12.11.2011
< копія >
07 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/5680/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Потолової Г.В.
при секретарі -Тимцунік Ю.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
представника відповідача-1 -Полівчука Д.П.
представника відповідача-2 -Товстик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, відповідача-2: Дніпропетровського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровської області від 25.03.2011р. №676 о/с про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з органів внутрішніх справ України на підставі п.64 «є»(за порушення дисципліни); поновлення на посаді дільничного інспектора СДІМ Дніпропетровського РВ ГУМВС у Дніпропетровській області в званні капітана міліції ОСОБА_1 та зобов'язання ГУ МВС України в Дніпропетровській області здійснити виплату грошового забезпечення за вимушені прогули і строк вимушених прогулів зарахувати у стаж служби в ОВД.
16.09.2011р. позивачем змінені позовні вимоги, за змістом яких просить зобов'язати Дніпропетровський РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області здійснити виплату грошового забезпечення за вимушені прогули і строк вимушених прогулів зарахувати у стаж служби ОВС. В решті позовні вимоги залишені без змін.
Ухвалою суду від 16.09.2011р. до участі у справі залучено другого відповідача -Дніпропетровський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Представником відповідача-1 надані заперечення проти позовних вимог. В обґрунтування заперечень, останній посилається на те, що підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в ОВС став наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25.03.2011р. №676, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за п.64. „є” (за порушення дисципліни) “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991р. (далі -Положення №114).
Представник відповідача-2 також заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Обґрунтування заперечень аналогічні доводам відповідача-1.
У судовому засіданні за клопотанням відповідача-1 в якості свідка допитаний старший інспектор ІОС УКЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області майор міліції Литвиненко1Е.Л.
Суд, заслухавши пояснення, надані у судовому засіданні, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2000 р. позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України.
У вересні 2008 р. наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 призначено дільничним інспектором міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дніпропетровського РВ ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області, де проходив службу до 18.04.2011 року включно.
25.03.2011р. за результатами службового розслідування за відомостями, викладеними у зверненні гр.ОСОБА_5 щодо неправомірних дій окремих працівників Дніпропетровського РВ ГУМВС, начальником ГУМВС України в Дніпропетровській області затверджено висновок, яким запропоновано звільнити позивача з ОВС за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у неділових стосунках з цивільною особою: порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України; на підставі п.64 „є” (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.100-106).
Пунктом 1 наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25.03.2011р. №676 „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Дніпропетровського РВ ГУМВС” за порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, що виразилося у неділових стосунках з цивільною особою, дільничного інспектора міліції СДІМ Дніпропетровського РВ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_1 визначено звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 64 «е»(за порушення дисципліни) (а.с.4).
Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 18.04.2011р. №62о/с згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено в запас Збройних сил за п.64 «є»(за порушення дисципліни) капітана міліції ОСОБА_1 (М-084988) дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дніпропетровського районного відділу, з 18 квітня 2011 року, підстава наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25 березня 2011 року №676 (а.с.6).
Тобто, як вбачається зі змісту наказу №676 від 25.03.2011р., підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став висновок службового розслідування від 25.03.2011р., проведеного інспекцією з особового складу Управління кадрового забезпечення ГУМВС та відділом внутрішньої безпеки в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України за відомостями, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_5 щодо неправомірних дій окремих працівників Дніпропетровського РВ ГУМВС.
Так, службовим розслідуванням було встановлено, що 17.11.2010 року гр.ОСОБА_6 звернувся до Дніпропетровського РВ ГУМВС із заявою про спричинення йому тілесних ушкоджень гр.ОСОБА_5, яку було зареєстровано до ЖРЗПЗ РВ за №5130. 24.11.2010 року дільничним інспектором міліції СДІМ Дніпропетровського РВ ГУМВС Кардельом В.Ю. за даним фактом винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (ВМ № 4037).
В подальшому постанова про відмову у порушенні кримінальної справи неодноразово скасовувалась, а матеріали направлялись для проведення додаткової перевірки. Проведення додаткової дослідчої перевірки за вказаними матеріалами було доручено дільничному інспектору міліції СДІМ Дніпропетровського РВ капітану міліції ОСОБА_1, який за результатами проведеної додаткової дослідної перевірки 15.01.2011 виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.
10.03.2011 року після проведення додаткової перевірки матеріалів, слідчим СВ Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 було винесено постанову про порушення кримінальної справи №4111196 за фактом спричинення тілесних ушкоджень гр.ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України. Обвинуваченим за цією справою є саме ОСОБА_5
Представник відповідача-2 суду пояснив, що згідно пояснень ОСОБА_5 і його дружини ОСОБА_9 та роздруківок аудіо записів розмов, наданих самим гр.ОСОБА_5, встановлено, що у березні 2011 року працівники СДІМ Дніпропетровського РВ ГУМВС капітан міліції ОСОБА_1 та старший сержант міліції ОСОБА_10 порушили вимоги Закону України “Про міліцію”, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС України, що виразилось у неділових стосунках з гр.ОСОБА_5, що призвело до написання обґрунтованої скарги останнім. Як стверджує відповідач, факт неділових стосунків дільничного інспектора міліції СДІМ Дніпропетровського РВ ГУМВС ОСОБА_1 з цивільною особою підтверджувався висновком службового розслідування від 25.03.2011 р., поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_9, копією аудіо записів розмов.
Не погоджуючись з діями та рішенням відповідачів, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що його звільнення незаконне, а висновки у наказі №676 від 25.03.2011р. зроблені на підставі службового розслідування від 25 березня 2011 року.
Однак, як вказує позивач, за матеріалами службової перевірки прокуратурою Дніпропетровського району Дніпропетровської області відносно нього винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ст. 388 КК України (а.с.55-56).
Крім того, позивач вважає, що наказ про звільнення його з посади винесений 18.04.2011р. в той час, коли він перебував в період з 16.04.2011 року по 21.04.2011 року, на лікарняному, що є порушенням ст.16 Закону України “Про Дисциплінарний статут ОВС України” який передбачає, що дисциплінарне стягнення накладається не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування не враховуючи період тимчасової непрацездатності або передування у відпустці.
При цьому, позивач зазначив про недостовірність наданих відповідачами роздруківок аудіо записів розмов. Вказує, що їх достовірність належним чином не підтверджено, відповідної експертизи не проведено, як наслідок, викликає сумнівність їх походження.
Відповідач-1, заперечуючи проти позову, зазначає, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ за дисциплінарний проступок на підставі проведеного службового розслідування. Вважає, що при проведенні службового розслідування відносно ОСОБА_1 ГУМВС не були порушені вимоги діючого законодавства, і накази про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення позивача з посади є законними і скасуванню не підлягають.
Стосовно доводів позивача про те, що його було звільнено з посади у період, коли він знаходився на лікарняному, представник відповідача-1 пояснив наступне. У порушення положень п.2.6 Порядку звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого вказівкою МВС України від 29.01.2004 р. №851/Пв та п.п. 1.2, 2 наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області від 20.07.2010 р. №1219 “Про налагодження системи обліку та контролю за порядком видачі лікарняних листів працівникам органів внутрішніх справ ГУМВС”, ОСОБА_1 про лікування у закладах охорони здоров'я інших відомств керівництво Дніпропетровського РВ не повідомляв. Лікарняний лист щодо надходження на лікуванні у період з 16.04.2011 р. по 21.04.2011 р. ОСОБА_1 до лікувального закладу ГУМВС та керівництву Дніпропетровського РВ ГУМВС не надано. Після лікування позивач до виконання службових обов'язків не приступив, на службу не виходив.
Відповідач стосовно посилань ОСОБА_1 на відмовлення відносно нього в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України та тверджень про безпідставність і необґрунтованість фактів, викладених в матеріалах службової перевірки, звертає увагу на те, що відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, тобто відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, ніяким чином не може ототожнюватись з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої було притягнуто позивача. Крім того відповідач зазначає, що в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи вказано про наявність в діях Лобуря1Є.І. ознак дисциплінарного проступку.
Представник відповідача-2 повністю підтримав позицію та доводи представника відповідача-1.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані сторонами та представниками докази, заслухавши пояснення представників сторін та свідка, надані у судовому засіданні, суд дійшов висновку щодо підтвердженості пояснень, доводів та вимог позивача, а обґрунтування відповідачів спростованими, з огляду на наступне.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ України регламентується Законом України „Про міліцію” № 565-ХІІ від 20.12.1990 р. (далі -Закон № 565), Законом України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” № 3460-IV від 22.02.2006 р. (далі -Дисциплінарний статут), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 р. (далі -Положення № 114), Етичним кодексом працівника органів внутрішніх справ України, схваленим колегією МВС України 05.10.2000 р. № 7км/8 (далі -Етичний кодекс), Кодексом честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України № 18 від 11.01.1996 р. (далі -Кодекс честі), Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №382 від 28.12.1991 р.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №94 від 02.02.2004р. затверджено Положення про Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. Наказом МВС України № 547 від 21.10.2001 р. „Про внесення змін до деяких відомчих нормативно-правових актів” Управління МВС України в Дніпропетровській області перейменовано на Головне управління МВС України в Дніпропетровській області. Відповідно до п. 9.7 Положення про Головне управління начальник ГУМВС у Дніпропетровській області притягає до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Наказом Управління МВС України в Дніпропетровській області від 15.11.2007 р. №1000 (із змінами, внесеними наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області №1080 від 28.10.2008 р.) затверджено Положення про ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Відповідно до п.9 Положення, ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області є юридичною особою і має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та власним найменуванням. Районні відділи ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області не являються юридичними особами та не мають самостійного балансу.
Частиною 5 ст.25 Закону України „Про міліцію” встановлено, що службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна -дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.
Відповідно до п.п. є) п. 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за порушення дисципліни.
Отже, позивача звільнено з ОВС за грубе порушення службової дисципліни, яке виразилося в неділових стосунках з цивільною особою.
Однак, відповідачі не доводять визначення -«неділові стосунки», та його законодавче закріплення.
Як встановлено в ході судового засідання, підтверджено поясненнями свідка та не спростовано представниками відповідачів, службове розслідування відносно ОСОБА_1 розпочато 15.03.2011р. та цього ж дня вже було закінчено.
При цьому, у висновку службового розслідування стосовно обставин справи, окрім заявника були опитані його дружина ОСОБА_9 (а.с.77), дільничні інспектори ОСОБА_1. та ОСОБА_10 (а.с.71-76), слідчий ОСОБА_8 (а.с. 84-85), працівники Дніпропетровського РВ ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.(а.с.79-83). З пояснень яких, доказів на підтвердження заяви гр.ОСОБА_5 про вимагання грошових коштів з боку ОСОБА_1., встановлено не було. Указані свідки очевидцями будь-яких неділових стосунків ОСОБА_1 з ОСОБА_5 не були, про розмови цих осіб по телефону з підозрюваним нічого не пояснювали.
Стосовно роздруківок аудіо запису розмов нібито між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вони були залучені до матеріалів службового розслідування без будь-яких підстав, експертизи щодо їх справжності не проводилась, що підтверджено представниками відповідачів та свідком, а тому не можуть вважатись достовірними доказами скоєння позивачем дисциплінарного проступку.
Так, в судовому засіданні було з'ясовано, що роздруківки аудіо запису розмов, їх походження працівниками, які проводили службове розслідування, не перевірялось, висновки спеціалістів стосовно того, що розмови дійсно відбувались між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в матеріалах розслідування відсутні. Крім того, з оглянутого в судовому засіданні оригіналу матеріалів службового розслідування взагалі в описі документів відсутні відомості про існування таких роздруківок.
Відповідачами не надано жодного доказу на їх підтвердження.
Судом також з'ясовано, що постановою Дніпропетровського районного суду від 17.03.2011 року підозрюваному у вчинені злочину, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Зазначене не заперечувалось представниками сторін та свідком.
Постановою від 18 квітня 2011 року у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, за фактом вимагання у ОСОБА_5 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 388 КК України -відмовлено ( а.с. 55-56).
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставини порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожний винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.
Відповідно до п. 3 вищенаведеної Інструкції, проведення службового розслідування інспекції з особового складу можуть доручити виключно керівник органу, начальник підрозділу, його заступник по роботі з персоналом, а в МВС України -і начальник УВБР.
З наведених положень свідчить, що службове розслідування стосовно звернення гр.ОСОБА_5 повинно бути здійснено на підставі наказу керівника ГУМВС України в Дніпропетровській області, однак, як свідчать матеріали справи, такого наказі видано не було.
Крім того, з матеріалів службового розслідування свідчить, що у порушення п. 2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, службове розслідування було проведено необ'єктивно та поверхнево, що підтверджується фактом приєднання роздруківок розмов з гр. ОСОБА_5 без законних підстав.
Також, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт перебування ОСОБА_1 з 16.04.2011 року по 21.04.2011 року включно у закладах охорони здоров'я у зв'язку з погіршенням стану здоров'я (а.с.7).
Посилання відповідачів на необхідність лікування працівників міліції у закладі охорони здоров'я ОВС є безпідставним, оскільки, по-перше, представниками відповідачів підтверджено, що це право, а не обов'язок.
По-друге, представником відповідача-1 наданий витяг з наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 20.07.2010 р. № 1219 «Про налагодження системи обліку та контролю за порядком видачі лікарняних листів працівникам органів внутрішніх справ ГУМВС», проте не надано доказів ознайомлення всіх працівників міліції Дніпропетровської області, в тому числі й позивача, зі змістом цього наказу. А також не надано доказів доведення змісту цього наказу до всіх працівників міліції Дніпропетровської області.
Отже, суд доходить висновку про можливість необізнаності позивача щодо існування наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 20.07.2010 р. №1219 «Про налагодження системи обліку та контролю за порядком видачі лікарняних листів працівникам органів внутрішніх справ ГУМВС»та існування особливих умов повідомлення у разі лікування у закладах охорони здоров'я інших відомств.
Порядок проведення службових розслідувань, що здійснюють інспекції з особового складу, інші підрозділи і посадові особи органів внутрішніх справ у випадках надзвичайних подій, правопорушень та інших неправильних дій, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 р. № 552.
Зі змісту висновку начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області генерал-майора міліції ОСОБА_16 від 25.03.2011р., на підставі якого ГУ МВС України в Дніпропетровській області прийнято оспорювані накази №62о/с від 18.04.2011р. та №676 від 25.03.2011р., вбачається, що висновок прийнятий на підставі саме Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 р. № 552.
При цьому, як зазначено вище, службове розслідування проведено протягом одного дня 15.03.2011 р., тоді як відповідно до п.9 зазначеної Інструкції службове розслідування проводять у місячний термін з дня надходження до органу внутрішніх справ заяви, скарги, інформації чи повідомлення про порушення.
Скорочених термінів проведення службового розслідування не передбачено.
Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Звільнення зі служби рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни як вид дисциплінарного стягнення передбачено п.6 ч. 1 ст.12 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного стягнення.
Згідно з п. 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як один рік.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного правопорушення, що виключає застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з ОВС.
Таким чином, дії відповідачів є упередженими по відношенню до позивача.
Суд критично розцінює дії ГУ МВС України стосовно упередженого ставлення щодо проведеного службового розслідування, а також накази ГУ МВС України в Дніпропетровській області №62 о/с від 18.04.2011р. та №676 від 25.03.2011р., прийняті на підставі службового розслідування.
Одночасно, суд приймає до уваги та вважає встановленим, що позивач за час роботи в органах внутрішніх справ виявив себе як висококваліфікований фахівець, про що свідчать надані характеристики.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного правопорушення, що виключає застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з ОВС.
З огляду на зазначене, пункт 1 наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25.03.2011р. №676 „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Дніпропетровського РВ ГУМВС” за порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, що виразилося у неділових стосунках з цивільною особою, дільничного інспектора міліції СДІМ Дніпропетровського РВ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 64 «е»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ є протиправним.
А також, Наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №62о/с в частині звільнення в запас Збройних сил за п.64 «є»(за порушення дисципліни) капітана міліції ОСОБА_1 (М-094066) капітана міліції ОСОБА_1 (М-084988) дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дніпропетровського районного відділу, з 18 квітня 2011 року, є протиправним.
Статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, визначено в Законі України “Про державну службу”.
Разом із тим, статтею 9 Закону України “Про державну службу” визначено коло осіб, правовий статус яких регулюється Конституцією та спеціальними законами України. До таких осіб належать Президент України, Голова Верховної Ради України та його заступники, голови постійних комісій Верховної Ради України та їх заступники, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, Голова та члени Конституційного Суду України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді вищого спеціалізованого суду України, Генеральний прокурор України та його заступники.
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до Закону України “Про державну службу”, якщо інше не передбачено законами України, серед яких закони “Про міліцію”, “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ” тощо.
За загальним правилом, під час вирішення справ досліджуваної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі. Такої практики дотримується в своїх рішеннях й Вищий адміністративний суд України.
Частиною 1 ст.235 КЗпП встановлено, що у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.
Таким чином, суд вважає, що капітана міліції ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дніпропетровського РВ ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За приписами ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р. зі змінами і доповненнями затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.
Відповідно до розділу ІІ зазначеного Порядку, що встановлює період, за яким обчислюється середня заробітна плата, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Наказом МВС України від 31.01.2007 р. №499 „Про впорядкування структури та мов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ” затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ”. Відповідно до п.1.6 Інструкції грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.
За таких обставин, Дніпропетровським районним відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області позивачу повинно бути нараховане та виплачене грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Судом враховано, що визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. Ця позиція висловлена Верховним Судом України та підтримується Вищим адміністративним судом України.
При цьому, вирішуючи адміністративний позов по суті, суд виходить з приписів ст.ст.161, 162 КАС України.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені повністю у заявленій редакції.
Проте, згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд враховує, що позивач, з урахуванням змін до позовної заяви, просить визнати незаконним наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області №676 від 25.03.2011р.
Проте, згідно запису в трудовій книжці позивач звільнений з ОВС згідно наказу ГУМВС №62о/с від 18.04.2011р.
В ході судового розгляду справи встановлено, що наказ ГУМВС України №62 о/с від 18.04.2011р. винесений на підстав наказу ГУМВС України №676 від 25.03.2011р.
Отже, скасуванню підлягають обидва накази у відповідних частинах.
При цьому, суд виходить з того, що вимога про визнання рішення суб'єкта владних повноважень незаконним, неправомірним, тощо, є різними словесними виразами одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме: визнання рішення незаконним, в даному випадку суд ототожнює вимогу позивача про визнання протиправним
За наведених обставин, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування оспорюваних наказів відповідача-1 в частині звільнення позивача з ОВС.
На вимогу суду відповідачем-2 надано довідку з інформацією про штатну кількість дільничних інспекторів із зазначенням дат призначення на ці посади.
Однак, суд вважає неможливим встановити яка саме особа обіймає посаду, що займав позивач до звільнення.
Представником відповідача-2 підтверджено, що на момент звільнення позивача в Дніпропетровському РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області існувало три вакантні посади дільничних інспекторів, а тому не може достовірно зазначити хто з визначених у довідці від 04.11.2011р. працівників обіймає посаду саме позивача.
Таким чином, суд вважає неможливим залучити будь-кого з дільничних інспекторів Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області для участі у справі в якості третьої особи.
Статтею 256 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду, зокрема про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідачами не доведено правомірність своїх дій, на час розгляду справи позивача не поновлено на займаній посаді, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині позовних вимог.
Керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, відповідача-2: Дніпропетровського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 676 від 25.03.2011р. в частині звільнення з органів внутрішніх справ України капітана міліції ОСОБА_1 з посади дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дніпропетровського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 62о/с від 18.04.2011р. в частині звільнення в запас Збройних сил капітана міліції ОСОБА_1 дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дніпропетровського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дніпропетровського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Зобов'язати Дніпропетровський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період вимушеного прогулу з 18 квітня 2011 року у стаж проходження служби на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дніпропетровського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанову в частині поновлення на посаді допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 11.11.2011 р.
Суддя (підпис) Г.В. Потолова