73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
26.01.2012 Справа № 5024/2471/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Валігурському Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс",
м. Херсон
до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон
про внесення змін до договору про постачання електричної енергії
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 - начальник юр. відділу, дов. №1 від 03.01.2012 р.;
від відповідача - ОСОБА_2 - юрисконсульт, дов. №07/2074-12 від 03.01.2012 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просить внести зміни до договору про постачання електричної енергії №1473 від 25.06.2008 року, укладеного між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ПрАТ "Молодіжний житловий комплекс", шляхом доповнення додатком у запропонованій редакції ПрАТ "МЖК", що є додатком до позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.
25 червня 2008 року між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" та приватним акціонерним товариством "Молодіжний житловий комплекс" укладено договір про постачання електричної енергії №1473.
21 вересня 2010 року ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" видало АТЗТ "МЖК" технічні умови №36/80-534 інженерного забезпечення електропостачання (збільшення потужності) на об'єкт: житловий будинок №68 по пр. 200 років Херсону у м. Херсоні.
Позивач, посилаючись на положення абз. 2 ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 18 та ч. 6 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" і абз. 9, 10 ст. 10 Закону України "Про природні монополії", направив відповідачу листа №660 від 25.11.2011 р. з пропозицією доповнити договір про постачання електричної енергії відповідним додатком №10 щодо порядку прийняття на баланс та відшкодування вартості новозбудованих (реконструйованих) електричних мереж та об'єктів.
Оскільки відповіді від ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" на пропозицію укласти додаток №10 до договору не надійшло, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач проти позовних вимог заперечує стверджуючи, що запропонований позивачем до підписання додаток не містить істотних умов договору про постачання електричної енергії, що передбачені Правилами користування електричної енергії. Також відповідач зазначає, що наданий позивачем проект додатку №10 не оформлений належно, а саме не містить істотних умов та не підписаний самим позивачем і не скріплений його печаткою, наданий в одному екземплярі.
Крім того, відповідач вважає, що передача електричних мереж можлива лише на підставі окремого договору купівлі-продажу між сторонами.
Відповідач також вважає, що в положеннях ст. 18 та ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" зазначено лише про можливість передачі на баланс підприємств електроенергетики мереж, проте не зобов'язує останніх укладати такі договори.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", правонаступником якого є відповідач та акціонерним товариством закритого типу "Молодіжний житловий комплекс", правонаступником якого є позивач, був укладений договір №1473 від 25.06.2008 року про постачання електричної енергії (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався постачати відповідачу для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 255,1 кВт, а відповідач - оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Додатком №4/1 до договору встановлено, що загальна потужність встановлених струмоприймачів 93,5 кВт.
21 вересня 2010 року позивачу були видані відповідачем технічні умови №36/80-534 інженерного забезпечення електропостачання, виконання яких необхідне для збільшення величини прогнозованої приєднаної потужності до 178,4 кВт.
В подальшому позивач звернувся до відповідача з листом №660 від 25.11.2011 р., яким запропонував доповнити договір про постачання електричної енергії додатком №10 "Порядок прийняття на баланс та відшкодування вартості новозбудованих (реконструйованих) електричних мереж та об'єктів", який містить наступні умови:
1. з моменту завершення будівництва (реконструкції) електромереж (відповідно до технічних умов №36/80-534 від 21.09.2010) ПрАТ "МЖК" невідкладно інформує про це електропостачальну організацію, остання ж, протягом одного місяця, з моменту отримання відповідного листа, повинна прийняти на баланс вищезазначені мережі.
2. енергопостачальна організація, протягом одного місяця, з моменту надання ПрАТ "МЖК" обґрунтованого розрахунку витрат на спорудження (реконструкцію) електромереж (відповідно до технічних умов №36/80-534 від 21.09.2010), зобов'язується відшкодувати вартість таких електромереж. (Відшкодування вартості споруджених (реконструйованих) електромереж може здійснюватися в рахунок сплатні ПрАТ "МЖК" за електроенергію.).
Відповідач у відповідь на пропозицію позивача відмовився укладати додаток №10 до договору, у зв'язку з чим ПрАТ "МЖК" звернулось до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення абз. 2 ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 18 та ч. 6 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" і абз. 9, 10 ст. 10 Закону України "Про природні монополії" відповідно до яких, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів (ч. 6 ст. 179 ГК України).
При цьому суд зауважує, що абзац другий частини шостої статті 179 ГК України, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про електроенергетику", абз. 9, 10 ст. 10 Закону України "Про природні монополії" виключено на підставі Закону України №4220-VI від 22.12.2011 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності", який набрав чинності 19.01.2012 року.
Таким чином нормативно-правові акти, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, на підставі названого Закону не є чинними.
Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість. У разі надання обґрунтованої відмови енергопостачальник зобов'язаний повідомити про це органу ліцензування (ліцензіару) (Частина 6 статті 24 в редакції Законів №1821-III (1821-14) від 22.06.2000, №800-VI (800-17) від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом №4220-VI (4220-17) від 22.12.2011.
При цьому суд зазначає, що Закон України "Про електроенергетику" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996р. (надалі - ПКЕЕ), передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 5.1. ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (п. 5.2. ПКЕЕ). Пункт 4 ст. 179 ГК України передбачає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору.
Типовий договір про постачання електричної енергії, який є додатком №3 до ПКЕЕ, не передбачає включення до договору такого додатку як "Порядок прийняття на баланс та відшкодування вартості новозбудованих (реконструйованих) електричних мереж та об'єктів". При цьому, пунктом 5.22. ПКЕЕ передбачено, що до договорів, укладення яких передбачено цими Правилами, за взаємною згодою сторін можуть бути оформлені додатки. В додатках до відповідного договору обумовлюються технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами. Додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі Правилам та нормативно-технічним документам. Умови типового договору про постачання електричної енергії є обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Таким чином, додаток №10 до договору про постачання електричної енергії, який був запропонований позивачем відповідачу не є обов'язковим для укладання, а тому вимоги позивача є безпідставними.
Крім того, надісланий позивачем примірник додатку до договору, який він вважає належною пропозицією, був надісланий в одному екземплярі та не був з його боку підписаний та скріплений печаткою, як це передбачено ст. 181 ГК України.
За таких обставин в задоволенні позову має бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 30.01.2012 р.