10.11.2011 < копія >
03 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/13297/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В. < Текст >
при секретаріЧмух Ю.В.
< за участю/без участі >
< найменування Пр. > < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції, третя особа - 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кебела», третя особа - 2: ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та стягнення коштів,
20.10.2011 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання незаконними дії начальника Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Залімського С.Г. по укладанню з ТОВ «Кебела» договорів на відповідальне зберігання № 87 від 20.03.2011р. та № 88 від 20.03.2011р. та скасувати зазначені договори, також позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 29760,00 грн. на його користь.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх. Позивач вважає, що дії відповідача є незаконними та такими, що порушують Закон України «Про виконавче провадження».
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надавши письмові заперечення, згідно яких просить залишити позовну заяву без задоволення. Вважає, що дії відповідача є правомірними та проведені в повній відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 17 вересня 2009 року державним виконавцем Кошевою І.В. Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №14817893 на підставі виконавчого напису № 2119 вчиненого 07.09.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про звернення стягнення на майно ОСОБА_4, а саме: сідловий тягач MAN 19/403 FLT, 1996 р.в, реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та напівпричіп марки ХОФМАН, 1998 р.в, реєстраційний № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, за рахунок коштів, виручених від реалізації заставного майна задовольнити вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 366631,28 гривень, з яких 299996,74 грн. - заборгованість за кредитом, 26432,59 грн. - заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитом, 38132,46 грн. грн.. - пеня за порушення строків сплати кредиту терміном з 06.02.2009 р. до 28.09.2009 p., 2069,49 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом терміном з 06.02.2009 р. до 28.09.2009 р.
15 березня 2010 року відповідачем здійснено опис й арешт автотранспортних засобів: автомобіля МАН та напівпричепа ХОФМАН, про що складено акт опису й арешту майна серії АА №427252. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_4.
15 березня 2010 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції складено акт державного виконавця про призначення зберігачем заставного майна ОСОБА_7, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Місце стоянки описаного й арештованого майна: АДРЕСА_2.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що 19 вересня 2011 року відбувся аукціон з реалізації рухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_4 Аукціон проводився товариством з обмеженою відповідальністю «Юнор». Відповідно до протоколу № 041117/9 від 19.09.2011 р. автомобіль MAN 19/403 FLT, 1996 р.в., колір - білий, НОМЕР_5, тип ТЗ - сідловий тягач, продано за ціною 37350,00 грн. та згідно до протоколу № 041117/10 від 19.09.2011 р. напівпричеп марки HOFFMAN HSKM 3L, 1998 р.в., колір - сірий, НОМЕР_6 продано за ціною 45650,00 грн. 19 вересня 2011 р. на депозитний рахунок відповідача надійшли грошові кошти в сумі 71380,00 грн.
У зв'язку з вищевикладеним 21 вересня 2011 року державним виконавцем ВДВС Верхньодніпровського РУЮ Блікян Г.А. винесено постанову про розподіл грошових коштів від реалізації майна, згідно якої кошти від реалізації в сумі 29760,00 грн. перераховуються на користь ТОВ «Кебела», відповідно до договорів про відповідальне зберігання майна № 87 та № 88 від 20.03.2011 p., укладеними між Відділом державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції та ТОВ «Кебела».
Позивач вважає, що вищезазначені договори на відповідальне зберігання майна відповідачем укладені неправомірно та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач просить визнати протиправними дії відповідача по укладанню з ТОВ «Кебела» договорів про відповідальне зберігання № 87 від 20.03.2011р. та № 88 від 20.03.2011р. та скасувати зазначені договори, також просить стягнути з відповідача кошти в сумі 29760,00 грн.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 5.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджену Наказом Мінюсту №. 74/5 від 15.12.1999 р. визначено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі-зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акту опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.
Актом опису й арешту майна від 15.03.10 року, автомобіль МАН та напівпричепа ХОФМАН, арештовано та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4.
15 березня 2010 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції складено акт державного виконавця про призначення зберігачем заставного майна ОСОБА_7, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Місце стоянки описаного й арештованого майна: АДРЕСА_2.
Даючи оцінку обставинам у справі суд виходить з того, що державним виконавцем правомірно вчинено дії щодо опису й арешту майна, а передача арештованого майна на зберігання ТОВ «Кебела» була без достатніх правових підстав, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження", майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в ч. 5 ст. 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису.
Також, ч. 4 ст. 55 ЗУ "Про виконавче провадження", під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту.
Відповідно до п. 5.8.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, у разі відмови боржника або членів його сім'ї, чи представника боржника - юридичної особи прийняти майно на зберігання, відсутності їх при проведенні опису майна, а також за наявності обставин, що не дають змогу передати вказаним особам майно на зберігання, державний виконавець призначає зберігачем описаного майна іншу особу.
Згідно п. 5.8.2 Інструкції, передбачено обов'язок державного виконавця укласти договір зберігання, за якою зберігач має право на одержання за зберігання майна винагороду або прибуток від зберігання майна, розмір яких установлюється відповідно до вимог глави 66 Цивільного кодексу України.
З акту опису й арешту майна вбачається, що позивач (боржник) при його проведенні був присутній, від зберігання не відмовлявся, а тому з яких міркувань виходив державний виконавець передаючи арештоване майно на відповідальне зберігання ТОВ «Кебела» не вбачається.
Окрім цього, судом надавався час сторонам для надання всіх доказів по справі, але відповідачем не було надано жодних процесуальних документів передачі арештованого майна на відповідальне зберігання ТОВ «Кебела», а саме, відсутній акт, згідно якого вбачається, що ОСОБА_7 передав арештоване майно на відповідальне зберігання ТОВ «Кебела».
Також, суд зазначає, що позивачем залучено до матеріалів справи фотокопії, згідно яких вбачається, що арештоване майно знаходиться на автостоянці за адресою АДРЕСА_2 в належному стані, а тому суд не вбачає підстав для передачі відповідачем арештованого майна ТОВ «Кебела».
У відповідності до вищезазначених норм державний виконавець наділений правом передачі арештованого майна на відповідальне зберігання третій особі, але таке право повинно бути мотивоване та ґрунтуватись на певних обставинах, що в даному випадку не дотримано.
Також, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, відповідачем не повідомлено позивача, як стягувача, щодо передачі ТОВ «Кебела» на відповідальне зберігання арештованого майна боржника, а тому у відповідача відсутні будь-які правові підстави для укладення договорів зберігання арештованого майна з ТОВ «Кебела».
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправними дії відповідача по укладанню з ТОВ «Кебела» договорів про відповідальне зберігання № 87 від 20.03.2011р. та № 88 від 20.03.2011р. підлягають задоволенню, оскільки обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.
В решті позовних вимог суд вважає відмовити в їх задоволенні, з огляду на наступне.
Позивач в даному випадку просить скасувати договори про відповідальне зберігання № 87 від 20.03.2011р. та № 88 від 20.03.2011р. та стягнути з відповідача кошти в сумі 29760,00 грн., але спір має господарсько-правовий характер, а тому є спором з господарських правовідносин і не є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Працівники органів державної виконавчої служби районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є державними службовцями (ст.6 Закону).
А відповідно до приписів ст.3 Закону України "Про державну службу" державна служба грунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
Також, статтею 5 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що державний службовець повинен:
- сумлінно виконувати свої службові обов'язки;
- шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;
- не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні. Так, державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції, третя особа - 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кебела», третя особа - 2: ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та стягнення коштів -задовольнити частково.
Визнання протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції по укладанню з ТОВ «Кебела» договорів про відповідальне зберігання № 87 від 20.03.2011р. та № 88 від 20.03.2011р.
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 1 грн. 70коп. судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 08.11.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Захарчук
< Текст >