09.11.2011 < копія >
22 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/9228/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участю:
прокурора Мархасіної Ю.В.,
представника позивача Волошиної Л.В.,
представника відповідача Смірнова А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 про стягнення податкового боргу, -
Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 (далі - КЖЕП № 19, відповідач), в якому просить:
- стягнути податковий борг з відповідача у сумі 207508,37 грн., у тому числі з податку на додану вартість в сумі 180327,00 грн., по податку на землю з юридичних осіб в сумі 26395,97 грн. та по комунальному податку в сумі 785,40 грн.;
- стягнути кошти з відкритих рахунків, відповідно до розміру вказаного податкового боргу відповідача у банках, обслуговуючих вказаного платника податків;
- надати дозвіл позивачу на стягнення коштів з відповідача у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить вказаному платнику податків.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 180327,00 грн., з комунального податку в розмірі 785,40 грн. та з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 26395,97 грн., який утворився внаслідок несплати податкових зобов'язань, донарахованих на підставі:
- по податку на додану вартість: декларації № 9006296502 від 19.01.2011 року, декларації № 9000684241 від 21.02.2011 року, декларації № 9001121742 від 17.03.2011 року, декларації № 9002208656 від 19.04.2011 року, декларації № 9003557044 від 20.05.2011 року;
- по комунальному податку: розрахунку № 9006909779 від 09.02.2011 року;
- по земельному податку: розрахунку № 1491 від 27.01.2010 року, розрахунку № 1774 від 31.01.2011 року.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині наявності податкового боргу в зазначених сумах, проте вказав на неможливість стягнення коштів за рахунок готівки в касі, оскільки у відповідача немає каси. Також, представник відповідача пояснив, що на даний момент відповідач знаходиться в складному фінансовому становищі, зумовленому систематичною несплатою громадянами - безпосередніми споживачами послуг, які надає відповідач, заборгованості з квартирної плати. КЖЕП № 19 щотижнево здійснює перерахування на погашення податків, всіх грошових коштів, що залишаються після перерахування заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виплати підприємством заробітної плати, а тому коштів на рахунку підприємства недостатньо для погашення заборгованості перед позивачем. На підставі зазначеного, представником відповідача заявлено клопотання про відстрочення виконання судового рішення до 01.08.2012 року та розстрочення з 01.08.2012 року по 01.08.2014 року включно шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 8646,18 грн.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні заперечували проти клопотання представника відповідача та просили суд відмовити в його задоволенні.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що КЖЕП № 19 зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.12.2005 року та перебуває на обліку платників податків у ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі.
19.01.2011 року відповідачем подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі податкову декларацію № 9006296502 з податку на додану вартість за грудень 2010 року, з самостійно нарахованою у рядку 27 сумою, яка підлягає сплаті в розмірі 33409,00 грн.
21.02.2011 року відповідачем подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі податкову декларацію № 9000684241 з податку на додану вартість за січень 2011 року, з самостійно нарахованою у рядку 27 сумою, яка підлягає сплаті в розмірі 41611,00 грн.
17.03.2011 року відповідачем подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі податкову декларацію № 9001121742 з податку на додану вартість за лютий 2011 року, з самостійно нарахованою у рядку 27 сумою, яка підлягає сплаті в розмірі 33161,00 грн.
19.04.2011 року відповідачем подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі податкову декларацію № 9002208656 з податку на додану вартість за березень 2011 року, з самостійно нарахованою у рядку 25 сумою, яка підлягає сплаті в розмірі 37366,00 грн.
20.05.2011 року відповідачем подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі податкову декларацію № 9003557044 з податку на додану вартість за квітень 2011 року, з самостійно нарахованою у рядку 25 сумою, яка підлягає сплаті в розмірі 34780,00 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 180327,00 грн.
09.02.2011 року відповідачем подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі податковий розрахунок № 9006909779 з комунального податку за квітень 2011 року з самостійно нарахованою у рядку 05 сумою, яка підлягає сплаті в розмірі 785,40 грн.
Таким чином, сума податкового боргу з комунального податку складає 785,40 грн.
Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
27.01.2010 року відповідачем подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі податковий розрахунок № 1491 з земельного податку на 2010 рік з самостійно нарахованою у рядку 4 сумою, яка підлягає сплаті в розмірі 66143,97 грн.
31.01.2011 року відповідачем подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі податковий розрахунок № 1774 з земельного податку на 2011 рік з самостійно нарахованою у рядку 4 сумою, яка підлягає сплаті в розмірі 62651,99 грн.
Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ (далі - Закон №2535), чинного на час виникнення спірних правовідносин щодо сплати податку за землю в 2010 році, встановлювала, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст. 17 Закону №2535).
Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідачем сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з комунального податку та з земельного податку у встановлені законодавством строки не сплачена.
На виконання вимог підпункту 6.2.3 «а» пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон № 2181) позивачем направлялись до КЖЕП № 19 перша податкова вимога № 1/646 від 26.05.2005 року та друга податкова вимога № 2/787 від 19.07.2005 року.
Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно п.95.1 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючий такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам ДПС, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на зазначене, суд вважає правомірними вимоги прокурора про стягнення котів з рахунків відповідача та за рахунок готівки в розмірі суми податкового боргу відповідача.
Щодо клопотання представника відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає, що представником відповідача не надано доказів того, що відповідач у визначені строки погасить податковий борг. Відсутність коштів у боржника на час винесення судового рішення не звільняє боржника від обов'язку погасити податковий борг.
Вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 (ідентифікаційний код 32495331) у банках, та за рахунок готівки в розмірі податкового боргу 207508 (двісті сім тисяч п'ятсот вісім) гривень 37 копійок, в тому числі:
- з податку на додану вартість в розмірі 180327 (сто вісімдесят тисяч триста двадцять сім) гривень 00 копійок;
- з податку на землю юридичних осіб в розмірі 26395 (двадцять шість тисяч триста дев'яносто п'ять) гривень 97 копійок;
- з комунального податку в розмірі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 27 вересня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >