"18" січня 2012 р.Справа № 8/79/5022-1564/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", вул. Танкова, 8, поверх 6, оф.1, м. Київ, 04112
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АТ "Індустріально-експортний банк" (м. Київ, 01034, Шевченківський р-н, вул. Пушкіна, 42/4), в особі Філії "Тернопільська дирекція" АТ "Індекс-Банк", майдан Перемоги, 4А , м. Тернопіль
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадлей Білд", вул. Сонячна, буд. 8, м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область
про звернення стягнення за заставлене згідно Договору застави від 16.09.2008 року майно в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору №50/08-К від 16.08.2008 року в загальній сумі 63 990 грн. 69 коп.
За участю представників сторін від:
Позивача: ОСОБА_1 -представника, довіреність № 222/48 від 09.11.2011р.
Відповідача: не прибув
Третьої особи: не прибув
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Халдей Білд", м. Тернопіль, надалі - відповідач, про звернення стягнення за заставлене, згідно Договору застави від 16.09.2008 року майно в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору №50/08-К від 16.08.2008 року в загальній сумі 63 990 грн. 69 коп., з яких: 45 462,40грн. -заборгованість по кредиту, 6 494,27грн. -заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2 993,56грн. -3% річних та 9 040,46 грн. -інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.09.2008 року між третьою особою та відповідачем укладено Кредитний договір №50/08-К, на виконання якого Банком надано позичальнику грошові кошти на умовах визначених Договором. Зобов'язання за Кредитним договором забезпечено Договором застави від 16.09.2008 року. 26 вересня 2009 року між третьою особою та ТзОВ "АУЗ Факторинг" укладено Договір Факторингу №03/09, за яким відбулось відступлення права вимоги за Кредитним договором №50/08-К та позивач набув прав Кредитора до Позичальника (відповідача) у справі. Відповідачем не виконано зобов'язань по Кредитному договору №50/08-К від 16.09.2008р., що призвело до виникнення заборгованості, яку позивач, посилаючись на норми ЦК України, просить стягнути за рахунок заставного майна.
В підтвердження викладеного надано: Кредитний договір №50/08-К від 16.09.2008 року, Договір застави від 16.09.2008 року, банківські виписки з рахунку позичальника, договір Факторингу №03/09 від 26.09.2009 року; витяг з додатку №1 до договору факторингу №03/09 від 26.09.2009р., договір доручення №26/09/09-1 від 26.09.2009р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 04.11.2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16:00 год. 28.11.2011 року. Окрім того, в порядку ст. 27 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено АТ "Індустріально-експортний банк" (м. Київ, 01034, Шевченківський р-н, вул. Пушкіна, 42/4), в особі Філії "Тернопільська дирекція" АТ "Індекс-Банк", майдан Перемоги, 4А , м. Тернопіль.
В судових засіданнях 28.11.2011 року, 21.12.2011 року та 11.01.2012 року розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:35 год. 21.12.2011 року, до 10:00 год. 11.01.2012 та, відповідно, до 10:10 год. 18.01.2012 року, з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Строк вирішення спору, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено до 18.01.2012р., про що судом винесено відповідну ухвалу від 21.12.2011 року.
В судове засідання 18.01.2012 року повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 18.01.2012р. не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Разом з тим, 11.01.2012 року на адресу суду надав відзив на позов б/н б/д (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №8264(н) 11.01.2012 р.), згідно якого позовні вимоги визнав в повному обсязі. Розгляд справи в судовому засіданні 18.01.2012 року просить проводити за відсутності повноважного представника, за наявними у справі документами.
Представник третьої особи в судове засідання 18.01.2012р. не прибув, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. ст. 22, 27 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представників відповідача та третьої особи, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи представників позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
16 вересня 2008 року між Акціонерним товариством "Індустріально -Експортний Банк", в особі філії "Тернопільська дирекція" АТ "Індексбанк", Банк, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хадлей Білд", Позичальник, з другої сторони, укладено Кредитний договір №50/08-К, за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 60 642 грн. 40 коп., зі сплатою 22,0% річних, терміном користування з 16 вересня 2008 року до 15 вересня 2009 року, за наступним графіком: до 31.08.2009 року розмір щомісячного платежу становить 5060грн.; до 15.09.2009р. -4982,40 грн. (п.п.1. р. 1 Договору).
Відповідно до п.1.2 р.1 Договору, Кредит надається Позичальнику для придбання автомобіля "FIAT DOBLO CARGO".
У якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат в день укладення цього Договору укладається Договір застави майна, а саме: автомобіля "FIAT DOBLO CARGO" (п.1.3 р.1 Договору).
Відповідно до п. 8.8. р. 8 Кредитного договору, сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення Кредиту, відсотків, плати за обслуговування кредитної лінії, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов визначених договором.
16.09.2008 року між АТ "Індустріально-Експортний Банк", Заставодержатель, з однієї сторони, та ТзОВ "Хадлей Білд", Заставодавець, з іншої сторони, укладено Договір застави, яким забезпечено вимоги Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору №50/08-К від 16 вересня 2008 року, укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого Заставодавець зобов'язався перед Заставодержателем повернути кредит в розмірі 60 642,40грн., шляхом сплати його щомісячними платежами, згідно з Графіком погашення заборгованості визначеним Кредитним договором, сплатити процентну винагороду за користування кредитом у розмірі 22% річних за його користування, сплатити комісії та штрафні санкції в розмірі, у строки та у випадках, передбачених Кредитним договором. Строк користування кредитом за Кредитним договором -з 16 вересня 2008 року по 15 вересня 2009 року (п.1.1 р.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 р. 1 Договору застави, в забезпечення виконання зобов'язань зазначених у п.1.1 цього договору, Заставодавець марки на умовах, передбачених цим Договором, передає у заставу належне йому майно: автомобіль марки FIAT , модель - DOBLO CARGO, номер шасі (кузова, рами) -НОМЕР_1, державний номер -НОМЕР_2, рік випуску -2008, тип -фургон малотонажний -В (надалі -предмет застави).
Предмет застави є власністю Заставодавця на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 1 ВРЕР УДАІ УМВСУ в Тернопільській області 11.09.2008р. Заставна вартість Предмету застави визначена угодою Сторін і становить 75 803,00грн. (п.п. 1.3., 1.4. Договору застави).
П. 6.1 р.6 Договору сторони визначили, що останній набирає чинності в момент його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Заставодавцем своїх зобов'язань по Кредитному договору, або при настанні одного із випадків, передбачених ст. ст. 28, 29 Закону України "Про заставу".
16 вересня 2008 року Договір застави посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу - ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за №7153.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Кредитного договору 16.09.2008 року Позичальнику надано кредит, що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою з рахунку від 16.09.2008 року, згідно якої кредитні кошти в сумі 60 642,40грн. перераховані Банком за автомобіль FIAT DOBLO згідно договору купівлі-продажу №2 від 07.08.2008 року.
Згідно умов Кредитного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання (п. п. 2.9, 2.10. Договору) щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту погашати відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів в валюту кредиту на рахунок визначений у договорі; забезпечити повне погашення кредиту та відсотків за кредитом у сумах та в строки, обумовлені п.п.1.1 даного Договору.
Однак в порушення умов договору та норм чинного законодавства своїх зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування відповідач виконав неналежним чином внаслідок чого станом на 28.09.2009 року утворилась заборгованість по тілу кредиту в сумі 45 462грн. 40 коп. та по нарахованих відсотках в сумі 6 494грн. 27 коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії банківських виписок.
26 вересня 2009 року між Акціонерним товариством "Індустріально -Експортний Банк", - Клієнт, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", - Фактор, з іншої сторони, укладено Договір факторингу №03/09 (надалі -договір факторингу). Згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №50/08-К від 16.09.2008 року, який був укладений між АТ "Індустріально-експортний банк" та ТзОВ "Хадлей Білд".
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 4.1. договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р. сторони передбачили порядок уступки права вимоги, а саме право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Додатку з реєстром прав вимог. Реєстр прав вимог має бути підписаний сторонами в термін до 2-х робочих днів після настання події, яка визначена в пункті 8.1 цього Договору як відкладальна умова.
Додатком №1 до договору факторингу №03/09 від 26.09.2009р. погоджено реєстр прав вимог, в т. ч. щодо ТзОВ "Хадлей Білд" на підставі кредитного договору №50/08-К від 16.09.2008р. в сумі 52806,13 грн., із яких: 45 462,40 грн. заборгованість по тілу кредиту, 849,46грн. -заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом та 6494,27 грн. заборгованість по прострочених відсотках.
26 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", Замовник, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція по управлінню заборгованістю", Агенство, з іншої сторони, укладено договір доручення №26/09/09-І, на умовах якого Агентство за дорученням Замовника приймає на себе зобов'язання від свого імені або від імені Замовника, але за його рахунок здійснювати дії по стягненню заборгованості боржників Замовника.
Таким чином, з вищевказаних документів вбачається, що що на момент укладення Договору факторингу сума заборгованості відповідача перед новим кредитором -ТзОВ "АУЗ Факторинг", не включаючи заявлені до стягнення суми 3% річних та інфляційних нарахувань, становила 52 806,13 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
15.12.2010 року ТзОВ"Агенція по управлінню заборгованістю" надіслала ТзОВ "Хадлей Білд" вимогу №01с від 25.11.2010 року про погашення кредитної заборгованості на підставі ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України (докази надіслання знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В порядку ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладено обов'язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач у відзиві на позов б/н б/д (отримано та зареєстровано канцелярією суду 11.01.2012р. за вх. №8264(н)) позовні вимоги визнав. В судове засідання 18.01.2012 року не прибув, доказів добровільної сплати боргу не надав.
Таким чином, суд встановив, що станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідачем перед позивачем не погашена та становить 51 956грн. 67 коп., де: 45 462,40 грн. заборгованість по тілу кредиту та 6494,27 грн. заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що згідно розрахунків позивача за період з 29.09.2009 р. по 30.08.2011 р. становить 9 040 грн. 46коп. та 3% річних, що за період з 29.09.2009 р. по 30.08.2011 р. становить 2 993 грн. 56 коп.
Судом проведено перерахунок здійснених позивачем інфляційних нарахувань, згідно якого правомірним, за визначений позивачем період є нарахування в сумі 8 780,68грн. Нарахування інфляційних втрат в сумі 259,78грн. суд визнає неправомірним (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).
Розглянувши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 2 993,56грн., суд вважає його правомірним.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 1 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992р. №2654-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2654-ХІІ) визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору кредиту (ст.3 Закону №2654-ХІІ).
Як вже зазначалось вище, 16.09.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №50-08/К від 16 вересня 2008 року між АТ "Індустріально-Експортний Банк", - Заставодержатель (третя особа) та ТзОВ "Хадлей Білд", - Заставодавець (відповідач), укладено Договір застави.
Право застави виникає в момент укладення цього Договору та його нотаріального посвідчення (п.2.1 Договору застави).
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що договір застави від 16.09.2008 року посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу -ОСОБА_2, 16.08.2009 року та зареєстровано в реєстрі за №7153.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.2.3 Договору застави, Заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку якщо кредит та/або проценти, та/або штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені у строки, передбачені Кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором та договором застави.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу", Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Аналогічні приписи містить ч. 1 статті 589 ЦК України.
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач на день розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за Кредитним договором, а тому, згідно вимог ст.ст.33, 34 ГПК України, слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 45 462 грн. 40 коп., борг по несплачених процентах за користування кредитом в сумі 6 494 грн. 27 коп., заборгованість по сплаті 3% річних в сумі 2 993,56грн. та заборгованість по інфляційних нарахуваннях в сумі 8 780,68грн.
Ч. 6 ст. 20 Закону №2654-ХІІ передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення Позичальником зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
В силу ст. 19 Закону №2654-ХІІ, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Враховуючи, що наявними у матеріалах справи документами підтверджено неналежне виконання Позичальником умов Кредитного договору, а саме: порушення строків повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків, суд вважає, що вимоги позивача, в силу умов Кредитного договору, Договору застави, Закону України "Про заставу" в частині звернення на заставлене майно, що належить відповідачу на праві власності, і яке передане ним (відповідачем) в заставу згідно договору застави від 16.09.2008р., реєстраційний номер №7153 в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №50/08-К від 16.09.2008р., в загальній сумі 63 730грн. 91 коп., з яких 45 462 грн. 40 коп. -борг по неповернутому кредиту, 6 494 грн. 27 коп. - борг по несплачених процентах за користування кредитом, 2 993,56 грн. - 3% річних та 8 780,68 грн. - інфляційні нарахування, підлягають до задоволення, як обґрунтовані, правомірні, визнані відповідачем та такі, що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України (чинна редакція на момент звернення до суду з даним позовом та порушення провадження у даній справі), витрати по сплаті державного мита в сумі 637 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 04 коп. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. “Про державне мито” (чинна редакція на момент звернення до суду з даним позовом та порушення провадження у даній справі), із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 640грн., а належало до сплати 639грн. 91 коп., решта суми сплаченого позивачем державного мита підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, у зв'язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 27, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
1. Позов задовольнити частково.
2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадлей Білд" за Кредитним договором №50/08-К від 16.09.2008р. в розмірі 63 730 грн. 91 коп., з яких 45 462 грн. 40 коп. -борг по неповернутому кредиту, 6 494 грн. 27 коп. - борг по несплачених процентах за користування кредитом, 2 993,56 грн. - 3% річних та 8 780,68 грн. інфляційні нарахування, звернути стягнення на заставлене згідно договору застави від 16.09.2008 р., який зареєстровано в реєстрі за №7153 та належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Хадлей Білд", вул. Сонячна, буд. 8, м. Ланівці, Лановецький район Тернопільська область (ідентифікаційний код 34769115) рухоме майно, а саме: автомобіль марки FIAT , модель - DOBLO CARGO, номер шасі (кузова, рами) -НОМЕР_1, державний номер -НОМЕР_2, рік випуску -2008, тип -фургон малотонажний -В на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", вул. Танкова, 8, поверх 6, оф.1, м. Київ (ідентифікаційний код 36303279).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадлей Білд", вул. Сонячна, буд. 8, м. Ланівці, Лановецький район Тернопільська область (ідентифікаційний код 34769115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", вул. Танкова, 8, поверх 6, оф.1, м. Київ (ідентифікаційний код 36303279) 872грн. 35 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.
4. В решті позову - відмовити.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", вул. Танкова, 8, поверх 6, оф.1, м. Київ (ідентифікаційний код 36303279) 0грн. 09 коп. державного мита, як зайво сплаченого згідно платіжного доручення №1206 від 26.10.2011 року на суму 640 грн.
Видати довідку.
Платіжне доручення №1206 від 26.10.2011року залишається в матеріалах справи.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
7. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання "23" січня 2012 року), через місцевий господарський суд.
Суддя І.М. Гирила