27.10.2011 копія
26 жовтня 2011 р. Справа № 2а-13166/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБарановського Р. А. < Текст >
при секретаріБринзі О.В.
за участю:
позивача
представника позивача
представника відповідача ОСОБА_4
ОСОБА_5
Корінної Н.В. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Новомосковського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_7 про визнання протиправною відмови в скасуванні реєстрації місця проживання громадянина
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Новомосковського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнаня протиправним рішення про відмову Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06.10.2010 року №18792 в скасуванні реєстрації від 03 червня 2008 року громадянки ОСОБА_7, 1963 року народження, за адресою : АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено в скасуванні реєстрації від 03 червня 2008 року громадянки ОСОБА_7, 1963 року народження, за адресою : АДРЕСА_1., оскільки таку реєстрацію було проведено на підставі рішення суду, яке скасовано як незаконне, що стало підставою для звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382-IV реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 571 від 26.05.2004 року "Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні" затверджений Наказ з питань оформлення документів і контролю щодо реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні, якою визначено, що реєстрація місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні включає в себе внесення відомостей до паспортного документа чи видачу вкладного талона до паспортного документа (дію постанови призупинено у частині видачі вкладного талона до паспортного документа відповідно до протесту Генеральної прокуратури України від 21 грудня 2004 року) про місце проживання та перебування з зазначенням адреси житла особи та адресно-довідкової картотеки головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим та м. Києві, управлінь МВС України в областях та м. Севастополі. Оформлення реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб відповідно до території обслуговування проводять територіальні органи та підрозділи служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України.
Таким чином, Новомосковський районний відділ ГУМВС України в Дніпропетровській області, який включає структурний підрозділ - сектор зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
ОСОБА_7, 1963 року народження, 03.06.2008 року була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.05.2008 року по справі № 2-2864/08, яким за ОСОБА_7 було визнано право власності на домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.12.2008 р. було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.05.2008 року по справі № 2-2864/08, а справу направлено на новий розгляд до Новомосковського міськрайонного суду де її об'єднано в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1
24 вересня 2010 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Новомосковського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування реєстрації місця проживання громадянки ОСОБА_7
06 жовтня 2010 року Новомосковського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було відмовлено у скасуванні реєстрації місця проживання громадянки ОСОБА_7, у звязку із відсутністю на те законних підстав передбачених ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382-IV.
Позивачем до судового засідання надано Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2010 року, якою обєднані позовні заяви залишені без розгляду. Зазначена ухвала набрала законної.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.12.2008 року яке набрало законної сили, було скасовано рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05.05.2008 року, яким за ОСОБА_7 було визнано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а отже рішення відповідача про відмовує протиправним.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням викладеного, не підлягають повторному доказуванню неправомірне право власності ОСОБА_7 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та відсутність будь-яких прав на реєстрацію за відповідною адресою.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382-IV реєстрація -внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Стаття 3 Закону № 1382-IV не містить визначення поняття "зняття з реєстрації", але, виходячи з принципу системного тлумачення положень Закону, під поняттям "зняття з реєстрації" суд розуміє внесення відповідних відомостей до паспортного документу громадянина та реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть .
Відтак, суд звертає увагу на те, що вищевказаною нормою права визначено вичерпний перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання. Так, питання про зняття з реєстрації місця проживання залежить, зокрема, від вирішення питання про втрату права користування жилим приміщенням, яке регулюється нормами Житлового і Цивільного кодексів, що і було вирішено Апеляційним судом Дніпропетровської області від 01.12.2008 року під час розгляду справи №22ц-6791/2008.
Суд звертає увагу на те, що, перевіряючи факт наявності підстав для зняття особи з реєстраційного обліку, суб'єкт владних повноважень повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на підставі положення частини 2 статті 19 Конституції України, зобов'язаний був діяти у відповідності до вимог статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" з урахуванням того, що підставою для третьої особи з реєстраційного обліку за відповідним адресом є саме рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.12.2008 року, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви про зняття з реєстрації третьої особи у відповідача не було.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 71 КАС України передбачає обовязок кожной сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході розгляду справи відповідач не довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо.
Таким чином, позовні вимоги позивача засновані на чинному законодавстві, повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення про відмову Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06.10.2010 року №18792 в скасуванні реєстрації від 03 червня 2008 року громадянки ОСОБА_7, 1963 року народження, за адресою : АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2011 року
Суддя (підпис)
< Список >
Постанова не набрала законної сили 31.10.11
СуддяР.А. Барановський
Р.А. Барановський