Справа № 2-а/1970/3400/11
"07" грудня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Григорів О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії, суд -
ОСОБА_3, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області, надалі відповідач, про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема позивач просить зобов'язати управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області вчинити дії по перереєстрації на ОСОБА_3, належного йому на праві власності, легкового автомобіля «Фольксваген Пассат 1,8»шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 без сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством України при імпорті автомобілів.
Позов мотивовано тим, що 12 жовтня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд виніс рішення по справі № 2-8321/10 щодо визнання за позивачем, членом сім'ї інваліда, права власності на успадкований ним легковий автомобіль Фольксваген Пассат 1,8 шасі НОМЕР_1, 1998 року випуску, отриманий в якості гуманітарної допомоги його дідом - інвалідом війни та зобов'язав Головне управління праці та соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації зняти автомобіль зі свого обліку та видати довідку для Чортківського відділення РЕР ВДАІ УМВСУ в Тернопільській області про перереєстрацію його на ОСОБА_3.
Звернувшись із заявою до відділу ДАІ УМВС України в Тернопільській області про зняття з обліку і перереєстрацію успадкованого ним автомобіля, отримав листа від 17.08.2011 р. №13/Ш-19 про відмову в перереєстрації, посилаючись на Закон України від 15.12.2009 року № 1760-VI «Про внесення змін до деякий законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями»який вніс зміни та доповнення до статті 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу», які на думку відповідача, заперечують право позивача на безкоштовну перереєстрацію автомобіля. На думку позивача дії відповідача щодо відмови йому у перереєстрації належного йому за правом власності автомобіля обмежують його конституційні права та законне право власності, гарантоване ст. 41 Конституції України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів вказаних у позовній заяві та просив позов задоволити
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подавши письмове заперечення та пояснивши, що отриманий через органи праці та соціального захисту населення у якості гуманітарної допомоги автомобіль може бути перереєстрований на позивача лише за умови надання позивачем документів про сплату у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України.
Суд, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, не підтверджені, а отже, не підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА НОМЕР_2, виданого Заліщицьким МРЕВ ВДАІ УМВС України в Тернопільській області 11.03.2006 року, автомобіль марки Фольксваген Пасат, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_1, належав ОСОБА_4, який отримав його як гуманітарну допомогу, і при ввезенні якого на митну територію України не сплачувались податки і збори (обов'язкові платежі) (а.с.12-13).
Позивачем право власності на даний автомобіль набуто на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12.10.2010 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
На виконання вказаного рішення Тернопільського міськрайонного суду Головне управління праці та соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації видало позивачу довідку про реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку та вибракування транспортного засобу від 26.10.2010 р. № 02-01/4118 (а.с.17). Однак, УДАІ УМВС України в Тернопільській області відмовило позивачу у перереєстрації спірного автомобіля без сплати обов»язкових платежів, передбачених законодавством України.
Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями»після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи праці та соціального захисту населення і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
У разі несплати членом сім'ї інваліда, дитини-інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів) автомобіль повертається (вилучається) органам праці та соціального захисту населення у порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 07 грудня 2000 року № 2134-ПІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання ринку автомобілів в Україні»автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України.
Як вказано вище, транспортний засіб моделі Фольксваген Пасат, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зеленого кольору, згідно із ст. б Закону України від 22.10.1999, № 1192-ХІУ «Про гуманітарну допомогу»Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України був визнаний гуманітарною допомогою та звільнений від оподаткування і обов'язкових платежів.
У відповідності до ч. З п. 11 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1371) (надалі - Постанова), державна реєстрація транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, які ввезені на митну територію України без сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачені законодавствам під час імпорту таких засобів, проводиться за умови подання документів про внесення таких податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 1 Постанови вищевказаним Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напрівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Пунктом 2 Постанови передбачено, що вищезазначений Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 набув права власності на транспортний засіб під час дії Постанови Кабінету Міністрів України №999 від 08 вересня 1997 року «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», п. 37 якої передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
Разом з тим, на момент смерті ОСОБА_4 діяла Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»№999 від 19.07.2006р.
Відповідно до п. 41 вказаної Постанови після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, крім випадків, зазначених в абзацах першому - п'ятому пункту 16 цього Порядку, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
Винятками, згідно абзаців першого- п»ятого пункту 16 Постанови, є випадки коли після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда.
Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:
має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку;
проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації;
не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач є інвалідом та має підстави для забезпечення автомобілем, а відповідно підстави для залишення автомобіля у користуванні сім'ї ОСОБА_4 відсутні.
Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідач, відмовляючи позивачу у перереєстрації транспортного засобу без сплати обов»язкових платежів, діяв обґрунтовано та на законних підставах, а відтак вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.