73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
"24" січня 2012 р. Справа № 12/92-Б-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Чумаченко М.М., розглянувши справу
за заявою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції м Каховка Херсонської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс" с.Чорноморівка Каховського району Херсонської області
про визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від кредитора - не прибув
від боржника: ліквідатор, арбітражний керуючий Кукурудза О.М.
представник ОСОБА_1. - не прибув
Ухвалою суду від 03.08.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс", з урахуванням особливостей встановлених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- стосовно відсутнього боржника.
Постановою від 26.10.2010р. суд визнав ТОВ «Ренессанс»банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кукурудзу О.М.
До суду від ліквідатора надійшли: заява від 02.08.2011р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2008р. незавершенного будівництва, недобудованого житлового будинку, садибного типу літ «А», з підвалом «А», ґанком літ «А», готовністю 73%, який розташований за адресою АДРЕСА_2, що укладений між боржником та громадянином ОСОБА_1 та заява ліквідатора від 18.09.2011р. про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 12.06.2008р. нерухомого майна - об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку 60- квартирного (торгівельно - побутового комплексу), розташованого за адресою АДРЕСА_1, готовністю 6%.
Ухвалами суду від 11.11.2011р та від 11.10.2011р. суд призначив для розгляду даних заяв судове засідання.
На вимогу суду від представника ОСОБА_1. надійшли письмові пояснення по суті заяв ліквідатора.
Від Каховської ОДПІ надійшов лист з інформацією про зняття податкової застави по ТОВ «Ренессанс»у зв'язку з погашенням податкової заборгованості.
Ліквідатором боржника арбітражним керуючим Кукурудзою О.М. супровідним листом надано додаткові документи з клопотанням залучити їх до матеріалів справи, суд задовольнив клопотання ліквідатора та залучив надані документи до матеріалів справи.
У судовому засідання ліквідатор ТОВ «Ренессанс»Кукурудза О.М. викладає і обґрунтовує позовні вимоги заяв про визнання недійсним договорів від 12.06.2008р. та наполягає на їх задоволенні з підстав наведених у заявах від 02.08.2011р. та від 18.09.2011р.
Представник ОСОБА_1. проти заявлених вимог заперечує, просить суд відмовити у їх задоволенні
Заява ліквідатора Кукурудзи О.М. від 02.08.2011р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2008р. незавершеного будівництва, недобудованого житлового будинку, садибного типу літ «А», з підвалом «А», ґанком літ «А», готовністю 73%), який розташований за адресою АДРЕСА_2, та заява ліквідатора від 18.09.2011р. про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 12.06.2008р. нерухомого майна - об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку 60- квартирного (торгівельно - побутового комплексу), розташованого за адресою АДРЕСА_1 готовністю 6%., що укладені між боржником та громадянином мотивовані тим, що об'єкти нерухомого майна, які становили предмет договорів, були продані за заниженими цінами та з порушенням законодавства, що призвело до відчуження майна та завдання збитків боржнику.
Підставою недійсності правочину, на думку ліквідатора боржника, є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Так, сторони правочину зобов'язані дотримуватися таких загальних вимог для збереження чинності правочину:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавство, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
ТОВ «Ренессанс»був власником об'єкту незавершеного будівництва, недобудованого житлового будинку садибного типу, готовністю 73% літ. «А»з підвалом під «А», ґанком літ «А», який розташований за адресою: АДРЕСА_2. Зазначена нерухомість належить ТОВ «Ренессанс»на підставі договору купівлі - продажу, що посвідченого приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу 26.10.2001р за № 4354.
Відповідно до наданих ліквідатору бухгалтерських документів ТОВ «Ренессанс»балансова вартість зазначеної нерухомості складала 26700,00 грн.
За договором купівлі - продажу від 12.06.2008р. ТОВ «Ренессанс»продало зазначене майно ОСОБА_1. за ціною 26700 грн., але кошти отримані від продажу даного майна на рахунок підприємства не надходили відповідно до бухгалтерських документів.
Таким чином, договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме об'єкту незавершеного будівництва, житлового будинку садибного типу літ «А», готовністю 73% літ «А», з підвалом під «А», ґанком літ. «а»який розташований: АДРЕСА_2, на думку ліквідатора, виконаний не повністю. Окрім несплати коштів за отриману нерухомість, покупцем ОСОБА_1 не виконана умова договору щодо переоформлення земельної ділянки під будинком на себе.
Крім того, при продажі зазначеного майна не було проведено оцінку майна відповідно до ч 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до звіту Агентства з Нерухомості «Гарант»про експертну оцінку даного майна ринкова вартість вищезазначеного житлового будинку станом на 2008 року складає 150000,00грн.
Таким чином, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2008р незавершеного будівництва, недобудованого житлового будинку, садибного типу літ «А», з підвалом «А», ґанком літ «А», готовністю 73%, який розташований за адресою АДРЕСА_2, є таким, що завдав збитків боржнику.
Відповідно до наданих ліквідатором документів, ТОВ «Ренессанс»було власником незавершеного будівництва, житлового будинку 60-ти квартирний літ « А», готовністю 6%, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення Каховського міського районного суду Херсонської області від 20.05.2008р. Балансова вартість зазначеної нерухомості згідно бухгалтерських даних становила 23500грн.
За договором купівлі - продажу від 12.06.2008р. ТОВ «Ренессанс»продало зазначено майно ОСОБА_1. за ціною 23500грн., але кошти отримані від продажу даного майна на рахунок підприємства не надходили, відповідно до наданих ліквідатору бухгалтерських документів, таким чином, на думку ліквідатора не виконано повністю умови договору.
Крім того, при продажі зазначеного майна не було проведено оцінку майна відповіло до ч 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до довідки наданої ліквідатором, від ТОВ «Південь Будсервіс»за попередньою оцінкою будівельні роботи виконані ТОВ «Ренессанс»на будівлі «Торгівельно - побутового комплексу»за адресою АДРЕСА_1 за цінами 2008 року становлять 280000 грн.
Таким чином, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2008р., а саме незавершеного будівництва житлового будинку 60-ти квартирного літ «А», готовністю 6%, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 є таким, що завдав збитків боржнику.
Представником ОСОБА_1. до суду надано письмові пояснення по суті заяв ліквідатора, відповідно до яких ОСОБА_1 заперечує проти вимог ліквідатора та вважає укладені 12.06.2008р. договори дійсними виходячи з наступного.
Відповідно до ч. І ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними відповідно до ч.І ст. 628 ЦК України.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги) покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг).
Всі вище перелічені умови були сторонами дотримані під час укладення договору купівлі - продажу, продавець виявив бажання здійснити продаж майна, обидві сторони є взаємонезалежними юридично та фактично, а також визначили ціну товару недобудованого житлового будинку, садибного типу літ «А», з підвалом «А», ґанком літ «А», готовністю 73%, який розташований за адресою АДРЕСА_2 та незавершеного будівництва житлового будинку 60-ти квартирного літ «А», готовністю 6%, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що не порушує вимоги чинного законодавства на час укладання договорів.
Згідно п. 1.20.8. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Таким чином, застосування звичайних цін в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»можливо виключно податковими органами і органами і виключно з питань оподаткування в цілях встановлення та отримання податку в належному розмірі.
Стосовно посилання ліквідатора на те, що бухгалтерські документи боржника не мають підтвердження отримання боржником грошових коштів від продажу спірних об'єктів, представник ОСОБА_1. зазначає, що відповідно до ч.3 ст.545 Цивільного кодексу України. наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку їх операцій.
Розрахунок за вказане вище майно здійснювався ОСОБА_1 готівкою до укладення договору купівлі - продажу, що підтверджується умовами договорів купівлі - продажу майна та не суперечить приписам ст. 693 Цивільного кодексу України.
Пунктом 2.6. Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті України затвердженими Постановою Правління НБУ України встановлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Тобто, законодавець чітко покладає обов'язок оприбуткування готівки в касі на ТОВ «Ренессанс», та не зобов'язує та навіть не наділяє контрагентів (в даному випадку ОСОБА_1 правом перевіряти касову дисципліну підприємства.
Отже, ціна товару була сплачена у повному обсязі та своєчасно, грошові кошти були передані директору ТОВ «Ренессанс», що підтверджується підписом директора ТОВ «Ренессанс»- ОСОБА_2 на договорах купівлі - продажу від 12.06.2008р.
Відповідно до ч. І ст. 632 та ч. І ст. 691 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, яку Покупець зобов'язується сплатити. Дана вимога покупцем виконана.
Відповідно до заяв ліквідатора, при здійсненні відчуження даних об'єктів нерухомості необхідно було проводити оцінку майна.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках оподаткування майна згідно з законом. В силу ст.ст. 3,4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»оподаткуванню підлягають тільки доходи, отримані від продажу нерухомого майна.
Більш того, наданий заявником звіт оцінювача не відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а саме ст.5 - не пред'явлено сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява ліквідатора Кукурудзи О.М. від 02.08.2011р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2008р. незавершеного будівництва, недобудованого житлового будинку, садибного типу літ «А», з підвалом «А», ґанком літ «А», готовністю 73%, який розташований за адресою АДРЕСА_2, та заява ліквідатора від 18.09.2011р. про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 12.06.2008р. нерухомого майна - об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку 60- квартирного (торгівельно - побутового комплексу), розташованого за адресою АДРЕСА_1, готовністю 6% не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до доданих до матеріалів справи документів 12.06.2008р. між ТОВ «Ренессанс»та ОСОБА_1 було укладено договори купівлі - продажу дані договори посвідчені приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі, за договорами ТОВ «Ренессанс»продало ОСОБА_1. незавершене будівництво, недобудований житловий будинок, садибного типу літ «А», з підвалом «А», ґанком літ «А», готовністю 73%, який розташований за адресою АДРЕСА_2, та нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку 60- квартирного (торгівельно - побутового комплексу), розташованого за адресою АДРЕСА_1 готовністю 6% .
Продаж здійснено за ціною 26700 грн. по першому договору та 23500грн. по другому договору, дана ціна є балансовою вартістю майна, про що зазначено у витягу з реєстру прав власності на дане майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлено ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
- правочин, що вичиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").
При укладанні даних догорів купівлі - продажу сторонами було дотримано приписи чинного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Сторонами дотримано вимоги ст. 657 ЦК України: спірні договори купівлі-продажу укладено у письмовій форм, нотаріально посвідчено та зареєстровано у Державному реєстрі правочинів.
Згідно ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. Спірне майно договір купівлі-продажу належало ТОВ «Ренессанс»на підставі договору купівлі -продажу, посвідченого приватним нотаріусом 26.10.2001р. № 354, та на підставі заочного рішення Каховського міського районного суду Херсонської області від 20.05.2008р., зареєстрованого в Херсонському БТІ за № 34, реєстраційний № 23250119.
Відповідно до наданого ліквідатором витягу з державного реєстру правочинів за ОСОБА_1 зареєстрованого право власності на нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку 60- квартирного (торгівельно - побутового комплексу), розташованого за адресою вул. К.Лібкнехта, 130, м. Каховка, Херсонської області.
Спірні договори купівлі-продажу укладені між ТОВ «Ренессанс»та ОСОБА_1 підписані від імені продавця договір підписано директором, який мав необхідний для цього обсяг цивільної дієздатності, та відповідно до п.4.2 Статуту ТОВ «Ренессанс»мав право без доручення виконувати дії від імені товариства.
Отже, волевиявлення боржника при укладанні спірного договору купівлі-продажу, було вільним та відповідало його внутрішній волі, так як продавець усвідомлював значення своїх дій.
Крім того, в матеріалах справи відсутні допустимі докази того, що при укладанні спірного договору, волевиявлення ТОВ «Ренессанс»не було вільним і не відповідало його внутрішній волі.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що при укладанні спірних договорів купівлі-продажу від 12.06.2008р. сторонами були до держані загальні вимоги, які є необхідними для чинності правочину.
Відповідно до п.1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.
Згідно із п.11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом «угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо, зокрема, угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.
Такими угодами є угоди, що спрямовані на відчуження нерухомого майна боржника у будь-який спосіб. При цьому, на керуючого санацією покладений обов'язок довести господарському суду, що однією зі сторін оспорюваної угоди є заінтересована особа, визначення якої надане в ст. 1 Закону, а також надати докази того, що в результаті укладання такої угоди кредиторам вже завдані або можуть бути завдані збитки, наприклад, якщо майно боржника було продане за ціною нижче звичайної.
Так, відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство заінтересованою особою стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівника боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) -боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.
Однак всупереч наведеного, в матеріалах справи немає доказів того, що ОСОБА_1, який уклав спірний договір купівлі-продажу з боржником, є заінтересованою особою стосовно боржника.
Крім того, немає й доказів на підтвердження того, що в результаті укладання спірної угоди кредиторам вже завдані або можуть бути завдані збитки.
Основною підставою за заявою ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кукурудзи О.М. для визнання договорів недійсними є невідповідність ціни за якою були продані об'єкти нерухомості реальній вартості даного майна. Однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного.
Таким доказом, може бути лише висновок експерта про вартість саме спірного об'єкту нерухомості на момент його продажу. Наявні у справі відомості щодо середньої вартості комерційної нерухомості не можуть бути прийняті в якості доказу, оскільки такі дані не враховують фактичний стан об'єкту на момент продажу та інші обставини, як можуть впливати на визначення ціни продажу.
Крім того, як вбачається із пункту 3 спірних договорів, вартість нежитлових будівель та споруд, що відчужувались на користь ОСОБА_1., на момент укладання спірного договору, становила за першим договором 26700 грн. та по другому договору 49405грн., що підтверджується Витягами з реєстру права власності на нерухоме майно, виданих Каховським БТІ за № 18332113 від 01.04.2008р. та за № 13.08.2009р від 13.08.2009р., ціна продажу спірних об'єктів нерухомого майна ідентична сумі визначеною у витягах з реєстру права власності на нерухоме майно, яка не є нижчою за встановлену.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ліквідатора ТОВ «Ренессанс»про визнання договору купівлі-продажу незавершене будівництва, недобудований житловий будинок, садибного типу літ «А», з підвалом «А», ґанком літ «А», готовністю 73%, який розташований за адресою АДРЕСА_2, та договір купівлі - продажу нерухомого майна - об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку 60-квартирного (торгівельно - побутового комплексу), розташованого за адресою АДРЕСА_1 готовністю 6% недійсними.
На підставні викладеного та керуючись ст. 203, ст. ст. 638, 655, 657, 658 Цивільного кодексу України, ст. 17, ст. 22-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити ліквідатору ТОВ «Ренессанс»арбітражному керуючому Кукурудзі О.М. у задоволені заяви від 02.08.2011р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2008р. незавершеного будівництва, недобудованого житлового будинку, садибного типу літ «А», з підвалом «А», ґанком літ «А», готовністю 73%, який розташований за адресою АДРЕСА_2, що укладений між боржником та громадянином ОСОБА_1 та заяви ліквідатора від 18.09.2011р. про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 12.06.2008р. нерухомого майна - об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку 60-квартирного (торгівельно - побутового комплексу), розташованого за адресою АДРЕСА_1 готовністю 6%.
2. Ухвалу надіслати: Каховській ОДПІ, ліквідатору Кукурудзі О.М., ОСОБА_1., ОСОБА_3
Суддя Т.Г. Пінтеліна