02.11.2011 < копія >
26 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11570/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О. < Текст >
при секретаріТроценко О.О.
за участю представників сторін:
від відповідача Галіцина О.О. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії
15.09.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулося з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та просить зобов'язати відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 р., та підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.2009 р., особам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.2011р. по 01.09.2011 р., що склали 150 229 грн. 35 коп.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що згідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-III від 22.02.2001 р. Фонд (відповідач) сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки з урахуванням вимог Порядку відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 04.03.2003р. № 5-4/4. Так, позивачем в період з 01.06.2011 р. по 01.09.2011 р. проводилася виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам за списками, які додаються до позову. Крім того, зазначеним у списках особам була виплачена і щомісячна державна адресна допомога, передбачена постановою КМУ № 265 від 26.03.2008 р., а також підвищення до пенсії, передбачене постановою КМУ № 198 від 11.03.2009 р.. Оскільки відповідно до п. 4 постанови КМУ № 265 та п. 2 постанови КМУ № 198 щомісячна державна адресна допомога та підвищення до пенсії повинні виплачуватися за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, то позивач вважає, що зазначені суми виплат повинні включатися до актів щомісячних звірок витрат за особливими справами потерпілих, яким виплачено пенсію по інвалідності та відшкодовуватися відповідачем позивачу. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно виключалися суми витрат управління на виплату і доставку щомісячної адресної допомоги та підвищення до пенсії та загальна сума витрат позивача за вказаними виплатами за період з 01.06.2011 р. по 01.09.2011 р. становить в загальній сумі 150 229 грн. 35 коп., яку позивач і просить зобов'язати відповідача включити до акту звірки.
Представник позивача в судовому засіданні не з'явився, однак 24.10.2011 р. до канцелярії суду надійшло клопотання в якому позивач просить розглянути справу без участі представника управління. Позовні вимоги підтримує та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, у письмових запереченнях на позов, наданих суду, просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що Порядок відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління ПФУ та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 04.03.2003р. № 5-4/4 не врегульовує спірних правовідносин, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору та відповідно до зазначеного Порядку у разі незгоди Фонду на підписання актів звірки в суді має вирішуватися вимога про стягнення витрат, а не вимога про підписання цих актів. Зазначеним Порядком № 5-4/4 не передбачено механізм відшкодування щомісячної державної адресної допомоги по постанові Кабінету Міністрів України № 265 та підвищення до пенсії за постановою Кабінету Міністрів України № 198 та в даному випадку Фонд не є належним відповідачем, оскільки механізм відшкодування виплачених пенсій по інвалідності передбачається на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України. Відповідач вважає, що за викладених обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення такого позову. Також відповідач зазначив, що ні Порядком № 5-4/4, ні Законом № 1105 не передбачено відшкодування ПФУ сум державної адресної допомоги і підвищення до пенсії та форма акту щомісячної звірки, який затверджено постановою правління ПФУ та правлінням ФССНВУ не містить рядка про включення до їх складу вказаних сум. Відповідач вказує на те, що державна адресна допомога та підвищення до пенсії не включаються до основного розміру пенсії, так як безпосередньо постановою КМУ № 265 визначено, що вона є додатковою доплатою до пенсії та є доплатою до розміру прожиткового мінімуму у відповідності до ст. 6 до Закону України № 1058, а згідно ст. 72 Закону України № 1058 джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є, в тому числі, кошти Державного бюджету, що перераховуються до Управління Пенсійного фонду України. На думку представника відповідача дії ПФУ щодо зміни форми акту звірки з внесенням до його змісту сум державної адресної допомоги та інших витрат, не передбачених Порядком № 5-4/4 є перевищенням повноважень та порушенням законодавства.
Дослідивши та вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, який брав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з коштів Пенсійного фонду України було виплачено та подано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.2011р. по 01.09.2011 р., що підтверджується копіями відповідних списків (а. с. 12 - 18).
Також позивачем були складені акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по Заводському району м. Дніпродзержинська за період з 01.06.2011р. по 01.09.2011 р. зі змісту яких вбачається, що позивач включив до них графи - державна адресна допомога та витрати з виплати і доставки цієї допомоги. А саме: за червень 2011 року державна адресна допомога становить - 53397 грн. 46 коп., витрати з виплати і доставки цієї допомоги - 119 грн. 58 коп.; за липень 2011 року державна адресна допомога - 50124 грн. 28 коп., витрати з виплати і доставки цієї допомоги - 95 грн. 44 коп.; за серпень державна адресна допомога становить - 50406 грн. 54 коп., витрати з виплати і доставки цієї допомоги - 95 грн. 44 коп. Зазначені вище суми не були прийняті відповідачем до заліку, що підтверджується копіями актів звірки (а.с. 40 - 48).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У розумінні статті 1 цього Закону пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Пенсійна виплата являє собою грошову виплату в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.
Частиною 2 ст. 46 Конституції України та ч. 2 статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. У разі, якщо сукупність вказаних виплат разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної адресної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Зазначені надбавки та доплати до пенсії визначені, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1215 від 18 вересня 2004 року, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009р. № 198.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008р. передбачено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Згідно п.4 цієї ж постанови № 265 визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Статтями 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ передбачено, що пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2004р. № 1215 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення» встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), крім соціальних пенсій за віком, не досягає прожиткового мінімуму, встановленого на 2004 рік для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії (дотація) у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (пункт 1 цієї постанови).
Згідно п.4 вищенаведеної Постанови № 1215 виплата щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації), передбаченої пунктом 1 цієї постанови, здійснюється, починаючи з вересня 2004 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України та державного бюджету.
Спеціальним законом, який регулює загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким передбачено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно до статті 21 цього Закону на Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язок по своєчасному та у повному обсязі відшкодуванню шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі смерті шляхом виплати, зокрема, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які є страховими виплатами. Зазначені страхові виплати провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (частина 1 статті 25 цього ж Закону).
Статтею 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що всі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
До страхових виплат відповідно до п. «г» ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відносяться пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 9 Постанови Правління пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Отже, з наведеного переліку вбачається, що відшкодування державної адресної допомоги згідно постанови КМУ № 265 від 26.03.2008 р., підвищення до пенсії згідно постанови КМУ № 198 від 11.03.2009 р. та витрат на їх доставку Порядком № 5-4/4 від 04.03.2003р. не передбачено.
Вказаний Порядок № 5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.
Таким чином, здійснивши аналіз статті 46 Конституції України, статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 21, 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суд доходить висновку, що державна адресна допомога та підвищення до пенсії, передбачені постановами Кабінету Міністрів України № 265, № 1215, № 198 є державними гарантіями непрацездатним громадянам щодо забезпечення належного рівня життя, не відносяться до страхових виплат, передбачених загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасних випадків, а тому не повинні виплачуватись за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Враховуючи наведене, включення позивачем до актів щомісячної звірки за період з 01.06.2011р. по 01.09.2011 р. витрат по відшкодуванню сум виплаченої державної адресної допомоги та підвищення до пенсії є безпідставним.
Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у своїй ухвалі від 21.10.2010р. № К-23912/10.
Крім того, згідно з п.6 цього Порядку, Головні управління Пенсійного фонду та Управління виконавчої дирекції Фонду на підставі акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків, на підставі довідки Головних управлінь Пенсійного фонду та Управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні, до 25 числа місяця наступного за звітним, перераховують відповідні кошти Пенсійному фонду (п.7 цього Порядку).
Таким чином, з наведених положень вбачається, що сторони відповідно до вимог зазначеного вище Порядку позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.
Крім того згаданий вище Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків га включення в них витрат розраховано на відсутність спору.
При цьому, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми суд приходить до висновку, що ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», ні Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 не передбачений такий захист прав позивача, як зобов'язання відповідача включити до актів звірки витрати Пенсійного фонду України щодо виплати пенсій по інвалідності пенсіонерам внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а вказаним Порядком встановлені порядок та правила підписання актів звірки розрахунків за наявності відсутності спору щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
У випадку відсутності згоди відповідача на підписання актів щомісячних звірок витрат, в тому числі відсутності згоди відповідача включити зазначені витрати в щомісячні акти звірок за особовими справами пенсіонерів, вказані спори мають вирішуватися у судовому порядку шляхом подання позовів про стягнення спірних сум, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов'язання відповідача включити до актів звірки витрати позивача на виплату і доставку пенсій вищевказаним категоріям пенсіонерів.
Отже, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених витрат.
Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїх постановах від 15.04.2008р., 30.09.2008р., 23.03.2010р., а також Вищий адміністративний Суд України у своїх ухвалах від 08.07.2010р. № К-10954/08, від 25.11.2010р. № К-28637/09, від 07.10.2010р. № К-14229/09, від 02.12.2010р. № К-27554/10, від 18.01.2011р. № К-22756/10.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача включити до актів звірки витрати позивача по виплаті державної адресної допомоги та підвищення до пенсії за період з 01.06.2011р. по 01.09.2011 р. є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 31.10.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >