Справа № 2а/1770/5172/2011
16 січня 2012 року 10год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився,
відповідача: представник не з'явився, третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державна податкова інспекція у м.Рівне < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася з позовом до відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника податкового боргу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 1190, 00 грн., яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0003861745 від 13.09.2011 р., №0000791745 від 24.02.2011 р.
З метою скорочення заборгованості податковим органом було виставлено платнику податків податкову вимогу №2313 від 15.04.2011 р., яка на момент звернення до суд так і лишилася не виконаною.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органи державної податкової служби, відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 95.1 -95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року №509-XII завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно пункту 11 статті 10 зазначеного Закону, державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Пунктом 11 статті 11 вказаного Закону також встановлено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідач податковий борг перед бюджетом в сумі 1190, 00 грн. в добровільному порядку не сплатив. Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості в даній сумі.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету податкову заборгованість в сумі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) грн. 00 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Жуковська Л.А.