03.11.2011
< копія >
23 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/9567/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
при секретаріБоженко Наталії Василієвни
Луговій В.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі до приватного підприємства «Ріко-Сервіс» про стягнення заборгованості, -
Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Ріко-Сервіс» в якому просить стягнути з коштів платника податків ПП «Ріко-Сервіс» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу на користь державного бюджету заборгованість в сумі 683 грн., а саме заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 172 грн. та з комунального податку в сумі 511 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та з комунального податку у відповідача виник податковий борг на суму 683 гривні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, про причини неприбуття суд не повідомив. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Ріко-Сервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської област, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку в Південній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі як платник податків.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N2181-III від 21.12.2000 року.
Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі було проведено камеральну перевірку податкової звітності по комунальному податку за результатами якої складено Акт № 210/153/33873300 від 15.06.2010р. (а.с.29), яким встановлено, що приватним підприємством «Ріко-Сервіс» не подавались податкові декларації з комунальному податку за I- IV квартал 2010 року.
Акт камеральної перевірки було направлено на адресу відповідача, проте повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання», в зв'язку з чим Південною МДПІ було складено Акт №586/153 від 22.06.2011 року про неможливість вручення (а.с.31).
На підставі зазначеного Акта камеральної перевірки 22.06.2011 року були винесені та направлені на адресу ПП «Ріко-Сервіс» податкові повідомлення-рішення №0016031503 та №0016011503 на загальну суму 511 грн., які повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із вимогами п. 42.2 ст. 42 Податкового Кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Дані податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржено не було.
16.06.2011 року Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ПП «Ріко-Сервіс», за результатами якої складено Акт №125/1501/33873300.
Акт було направлено на адресу відповідача, проте повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання», в зв'язку з чим Південною МДПІ було складено Акт №595/153 від 22.06.2011 року про неможливість вручення (а.с.25).
На підставі зазначеного Акта камеральної перевірки 22.06.2011 року було винесено та направлені на адресу ПП «Ріко-Сервіс» податкове повідомлення-рішення №0002031501 на загальну суму 172 грн., яке повернуті з відміткою про незнаходження відповідача за вказаною адресою. Дане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржено не було.
Згідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу № 1/671 від 21.11.2008 року та другу податкову вимогу № 2/760 від 30.12.2008 року. Тобто, податковий борг у позивача за податками та зборами виник ще в 2008 році та до цього часу не переривався.
Відповідно до розрахунку податкового боргу приватного підприємства «Ріко-Сервіс» станом на 18.07.2011р. має податковий борг у сумі 683 грн. (а.с.7).
Відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), за не подання податкової декларації у строки, визначені законодавством, платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до п.120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідач у строк, встановлений п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення), не сплатив суми штрафних санкцій, визначених рішеннями податкового органу, та не оскаржив ці рішення у встановленому порядку.
Таким чином, податкова вимога відповідачу за новоутвореним податковим боргом не виставляється, оскільки податковий борг платника з 2008 року не переривався, перша та другі податкові вимоги були виставлені та вручені платнику податків у 2008 році, в порядку встановленому статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно до п.36.1 п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового Кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно з 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до 95.1 ст.95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу в повному обсязі відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі до приватного підприємства «Ріко-Сервіс» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з коштів платника податків ПП «Ріко-Сервіс» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу на користь державного бюджету заборгованість в сумі 683 (шістсот вісімдесят три) гривні, а саме:
- стягнути з коштів платника податків ПП «Ріко-Сервіс» на користь державного бюджету заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 172 (сто сімдесят дві) гривні (р/р31116009700026, код платежу 11021000, отримувач УДК у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код ОКПО 24237497, банк одержувача ГУДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012);
- стягнути з коштів платника податків ПП «Ріко-Сервіс» на користь державного бюджету заборгованість з комунального податку в сумі 511 (п'ятсот одинадцять) гривень (р/р33210828700026, код платежу 16010200, отримувач УДК у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код ОКПО 24237497, банк одержувача ГУДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >