Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" січня 2012 р. Справа № 5023/10361/11
вх. № 10361/11
Суддя господарського суду Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 29.11.2010 р.)
1. відповідача - не з'явився
2. відповідача - не з'явився
розглянувши матеріали справи за позовом Харківської обласної спілки споживчих товариств, м. Харків
до 1. Закритого акціонерного товариства "Ремхладомонтаж", м. Харків ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр", м. Харків
про визнання зборів неправомочними
Позивач, Харківська обласна спілка споживчих товариств, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Ремхладомонтаж" (надалі - 1. Відповідач) від 08.12.2005 року неправомочним та про визнання рішення загальних зборів акціонерів 1. Відповідача від 08.12.2005 року недійсним.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.
Представник 1. Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги попередньої ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник 2. Відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала суду, яка була направлена на адресу зазначену в позовній заяві, повернулась до господарського суду Харківської області з довідкою поштового відділення зв'язку - за закінченням терміну зберігання.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.11.2004 р. загальними зборами акціонерів ЗАТ “Ремхладомонтаж” було прийнято рішення про збільшення статутного фонду товариства до 691 441,00 грн. шляхом додаткового випуску акцій номінальної вартості 1 грн. у кількості 300 000 штук акцій на загальну суму 300 000 грн., що відображено у протоколі загальних зборів акціонерів ЗАТ “Ремхладомонтаж” від 01.11.2004 р. № 3.
Станом на 01.11.2004 р. - дату прийняття акціонерами рішення про додаткову емісію акцій долі акціонерів ЗАТ “Ремхладомонтаж” були розподілені наступним чином: Харківська облспоживспілка була власником - 199635 шт. акцій на суму 199635,00 грн., що складало 51% статутного фонду; ЗАТ “ВК “Світло Шахтаря” було власником - 97860 шт. акцій на суму 97860,00 грн., що складало 25% статутного фонду; фізична особа - ОСОБА_2 мав у власності - 93946 шт. акцій на суму 93946,00 грн., що становило 24% статутного фонду, що підтверджено установчим договором про створення ЗАТ “Ремхладомонтаж” від 26.09.2001 р. та додатковою угодою від 11.12.2002 р. до установчого договору від 26.09.2001 р.
Відповідно до п. 22 Протоколу № 3 від 01.11.04 р. акціонери мають переважне право на придбання акцій, що випускаються додатково, у кількості пропорційній їх частці в статутному фонді на дату прийняття рішення про додатковий випуск акцій. Зазначене переважне право повинно бути реалізоване акціонерами шляхом подання заяви генеральному директору про придбання акцій додаткового випуску та підписання відповідних договорів розміщення акцій.
Розподіл акцій додаткової емісії по п. 19 протоколу загальних зборів акціонерів від 01.11.2004 р. був проведений пропорційно часткам акціонерів в статутному фонді товариства на дату прийняття рішення про додатковий випуск акцій, а саме: Харківська обласна спілка споживчих товариств (облспоживспілка) - 51%, що становить 153 000 грн. від вартості акцій додаткового випуску; ЗАТ “ВК “Світло Шахтаря” - 25%, що становить 75 000 грн. від вартості акцій додаткового випуску; ОСОБА_2 - 24%, що становить 72 000 грн. від вартості акцій додаткового випуску.
Розподіл відповідає положенням Протоколу загальних зборів ЗАТ “Ремхладомонтаж” від 01.11.2004 р. та п. 10 Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого наказом ДКЦПФР від 16.10.2000 р. № 158.
Пунктом 13 вказаного Положення передбачено, що для реалізації свого переважного права на придбання акцій, що випускаються додатково, протягом встановленого для цього терміну подається заява акціонерами та здійснюється оплата акцій відповідно до умов випуску.
Акціонерами ЗАТ “Ремхладомонтаж” термін для подачі заяв та укладання договорів розміщення акцій з емітентом був встановлений п. 19 протоколу загальних зборів від 01.11.2004 р. № 3 та складав 5 днів з дати проведення зборів.
01.11.2004р. Харківська облспоживспілка подала заяву до ЗАТ “Ремхладомонтаж”, яка була отримана Генеральним директором ЗАТ “Ремхладомонтаж” - Балинським В.О., про що свідчить його підпис, скріплений печаткою товариства і на підставі якої між ЗАТ “Ремхладомонтаж” та Харківською облспоживспілкою був укладений договір розміщення простих іменних акцій від 01.11.2004 р. додаткового випуску у кількості 153000 штук на суму 153000,00 грн.
Відповідно до п. 3 договору від 01.11.2004 р., Позивач сплатив до статутного фонду товариства в рахунок оплати 153000 штук акцій на загальну суму 153000,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями від 26.04.05 р. № 6 та від 19.05.05р. № 8.
Харківська облспоживспілка зобов'язана була сплатити акції у повному обсязі протягом шести місяців з дати реєстрації змін до Статуту товариства, пов'язаних із збільшенням розміру статутного капіталу в порядку п. 3 Договору розміщення акцій від 01.11.2004 р.
На виконання рішення загальних зборів ЗАТ “Ремхладомонтаж” від 01.11.2004 р. всі акціонери подали заявку та підписали відповідні договори розміщення акцій.
09.11.2004 р. ЗАТ “ВК “Світло Шахтаря” звернулося із заявою до ЗАТ “Ремхладомонтаж” про укладення договору розміщення акцій додаткового випуску, і того ж дня уклали договір розміщення акцій. На підставі договору від 09.11.2004 р. були внесені зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ “Ремхладомонтаж”.
Систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ “Ремхладомонтаж” відповідно до договору від 25.12.2001 р. № 247-р веде Торгово-промисловий фондовий регістр у формі ТОВ. Відповідно до Розділу І предметом цього договору є діяльність по веденню реєстру власників іменних цінних паперів Емітента, яка здійснюється Реєстратором згідно з діючим законодавством, яке регулює сферу обігу іменних цінних паперів, а Реєстратор приймає на себе зобов'язання по веденню реєстру власників іменних цінних паперів емітента відповідно до діючого законодавства, яке регулює сферу обігу іменних цінних паперів (розділ 1 та п.2.2.1 договору № 247-р від 25.ХП-01р).
Протоколом загальних зборів засновників Торгово-промисловий фондовий регістр у формі ТОВ 18.01.06 р. було прийнято рішення про зміну найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий фондовий регістр”. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 № 084633 2. Відповідач має назву Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий фондовий регістр”.
Відповідно до ст. 7 Положення про діяльність з обліку прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність, затвердженого Наказом Президента України № 247/94 від 25.05-1994р. “Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність”, - дані до реєстру вносяться на підставі документів, що відповідно до законодавства України їх підтверджують, при цьому, підставою для внесення змін до реєстру є письмове розпорядження власника або особи, що діє за його дорученням про передачу іменних цінних паперів, а також інші документі, що підтверджують, відповідно до законодавства України, зміну права власності на іменні цінні папери, а також рішення ДКЦПФР від 26.05.1998р. № 60 “Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” зі змінами та доповненнями.
Листом № 29 від 18 травня 2005 р. Генеральний директор ЗАТ “Ремхладомонтаж” звернувся до реєстратора ТОВ “Торгово-промисловий фондовий регістр” з вимогою внести зміни до реєстру ЗАТ “Ремхладомонтаж” в частині реєстрації за Харківською облспоживспілкою 153 000 акцій на загальну суму 153 000,00 грн.
Листом від 21.05.2005 р. № 06/247 реєстратор “Торгово-промисловий фондовий регістр” відмовився внести зміни до системи реєстру ЗАТ “Ремхладомонтаж” в частині реєстрації за Харківською облспоживспілкою 153 000 акцій на загальну суму 153 000 грн. у зв'язку з невідповідністю даних, які раніше надавались емітентом.
Відповідно до даних реєстру власників іменних цінних паперів станом на 25.11.2005 р. зазначено, що сумарна вартість випущених цінних паперів дорівнює 691 441 акції, на суму 691 441 грн. відповідно до свідоцтва про реєстрацію від 27.12.2004 р. №122/20/1/04, а акції між акціонерами розподілялись наступним чином: Харківська обслпоживспілка - 199635 акцій на суму 199635,00 грн., що дорівнює 28,87231 % від статутного фонду; ЗАТ “Виробничий комплекс “Світло Шахтаря”- 211 860 акцій на суму 211 860,00 грн., що дорівнює 30,64036 % від статутного фонду; ОСОБА_2 - 129 946 акцій на суму 129 946,00 грн., що дорівнює 18,79351 % від загального статутного фонду. Кількість підписаних, але нерозміщених акцій станом на 25.11.2005 р. дорівнювало 150 000 шт. на суму 150 000,00 грн.
Таким чином, ЗАТ “Ремхладомонтаж” та ТОВ “Торгово - промисловий фондовий регістр” були порушені права Харківської Облспоживспілки як власника та акціонера, що пов'язано з невнесенням змін до реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до договору від 01.11.2004 р., в результаті чого частка Позивача з 51% зменшилась до 28,87% у статутному фонді ЗАТ “Ремхладомонтаж”, тим самим порушивши переважне право Позивача на додаткові випущені акції та позбавивши Харківську Облспоживспілку права приймати участь в управлінні товариством.
Згідно рішення ДКЦПФР № 60 від 26.05.98р., яке діяло на час підписання договору з Харківською облспоживспілкою від 01.11.2004 р. “Про впорядкування діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів” при здійсненні випуску документальних іменних акцій до виготовлення бланків сертифікатів, що є останньою операцією емісії акцій та проводиться після внесення повної інформації до системи реєстру власників іменних цінних паперів, право власності на акції підтверджується договорами на придбання цінних паперів.
Харківська облспоживспілка як власник простих іменних акцій у кількості 153000 штук на суму 153000,00 грн. відповідно до договору від 01.11.2004 р. ніяких дій, які б свідчили про відмову від власності на акції не здійснила, а тим більше оплатила повну суму за акції відповідно до укладеного договору, оплата була прийнята емітентом, тобто настав правовий результат з настанням правових наслідків, обумовлених договором, але ТОВ “Торгово-промисловий фондовий регістр” відмовився виконати свої зобов'язання та внести відповідні зміни до системи реєстру.
Факт реалізації Позивачем свого переважного права на придбання 153000 штук акцій на суму 153000,00 грн. підтверджений заявою та договором від 01.11.04 р.
Харківська Облспоживспілка оскаржила такі дії Відповідачів до господарського суду, у результаті чого рішенням Господарського суду Харківської області від 23.07.2007 р. по справі № 54/62-07 було визнано недійсним договір розміщення акцій укладений ЗАТ “Ремхладомонтаж” з ЗАТ “Виробничий комплекс “Світло Шахтаря” від 09.11.2004 р. на 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 75 000 грн. та договір розміщення акцій укладений ЗАТ “Ремхладомонтаж” з ЗАТ “Виробничий комплекс “Світло Шахтаря” від 09.11.2004 р. на 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000,00 грн.
Позивач зазначає, що 2. Відповідач незважаючи на наявність судового рішення від 23.07.2007 р. по справі № 54/62-07, яким визнано недійсним договір розміщення акцій укладений ЗАТ “Ремхладомонтаж” з ЗАТ “Виробничий комплекс “Світло Шахтаря” від 09.11.2004 р. на 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000 грн., який став підставою для реєстрації розміщених за Харківською облспоживспілкою акцій додаткового випуску у розмірі 153 000 штук на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000 грн. за ЗАТ “Виробничий комплекс “Світло Шахтаря”, відмовляється внести зміни до системи реєстру, в частині реєстрації за Харківською облспоживспілкою 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000 грн. Неодноразові звернення Харківської Облспоживспілки до реєстратора з цього приводу залишились без задоволення.
У зв'язку з цим Харківська Облспоживспілка звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ЗАТ “Ремхладомонтаж”, ТОВ “Торгово - промисловий фондовий регістр”, третя особа - ЗАТ “Виробничий комплекс “Світло Шахтаря”, про зобов'язання ТОВ “Торгово - промисловий фондовий регістр” внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ “Ремхладомонтаж”, в частині реєстрації за Харківською обласною спілкою споживчих товариств 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000,00 грн., шляхом списання з рахунку ЗАТ “Виробничий комплекс “Світло Шахтаря” 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000,00 грн., які були зареєстровані за ЗАТ “ВК “Світло Шахтаря” на підставі договору розміщення акцій від 09.11.2004 р. та зарахування на рахунок Харківської облспоживспілки 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.05.2011 року, залишеним в силі Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р. (справа № 35/680-05), позовні вимоги Харківської облспоживспілки задоволені. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий фондовий регістр” внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів Закритого акціонерного товариства “Ремхладомонтаж”, в частині реєстрації за Харківською обласною спілкою споживчих товариств (облспоживспілка) 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000 грн., шляхом списання з рахунку закритого акціонерного товариства “Виробничий комплекс “Світло Шахтаря” 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000 грн. (які були зареєстровані за ЗАТ “ВК” Світло Шахтаря” на підставі договору розміщення акцій від 09.11.04 р., який був визнаний у судовому порядку недійсним) та зарахуванням на рахунок Харківської обласної спілки споживчих товариств 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000 грн.
Дане рішення на час розгляду судом цієї справи Відповідачем виконано, відповідні зміни у встановлений судом спосіб вчинено, на підтвердження чого Позивачем додано до справи копія Сертифікату акцій № 3 та копія Виписки з реєстру власників іменних цінних паперів № 36/247, згідно даних яких кількість цінних паперів, що належить Харківській Облспоживспілці, становить 352 635 шт., тобто 51,000013 % частки у статутному капіталі. Датою реєстрації за Облспоживспілкою спірних 153 000 шт. акцій є 27.12.2004 р.
08.12.2005 р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів ЗАТ “Ремхладомонтаж”, на яких акціонерами було прийнято наступні рішення: відкликано з посади генерального директора ЗАТ “Ремхладомонтаж” Балинського В.О. та обрано генеральним директором ЗАТ “Ремхладомонтаж” Кузьміна І.Г. Також, на цих зборах акціонерів було вирішено, що Балинському В.О. слід після закінчення загальних зборів акціонерів, що відбулися 08.12.2005 р., негайно передати Кузьміну І.Г. згідно акту приймання-передачі документацію, товарно-матеріальні цінності, майно, печатку, штамп, ключі від приміщень ЗАТ “Ремхладомонтаж”; ревізійну комісію ЗАТ “Ремхладомонтаж” було вирішено не відкликати, а посадових осіб ЗАТ “Ремхладомонтаж” до майнової відповідальності не притягати.
Проведення зборів та прийняття оскаржуваних рішень стало можливим у зв'язку з тим, що на рахунок власника, Харківської облспоживспілки, не було зараховано сплачені іменні цінні папери та у зв'язку з цим до реєстру власників не були внесені відповідні зміни. В супереч цьому, цінні папери на які Харківська облспоживспілка підписалася і оплатила були зараховані на рахунок емітента.
Кількість голосів, що мають акціонери на день проведення оскаржуваних загальних зборів акціонерів, визначалися відповідно до кількості повністю сплачених акцій, які зараховані на рахунки власників іменних цінних паперів. Кількість несплачених акцій, тих, що зараховані на рахунок емітента, при підрахуванні голосів не враховується, що, як доведено Позивачем та встановлено рішеннями Господарського суду Харківської області по справах № 54/62-07 та № 35/680-05, було здійснено в супереч нормам діючого законодавства та з порушеннями прав та законних інтересів Позивача.
Позивач, своїми поясненнями у судовому засіданні та доданими до справи документами підтвердив порушення його прав як власника і акціонера, що пов'язано з внесенням змін до реєстру власників іменних цінних паперів шляхом проведення реєстрації за ЗАТ “ВК “Світло Шахтаря” акцій відповідно до договору від 09.11.2004 р., який був визнаний недійсним у судовому порядку, в результаті чого частка Позивача з 51% зменшилась до 28,87% у статутному фонді ЗАТ “Ремхладомонтаж”, що в свою чергу призвело до безпідставного перерозподілу часткової участі між акціонерами в управлінні ЗАТ “Ремхладомонтаж”, та до порушення переважного права Позивача.
Відповідно до п. 6.6 “Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів”, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 р. № 60, чинного станом на 08.12.2005 р., на рахунок власника зараховуються тільки сплачені іменні цінні папери за інформацією з журналу обліку розміщення. Цінні папери, на які особа підписалася, але не сплатила, зараховуються на особовий рахунок емітента. З вищезазначеного вбачається, що Харківська Облспоживспілка, у відповідності до рішення загальних зборів ЗАТ “Ремхладомонтаж” від 01.11.2004 р., уклала договір розміщення акцій 01.11.04 р. на 153 000 штук акцій на загальну суму їх оплати у розмірі 153 000,00 грн. та оплатила ці акції у повному обсязі, у відповідності з умовами договору, але зміни до системи реєстру ЗАТ “Ремхладомонтаж” в частині реєстрації за Харківською Облспоживспілкою безпідставно внесені не були.
Згідно з протоколом реєстрації учасників позачергових зборів акціонерів ЗАТ “Ремхладомонтаж” від 08.12.2005 р. загальна кількість випущених акцій, відповідно до статуту, дорівнює 691441 шт. акцій на 691441,00 грн. Кількість нерозміщених акцій дорівнює 150000 шт. акцій. Загальна кількість акцій зареєстрованих для участі у загальних зборах акціонерів дорівнювала 341806 шт.
Судом встановлено, що Відповідачі розраховували кворум загальних зборів від загальної кількості голосуючих акцій, а саме від 514 441, а не від загальної кількості акцій відповідно до статуту, кворум 63% акцій було визначено із 541 441 шт. акцій, частка акцій у акціонерів, які зареєструвалися для участі у позачергових загальних зборах буде меншою від 49,0% від загальної кількості випущених акцій.
Таким чином, реєстратор незаконно не врахувавши 153000 акцій при визначені кількості голосів акціонерів, що з'явилися для участі в позачергових загальних зборах акціонерів ЗАТ “Ремхладомонтаж” 08.12.2005 р., дійшов хибного висновку про те, що кількість голосів акціонерів, що з'явилися для участі в оскаржуваних зборах, могла скласти 63% голосів, що дає підставу стверджувати про відсутність кворуму, а разом з цим неправомочність зборів та незаконність рішень прийнятих на цих зборах.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити частково, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно п. 4 ст. 12 ГПК України, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів підвідомчі господарським судам.
Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування (ст. 35 ГПК України). Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку (Рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2007 р. по справі № 54/62-07, залишено в силі Постановою Харківського апеляційного господарського суду та Постановою Вищого господарського суду України; Рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2011 року, залишеним в силі Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р. по справі № 35/680-05 (а.с. 11-43)).
При цьому, справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ч. 6 ст. 16 ГПК України).
Закон також наголошує на тому, що являють собою корпоративні права. Так, стаття 167 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV (надалі - ГК України) містить легальне визначення корпоративних прав, відповідно до якої останні - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Таке визначення корпоративних прав знаходить своє відбиття й у ч. 1 п. 8 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року N 514-VI (надалі - Закон про АТ).
Відповідно до п. 1.4. Рекомендацій вищого господарського суду України від 28.12.2007 N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначено, що як випливає зі змісту пункту 1 частини четвертої статті 12 ГПК, до корпоративних спорів належать спори між учасниками (акціонерами) господарського товариства з приводу створення, припинення товариства та управління його діяльністю. Оскільки установчі документи господарського товариства затверджуються під час створення товариства, подаються для державної реєстрації товариства та в подальшому регулюють відносини з приводу управління господарським товариством, спори за позовами учасників товариства про визнання недійсними установчих документів товариства або їх частини, змін до них належать до корпоративних і вирішуються господарськими судами за місцезнаходженням відповідних господарських товариств. Спори про ліквідацію чи скасування державної реєстрації господарських товариств за позовами акціонерів або учасників до товариств є корпоративними спорами як такі, що виникають між учасниками господарського товариства та господарським товариством з приводу припинення останнього.
Статтею 15 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (надалі- ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також права на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений чинним законодавством (ч. 1 ст. 16 ЦК України). В свою чергу відповідно до ст. 20 ГК України, як спеціального закону по відношенню до ЦК України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом відшкодування збитків.
Пунктом 29 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.10.08р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” передбачено, що господарські суди повинні врахувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
Зазначеною постановою п. 21 передбачено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 ЗУ “Про господарські товариства. Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.”
Відповідно до ст. 41 ЗУ “Про господарські товариства” загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів.
Згідно п. 25 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.10.08р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” згідно зі статтями 41, 60 Закону про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.
Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.
Загальні збори є неправомочними, якщо реєстрація акціонерів у день проведення загальних зборів не здійснювалась (стаття 159 ЦК, стаття 41 Закону про господарські товариства), у зв'язку з неможливістю визначення кворуму на загальних зборах. Рішення, прийняті на таких загальних зборах, у судовому порядку визнаються недійсними.
Правомочність загальних зборів визначається на підставі реєстру акціонерів у день проведення загальних зборів (частина перша статті 41 Закону про господарські товариства), а не фактичної участі акціонерів у прийнятті загальними зборами рішень.
При цьому, суд зазначає, що у законодавстві відсутній такий спосіб захисту суб'єктивного права цивільного як визнання неправомочними рішення загальних зборів акціонерів, хоча у законодавстві і є такий термін як правомочність зборів. Іншої правової конструкції з цього питання у діючому законодавстві не міститься.
За п. 6 Постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору. А за п. 10 цієї ж постанови судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та не випливають із положень законодавства.
У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів правомочними, як такі, що не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.
Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно зі статтями 41, 60 Закону про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними. Загальні збори є неправомочними, якщо реєстрація акціонерів у день проведення загальних зборів не здійснювалась (стаття 159 ЦК, стаття 41 Закону про господарські товариства), у зв'язку з неможливістю визначення кворуму на загальних зборах. Рішення, прийняті на таких загальних зборах, у судовому порядку визнаються недійсними. Правомочність загальних зборів визначається на підставі реєстру акціонерів у день проведення загальних зборів (частина перша статті 41 Закону про господарські товариства), а не фактичної участі акціонерів у прийнятті загальними зборами рішень (п. 25 згаданої Постанови).
Відповідно до Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” власнику акцій надано право на управління товариством (зокрема через участь у загальних зборах), право на отримання частки прибутку (у вигляді дивідендів), власнику акцій надано право на управління товариством (зокрема через участь у загальних зборах), право на отримання частки прибутку (у вигляді дивідендів). А відповідно до ст. 5 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.
Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке засноване на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст. 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суд вважає, що Позивачем доведено порушення норм чинного законодавства, допущених при скликанні та проведенні загальних зборів акціонерів ЗАТ “Ремхладомонтаж” від 08.12.2005 р., та котрі, відповідно до норм чинного законодавства є підставою для визнання недійсними рішень таких загальних зборів, а саме про (п.17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"): порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення Позивача можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів; прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.
За таких підстав, у задоволенні позовних вимог Позивача слід частково відмовити.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості -є однією з основних засад судочинства.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі частковому задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 41 ЗУ "Про господарські товариства" ст. 159 ЦК України, ст. 1 ГК України, статтями 32-35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - < Текст >
В позові відмовити частково.
Визнати рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Ремхладомонтаж» від 08.12.2005 р. недійсним.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ремхладомонтаж" (61064, м. Харків, Профспілковий бульвар, 64, код 30427815) на користь Харківської обласної спілки споживчих товариств (61125, м. Харків, Нетіченська набережна, 14, код 017776118) суму у розмірі 315,34 грн. - судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр" (61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, к. 65, код 23920921) на користь Харківської обласної спілки споживчих товариств (61125, м. Харків, Нетіченська набережна, 14, код 017776118) суму у розмірі 315,34 грн. - судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис) Жигалкін І.П.
Повний текст рішення підписаний 23 січня 2012 року
по справі № 5023/10361/11.