донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.09.2008 р. справа №24/69
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Стойка О.В.
суддів
Діброви Г.І. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з"явився,
від відповідача:
ЯковлєвА.В. за довіреністю, Кліжевська С.В. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Дондіпрошахт", м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
05.08.2008 року
по справі
№24/69 (Ломовцева Н.В.)
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Дондіпрошахт", м.Донецьк
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент груп", м.Донецьк
про
стягнення 62 579,59 грн.
У травні 2008 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Дондіпрошахт", м.Донецьк (позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент груп", м.Донецьк (відповідач) про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 62579,59грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.08.08р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв»язку з недоведеністю.
Позивач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що судом порушені норми матеріального права.
Відповідач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “СТІН холдінг»01.11.2002р. було укладено Договір оренди, нежитлового приміщення загальною площею 58,7 кв.м., яке розташовано за адресою м.Донецьк, вул.Артема 125. (далі-Договір) строком з 01.11.02р. по 31.12.07р.
Встановлено, що спірне приміщення власністю держави та знаходиться на балансі позивача, а отже виниклі правовідносини регулюються нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до п. 1.5. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Адамс Девелопмент Груп», відповідач є правонаступником ТОВ “СТІН холдінг», в тому числі в частині боргових зобов'язань, а також в частині усіх немайнових і майнових прав, а також прав на нерухомість, за виключенням прав та зобов'язань, що пов'язані з рекламною діяльністю цих підприємств, в тому рахунку з розміщенням зовнішніх рекламоносіїв.
Умовами п. 3.1., 3.2, 3.3. Договору сторонами встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за жовтень 2002 р. (базовий) місяць розрахунку - 436,64 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцю у розмірі 100% з урахуванням ПДВ. Орендодавець перераховує 30% орендної плати до державного бюджету і щомісяця не пізніше 10 числа надає копію платіжного доручення з відміткою банку що його обслуговує до регіонального відділення ФДМУ.
Також п. 3.4. Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п.10.3. Договору зміни і доповнення або розірвання Договору допускаються за взаємної згоди сторін.
Факт передачі об'єкта оренди відповідачу підтверджується актом прийому -передачі від 01.11.2002 р.
Предметом позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 62579,59грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі п.8, 12, 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна ним був визначений новий розмір місячної орендної плати за Договором за базовий місяць лютий 2007р. на рівні 6020,60грн.
В обґрунтування змини розміру орендної плати позивач посилається на приписи ст. 118 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік», Постанову Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006 р. та висновок суб'єкта оціночної діяльності щодо застосування визначеної експертним шляхом вартості об'єкту оренди для розрахунку орендної плати.
Також позивач зазначив, що про новий розмір орендної плати за договором оренди від 01.11.02р. позивач повідомив відповідача листом №01-39/53 від 20.04.07р. та щомісячно на адресу відповідача виставляв рахунки, в яких зазначались нові розміри орендної плати, однак відповідач сплачував орендну плату у меншому розмірі, ніж було визначено в рахунках, а з серпня 2007р. взагалі припинив оплату позивачу орендної плати у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем виникла спірна сума заборгованості.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та посилається на те, що розмір орендної плати, в порядку передбаченому умовами Договору, сторонами не змінювався.
За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» (далі Закону) умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як встановлено п. 3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання другою стороною.
За приписами ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем в передбаченому законом порядку пропозицій щодо зміні умов Договору в частині оплати орендних платежів відповідачу не надсилалось. Доводи позивача про порушення відповідачем умов Договору не підтверджуються матеріалами справи.
Отже судова колегія вважає, що рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків є законним та обґрунтованим, оскільки позивачем не доведено факту нанесення відповідачем збитків позивачу, а доводи апеляційної скарги висновок господарського суду не спростовують та до уваги судовою колегією не приймаються.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 05.08.08р. по справі №24/69 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дондіпрошахт", м.Донецьк залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 05.08.08р. по справі №24/69 залишити без змін.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС