічна страхова компанія»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 8 365, 69 грн. в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Ухвали суду відповідачем отримувались, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень.
Провадження у справі порушено ухвалою від 07.11.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором добровільного страхування № 28-0520-1804 від 10.06.2010р. у ПАТ «СК «Українська страхова група», застраховано автомобіль Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2, вигодонабувачем - філія ПАТ «Перший Український міжнародний банк»в м. Донецьку.
Згідно довідки відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, 02.06.2010р. мала місце дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобіля ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області від 05.08.2010р., справа 3-1435/2010р..
Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 973 про оцінку транспортного засобу, що складений 20.07.2010р. оцінювачем ТОВ «Експерт»ОСОБА_4 (свідоцтво ФДМУ МФ № НОМЕР_3 від 18.10.2008р.) складає 8 266, 53 грн..
За страховим випадком -ДТП що сталась 02.06.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № ДНК-1809 від 23.07.2010р. по договору страхування № 28-0520-1804 від 10.06.2010р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 8 365, 69 грн., виплата якого за договором страхування в сумі 6 525, 99 грн. підтверджується платіжним дорученням № 5470 від 25.07.2010р..
Окрім того, виплату страхового відшкодування по сумі 1 839, 70 грн. проведено шляхом зарахування належної до сплати страхувальнику суми в рахунок недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку, згідно умов виплати страхового відшкодування по складеному страховому акту.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань, про вчинення такого правочину інша сторона має бути повідомлена заявою.
Згідно п 13.2 договору добровільного страхування № 28-0520-1804 від 10.06.2010р. … в разі сплати страхувальником не в повному обсязі страхового платежу або будь-якої його частини, у розмірі передбаченому договором страхування, з будь-яких причин, розмір страхового відшкодування зменшується в такій же пропорції, в якій співвідноситься сплачена частина страхового платежу за період страхування, в якому настав страховий випадок, до нарахованого страхового платежу за цей період страхування.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Представленими до матеріалів справи відомостями № 8642428 про дорожньо-транспортну пригоду (витяг з бази АІПС ДТП) підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ПАТ «Українська екологічна страхова компанія»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/833592 з терміном дії до 16.12.2010р..
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області від 05.08.2010р..
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідачем на вимоги суду (ухвали від 07.11.2011р., від 05.12.2011р.) не представлено договору (полісу ВС/833592) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2 за участю якого сталась ДТП 02.06.2010р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (відомостями № 8642428 про дорожньо-транспортну пригоду).
Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір третього типу і укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 02.06.2010р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу розгляду справи (з 07.11.2011р.) суд не повідомлено.
Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/833592), а до ПАТ «СК «Українська страхова група»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 28-0520-1804 від 10.06.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Українська екологічна страхова компанія»як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Оскільки, у матеріалах справи відсутній поліс ВС/833592 обов'язкового страхування цивільної відповідальності, що укладений у відношенні відповідальності за шкоду завдану внаслідок експлуатації автомобіля ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2, встановити факт погодження розміру франшизи при його укладанні неможливо, що свідчить про недоведеність позивачем своїх вимог по сумі 510 грн. (передбачений законом можливий розмір франшизи).
Натомість в іншій частині заявлених вимог, останні не спростовані відповідачем, що є підставою для стягнення суми збитку виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством ...
Згідно звіту № 973 про оцінку транспортного засобу, що складений 20.07.2010р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає вартість матеріального збитку -8 266, 53 грн..
В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є частиною суми страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика. Розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 7 756, 53 грн. (8 266, 53 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста) -510 грн. розмір франшизи передбачений законом), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.
Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Заява на виплату страхового відшкодування за вих. № 274д/11 від 29.03.2011р. міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 14.04.2011р., що підтверджено реєстровим вхідним 1637/11-4 на її примірнику.
Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 310, 96 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 81, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. В частині заявлених вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»510 грн. позов залишити без розгляду.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова 5-Б, ідент. код 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Федорова 32-А, ідент. код 30859524) 7 756, 53 грн. (сім тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень 53 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 310, 96 грн. (триста десять гривень 96 копійок) судових витрат.
4. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 26.01.2012