29.10.2011
< копія >
27 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11356/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "БІОЛАЙТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13241,75 грн., -
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства «Біолайт»суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 13241,75 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятого інвалідом, повинно до 16.04.2011р. самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, які визначені у звіті за формою 10-ПІ від 25.02.2011р.
Позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007p. на Приватне підприємство «Біолайт»покладається обов'язок щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.
Приватне підприємство «Біолайт»подало до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма 10-ПІ), у якому самостійно зазначило, що середньооблікова чисельність штатних працівників Приватного підприємства «Біолайт», яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 1 особу. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у відповідності до 4% нормативу від штатної чисельності - зазначено 1 особу.
Таким чином, кількість місць, призначених для працевлаштування інвалідів та не зайнятими, складає 1 місце, відповідно сума адміністративно-господарських санкцій складає 12950,00 грн., пеня -291,75 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Згідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, - працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Пунктом 11, 12 Положення місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Державна служба зайнятості: веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди; сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, стаття 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Так, згідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гаранти, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.3 ст. 18 цього Закону, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування.
Отже, суд вважає, що відповідачем не виконано покладені на нього законодавством обов'язки щодо працевлаштування інвалідів, не дотримано існуючих правил здійснення господарської діяльності щодо забезпечення працевлаштування інвалідів та не вжито всіх можливих заходів, спрямованих на забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємство.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач до 16.04.2011 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі: 13241,75 грн. з врахуванням пені.
Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік по формі 10-ПІ від 25.02.2011р. та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Розмір пені у сумі 291,75 грн. підтверджується Розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі: 13241,75 грн.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Оскільки відповідачем були порушені норми чинного законодавства, застосовані до нього позивачем адміністративно-господарські санкції є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Біолайт» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 12950,00 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) та пені в сумі 291,75 грн. (двісті дев'яносто одна грн. 75 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В. Кальник
< Текст >