03.11.2011 < копія >
27 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/9125/11
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Парненко В.С.
при секретарі Орлові О.В.
за участю:
представник позивача Коваленко Д.П.
представник відповідача Мацкевич Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу, -
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу було залишено без розгляду.
15 червня 2011 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу про задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та направлення справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач допустив порушення щодо надання послуг в сфері грального бізнесу, яке тягне за собою застосування фінансових санкцій до суб'єктів господарювання у вигляді штрафу у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що ФОП ОСОБА_3 уклав субагентську угоду з ТОВ «Сонтен», відповідно до якої він, як Субагент за дорученням Агента, виконує дії, які дозволяють Клієнтам Системи здійснювати Трансакції в межах системи та зобов'язується за дорученням Агента продати права вимоги Користувачеві системи. Крім того відповідач стверджує, що йому належить тільки термінал у кількості 1 шт., а інша площа та майно, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 не належать, а бармен інтерактивного клубу «Глобус» ОСОБА_4 та охоронець ОСОБА_5 з підприємцем ні в договірних, ні в трудових відносинах не знаходяться. Відповідач не займався діяльністю у сфері грального бізнесу, у зв'язку з чим у задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ, органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Положеннями пп.20.1.36 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, який вже діяв на дату звернення ДПІ до суду з цим позовом, визначено право органів державної податкової служби у випадках, передбачених законом, звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.2009 року № 1334-VI, який набрав чинності з 25.06.2009 року, а саме ст.3 цього закону, передбачено застосування фінансових санкцій, яке здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.
Таким чином, зазначений спір за позовом органу державної податкової служби про застосування фінансових санкцій є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_3 (далі ПП ОСОБА_3.) перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська).
07.11.2009р. оперуповноваженим ВВЗБГЕ ВПМ Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська лейтенантом податкової міліції Величко Д.А. та начальником ВВЗБГЕ ВПМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська капітаном податкової міліції Фесенко Ю.О. проведено перевірку приміщення що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. В ході проведення перевірки встановлено, що приміщення що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить ЧП "Флік" та передано, згідно договору суборенди приміщення від 01 листопада 2009р.(що додається) ФОП ОСОБА_3
В акті зазначено, що інтерактивний клуб ІНФОРМАЦІЯ_1 розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_3, проте представником позивача не надано доказів належності даного клубу відповідачу.
В ході проведення перевірки перевіряючими був встановлений факт надання, всупереч чинному законодавству, послуг у сфері грального бізнесу, а саме: що в інтерактивному клубі ІНФОРМАЦІЯ_1 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 надавалися послуги з гри в азартні ігри на персональних комп'ютерах (з можливістю робити грошові ставки та одержувати виграшні суми в касі на місці).
В ході перевірки інтерактивного клубу ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 складено протокол від 07.11.09 огляду та вилучення, відповідно до якого в клубі ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходяться 12 - моніторів. 12 - маніпулятів, 12 - клавіатур, 12 - системних блоків для надання послуг з гри в азартні ігри, 1 сервер та монітор для організації грального бізнесу, які перебували в працюючому стані.
Також встановлено порушення чинного законодавства у сфері грального бізнесу, а саме: надання послуг в сфері грального бізнесу, всупереч ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.09 N 1334-VІ (із змінами та доповненнями), якою забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
За таких обставин, суд вважає, що при вирішенні спору слід керуватись положеннями Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”, оскільки спірні правовідносини склались з приводу притягнення особи, яка має правовий статус суб'єкта господарювання - юридичної особи, до запровадженої означеним законом міри юридичної відповідальності.
В силу ч.1 ст.4 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” даний закон набрав чинності з 25.06.2009р.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
В розумінні названого закону гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку (п.1 ч.1 ст.2 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”); азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості (п.2 ч.1 ст.2 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”); організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор (п.4 ч.1 ст.2 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”).
Аналізуючи викладені приписи закону, суд доходить висновку, що гральним бізнесом є діяльність, яка полягає у створенні суб'єктом права умов для задоволення потреби фізичної особи у прийнятті участі в процесі дії, яка розпочинається внесенням у будь-який спосіб ставки, відбувається у казино, приміщенні, де розташовані гральні автомати, букмекерській конторі і можливим результатом якої (слід розуміти -дії) є випадкове отримання цією фізичною особою виграшу, безвідносно як до фактичного отримання виграшу такою фізичною особою, так і до фактичного отримання прибутку суб'єктом права.
При вирішенні спору суд бере до уваги положення ч.1 ст.68 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а також ч.3 ст.5 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Отже, з 25.06.2009р. діяльність суб'єктів права у сфері грального бізнесу має бути припинена, а здійснення такої діяльності після наведеної дати має своїм правовим наслідком притягнення винної особи до відповідальності, встановленої Законом України “Про заборону грального бізнесу в Україні”.
З положень п.11-1 ст.10, п.18 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні вбачається, що контроль за дотриманням суб'єктами права правового господарського порядку у сфері грального бізнесу покладений на органи державної податкової служби України, позаяк наділення останніх повноваженнями на звернення до суду з позовами про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України одночасно означає і наявність правомочностей по встановленню обставин фактичної дійсності, необхідних для реалізації цих повноважень.
Проведений судом аналіз норм чинного законодавства показав відсутність встановленої будь-яким актом законодавства процедури проведення податковими органами перевірок з питань дотримання суб'єктами права вимог Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”.
З огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та преамбулу Закону України “Про заборону грального бізнесу України” суд визнає за правомірне самостійне встановлення особою, на яку покладено функцію контролю, порядку здійснення відповідного повноваження, за умови, що такий порядок не порушує прав, охоронюваних законом інтересів та свобод інших суб'єктів права, які беруть участь у спірних правовідносинах.
Оскільки у правовідносинах, які складаються у сфері грального бізнесу, суб'єкти права, що надають послуги з азартних ігор, об'єктивно не можуть мати законного інтересу, то суд не знаходить порушень закону в діях позивача по перевірці діяльності відповідача з питання дотримання вимог Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”.
Однак, при вивченні поданих позивачем доказів, судом з'ясовано наступне.
Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 07.11.09 року встановлено, що в клубі ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходяться 12 - моніторів. 12 - маніпулятів, 12 - клавіатур, 12 - системних блоків для надання послуг з гри в азартні ігри, 1 сервер та монітор для організації грального бізнесу, які перебували в працюючому стані.
Натомість відповідно до договору оренди № 257 від 14 вересня 2009 року ПП ОСОБА_3 орендує у ТОВ «Енергетичні технології» майно, метою використання якого є надання послуг Інтернет, а саме: Установка Інтернет Термінал у кількості 7 шт.
Крім того згідно з субагентською угодою від 09 вересня 2009 року між ТОВ «Сонтен» (Агент) та ПП ОСОБА_3 («Субагент») Субагент за дорученням Агента, виконує дії, які дозволяють Клієнтам Системи здійснювати Трансакції в межах системи та зобов'язується за дорученням Агента продати права вимоги Користувачеві системи.
Додаток №1 до субагентської угоди від 09 вересня 2009 року (довіреність) визначає повноваження ОСОБА_3 на виконання умов укладеної угоди, а саме:
- безкоштовно надавати Користувачам доступ до системи Booking System;
- приймати, видавати та обмінювані грошові кошти Користувачів на електронний еквівалент для трансакцій в Системі;
- здійснювати зберігання грошових коштів, які перевищують депозит, згідно Додаткової угоди № 1 до цієї Угоди, для поповнення балансу Системи;
- здійснювати передачу грошових коштів Агентові згідно п. 3.1.4 Субагентської угоди.
«Система Booking System (BS) представляет собой депозитарий интернет мани и позволяет хранить свои средства, эквивалентом которых является BS*» (відповідно до витягу з bookingsystem.ru) (а.с. 42).
Зазначені вище твердження спростовують твердження позивача щодо причетності ФОП ОСОБА_3 до надання послуг у сфері грального бізнесу в інтерактивному клубі «Глобус». Крім того, позивачем не надано доказів, якими підтверджується надання відповідачем послуг у сфері азартних ігор, а не надання послуг Інтернет.
Суд також має сумніви щодо можливості надання відповідачем послуг з надання азартних ігор з використанням майна, що перелічене в протоколі огляду та вилучення від 07.11.09 року, оскільки неможливо розмістити таку кількість обладнання у приміщенні площею 2 кв.м. за адресою вул.Тверська, 19, яке відповідач взяв у суборенду, відповідно до договору суборенди приміщення №3 від 01.11.2009 року.
Таким чином, суд вважає за необхідне відхилити подані позивачем докази, які не засвідчують факт порушення ФОП ОСОБА_3 вимог Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”.
Суд зазначає, що згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Частиною 1 статті 203 КК України передбачена кримінальна відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом.
Статтею 2 Закону України №1334-17 від 15.05.2009 pоку "Про заборону грального бізнесу в Україні" (далі - Закон №1334-17) в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Зазначені обставини є обов'язковими для адміністративного суду, однак представник позивача в судовому засіданні зазначив, що рішення про притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності ФОП ОСОБА_3 за зайняття гральним бізнесом не приймалося.
При цьому, суд зважає, що в матеріалах справи відсутні письмові докази наявності трудових відносин між відповідачем, ФОП ОСОБА_3 та особою, яка в приміщенні (яке згідно з договором оренди від 01.11.2009 р. використовується відповідачем), з використанням наявних в такому приміщенні гральних автоматів, надала послугу з гри від імені відповідача, технічна експертиза комп'ютерів, які знаходилися в клубі «Глобус», не проводилася, а також позивачем не надано доказів в підтвердження наявності у відповідача програмного забезпечення для проведення азартних ігор.
Досліджуючи зібрані докази за правилами ст.86 КАС України, а саме: суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86), суд відзначає, що сукупність наявних у справі доказів дозволяє суду дійти переконливого висновку, що ФОП ОСОБА_3 не займався діяльністю у сфері грального бізнесу.
Відтак, вимоги позивача щодо застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафу згідно зі ст.3 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 28 жовтня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.С. Парненко
< Текст >