Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77
Іменем України
м. Київ "26" червня 2006 р. 9 год. 45 хв. Справа № 136/9а-06
Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., при секретарі Коваль Н.В., розглянувши справу
За позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ
до Приватного підприємства «Лан», с. Бишів, Макарівський район
про стягнення 7 523,40 грн.,
за участю представників:
позивача:Кубишкіна Н.Г., довір. № 03/27 від 27.02.2006р.,
відповідача:не з'явились,
обставини справи:
до господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 03-195/421 від 19.05.2006 року Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -Позивач) до Приватного підприємства «Лан» (далі -Відповідач) про стягнення 7 523,40 грн., з яких 7 442 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання в 2005 році встановленого у відповідності зі ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нормативу робочих місць на підприємстві відповідача та 81,40 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
Представник позивача, в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника учасника судового процесу, судом встановлено:
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Як вбачається з даних Державної статистичної звітності за 2005 рік (Ф №10-П1), наданої відповідачем середньооблікова чисельность штатних працівників облікового складу за рік складає 43 чоловіка. Таким чином, згідно з ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачу встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості двох робочих місць.
Фактично відповідачем працевлаштовано одного інваліда, що підтверджено звітом відповідача за 2005 рік (Ф №10-П1), чим порушено ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» .
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за порушення встановленого нормативу робочих місць відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Враховуючи, що відповідачем не працевлаштовано 1 інваліда, а середньорічна заробітна плата на його підприємстві становить 7 441,86 грн., що підтверджено статистичним звітом відповідача за 2005 рік (Ф №10-П1), адміністративно-господарські санкції розраховуються виходячи з середньорічної заробітної плати і становлять (7 441,86 грн. х 1 (не зайняті інвалідами робочі місця) = 7 441,86) 7 441,86 грн.
Пунктом 14 Положення передбачено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньо облікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
На момент звернення позивача до суду з даним позовом адміністративно-господарські санкції в сумі 7 441,86 грн. відповідачем не сплачені.
Судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку адміністративно-господарських санкцій виходячи з середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача (7 441,86 грн. х 1 (не зайняті інвалідами робочі місця) = 7 441,86) замість суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 7 441,86 грн. помилково зазначено -7 442 грн.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення лише 7 441,86 грн. адміністративно-господарських санкцій.
Крім того, частиною 2 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Оскільки судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовом до суду замість суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 7 441,86 грн. зазначено -7 442 грн., розрахунок пені в розмірі 81,40 грн., зроблений позивачем, не відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, пеня повинна нараховуватись на суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 7 441,86 грн., що за розрахунком суду, складає 81,34 грн.
За таких обставин, на підставі ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з відповідача підлягає стягненню 7 441,86 грн. адміністративно-господарських санкцій та 81,34 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Щодо решти позовних вимог в сумі 14 копійок, помилково нарахованих позивачем до розміру суми адміністративно-господарських санкцій та в сумі 06 копійок, помилково нарахованих позивачем до розміру пені, суд вважає що останні задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 158, 161, 163, 167 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Лан» (08072, Київська область, Макарівський район, с. Бишів, вул. Київська, 46, код 30641047) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, код 24074109) 7 441,86 грн. адміністративно-господарських санкцій та 81,34 грн. пені.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Є.П. Євграфова