Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
12 січня 2012 р. № 2-а- 11959/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лук'яненко М.О.,
при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЬ" до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення
< Текст >
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова від 29.08.2011 №0000631540 про накладення на ТОВ "Грань" грошового зобов'язання на загальну суму 194241,72грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова від 29.08.2011 року №0000631540 про накладення на ТОВ "Грань" грошового зобов'язання на загальну суму 194241,72 грн. винесено з порушенням прав та законних інтересів ТОВ "Грань". При складанні податкової декларації з податку на додану вартість за червень місяць 2011 року та додатку 5 до декларації з ПДВ, позивачем не було допущено арифметичних помилок, а контрагенти позивача, зазначені в переліку постачальників в розділі ІІ Додатку, відповідно до якого формувались податковий кредит позивача, мали свідоцтво платника податку на додану вартість і суми ПДВ за даними правовідносинами позивач мав права відносити до податкового кредиту.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного суду, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначила, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року, в ході перевірки було встановлено, що позивач здійснив арифметичну помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом. Зазначена помилка виникла з того, що позивачем в переліку постачальників, з яких формувався податковий кредит, було зазначено контрагентів, свідоцтво платника ПДВ яких було анульовано, тобто позивач не мав права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ цих постачальників, оскільки вони не мали свідоцтва платника ПДВ, а отже у позивача не виникало права на формування податкового кредиту за взаємовідносинами з цими контрагентами.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судовий розглядом встановлено, що позивач, пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво серії А 01 № 425427 від 23.10.1995 року (а.с.5).
Підприємство позивача взято на облік платників податків за №21473 від 31.10.1995 року ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, відповідно до довідки №2829 від 08.02.2011 року (а.с. 7).
Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100073091 від 24.10.2007 року. (а.с.7)
Позивачем до ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова надано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року №9005107153, якою заявлено суму податкового зобов'язання у розмірі 1544959 грн., суму податкового кредиту у розмірі 297473 грн.
08 серпня 2011 року фахівець ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова здійснив камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Грань", за наслідками якої складено акт №1314/15-210/2376205 від 08.08.2011 року (а.с.74 - 76).
В ході перевірки встановлено порушення п.198.2 ст. 198, п.201.8 ст. 201 розділу У Податкового кодексу України, п.18 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, а саме: позивачем допущено арифметичну помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом.
На підставі акту перевірки №1314/15-210/2376205 від 08.08.2011 року керівником ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000631540 від 29.08.2011.
Приписами підпунктів 14.1.181 ст.14, п.198.3, 198.6. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Дослідивши надані податкові накладні суд встановив, що вони відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який діяв на момент їх підписання та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними. На підставі зазначених податкових накладних, позивачем віднесено суми ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця до складу податкового кредиту.
Суд також зауважує, що на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладався обов'язок та не визначалося право перевірки відповідності законодавству установчих документів контрагентів товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Суд також звертає увагу на те, що податковим законодавством, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, окрім випадку, коли такий продавець був позбавлений статусу платника податку на додану вартість.
Висновок про допущення арифметичної помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом, зроблений відповідачем на підставі того, що контрагенти позивача за даними ДПІ: ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не є платниками податку на додану вартість
Суд не погоджується з даними твердженням відповідача через наступне:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011 року поновлено реєстрацію як платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 з дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011 року залишена без змін (а.с. 57 - 64).
Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Тобто, на день укладення правочину між ТОВ "Грань" і ФОП ОСОБА_2, як і на день здіснення податковим органом перевірки ТОВ "Грань" 08.08.2011 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 НОМЕР_1 було чинним.
Також, суд критично відноситься і до пояснень представника відповідача, щодо анулювання свідоцтва про реєстрації платника податку на додану вартість контрагента позивача - ФОП ОСОБА_1, оскільки з нотаріально завіреної копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 100120550, виданого 09.06.2008 року ФОП ОСОБА_1, вбачається що воно є дійсним і скасовано не було (а.с.199).
Крім того, на офіційному сайті Державної податкової служби України також міститься інформація, що ОСОБА_1, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100120550 від 09.06.2008 року, що є діючим на даний час (а.с.65).
Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ані в судовому засіданні, ані в наданих до суду доказах в обґрунтування заперечень, відповідач не пояснив, на підставі яких даних ним було встановлено, коли і ким свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1, було анульовано, як і не пояснив чому на його думку є не актуальним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. .
Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ними спірного рішення
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи.
При розгляді даної справи судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем без належного обґрунтування та не на підставах, передбачених чинним законодавством України.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЬ" до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова від 29.08.2011 №0000631540 про накладення на ТОВ "Грань" грошового зобов'язання на загальну суму 194241,72грн. < Текст > < Сума задоволення >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя М.О. Лук'яненко
Повний текст постанови виготовлено 17.01.2012 року.
З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< Список >
Суддя М.О. Лук'яненко секретар В.С. Гайворонський< Список >