донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.09.2008 р. справа №33/58
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
при секретарі:
Коломієць С.О.
за участю представників сторін:
від позивача:
Ткачук В.В. - по довір. б/н від 21.04.08р.,
від відповідача:
Барабуль Р.Б. - по довір. №92 від 22.09.08р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефенд" м. Київ
на рішення господарського суду
Донецької області
від
09.07.2008 року
по справі
№33/58
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефенд" м. Київ
до
Закритого акціонерного товариствоа "Стальком" м. Маріуполь Донецької області
предмет спору
стягнення 78000грн. боргу за договором охорони №70/14 від 01.08.05р., 2 487грн. 46коп. пені, 3 763грн. 44коп. інфляційних, 382грн. 65коп. 3% річних
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дефенд»м. Київ (далі по тексту -ТОВ «Дефенд») звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Стальком»м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту -ЗАТ «Стальком») про стягнення боргу за договором охорони №70/14 від 01.08.05р. в сумі 78 000грн., пені в сумі 2 487грн. 46коп., інфляційної складової в сумі 3 763грн. 44коп., та 3% річних в сумі 382грн. 65коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору охорони №70/14 від 01.08.05р., а саме щодо оплати наданих послуг з охорони за період з 01.12.07р. по 29.02.08р., договір охорони №70/14 від 01.08.05р., акт звіряння взаємних розрахунків станом на 29.02.08р., лист №01 від 12.01.08р., лист №02 від 25.01.08р., акти здачі прийняття робіт (надання послуг), розрахунок позовних вимог, та на ст. 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував посилаючись на те, що строк дії договору охорони №70/14 від 01.08.05р., на який посилається позивач в якості обґрунтування позовних вимог, закінчився 01.10.07р. Будь-які пропозиції щодо продовження строку дії договору, у сторін відсутні тому, як вважає відповідач, не має правових підстав для пред'явлення вимог позивачем за період з 01.12.07р. по 29.02.08р.
Також відповідачем у відзиві на позов вказано на те, що у позивача відсутні належним чином оформлені акти виконаних робіт, на які він також посилається у позові, а акт звірення взаєморозрахунків не підписаний генеральним директором та головним бухгалтером. Будь-які листи, які свідчили б про продовження договірних відносин відповідачем на адресу позивача не направлялись.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.08р. по справі №33/58 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Дефенд»відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу за договором охорони №70/14 від 01.08.05р. в сумі 78 000грн., пені в сумі 2 487грн. 46коп., інфляційної складової в сумі 3 763грн. 44коп., та 3% річних в сумі 382грн. 65коп., господарський суд виходив з того, що позивач на підставі доказів наявних в матеріалах справи, не довів та документально не підтвердив виконання ним обов'язків саме за договором охорони у період з 01.12.07р. по 29.02.08р., та відповідно і факту настання у відповідача обов'язку оплатити ці послуги за договором № 70/14 від 01.08.05р., на який позивач посилається в своїх вимогах, строк дії якого закінчився 01.10.07р.
ТОВ «Дефенд»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою і просить скасувати рішення господарського суду від 09.07.08р. по справі №33/58, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (відповідно до уточнень апеляційної скарги від 28.07.08р. №13). На думку скаржника, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки на думку позивача він довів надання ТОВ «Дефенд»охоронних послуг відповідачу у грудні 2007 -лютому 2008 р.р., що підтвердив актами виконаних робіт №ОУ-0000054 від 31.12.07р., №ОУ-0000004 від 31.01.08р., №ОУ-000007 від 29.02.08р.
Скаржник вважає, що факт пролонгації договору охорони № 70/14 від 01.08.05р. підтверджується листом ЗАТ «Стальком»від 19.07.07р. №170/335, який є в матеріалах справи, та безпідставно не був прийнятий судом до уваги.
Відповідач -ЗАТ «Стальком»у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з викладеними в ній доводами скаржника, та просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 09.07.08р. по справі №33/58 залишити без змін.
Відповідач у відзиві вказує на те, що строк дії договору №70/14 від 01.08.05р., на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, сплинув 01.10.07р., підписаних сторонами додаткових угод про продовження терміну дії спірного договору сторони не мають.
Відповідач зазначає, що 29.02.08р. позивач відізвав своїх робітників з території ЗАТ «Стальком», яке надалі охоронялось силами охоронного пропускного бюро останнього, що на думку відповідача свідчить про відсутність яких-небудь договірних зобов'язань між сторонами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, позивач свої вимоги ґрунтує саме на договорі охорони №70/14 від 01.08.05р. укладеного між ПФ «Дефенд»та ЗАТ «Стальком», згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату забезпечити недоторканість об'єктів та іншого майна замовника, визначених в переліку та плані об'єктів та майна замовника, визначених в додатку №1 до цього договору.
Згідно пункту 8.2 договору охорони №70/14 від 01.08.05р. сторони визначили, що строк цього договору починає свій хід в момент підписання та діє протягом року (тобто до 01.08.06р.), а в частині виконання фінансових зобов'язань -до повного їх виконання.
В подальшому, між сторонами була підписана додаткова угода від 01.09.06р. до договору охорони №70/14 від 01.08.05р., якою сторони внесли зміни до змісту пунктів 1.6, 5.1 та 5.2 договору охорони №70/14 від 01.08.05р., інші пункти договору залишені без змін.
Додатковою угодою від 01.10.06р. до договору охорони №70/14 від 01.08.05р., сторони внесли зміни до преамбули договору, в якій «Приватна фірма «Дефенд», у зв'язку з реорганізацією та перейменуванням була замінена на «Товариство з обмеженою відповідальністю «Дефенд».
Відповідно до положень пункту 1.1 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Дефенд» є правонаступником всіх майнових та особистих немайнових прав перед третіми особами Приватної фірми «Дефенд»внаслідок її державної перереєстрації через зміну організаційно-правової форми.
Обидві додаткові угоди були підписані представниками сторін (директором ТОВ «Дефенд»та головою правління ЗАТ «Стальком») без зауважень та заперечень. Інші пункти договору охорони №70/14 від 01.08.05р. залишені без змін.
З цього вбачається, що відповідно до п.8.2 договору №70/14 від 01.08.05р.про надання охоронних послуг строк дії договору закінчився 01.10.07р.
З доказів матеріалів справи вбачається, що відповідачем отримані охоронні послуги за договором №70/14 від 01.08.05р., до закінчення строку його дії -01.10.08р., оплачені позивачу в повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не досліджено наданий їм доказ: лист №170/335 від 19.07.07р. Позивач вважає, що цей доказ підтверджує продовження строку дії договору по наданню послуг з охорони між сторонами у справі на період зазначений у позові, а саме грудень 2007р., січень -лютий 2008р.
Досліджуючи лист №170/335 від 19.07.07р. судова колегія встановила, що в ньому ЗАТ «Стальком»просить ТОВ «Дефенд»питання про розірвання договору №70/14 від 01.08.05р. відкласти до 01.08.07р.
З цього вбачається, що цей доказ немає відношення до спірного періоду, а саме не може бути доказом про продовження дії договору, зазначеного у позові, після закінчення строку його дії, тобто з 01.10.07р.
Будь-яких доказів, які б підтверджували звернення відповідача з пропозицією щодо продовження строку дії договору на період зазначений позивачем у позові (з 01.12.07р. по 29.02.08р.) як суду першої, так і апеляційній інстанції не надано.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідач, як у відзиві на позов, так і на апеляційну скаргу вказує на те, що між сторонами у період зазначений у позові, а саме з 01.12.07р. по 29.02.08р. вже не існувало договірних відносин, в рамках договору № 70/14 від 01.08.05р. щодо охорони об'єкту ЗАТ «Стальком», розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Станіславського, 5, та вказано на те, що фактично дані послуги позивачем, саме відповідачу, надані не були.
Скаржник в апеляційній скарзі, як на докази існування у відповідача заборгованості перед позивачем за договором охорони № 70/14 від 01.08.05р., посилається на: акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.02.08р., та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000054 від 31.12.07р., №ОУ-0000004 від 31.01.08р., №ОУ-000007 від 29.02.08р. (арк. справи 28-30), в яких міститься посилання на рахунки - фактури №СФ-0000062 від 23.11.07р., №СФ-0000004 від 25.01.08р., №СФ-0000005 від 18.02.08р. (арк. справи 38-40), де підставою складення вказано договір №70/14 від 01.08.05р.
Дослідивши зазначені докази, судова колегія апеляційної інстанції встановила, що:
- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000054 від 31.12.07р. та №0000004 від 31.01.08р. затверджені директором Панасюк В.С., призначеним на посаду наказом №К1 від 04.01.08р. (пояснення відповідача №190 від 10.06.08р.), але не містять підпису повноважного представника ЗАТ «Стальком»в графі «від замовника»;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000007 від 29.02.08р. в графі «від замовника»підписаний представником відповідача без зазначення прізвища особи, та не затверджений директором ЗАТ «Стальком»;
- в акті звірки взаємних розрахунків станом на 29.02.08р. в рядку «бухгалтер ЗАТ «Стальком»не зазначено прізвище особи, яка підписала акт звірки взаємних розрахунків. Акт не підписаний уповноваженими особами, а саме головним бухгалтером та керівником, тому оформлений у такому вигляді акт звірки взаємних розрахунків, який наданий позивачем господарському суду, не може бути доказом підтвердження заборгованості відповідача за договором охорони № 70/14 від 01.08.05р.
Судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, тощо.
Вищенаведені обставини свідчать про те, що позивачем не доведено відповідними доказами заявлених позовних вимог, а саме факту надання відповідачу послуг саме за договором охорони № 70/14 від 01.08.05р., як це зазначалося у позові. Отже судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні цих вимог.
Апеляційна інстанція дійшла до висновку, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення від 09.07.08р. по справі №33/58 з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновку суду.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Донецької області від 09.07.08р. по справі №33/58 підлягає залишенню без змін за мотивами викладеними у постанові апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги -ТОВ «Дефенд»м. Київ.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефенд»м. Київ залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 09.07.08р. по справі №33/58 залишити без змін.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду