Справа № 2-а/1970/2934/11
"04" листопада 2011 р.Тернопільськийльський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої Дерех Н.В.
секретаря Вальчук І.М.
за участю:
представника позивача Вербіцкого М.М.
представника Тернопільський
районної державної адміністрації Гута О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Консоль-Буд-Плюс» до Тернопільський районної державної адміністрації, Фермерського господарства ОСОБА_5, Фермерського господарства ОСОБА_6, Управління Держкомзему України у Тернопільський районі про визнання нечинним розпорядження, державних актів та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство «Консоль-Буд-Плюс»( надалі позивач, ПП «Консоль-Буд-Плюс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільський районної державної адміністрації, Фермерського господарства ОСОБА_5, Фермерського господарства ОСОБА_6, Управління Держкомзему України у Тернопільський районі про визнання нечинним розпорядження голови районної державної адміністрації № 197 від 15 квітня 1997 про надання земельної ділянки фермеру ОСОБА_6. в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, визнання нечинними Державних актів на право постійного користування ОСОБА_6 III - ТР № 014040, виданий 06 березня 2000 року та ОСОБА_5 III - ТР № 014048, виданий 06 березня 2000 року та зобов'язати Тернопільський районну державну адміністрацію вчинити всі необхідні дії щодо виділення у власність ПП «Консоль-Буд-Плюс»земельної ділянки площею 59, 318 га для обслуговування відгодівельного комплексу в с. Лучка на території Миролюбівської сільської ради.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, оскільки між Приватним підприємством «Консоль-Буд-Плюс»та Тернопільський обласною спілкою споживчих товариств був укладений договір купівлі-продажу майна відгодівельного комплексу, за умовами якого продавець передає покупцю майно відгодівельного комплексу, яке знаходиться на землях Миролюбівської сільської ради за адресою АДРЕСА_1. в порядку п.5 Договору, майно відгодівельного комплексу передано ПП «Консоль-Буд-Плюс»і відповідно до витягу виданого Тернопільський районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 27.07.2009 року за позивачем зареєстровано право власності на даний незавершений будівництвом відгодівельний комплекс який розміщений на земельній ділянці площею 59,318 га, яка надана у постійне користування спільному підприємству «Велико-Бірківський завод безалкогольних напоїв»(надалі-СП «Велико-Бірківський завод безалкогольних напоїв») відповідно до рішення Миролюбівської сільської ради народних депутатів від 09 квітня 1997 року № 75. При цьому цільове призначення даної земельної ділянки - розміщення відгодівельного комплексу на хуторі Цезарівка. На підставі вказаного рішення сільради СП Велико-Бірківський завод безалкогольних напоїв (структурному підрозділу Облспоживспілки) був виданий Державний акт на право постійного користування землею, який 23 липня 1997 року зареєстрований в Тернопільський районній раді народних депутатів за № 125, проте 15 квітня 1997 року розпорядженням голови районної державної адміністрації фермеру ОСОБА_6 була надана земельна ділянка площею 59,3 та на х. Цезарівка на території Миролюбівської сільської ради. Дана земельна ділянка надана фермеру ОСОБА_6 в постійне користування у зв'язку з купівлею відгодівельного комплексу. Таким чином та ж земельна ділянка площею 59,318 га на території Миролюбівської сільської ради за адресою АДРЕСА_1 району, яка перебувала в постійному користуванні СП «Велико-Бірківський завод безалкогольних напоїв»неправомірно була передана іншому землекористувачу. Вважає, що дане розпорядження є незаконним, таким, що суперечить нормам земельного законодавства та порушує права та законні інтереси ПП «Консоль-Буд-Плюс», оскільки надання земельної ділянки фермерському господарству ОСОБА_6 відбулось без вилучення даної земельної ділянки у попереднього землекористувача, а згода попереднього землекористувача на вилучення спірної земельної ділянки не була надана належним чином. І пояснив, що право користування земельною ділянкою могло перейти до ОСОБА_6 лише одночасно із переходом права власності на відгодівельний комплекс. Таким чином право власності на спірну земельну ділянку належить ПП «Консоль-Буд-Плюс»на підставі ст. 120 Земельного кодексу України.
Представник відповідача Тернопільський районної державної адміністрації Тернопільської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки надання земельної ділянки площею 59,318 га у власність позивачу неможливе, тому, що таке надання суперечитиме чинному земельному законодавству. Дана земельна ділянка передана у постійне користування фермерським господарствам ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які належним чином користуються нею з 1997 року.
Представник відповідача Фермерського господарства ОСОБА_5 в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, не повідомив причини неприбуття та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Тому суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Представник відповідача Фермерського господарства ОСОБА_6 в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, не повідомив причини неприбуття та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Тому суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Представник відповідача Управління Держкомзему у Тернопільський районі Тернопільської області в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, не повідомив причини неприбуття та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Тому суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, не підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
15 квітня 1997 року розпорядженням голови районної державної адміністрації № 197 фермеру ОСОБА_6 була надана земельна ділянка площею 59,3 та на хуторі Цезарівка на території Миролюбівської сільської ради. Дана земельна ділянка надана фермеру ОСОБА_6 в постійне користування.
Рішенням Тернопільський районної ради № 38 від 12.11.1998 р. фермерському господарству ОСОБА_5 надано в постійне користування 48,53 га. На підставі даного рішення виданий Державний акт на право постійного користування зе5мельною ділянкою.
Судом встановлено, що земельна ділянка площею 8,55 га належить фермерському господарству ОСОБА_6 згідно Державного акту на право постійного користування серії III ТР № 014040 від 06.03.2000 р.
Земельна ділянка площею 48,53 га належить фермерському господарству ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право постійного користування серії III ТР № 014048 від 06.03.2000р., який виданий на підставі рішення Тернопільський районної ради № 38 від 12 листопада 1998 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22 травня 2009 року визнано дійсним договір купівлі-продажу майна відгодівельного комплексу, укладений 05 листопада 2008 року між Приватним підприємством «Консоль-Буд-Плюс»та Тернопільський обласною спілкою споживчих товариств про відчуження майна відгодівельного комплексу, яке знаходиться на землях Миролюбівської сільської ради за адресою АДРЕСА_1 району Тернопільської області та визнано право власності на майно відгодівельного комплексу, яке знаходиться на землях Миролюбівської сільської ради АДРЕСА_1 району Тернопільської області. На підставі даного рішення суду Тернопільський районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 27.07.2009 року позивач зареєстрований власником об'єкта незавершеного будівництва, незавершеного будівництвом відгодівельного комплексу за адресою АДРЕСА_1 району Тернопільської області., що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
При цьому суд зазначає, що доказів введення даного незавершеного будівництва в експлуатацію позивачем не наведено.
Також суд приймає до уваги, що позивачем набуто право власності на нерухоме майно, а не на земельну ділянку. При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування -на підставі договору оренди. Ні цивільно-правових угод щодо набуття права власності на спірну земельну ділянку, ні договору оренди спірної земельної ділянки позивачем не укладалось, а тому суд критично ставиться до твердження позивача, що оскільки до нього перейшло право власності на нерухоме майно, то автоматично йому повинна бути передана у власність і земельна ділянка для обслуговування даного нерухомого майна.
Оскільки судом встановлено, що земельна ділянка площею 8,55 га належить фермерському господарству ОСОБА_6, а земельна ділянка площею 48,53 га. належить фермерському господарству ОСОБА_8 на праві постійного користування, тому у відповідності до ч.3 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян, здійснюється за ініціативи власників земельних ділянок, яка у даному випадку відсутня.
Крім цього, суд враховує п.1 ст. 23 Земельного кодексу України, згідно якого землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.
За таких обставин суд приходить до переконання, що позовні вимоги Приватного підприємства «Консоль-Буд-Плюс» не підлягають до задоволення.
керуючись Земельним кодексом України, ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -
У позові Приватного підприємства «Консоль-Буд-Плюс»до Тернопільський районної державної адміністрації, Фермерського господарства ОСОБА_5, Фермерського господарства ОСОБА_6, Управління Держкомзему України у Тернопільський районі про визнання нечинним розпорядження, державних актів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 листопада 2011 року.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.