28.10.2011 < копія >
15 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/9895/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни < Текст >
при секретаріЛуговій В.О.
за участю:
представника відповідача Іванус О.А. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій відповідача щодо винесення Вимоги про сплату боргу №Ф-109 від 05.05.2011 р. в розмірі 1732,80 грн. неправомірними та визнання незаконною та скасування Вимоги про сплату боргу №Ф-109 від 05.05.2011 р. в розмірі 1732,80 грн. Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98. позивач є платником єдиного (фіксованого) податку, а тому не зобов'язаний здійснювати доплати до мінімального страхового внеску. П.п.8 п.2 Указу № 727 встановлюється, що доходи отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року платника єдиного податку, а сплачена сума єдиного (фіксованого) податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податків. Оскільки, відповідно до п. 6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що також відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва».
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову. Також надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 17.07.2010, передбачено, що підприємці - спрощенці та члени сімей таких підприємців, зобов'язані сплачувати пенсійні внески у розмірі не меншому за мінімальний (із урахуванням частини єдиного або фіксованого податків, що перераховується в Пенсійний фонд) та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Статтею 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, які складають систему оподаткування. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Отже на ці внески не поширюється податкове законодавство. Таким чином, вважає що управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу діє в межах діючого чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який обрав спрощену систему оподаткування та є платником єдиного податку.
Відповідно до п. 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 N 400/97-ВР, встановлено перелік осіб, що є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, такими особами є суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок), та юридичні і фізичні особи, що розташовані (проживають) у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку на загальних підставах.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 8 липня 2010 року № 2461-VI було внесено зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно яких фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є квартал. Базовим звітним періодом є квартал.
Згідно з абз. 5 ст.7 прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набув чинності з 01.01.11 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Вказане передбачене і п.8.1 Розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 №25-1) відповідно до якої стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011. в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Так, пунктом 1 ст. 14 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Таким чином, ОСОБА_4 мала безпосередній обов'язок щодо сплати страхових внесків та їй правомірно виставлена Вимога про сплату боргу № Ф-190 від 05.05.2011.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким, як і Законом N 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановленні пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу N 727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Закону суперечать і застосуванню не підлягає. Аналогічна думка з цього приводу викладена в Постанові ВСУ від 09.12.2008 р. та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 березня 2010 року №К-22883/08.
Відповідно до п. 2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Оскільки сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску позивачу були донараховані страхові внески за липень-грудень 2010 року.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємництва. Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98, на який посилається позивач, регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
Зважаючи на вище викладене, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області при винесенні вимоги про сплату боргу зі сплати страхових внесків №Ф-190 від 05.05.2011 року, діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені адміністративного позову особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 20.09.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >