09.11.2011 31.10.2011
копія
31 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11451/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді БарановськогоР.А. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом та просить суд стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю в сумі 414,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фізична особа -підприємець ОСОБА_1 не сплатила орендну плату за землю у встановлені законом стоки, що призвело до виникнення заборгованості, яка на момент подачі адміністративного позову відповідачем не погашена.
Дослідивши законодавство, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська як платник податків.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Згідно з ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
За ФОП ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином відповідач, як користувач земельною ділянкою є платником орендної плати за землю.
У відповідача утворився податковий борг зі сплати земельного податку за 2008-2010 р.р.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.07.1992р. № 2535 "Про плату за землю", який був чинний на момент виникнення податкового боргу, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст.285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю с календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
Згідно п.287.3 ст.287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки з податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку (z1432-10), визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання ст.59 Податкового кодексу України боржнику надіслано податкову вимогу.
Податкові вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржені, отже, є узгодженими.
За умови, якщо суми податкового боргу, зазначені в податкових вимогах, добровільно не погашені, інші законодавчо встановлені підстави для відкликання податкових вимог відсутні, у податкового органу відповідно до приписів ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.59 Податкового кодексу України відсутні правові підстави для формування та надсилання платнику податку окремої податкової вимоги на суму нового податкового боргу.
Відповідно до п.59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Таким чином, оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався, то нові податкові вимоги прийняттю не підлягали.
Отже, станом на 07.09.2011 року залишок несплаченої відповідачем суми податкового зобов"язання по орендній платі за землю складає 414, 15 грн .
Дані щодо погашення відповідачем податкової заборгованості в сумі 414, 15 грн. в матеріалах справи відсутні.
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч.1, 3 ст 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 122, 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (р/р33211813700008, код 13050300, отримувач УДК у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, ГУДКУ у Дніпропетровській області, код отримувача 24244847, банк отримувача - ГУДКУ у Дніпропетровській областім.Дніпропетровська, МФО 805012) заборгованість зі сплати орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 15 коп.
Копію постанови направити сторонам у справі.
Постанова підлягає негайному виконанню до набрання законної сили відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис)
< Список >
Постанова не набрала законної сили 31.10.11
СуддяР.А. Барановський
Р.А. Барановський