Постанова від 07.11.2011 по справі 2а/0470/12939/11

07.11.2011 < копія >

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/12939/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. < Текст >

при секретаріКошлі А.О.

за участю:

представників позивача - Шикаловського Д.Г., Литвиненко Ю.Д.

представників відповідача - Довгополої О.М., Тесленко Т.В. < ПІБ Представників > < Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "Автобус Дніпро" до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про зобов'язання виконати дії

ВСТАНОВИВ:

13.10.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус Дніпро» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, відповідно до якого позивач просить суд зобов'язати державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю «Автобус Дніпро» як платника податку на додану вартість та видати відповідне свідоцтво.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.09.2011 року ТОВ «Автобус Дніпро» звернулось до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська із заявою для реєстрації платника податку на додану вартість, проте 21.09.2011 року отримав відповідь, що подана заява містить неповні данні. Оскільки, стаття 183 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації особи як платника податку, та містить обов'язок податкового органу у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації видати заявнику свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку, позивач вважає безпідставною відмову державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити реєстрацію ТОВ «Автобус Дніпро» як платника податку на додану вартість та просить зобов'язати відповідача здійснити зазначену реєстрацію.

Представники позивача в судовому засіданні надали пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували та пояснили, що позивачу не було відмовлено у реєстрації як платника податку на додану вартість, а на виконання вимог Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №978, позивачу був направлений лист № 23163/10/29-018 від 21.09.2011 року, в якому обґрунтовано запропоновано товариству з обмеженою відповідальністю «Автобус Дніпро» надати нову заяву для реєстрації.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши письмові докази у справі, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті, відповідно до ст. 159 КАС України, суд приймає рішення, яке повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 70 КАС України докази у справі повинні бути належними і допустимими. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, повинен перевірити чи відповідають дії суб'єкта владних повноважень (в даному випадку Державної податкової інспекції у Ленінському районі Дніпропетровської області) критеріям, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, повно і всебічно з'ясувати всі обставини у справі та здійснити аналіз всіх наданих суду доказів, перевіривши, чи стосуються вони предмету спору, та якщо ні - не прийняти їх до уваги.

Компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, порядок реєстрації платників податку на додану вартість встановлені нормами Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 978.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобус Дніпро» зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 15.04.2011 року та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Станом на 01.09.2011 року позивачем за 12 календарних місяців була досягнута сума оподатковуваних операцій в розмірі 300 000,00 грн.

09.09.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автобус Дніпро» звернулось до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська із заявою про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська 21.09.2011 року направила товариству з обмеженою відповідальністю «Автобус Дніпро» лист №23163/10/29-018, відповідно до якого позивачу було роз'яснено про невідповідність заповнення його заяви нормам чинного законодавства та запропоновано подати нову заяву для реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 183.7 ст.183 ПК України встановлено, що заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

При цьому пункт 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України передбачає, що форма реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до пунктів 7.2. та 7.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість встановлено, що реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню. У заяві про реєстрацію платника ПДВ указується спосіб отримання свідоцтва про таку реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі.

Відповідно до п.9 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.

Дослідивши надані до суду сторонами докази, суд встановив, що позивачем не були заповнені 5, 12-13 розділи реєстраційної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус Дніпро», та не зазначено дату підписання заяви, як цього вимагає вище зазначена норма чинного законодавства України. Також, позивач не заповнив належним чином 9 розділ, зазначивши вид діяльності підприємства лише послуги з організації перевезень, хоча відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА №444790 видами діяльності підприємства є також: діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань та інша поліграфічна діяльність. Зазначені обставини представник позивача в судовому засіданні не заперечувалися.

Відповідно до п.10 зазначеного Положення якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої заяви), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Судом встановлено, що позивачем не було відмовлено у здійсненні реєстрації, а, як вбачається із матеріалів справи, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська листом № 23163/10/29-018 від 21.09.2011 року надала роз'яснення щодо порушення вимог до заповнення заяви про реєстрацію та запропонувала подати нову заяву для реєстрації платника податку на додану вартість. Отже, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська діяла на підставі, в межах повноважень та визначеної чинним законодавством України компетенції.

Таким чином, твердження позивача щодо відмови йому податковим органом у здійсненні реєстрації платника податку на додану вартість є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус Дніпро» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус Дніпро» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 01.11.2011 року.

Суддя < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Горбалінський

< Текст >

Попередній документ
21069947
Наступний документ
21069949
Інформація про рішення:
№ рішення: 21069948
№ справи: 2а/0470/12939/11
Дата рішення: 07.11.2011
Дата публікації: 30.01.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: