04.11.2011 < копія >
29 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10328/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі - Горобець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медпром» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
У серпні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що в період з 01 лютого по 28 лютого 2011 року представниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Медпром», за результатами якої складено акт від 22 липня 2011 року №90/08-06-333/32627092. Відповідно до акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Медпром», п.198.1., ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2011 року на суму 1 366 681, 68 грн., на підставі чого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000220630 від 04 серпня 2011 року, яким відповідачем збільшено суму грошового забезпечення позивачу за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на зазначену суму та застосовано (штрафні) фінансові санкції в сумі 1,00 грн. Позивач вважає вищезазначене податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що воно порушує охоронювані права та законні інтереси ТОВ «Медпром».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з викладених у позові підстав, просила суд його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі, оскільки винесене на підставі висновків перевірки податкове повідомлення-рішення №0000220630 від 04 серпня 2011 року є цілком обґрунтованим та законним. Представник відповідача зазначила, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини TOB «Медпром» з TOB «Віко- Миколаїв» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.
TOB «Віко-Миколаїв» поставило на адресу TOB «Медпром» товар (вагони бувші у використанні у кількості 6 штук) та виписало видаткові та податкові накладні. Відхилення між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість TOB «Медпром» та податкових зобов'язань TOB «Віко-Миколаїв», встановлених в результаті «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за перевіряємий період складають суму 1 366 681, 68 грн.
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва листом від 15.04.2011 р. № 3979/7/23-325 надано копію акту перевірки TOB «Віко-Миколаїв» від 15.04.2011 р. № 479/23-325/37104898 «Про проведення зустрічної звірки TOB «Віко-Миколаїв» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 2011р». В результаті проведених заходів встановлено, що операції з поставки вагонів на адресу ТОВ «Медпром" фактично не здійснювалися з огляду на вищезазначене:
Підприємство TOB «Віко-Миколаїв» не знаходиться за юридичною адресою. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті ДПА України 13.05.2011 р. анульоване свідоцтво платника ПДВ та зроблено запис про відсутність за місцезнаходженням в єдиному державному реєстрі. Крім того, відповідно до постанови Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2011 р. TOB «Віко-Миколаїв» визнано банкрутом за ознаками ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у зв'язку з тим, що керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за місцезнаходженням. Згідно податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено:
У підприємства TOB «Віко-Миколаїв» відсутні основні засоби та нематеріальні активи. Статутний капітал TOB «Віко-Миколаїв» відповідно до установчих документів на момент його створення складав 1,0 тис.грн. станом на 15.04.2011 р. - 1,0 тис.грн. Чисельність працюючих: відповідно до довідки по формі 1 ДФ на підприємстві за 2010 рік склала 1 особа, яка враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи. ВПМ ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва службовою запискою від 15.04.2011 р. №1956-вн повідомив наступне: «Проведеним аналізом встановлено, що TOB «Віко-Миколаїв» в лютому 2011 року в своїй податковій звітності з ПДВ відображає факти придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгам постачання від підприємств - постачальників: TOB «АВТОБУДСЕРВІС-7», яке у своїй податковій звітності з ПДВ не відображає факти продажу товарів по ланцюгах постачання, та відсутні об'єми придбання від підприємств постачальників за лютий 2011 року.
Враховуючи вищезазначене, TOB «Віко-Миколаїв» порушено ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. №755-IV - щодо місцезнаходження юридичної особи - адреси органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою TOB «Віко-Миколаїв» відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємства - встановити немає можливості.
В результаті проведених заходів встановлено, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) TOB «Віко-Миколаїв» мають ознаки «безтоварних», оскільки: TOB «Віко-Миколаїв», ТОВ «АВТОБУДСЕРВІС-7», відсутні за місцем реєстрації, згідно наявної оперативної інформації та офіційних даних, наведених в декларації з податку на прибуток, підприємства не мають основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не мають найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами» та не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом. Також встановлено, що підприємство TOB «АВТОБУДСЕРВІС-7», звітує про відсутність фінансово-господарської діяльності в лютому 2011 року.
Щодо наданих позивачем копій первинних документів відповідачем зазначене наступне, що відповідно до ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до п.3.1 Договору від 03 листопада 2010 року №ВМ-9 поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця зі складу продавця. Згідно зі ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є, в т.ч. товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Позивачем не надано жодного документу, який підтверджував факт транспортування, навантаження, розвантаження товару. Таким чином, позивачем не підтверджено факту передачі товару відповідно до ст.662 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік» від 16 липня 1999 року №996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на наданих бухгалтерського обліку. Згідно до ст.1 даного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В порушення п.2.4. Положення №88 та ст.9 Закону первинні документи, зокрема видаткова накладна від 07 лютого 2011 року №РН-0000046, від 09 лютого 2011 року №РН- 0000057, від 15 лютого 2011 року №РН-0000058 не містять, місця складання, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Позивачем не підтверджено надання вказаного документу для отримання товару.
Відповідачем наголошено, що підприємницька діяльність, безпосередньо пов'язана з власністю, яка становить матеріальну основу підприємництва. Здійснюючи право на підприємництво, особа опирається на право власності, вкладаючи належні їй майно, грошові кошти з метою отримання прибутку. Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Тобто, приймаючи рішення про відчуження майна має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише сам товар, але й право власності на нього. Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Тобто, набуття права власності суб'єктом ґрунтується на правах попереднього власника. Аналіз документів свідчить, що товар, визначений у видаткових та податкових накладних є основним засобом. Як встановлено у ході проведення перевірки ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва згідно податкової звітності, у підприємства TOB «Віко-Миколаїв» відсутні основні засоби та нематеріальні активи, що свідчить про відсутність у TOB «Віко-Миколаїв» товару, який нібито ним було продано.
Відповідно до п.1.1. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затвердженої, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28 вересня 2004 року №856 (зареєстровано Мін'юстом від 15 жовтня 2004 року №1316/9915) заводський номер - номер вагона зазначеної моделі, який присвоюється вагонобудівним заводом. Відповідно до п.1.20 Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 15 лютого 2010 року (зареєстровано наказом Мін'юсту 22 березня 2010 року за №237/17532), на кожен локомотив, одиницю спеціального самохідного рухомого складу необхідно вести технічний паспорт (формуляр), що містить технічні й експлуатаційні характеристики. В актах приймання-передачі відсутня інформація стосовно технічних характеристик, відсутнє посилання на номери, модель вагонів тощо, що не дає змоги ідентифікувати товар. Крім того, відповідно до ст.662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи і технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Позивачем зазначені документи не надані.
Також відповідачем зазначено, що відповідно п.201.1. ст.201 Податкового Кодексу України в податковій накладній зазначаються в т.ч. вид цивільно-правого договору. Відповідно до податкових накладних від 07 лютого 2011 року №48, від 15 лютого 2011 року №60, від 09 лютого 2011 року №59 зазначено договір купівлі-продажу від 03 листопада 2010 року б/н, в той час договір складений між TOB «Віко-Миколаїв» та TOB «Медпром» містить номер №ВМ-9. Таким чином, податкова накладна заповнена з порушенням п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, оскільки внесені реєстраційні дані договору до податкової накладної не відповідають реєстраційним даним договору купівлі-продажу. До того ж до податкової накладної внесені недостовірні дані стосовно місцезнаходження юридичної особи - продавця, оскільки, як зазначалося раніше TOB «Віко-Миколаїв» не знаходиться за юридичною адресою. За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що підставі службових посвідчень від 21.03.2011 року № 4945, від 04.11.2010 року № 061967, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі, Лєйкіною О.Г. - заступником начальника, радником податкової служби III рангу відділу податкового супроводження підприємств добувної промисловості, Трізно Ю.С. - головним державним податковим ревізор-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу податкового супроводження підприємств добувної промисловості, на підставі ст.20, п.п.75.1.2. ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та наказу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі від 18.07.2011 р. № 238 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Медпром» проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Медпром» з питань дотримання вимог чинного податкового та іншого законодавства за період з 01 лютого по 28 лютого 2011 року по взаємовідносинах з TOB «Віко-Миколаїв» (код за ЄДРПОУ 37104898) відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акта, якою встановлено порушення п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2011 року на суму 1 366 681, 68 грн., за результатами якої складено акт №90/08-06-333/32627092 від 22 липня 2011 року.
На підставі вищезазначеного акту, 04 серпня 2011 року СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000220630, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Медпром», по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 366 681, 68 грн. (один мільйон триста шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 68 коп.) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1, 00 грн. (однієї гривні).
Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
При цьому відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності до п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
В силу п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю
Позивач вищезазначене податкове повідомлення-рішення вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
Відповідно до документів, наданих до перевірки, 03 листопада 2010 року між TOB «Медпром» та TOB «Віко-Миколаїв» укладено договір на придбання вагонів, відповідно до якого TOB «Віко-Миколаїв» поставило на адресу TOB «Медпром» товар (вагони бувші у використанні у кількості 6 штук) та виписало видаткові накладні: від 07 лютого 2011 року №РН - 0000046 на суму 2 733 363, 36 грн. з ПДВ; від 09 лютого 2011 року №РН - 0000057 на суму 2 733 363, 36 грн. з ПДВ; від 15 лютого 2011 року №РН - 0000058 на суму 2 733 363, 36 грн. з ПДВ, та податкові накладні: від 07 лютого 2011 року №48 на суму 2 733 363, 36 грн. з ПДВ; від 09 лютого 2011 року №59 на суму 2 733 363, 36 грн. з ПДВ; від 15 лютого 2011 року №60 на суму 2 733 363, 36 грн. з ПДВ.
Розрахунок за поставлений товар TOB «Медпром» проведено в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками: №БВ - 0000023 від 15 лютого 2011 року на суму 2 928 319, 00 грн.; №БВ - 0000027 від 22 лютого 2011 року на суму 924 753, 00 грн.; №БВ - 0000030 від 28 лютого 2011 року на суму 1 563 872, 00 грн.; №БВ - 0000041 від 03 березня 2011 року на суму 869 600, 00 грн.; №БВ - 0000043 від 10 березня 2011 року на суму 130 440, 00 грн.; №БВ - 000045 від 15 березня 2011 року на суму 815 250, 00 грн.; №БВ - 0000046 від 16 березня 2011 року на суму 467 410, 00 грн.; №БВ - 0000047 від 17 березня 2011 року на суму 1 260 000, 00 грн.
Виходячи з цього, позивач вважає, що заниження TOB «Медпром» податку на додану вартість у лютому 2011 року на суму 1 366 681, 68 грн. відсутнє, оскільки до складу податкового кредиту вищезазначені суми ПДВ віднесені на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
Відповідно до вимог п.44.1. ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Документи, складені в підтвердження поставки товару TOB «Віко-Миколаїв» на адресу TOB «Медпром» (податкові, видаткові накладні), містять всі обов'язкові реквізити, яких вимагає ч.2 ст.9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назва документа, місце і дату складання, назви сторін, які складають документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис осіб, які брали участі у господарській операції. Отже, на думку позивача, TOB «Медпром» сформовано показники податкової звітності, підтверджені документами, складеними відповідно до вимог законодавства, а саме ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», та безпідставним є висновок перевіряючих, щодо порушення TOB «Медпром» пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України.
Відповідач зазначив наступне, що ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Отже, правила ведення податкового обліку передбачають підтвердження сум, що відтворені в податковому обліку, документами бухгалтерського обліку, які повинні бути в наявності у платника податків відповідно до вимог правил ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку зі змінами та доповненнями, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Мінюстом України 06 червня 1995 року за №168/704 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
В ході судового засідання представником позивача надано додаткову угоду від 10 січня 2011 року до договору від 03 листопада 2010 року №ВМ-9, відповідно до якої змінено п.3.1. основного договору, а саме поставка товару відбувається автомобільним транспортом продавця.
Згідно з п.11.1, 11.3, 11.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, зі змінами та доповненнями, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.
Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Відповідно до п.11.5, 11.6, 11.7 Правил №363 встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
Таким чином проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність, відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортної накладної має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції.
Відповідно до листа ВАС України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 зазначено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Суд критично відноситься до посилання представника позивача на те, що товар не ідентифікований, оскільки він постачався в розібраному виді як запчастини. Відповідно до умов договору предметом договору не є запчастини. Одиниця виміру вагонів самоскидів є штуки. Таким чином, не можливо визначити, що поставили саме ті вагони-самоскиди, які позивач мав намір одержати. Тобто, позивачем не підтверджено факту передачі товару відповідно до ст.662 ЦК України.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного, що документи бухгалтерського обліку не містять необхідної первинної інформації на підтвердження реального здійснення господарської діяльності (з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягів матеріальних ресурсів, економічно необхідних для торгівлі товарами, відповідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу наявності технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів сплати податків за результатами такої діяльності).
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, у задоволенні позову ТОВ «Медпром» до СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Медпром» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 04 жовтня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >К.С. Кучма
< Текст >