Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19 січня 2012 р. № 2-а- 16093/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 року станом на 01.05.2011 в розмірі 1807 грн. 80 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач не виконував вимоги чинного законодавства щодо перерахування внесків, задекларованих платником у 2010 році, внаслідок чого виник борг, який складає 1807,80 грн. Вимога була надіслана відповідачу, є узгодженою, в судовому порядку не оскаржувалась, на момент подачі заяви до суду сплачена не була.
Копія ухвали про відкриття скороченого провадження надсилалась відповідачеві разом з інформацією про права та обов'язки.
16.01.2012 року до суду повернувся конверт з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до абз.4 ч.4 ст. 33 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду, з огляду на що суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ФО-П ОСОБА_2 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, у 2010 році був платником фіксованого податку.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який викладений в такій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09 липня 2003 року страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.
На підставі ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобов'язаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
З розрахунку суми позову вбачається, що заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 рік складає 1807,80 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області до відповідача направляло вимогу про сплату боргу № Ф-1813 від 05.05.2011 р. на суму несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.05.2011 року всього в сумі 1807,80 грн.(а.с.7). Вказана вимога повернулася до позивача з позначкою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією зворотнього поштового повідомлення (а.с.9), отже є узгодженою.
В адміністративному або судовому порядку відповідач вимогу не оскаржував.
Судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги чинного законодавства щодо узгодження суми заборгованості, зазначена в позові сума боргу є узгодженою, на теперішній час залишається несплаченою.
Абз. 5,6 п. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року, передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області (64300, м. Ізюм, пр. Леніна, 2, р/р №256063015403 у ВАТ «Держощадбанк»України м. Ізюм МФО: 350147, код 22682514) заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 року в розмірі 1807 (одна тисяча вісімсот сім) гривень 80 копійок.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Білова О.В.