14.11.2011
< копія >
05 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11385/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Букіна Л.Є.,
при секретарі судового засідання Бердник С.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Кулик Я.І., Шишлаков Б.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної податкової інспекції, у якому просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року №0004561700,
- частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року №0004551700, а саме, зменшити суму податкових зобов'язань за даним рішенням до 421,49 грн. (без ПДВ).
Позовні вимоги обґрунтованим тим, що правовідносини між позивачем та ТОВ «Капітал 3000»підтверджені первинними документами, зокрема, видатковими та товаротранспортними накладними, які були надані податковому органу під час проведення перевірки. Тому, на думку позивача, оскаржені рішення прийнято безпідставно.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечували, пояснили, що понесені позивачем витрати не відносяться до витрат, які пов'язані з отримання доходу, і тому, на думку представників відповідача, оскаржені рішення є законними та обґрунтованими.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області з 13.12.2007 року за №2517, на загальній системі оподаткування, є платником податку на додану вартість.
Відповідно до плану-графіка проведення перевірок суб'єктів господарювання працівниками відповідача у період з 16.05.2011 року по 03.06.2011 року проведено невиїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року. Повідомлення про проведення перевірки вручено 05.05.2011 року, наказ про перевірку вручено позивачу також 05.05.2011 року.
Перевірку проведено з відома та у присутності позивача, позивач допустив до перевірки працівників Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції. За результатами перевірки складено відповідний акт від 10.06.2011 року №542/170/3051302317.
Перевіркою встановлено порушення статті 128 Господарського кодексу України, статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 року «Про прибутковий податок з громадян», пп. 7.4.1, п.7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
До акту перевірки ОСОБА_1 надано заперечення, які Верхньодніпровською об'єднаною податковою інспекцією залишено без задоволення (лист від 24.06.2011 року №9648/10/17032).
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року №0004551700, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 31958,99 грн. (за основним платежем) за порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 року «Про прибутковий податок з громадян»; податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року №0004561700, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52562,5 грн., у тому числі за основним платежем 42050,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10512,5 грн. за порушення пп. 7.4.1, п.7.4.4, п.7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень Державною податковою адміністрацією України у Дніпропетровській області 01.09.2011 року зазначені рішення залишено без змін.
У ході проведення перевірки правильності формування валових витрат ФОП ОСОБА_1 встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Капітал 3000»укладено договір купівлі-продажу товарів №01/12-09 від 19.12.2009 року. ОСОБА_1 придбані канцелярські товари, деревина, інші непродовольчі товари.
Розрахунки проводились між суб'єктами господарювання у безготівковій формі.
Станом на момент проведення перевірки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, 18.05.2011 року ТОВ «Капітал 3000»анульовано свідоцтво платника ПДВ.
ТОВ «Капітал 3000»видано податкові накладні від 01.03.2010 року №7/1 сума ПДВ - 28609,17 грн., 01.05.2010 року №14/1 сума ПДВ - 6,77 грн., 01.06.2010 року №22 сума ПДВ -112,0 грн., 01.09.2010 року №50.4 сума ПДВ -2855,62 грн., 01.10.2010 року №63.2 сума ПДВ -1107.8 грн., 01.11.2010 року №74 сума ПДВ -2385,61 грн., 01.12.2010 року №80 сума ПДВ -6973,05.
Договір від імені ТОВ «Капітал 3000»укладено директором ОСОБА_4. Проте, згідно відомостей Державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську від 02.06.2011 року, наданого на запит Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції, ТОВ «Капітал 3000»за юридичною адресою не знаходиться, керівником підприємства є ОСОБА_5, яка виконує також обов'язки головного бухгалтера. Рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні підписані також ОСОБА_4, який не являється директором (керівником) або іншим працівником підприємства.
ФОП ОСОБА_1 для перевірки не надано документи, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортні накладні), придбаного товару у ТОВ «Капітал 3000», що підтверджується переліком документів, які надав ФОП ОСОБА_1 до перевірки. При цьому, підприємець зазначив у переліку, що ним надано всі документи, інших документів немає.
Копії товарно-транспортних накладних надано лише після проведення перевірки разом із запереченнями до акту перевірки, про що не заперечував позивач у судовому засіданні.
Разом з тим, у наданих разом із запереченням до акту перевірки товарно-транспортних накладних не зазначені основні реквізити, зокрема, про номер дорожнього листа, у відомостях про вантаж не заповнено графи: одиниці виміру, ціна товару, назва товару (вантажу) узагальнена (не вказана конкретна назва товару), кількість поїздок (заїздів), дані про вантаж -код, клас, маса; відсутні відомості про вантажно-розвантажувальні операції, не вказано відстань перевезення, відсутній номер дорожнього листа, що є порушенням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568.
Крім того, в товарно-транспортних накладних, долучених до матеріалів справи, вказано пункт навантаження - м. Дніпропетровськ, пункт розвантаження - м. Верхньодніпровськ. Проте, юридична адреса ФОП ОСОБА_1 - Верхньодніпровський район, с.Пушкарівка. ФОП ОСОБА_1 не надав до перевірки документи про наявність власних або орендованих складських приміщень, куди доставлявся та де зберігались товарно-матеріальні цінності у м. Верхньодніпровську. Відповідно до п.13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.
У товарно-транспортних накладних у порушення п.10.8 зазначених Правил відсутні прізвище, ім'я, по батькові представника Замовника (водія-експедитора) та документи, згідно якого він уповноважений супроводжувати вантаж.
Також, ФОП ОСОБА_1 для перевірки не надані первинні документи, які підтверджують факт здавання - приймання товарів (довіреності, акти приймання-передавання товарів тощо).
Тому, операції з ТОВ «Капітал 3000»не підтверджуються стосовно врахування реальною часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробниче - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Таким чином, на підставі наданих до перевірки документів неможливо встановити зв'язок з обсягами придбань позивача з веденням його господарської діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.99 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, факт виконання робіт (надання послуг, тощо) повинен бути оформлений відповідним первинним документом, та для набуття статусу первинного документа, повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України № 996.
Згідно вимогам статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якою складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Згідно частин 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.92 року оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Оскільки ФОП ОСОБА_1 не надав для перевірки оформлених належним чином первинних документів, які є доказом фактичного отримання продукції від ТОВ «Капітал 3000», та документів про наявність власних або орендованих складських приміщень, де зберігалися не реалізовані товарно-матеріальні цінності, про охорону приміщень, відсутні документи на транспортування, навантаження - розвантаження товарно-матеріальних цінностей, про використання праці найманих осіб, у зв'язку з чим неможливо встановити зв'язок з даними обсягами придбань з веденням господарської діяльності.
Згідно п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті. Оскільки фактично перевіркою встановлено оподатковуваний дохід, який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків, у розмірі 213 559,92 грн., сума податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 31 958,99 грн. визначена податковим органом вірно.
Згідно договору купівлі-продажу товарів №01/12-09 від 19.12.2009 року, укладеного між ФОП та ТОВ «Капітал 3000»ФОП ОСОБА_1 сформував податковий кредит за квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року згідно податкових накладних від 01.03.2010 року №7/1 сума ПДВ - 28609,17 грн., 01.05.2010 року №14/1 сума ПДВ - 6,77 грн., 01.06.2010 року №22 сума ПДВ -112,0 грн., 01.09.2010 року №50.4 сума ПДВ -2855,62 грн., 01.10.2010 року №63.2 сума ПДВ -1107,8 грн., 01.11.2010 року №74 сума ПДВ -2385,61 грн., 01.12.2010 року №80 сума ПДВ -6973,05 - продавець ТОВ «Капітал 3000». Зазначене підприємство податкові декларації з ПДВ за жовтень 2010 року подало з нульовими показниками, декларації за квітень, травень, червень, вересень, листопад 2010 року не визнані як податкова звітність.
Зазначене свідчить про те, що податок на додану вартість у цій сумі ТОВ «Капітал 3000»до державного бюджету не сплачено.
За результатами автоматизованого співставлення даних податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 та податкових зобов'язань ТОВ «Капітал 3000»встановлено розбіжності на загальну суму - 35077,0 грн., між сумами ПДВ, зазначеними у Розділі 2 «Податковий кредит»додатку 5 до декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад 2010 року та сумами ПДВ, зазначеними ТОВ «Капітал 3000»у розділі 1 «Податкові зобов'язання»до декларацій з ПДВ за цей період.
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Крім того, прямою нормою Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено заборону щодо включення до складу додаткового кредиту податку, сплаченого (нарахованого) у складі вартості послуг (товарів), що не призначаються для використання в господарській діяльності платника (пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону). Невиконання всіх вимог законодавства щодо виникнення права на податковий кредит позбавляє платника податку такого права.
Згідно із пп.7.4.5 п. 7.4 стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Тому, податковим органом за результатами перевірки правомірно збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 42050,0 грн., та нараховане штрафні санкції у розмірі 10 512, 5 грн. (42050,0 грн. *25%).
З огляду на відсутність належним чином та у повному обсязі первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, відповідачем оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято з урахуванням усіх обставин та у відповідності до чинного законодавства, у суду відсутні правові підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 24 червня 2011 року №0004561700, №0004551700, і тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складений 10 жовтня 2011 року.
Головуючий суддя Л.Є. Букіна