Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
"28" грудня 2011 р. № 2-а-15620/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "ТРІАДА+"
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова,
за участю прокуратури Фрунзенського району м. Харкова
про скасування податкових повідомлень - рішень ,
Позивач, Приватне підприємство "ТРІАДА+", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000662302/0 від 02.04.2010 року (№0000662302/1 від 11.06.2010 року, №0000662302/2 від 10.08.2010 року) про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 410136,50 грн. (у тому числі за основним платежем 273491,00 грн. та за штрафними санкціями 136745,50 грн.) та №0000672302/0 від 02.04.2010 року (№0000672302/1 від 11.06.2010 року, №0000672302/2 від 10.08.2010 року) про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1325869,60 грн. (у тому числі за основним платежем 902558,00 грн. та за штрафними санкціями 42331,60 грн.).
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що відповідачем з 12.02.2010 року по 15.03.2010 року було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, про що було складено Акт перевірки №1034/23-212/32238547 від 22.03.2010 року. Згідно висновків зазначеного акту були встановлені порушення позивачем п.7.20 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі зазначених висновків, відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем були подані письмові заперечення, які були залишені без задоволення. Крім того позивачем були подані первинна та повторна скарги на податкові повідомлення-рішення, однак вони були залишені без задоволення.
Не погоджуючись з донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток позивач зазначає, що ПП "ТРІАДА+" протягом періоду, що перевірявся відповідачем, вело окремий облік доходів та витрат відповідно до п.7.20 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що підтверджується регістрами податкового обліку за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. При визначенні валових витрат, ПП "ТРІАДА+" враховує де будуть використані ці витрати: для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, або для здійснення операцій, які звільнені від оподаткування. Однак, існують валові витрати, які одночасно використовуються у операціях, які підлягають оподаткуванню, й в операціях, які зверненні від оподаткування (наприклад, витрати на ремонт поліграфічного обладнання, оренду приміщень, оплату праці, суми страхового збору з фонду оплати праці). Для того, щоб визначити, яка частка витрат, була використана для операцій, які підлягають оподаткуванню, та операцій, які не підлягають оподаткуванню, використовується метод перерахунку витрат згідно відсоткового співвідношення доходів, які були отримані від операцій, які підлягають оподаткуванню, та операцій, які звільненні від оподаткування, до загальної суми валових доходів, що загалом становить 100%. У регістрах, в яких ведеться окремий облік валових витрат та валових доходів від здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, та операцій, які звільненні від оподаткування, окремо відображені витрати, які використовуються в операціях, що підлягають оподаткуванню, та в операціях, які не підлягають оподаткування, а також розподіленні за співвідношенням. Позивач вважає, що основною причиною відмінностей між розрахунками податку на прибуток є те, що ПП "ТРІАДА+" вело облік валових доходів та валових витрат наростаючим підсумком, а ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова - поквартально, а також неврахування регістрів складених ПП "ТРІАДА+".
Щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивач зазначає, що ПП "ТРІАДА+" під час періоду, що перевірявся займалося виготовленням поліграфічної продукції, в тому числі книжкової продукції, періодичних видань, ігор для дітей, плакатів для шкіл тощо та відповідно до пп. 5.1.2 п.5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" від оподаткування звільняється лише частина діяльності, яка пов'язана з виготовленням періодичних видань та книжок, крім певних видань, всі інша операції підлягають оподаткуванню. Також зазначає, якщо товари, використовуються в оподатковуваних операціях, то суми податку, сплачені під час їх придбання одразу включаються до складу податкового кредиту, а якщо ні - то, відповідно не включаються. В тому випадку, якщо товар, використовуються частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях, то податок сплачений під час його придбання, відповідно частково включається до складу податкового кредиту, а частково -ні. Розподілення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у разі придбання товарів, які використовуються в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях, здійснюється двома засобами, тому між даними "ТРІАДА+" та ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова виникли відмінності, оскільки відповідачем застосований коефіцієнт до податку, сплаченого під час придбання товарів, робіт, послуг, без врахування того, в яких операціях у подальшому вони використовувалися: або в оподатковуваних операціях, або в операціях, звільнених від оподаткування, або одразу у двох видах операцій. В свою чергу коефіцієнт потрібно застосовувати лише в тому випадку, коли придбані товари, роботи, послуги одночасно використовуються в двох видах операцій.
Відповідачем були надані письмові заперечення проти позову, які він обґрунтовує тим, що перевірка позивача була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. Факти порушень податкового законодавства допущених позивачем підтверджені актом перевірки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законним та обґрунтованими.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення на позов та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "ТРІАДА+" зареєстроване виконкомом Харківської міської ради 26.11.2002 року, як юридична особа, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова з 09.12.2002 року за №1295, як платник податків.
На підставі направлень №96 від 12.02.2010 року та №151 01.03.2010 року працівниками ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ПП "ТРІАДА+" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року.
За наслідками перевірки було складено акт перевірки №1034/23-212/32238547 від 22.03.2010 року, яким було встановлено порушення позивачем:
- пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - завищення валових витрат на суму 399787,00 грн. у т.ч. за 1 квартал 2009 року на суму 177209,00 грн., та за 2 квартал 2009 року на суму 222578,00 грн.;
- п.7.20 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - підприємством встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 902558 грн., у т.ч. за 2 кв. 2008 у сумі 110307,00 грн., за 3 кв. 2008 у сумі 40783,00 грн., за 4 кв. 2008 у сумі 91947,00 грн., за 1 кв. 2009 у сумі 204463,00 грн., за 2 кв. 2009 у сумі 126008,00 грн., за 3 кв. 2009 у сумі 329050,00 грн.;
- пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - занижено податок на додану вартість всього у сумі 273491,00 грн. у тому числі: за квітень 2008 року у сумі 10895,00 грн., за травень 2008 року - 5160,00 грн., за червень 2008 року - 8660,00 грн., за липень 2008 року - 3268,00 грн., за серпень 2008 року - 5589,00 грн., за вересень 2008 року - 23419,00 грн., за жовтень 2008 року - 11551,00 грн., за листопад 2008 року - 177,00 грн., за січень 2009 року - 25531,00 грн., за лютий 2009 року - 13852,00 грн., за березень 2009 року - 15326,00 грн., за травень 2009 року - 8403,00 грн., за червень 2009 року - 15457,00 грн., за липень 2009 року - 58661,00 грн., за вересень 2009 року - 67542,00 грн., а також завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2009 року у сумі 48407,00 грн.
Позивач не погодився з вище зазначеним актом перевірки та подав заперечення від 25.03.2010 року за вих.№48.
Листом №4253/10/23-220 від 30.03.2010 року про розгляд заперечень ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова висновки акту перевірки були залишені без змін.
На підставі висновків акту перевірки №1034/23-212/32238547 від 22.03.2010 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від №0000662302/0 від 02.04.2010 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 410136,50 грн. (у тому числі за основним платежем 273491,00 грн. та за штрафними санкціями 136745,50 грн.) та №0000672302/0 від 02.04.2010 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1325869,60 грн. (у тому числі за основним платежем 902558,00 грн. та за штрафними санкціями 42331,60 грн.).
09.04.2010 року позивачем було подано скаргу на дані податкові повідомлення-рішення до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, надавши в додаток до скарги регістри податкового обліку, у яких ведеться окремий облік валових доходів та валових витрат від підготовки і випуску книжкової продукції, виготовлення тиражу книжкового видання поліграфічними та іншими технічними засобам, бухгалтерські регістри, що підтверджують дані, наведені у регістрах податкового обліку за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, та з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року.
Рішенням ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про результати розгляду первинної скарги №7086/10/25-013 від 04.06.2010 року яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.04.2010 р. - без змін.
11.06.2010 р. позивач звернулась з повторною скаргою до ДПА у Харківській області, якою 30.07.2010 року було прийняте рішення за результатами розгляду повторної скарги №2942/10/25-203, згідно якого податкові повідомлення-рішення №0000662302/0 від 02.04.2010 року, №0000662302/1 від 11.06.2010 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 410136,50 грн. (у тому числі за основним платежем 273491,00 грн. та за штрафними санкціями 136745,50 грн.) та №0000672302/0 від 02.04.2010 року, №0000672302/1 від 11.06.2010 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1325869,60 грн. (у тому числі за основним платежем 902558,00 грн. та за штрафними санкціями 42331,60 грн.), а також рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від №7086/10/25-013 від 04.06.2010 року за результатами розгляду первинної скарги залишені без змін, а повторну скаргу ПП "ТРІАДА+" - без задоволення.
10.08.2010 року позивачем було подано повторну скаргу до ДПА України на податкові повідомлення-рішення №0000662302/0 від 02.04.2010 року, №0000662302/1 від 11.06.2010 року та №0000672302/0 від 02.04.2010 року, №0000672302/1 від 11.06.2010 року.
ДПА України 08.10.2010 року було винесене рішення про результати розгляду повторної скарги №10459/6/25-ост, яким були залишені без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 30.07.2010 року, а скаргу позивача - без задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом, що позивач в період з 01.04.2008 по 30.09.2009 займався поліграфічною та видавничою діяльністю.
15.06.2009 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір на надання інформаційних послуг, а саме аналізу існуючої у замовника системи організації документообігу, розроблення рекомендацій про засоби удосконалення існуючої у замовника системи організації документообігу, виконання якого підтверджено актом приймання-передачІ наданих послуг від 30.06.2009, а вартість договору віднесена до складу валових витрат.
Факт виконання робіт підтверджується актом прийому передачи послуг від 30.06.2009 року з доданими до нього рекомендаціями щодо способів удосконалення існуючої у позивача системи організації документообігу, розроблених ФОП ОСОБА_2, Положення про документообіг та Положення про порядок підготовки, погодження та укладення договорів, які затверджені наказом позивача №15/07 від 15.07.2009 року.
Факт розрахунку позивача з ФОП ОСОБА_2 за отримані послуги, сторонами по справі не заперечується та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік”, та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06,1995 за №168/704, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем при проведені перевірки були надані вищезазначені первинні документи, які підтверджують віднесення витрат з оплати інформаційних послуг до валових витрат.
Валові витрати за отримання позивачем послуги, які були надані ФОП ОСОБА_2 здійснювалось на підставі належним чином оформлених первинних документів, що не заперечується відповідачем.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу»(далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Суд аналізуючи вище зазначені положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»приходить до висновку, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.
Як було встановлено в судовому засідання та не заперечувалось відповідачем, що надані ФОП ОСОБА_2 послуги відносяться до господарської діяльності позивача.
Крім того, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що висновки відповідача, щодо неправомірного внесення позивачем до валових витрат послуг наданих ФОП ОСОБА_2 є неправомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Щодо договору №05/01/2009-5 від 05.01.2009, укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_1, судом встановлено, що на підставі договору від 05.01.2009 №05/01/2009-5 позивачем було отримано послуги з комерційного посередництва від ФОП ОСОБА_1 з придбання поліграфічних матеріалів у підприємств та підприємців:
- у першому кварталі 2009 року: ТОВ "А.Ф.Д", ТОВ "АСС", ФОП ОСОБА_3, ВАТ ФПБ "Більбос", ТОВ "Бронко Поліграф", ТОВ "Будхолдинг - Харків", ТОВ "Бумпак Плюс", ТОВ "Ватерпас Прінт", ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", ТОВ "Друкарня "Мадрид", ТОВ "Європродукт", ТОВ ПП "ЗІП", ТОВ "Караван", ФОП ОСОБА_4, ПП "Корпус-7", МПП ВКФ "Крокла", ТОВ "Мак Хаус", ТОВ "Торговий дім "Маріенель", ТОВ "Мастер-ПАК", ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 ТОВ "Нео-дизайн", ТОВ "ТД Оріон-Експорт", ПФ "Офсет", ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Поліграфічні системи", ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ПП "Талант-Трейдінг", ПП "Точка", ТОВ "Укрінвест 3000", ПТВП "Українські поліграфічні ресурси", ТОВ "Фортекс Трейдінг", ТОВ "ЯМ Сервіс Україна", що підтверджується актом виконаних робіт від 31.03.2009 №1 на загальну суму 177208,74 грн.;
- у другому кварталі 2009 року: ТОВ "А.Ф.Д", ТОВ "Август - Харків", ТОВ "АСС", ТОВ "ТД АСС", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", ТОВ "Друкарня "Мадрид", ТОВ "Європродукт", ТОВ ПП "ЗІП", ПП "Ітрако", ПП "Корпус-7", ТОВ "Мак Хаус", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ТОВ "Нео-дизайн", ТОВ "Новаторбуд", ТОВ "ТД Оріон-Експорт", ПФ "Офсет", ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_9, ТОВ "СДС Друк-Сервіс Україна", ТОВ "Сервісоптторг", ПП "Талант-Трейдінг", ТОВ "Укрінвест 3000", ТОВ фірма "ФРОНТ", ТОВ "Юнайтед Форест", що підтверджується актом виконаних робіт від 30.06.2009 року №2 на загальну суму 172577,79 грн.
Суд зазначає, що факт виконання зазначеного вище договору підтверджується належно оформленими, згідно положень ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік”, та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06,1995 за №168/704, первинними документами, а саме, підписаними обома сторонами актами здачі-прийняття наданих послуг №1 від 31,03.2009 та №2 від 30.06.2009 та звітами виконавця в яких зазначено перелік контрагентів з якими позивачем укладено договори та здійснено відвантаження матеріалів, з використанням послуг ФОП ОСОБА_1, а також договорами укладеними позивачем із зазначеними в звіті виконавця контрагентами.
Факт розрахунку позивача з ФОП ОСОБА_1 за отримані послуги, сторонами по справі не заперечується та підтверджується матеріалами справи.
Що стосується посилання відповідача про не підтвердження зв'язку понесених позивачем витрат по виконанню даного договору з його господарською діяльністю позивача, зокрема, з тих підстав, що договори на поставку поліграфічних матеріалів з постачальниками укладені безпосередньо ПП «Тріада+», то вказані посилання суд вважає безпідставними, оскільки позивачем з ФОП ОСОБА_1 укладено договір комерційного посередництва, а не договір доручення, у зв'язку з чим договори з постачальниками, яких було знайдено ФОП ОСОБА_1С, укладались безпосередньо від імені ПП «Тріада+».
Що стосується посилання відповідача на відсутність економічної необхідності у використанні послуг ФОП ОСОБА_1 у власній господарській діяльності позивача, то вказане посилання суд вважає безпідставним та не обґрунтованим, оскільки у позивача в штатному розкладі відсутня посади менеджера з постачання.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу»(далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Суд аналізуючи вище зазначені положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»приходить до висновку, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.
Як було встановлено в судовому засідання та не заперечувалось відповідачем, що надані ФОП ОСОБА_1 послуги відносяться до господарської діяльності позивача.
Крім того, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що висновки відповідача, щодо неправомірного внесення позивачем до валових витрат послуг наданих ФОП ОСОБА_1 є неправомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також суд вважає необґрунтованими висновки відповідача, щодо порушення позивачем вимог п.7.20 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме про відсутність у позивача регістрів, у яких обліковуються доходи та витрати від підготовки і випуску книжкової продукції, виготовлення тиражу книжкового видання поліграфічними та іншими технічними засобами, оскільки під час перевірки позивачем такі регістри були надані, вказаний факт відповідачем в судовому засіданні не заперечувався, а також були надані за 2008-2009 роки бухгалтерські регістри, які включають оборотно-сальдові відомості, аналізи рахунків, розрахунки доходу за видами, залишки по рахункам ТМЦ на кінець кварталу звітного року, види затрат, амортизація, розшифрування статей Декларації з ПДВ та уточнення до неї за 2008 рік та за 2009 рік.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку про непідтвердженість висновків відповідача про порушення позивачем пп. 7.4.3, 7.4.5 п.7.4, пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які ґрунтуються лише на ненаданні позивачем вищезазначених регістрів, оцінка яких надана судом вище.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000662302/0 від 02.04.2010 року, № 0000662302/1 від 11.06.2010 року, № 0000662302/2 від 10.08.2010 року; № 0000672302/0 від 02.04.2010 року, 0000672302/1 від 11.06.2010 року, 0000672302/2 від 10.08.2010 року винесено ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова з порушенням норм чинного законодавства України
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "ТРІАДА+" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, за участю прокуратури Фрунзенського району м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0000662302/0 від 02.04.2010 року, № 0000662302/1 від 11.06.2010 року, № 0000662302/2 від 10.08.2010 року; № 0000672302/0 від 02.04.2010 року, 0000672302/1 від 11.06.2010 року, 0000672302/2 від 10.08.2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 грудня 2011 року.
Суддя < Текст > Спірідонов М.О.
< Текст >