26.10.2011
< копія >
25 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11584/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чорної В.В.
при секретарі судового засідання Молчановій В.В.
за участі представників сторін:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт ЛТД»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, -
15 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Декарт ЛТД»звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними та протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області щодо висновків, викладених в акті перевірки № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р., та зобов'язати відповідача утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачі іншим особам, акту перевірки № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що за наслідками перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД», Дніпропетровською МДПІ зроблені неправомірні та безпідставні висновки про нікчемність угод, укладених у листопаді 2010 року між позивачем та ТОВ «Сталь-прес», які викладені у акті перевірки № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. Зокрема, позивач посилається на те, що зазначені висновки були зроблені податковим органом на підставі даних автоматизованої інформаційної системи АІС «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»без дослідження первинних документів, які підтверджують взаємовідносини ТОВ «БК «Декарт ЛТД»з ТОВ «Сталь-прес», оскільки відповідач, в порушення п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, до початку перевірки не надіслав на адресу позивача письмового запиту щодо надання первинних та бухгалтерських документів, чим позбавив останнього можливості надати пояснення та відповідні підтверджуючі документи до початку проведення перевірки. Натомість, у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом у листопаді 2010 р., які не були предметом дослідження під час перевірки, що, на думку позивача, свідчить про хибність висновків податкового органу про нікчемність угод. Крім того, позивач вважає, що не міг і не повинен був контролювати діяльність свого контрагента ТОВ «Сталь-прес»щодо укладення останнім угод з іншими контрагентами, з якими безпосередньо позивач не мав взаємовідносин. Зазначений висновок підтверджується також практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенням від 22.01.2009 р. у справі «Булвес А.Д. проти Болгарії»). Також, позивач звертає увагу на те, що на підставі акту перевірки № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. податковим органом не виносилося податкове повідомлення рішення, без якого не може здійснюватися коригування податкових зобов'язань платника податків. Крім того, з аналізу ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та ст. 20 Податкового кодексу України вбачається, що податковому органу у відповідності до покладених на нього функцій та повноважень, не надано право робити у актах перевірки висновки про нікчемність (недійсність) правочинів, укладених суб'єктами господарювання, водночас, податковий орган не позбавлений права на звернення до суду з адміністративним позовом про визнання правочинів нікчемними (недійсними). Відповідач таким правом не скористався. Крім цього, відповідачем не надано доказів наявності у позивача умислу та вини (обвинувального вироку суду, який набрав законної сили) в порушенні публічного порядку, а також, рішень суду про визнання нікчемними правочинів, укладених між контрагентом позивача -ТОВ «Сталь-прес», та контрагентами останнього. Щодо твердження відповідача про відсутність ТОВ «БК «Декарт ЛТД»за своїм місцезнаходженням, позивач зазначив, що воно не відповідає дійсності і обґрунтовується лише актом Дніпропетровської МДПІ про незнаходження позивача за юридичною адресою. Водночас, згідно Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків», затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010 р. № 336, у разі відсутності платника податків за своїм місцезнаходженням, службовими особами відділу податкової міліції органу державної податкової служби у власників жилих приміщень за юридичною адресою підприємства відбираються пояснення або складається відповідний рапорт. З урахуванням сукупності викладених обставин, позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є хибними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що перевірку ТОВ «БК «Декарт ЛТД»проведено Дніпропетровською МДПІ на підставі постанови старшого слідчого податкової міліції Дніпропетровської МДПІ Разбітнова К.Р. про призначення в рамках розслідування кримінальної справи № 99110409 позапланової документальної перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»по взаємовідносинам з контрагентами, в тому числі, ТОВ «Сталь-прес». У зв'язку з тим, що підприємством до перевірки первинні документи на підтвердження його взаємовідносин з ТОВ «Сталь-прес» надані не були, перевірку ТОВ «БК «Декарт ЛТД»проведено на підставі даних АІС «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», з урахуванням фактів, встановлених під час проведення ДПІ у м. Дніпродзержинську документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сталь-прес», за результатами якої складено акт № 2077/81/23-408/33127293 від 06.04.2011 р. Зокрема, перевіркою ТОВ «Сталь-прес»встановлено, що підприємство у вересні-грудні 2010 р. мало відносини з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, та сформувало фіктивний «штучний» податковий кредит від ТОВ «Синтез», яке має ознаки «податкової ями». Крім того, згідно пояснень директора ТОВ «Сталь-прес»ОСОБА_5, він не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства. Під час проведення перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД», на підставі податкової звітності, встановлено відсутність у платника податків трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, 08.08.2011 р. працівниками Дніпропетровської МДПІ з метою фактичного місцезнаходження ТОВ «БК «Декарт ЛТД»та керівника підприємства здійснено вихід на юридичну адресу підприємства: вул. Центральна, 25, смт. Підгороднє, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, за результатами якого, встановлено відсутність підприємства за вказаною адресою, про що складено акт № 208/232/36606872 від 08.08.2011 р., який службовою запискою №499/232 від 08.08.2011 р. передано до відділу податкової міліції Дніпропетровської МДПІ з метою встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «БК «Декарт ЛТД», та керівника підприємства. Станом на час перевірки, позивач мав стан 10 (запит на встановлення місцезнаходження). Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «БК «Декарт ЛТД», який було надано до Дніпропетровської МДПІ 20.12.2010 р. (вх. № 900268404), платником податку до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Сталь-прес»за листопад 2010 р. Враховуючи, що позивачем не були надані первинні документи на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Сталь-прес», контрагенти якого мають ознаки «фіктивності»та «податкової ями», податковим органом правомірно зроблено висновок про відсутність у позивача об'єкта оподаткування, а також про те, що його діяльність була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Крім того, відповідач зазначив, що, відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»буде прийнято лише після набрання законної сили рішенням суду по кримінальній справі № 99110409. Посилаючись на зазначені обставини, представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт ЛТД»(далі - ТОВ «БК «Декарт ЛТД») зареєстровано Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 13.08.2009 р., з 14.08.2009 р. перебуває на обліку в Дніпропетровській МДПІ, та, згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100267969 від 05.02.2010 р., є платником податку на додану вартість (а.с. 45-47, 50).
На підставі наказу Дніпропетровської МДПІ від 26.08.2011 р. № 692 (а.с. 148), відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, з урахуванням матеріалів перевірки ТОВ «Сталь-прес»(акт документальної невиїзної перевірки від 06.04.2011 р. № 2077/81/23-408/33127293, складений фахівцями ДПІ у м. Дніпродзержинську (а.с. 135-145)), посадовими особами Дніпропетровської МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БК «Декарт ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Сталь-прес»у листопаді 2010 р. Перевірку проведено в період з 26.08.2011 р. по 29.08.2011 р.; про проведення перевірки платник податків був повідомлений листом від 26.08.2011 р. № 18979/10/23-432, який, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 30.08.2011 р. отримано уповноваженою особою ТОВ «БК «Декарт ЛТД»(а.с. 146, 147).
За результатами зазначеної перевірки службовими особами Дніпропетровської МДПІ складено акт перевірки № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. (а.с. 13-44).
З акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки встановлено відсутність ТОВ «БК «Декарт ЛТД»за місцезнаходженням (вул. Центральна, 25, смт. Підгороднє, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область), про що податковим органом складено акт № 208/232/26606872 від 08.08.2011 р., який службовою запискою № 499/232 від 08.08.2011 р. передано до відділу податкової міліції з метою встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «БК «Декарт ЛТД», та керівника підприємства. В акті перевірки також мається посилання на відсутність за юридичною адресою підприємства первинних та бухгалтерських документів, а саме, договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. З аналізу податкової звітності було зроблено висновок, що у ТОВ «БК «Декарт ЛТД»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгове обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Також, у зв'язку з відсутністю в Дніпропетровській МДПІ інформації про наявність у позивача офісних та складських приміщень, а також виробничих потужностей, при проведенні перевірки податковим органом використано інформацію АІС «Податки», АІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», БД «Бест-Звіт»Дніпропетровської МДПІ (декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди), АІС «Реєстр платників податків, а також матеріали документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сталь-прес»(акт ДПІ у м. Дніпродзержинську від 06.04.2011 р. № 2077/81/23-408/33127293).
На підставі опрацювання документів податкової звітності та баз даних податкового обліку зроблено висновок про те, що податковий кредит ТОВ «БК «Декарт ЛТД»у листопаді 2010 р. сформований за рахунок (в тому числі) ТОВ «Сталь-прес»на суму 445 741 грн. 20 коп.
Враховуючи висновки акту перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську від 06.04.2011 р. з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ за вересень-грудень 2010 р., та січень 2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Синтез»та далі по ланцюгу постачання, про те, що ТОВ «Синтез»- основний постачальник з ознакою фіктивності, стан «23»- місцезнаходження не встановлено, має розбіжності по сумам податкових зобов'язань його контрагентів по операціям з постачання товарів (послуг) та сумою податкового кредиту, а також про те, що директор ПП «Сталь-прес»не має відношення до діяльності вказаного підприємства, Дніпропетровською МДПІ було зроблено висновок про «нереальність»проведення господарських операцій між ТОВ «БК «Декарт ЛТД»та ТОВ «Сталь-прес», юридичну дефектність первинних документів, навіть у випадку їх наявності, та здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, внаслідок порушення ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «БК «Декарт ЛТД»у листопаді 2010 р. з ТОВ «Сталь-прес»при придбанні товарів та їх подальшому продажі, а також порушення ст. ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу, а саме, не передання товарів по вказаним правочинам.
На підставі цих висновків, податковим органом не підтверджено наявність у ТОВ «БК «Декарт ЛТД»поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальника ТОВ «Сталь-прес» у листопаді 2010 р., та зроблено висновок про відсутність об'єкту оподаткування по операціях з придбання товарів ТОВ «БК «Декарт ЛТД»у ТОВ «Сталь-прес»у вказаному періоді.
Акт перевірки № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. не підписаний посадовими особами ТОВ «БК «Декарт ЛТД» (а.с. 44).
Дніпропетровською МДПІ складено акт № 218/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. про неможливість підписання та вручення акту перевірки «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Синтез-прес»у листопаді 2010 р, у зв'язку з тим, що станом на 26.08.2011 р. ТОВ «БК «Декарт ЛТД»має стан 10 (запит на встановлення місцезнаходження) (а.с. 149).
29.08.2011 р. акт перевірки № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. направлено поштою на юридичну адресу ТОВ «БК «Декарт ЛТД»(вул. Центральна, 25, смт. Підгороднє, Дніпропетровській район, Дніпропетровська область), та, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 13.09.2011 р. примірник акту отриманий уповноваженою особою позивача (а.с. 150, 151).
15.09.2011 р. ТОВ «БК «Декарт ЛТД»надіслало на адресу Дніпропетровської МДПІ лист, у якому, посилаючись на п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу Украни, та абз. 3 п. 8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зазначило про бажання надати первинні документи, які підтверджують фактичні господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Сталь-прес»у листопаді 2010 року (а.с. 214).
Зазначений лист, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції та опису вкладення до цінного листа, 20.09.2011 р. отримано Дніпропетровською МДПІ (а.с. 209-211).
Проте, відповіді на зазначений лист податковим органом надано не було.
Податкове повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки та на підставі висновків, викладених у акті від 26.08.2011 р., податковим органом не виносилося.
Встановивши обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Пунктом 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачені обставини, за наявності яких органи державної податкової служби мають право проводити документальні позапланові перевірки.
Так, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на який мається посилання у наказі про проведення перевірки № 692 від 26.08.2011 р., передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77, 78 Податкового кодексу України.
Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
В даному випадку, в наказі № 692 йде мова про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, отже, відповідач мав керуватися нормами п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, зокрема, вручити під розписку копію наказу про проведення перевірки, та письмово повідомити платника податків про її проведення.
Щодо підстав для проведення перевірки, суд зазначає, що у разі, якщо перевірка проводиться з підстав, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (про що прямо зазначено в наказі № 692 від 26.08.2011 р.), то вона може бути проведена лише у разі, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Ця вимога закону відповідачем заздалегідь свідомо порушена, оскільки повідомлення про проведення перевірки із запитом про надання документів направлено Дніпропетровською МДПІ на адресу ТОВ «БК «Декарт ЛТД»26.08.2011 р. -тобто, в день початку проведення перевірки (а.с. 146).
Зазначене повідомлення, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, отримано платником податків лише 30.08.2011 р., тобто, після закінчення перевірки та складення акту перевірки (а.с. 147).
Отже, відповідачем порушені норми п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 п. 79 Податкового кодексу України щодо підстав та особливостей проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Суд вважає, що такі дії відповідача мали на меті проведення перевірки без дослідження первинних документів платника податків, що само по собі суперечить визначенню «документальна перевірка», наведеному у Податковому кодексі України. Натомість, позивач заздалегідь був позбавлений права надати первинні документи та пояснення стосовно його взаємовідносин з ТОВ «Сталь-прес».
З урахуванням встановлених обставин, суд не приймає до уваги посилання відповідача в судовому засіданні на те, що документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БК «Декарт ЛТД»проведено на підставі постанови від 05.09.2011 р. старшого слідчого податкової міліції Дніпропетровської МДПІ ОСОБА_6 в межах кримінальної справи № 99110409, оскільки зазначене твердження не підтверджено матеріалами справи. Так, в матеріалах справи міститься копія постанови старшого слідчого податкової міліції Дніпропетровської МДПІ ОСОБА_6 про призначення перевірки ТОВ «БК «Декарт»з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам, в тому числі, з ТОВ «Сталь-прес»(а.с. 154).
Зазначена постанова датована 05.09.2011 р., та винесена в рамках кримінальної справи № 99110409, порушеної 30.08.2011 р. (а.с. 153, 154).
Разом з тим, наказ № 692 на проведення перевірки ТОВ «БК «Декарт»датований 26.08.2011 р., акт перевірки підписаний також 26.08.2011 р., тобто, до винесення службовими особами відділу податкової міліції Дніпропетровської МДПІ вищезазначених постанов.
Щодо висновків, викладених в акті перевірки, а також оформлення акту перевірки, суд зазначає наступне.
Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, та п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок), передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт, складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. п. 4-6 Порядку).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.
Згідно п. 5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства, у описовій частині акту перевірки необхідно за кожним відображеним в акті фактом порушень чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. У разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки. У разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій, факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Акт перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»від 26.08.2011 р. не відповідає наведеним вище вимогам Порядку.
Так, висновки акту перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»від 26.08.2011 р. ґрунтуються на висновках ДПІ у м. Дніпродзержинську, викладених у акті документальної невиїзної перевірки іншого платника податків - ТОВ «Сталь-прес»(контрагента позивача), стосовно його взаємовідносин з власними контрагентами-постачальниками товару, а також на підставі автоматизованих інформаційних баз даних органів державної податкової служби України. Натомість, первинні документи позивача щодо його взаємовідносин з ТОВ «Сталь-прес»не досліджувалися, що прямо зазначено в акті перевірки.
Водночас, Дніпропетровською МДПІ у акті перевірки не зазначено причини відсутності під час перевірки первинних документів ТОВ «БК «Декарт ЛТД»щодо взаємовідносин з ТОВ «Сталь-прес». Під час судового розгляду справи, на вимогу суду податковим органом не було надано доказів своєчасного повідомлення платника податків, що перевіряється, про проведення перевірки з пропозицією надати зазначені документи до перевірки, як це передбачено п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу, а також не підтверджено, що вживалися відповідні заходи для одержання зазначених документів та пояснень посадових осіб з питань, які досліджувались під час проведення перевірки.
Отже, проведення відповідачем перевірки позивача на підставі акту перевірки ТОВ «Сталь-прес»без надання можливості ТОВ «БК «Декарт ЛТД»надати первинні документи та відповідні пояснення, є протиправним.
Також, в порушення п. 5.2 Порядку, Дніпропетровською МДПІ у описовій частині акту перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»не викладено чіткого змісту порушень платником податків норм податкового законодавства, зокрема, не зазначено, коли саме мали місце ці порушення, за яких обставин та при укладанні яких саме правочинів, не зазначено змісту цих правочинів, та їх наслідків.
Також, всупереч вимогам п.п. 6.2, 6.3 Порядку, відповідачем у висновках акту перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»не наведено опису виявлених перевіркою порушень, зокрема, не конкретизовано, при вчиненні яких правочинів відбулося порушення норм податкового законодавства, не зазначені норми, які були порушені, з відображенням їх у гривнях у розрізі податків та зборів.
Крім того, висновки акту перевірки позивача не містять жодного документального підтвердження, що суперечить наведеним вище нормам Порядку.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р., не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Факт реальності господарської операції податковим органом не досліджувався, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні, та підтверджується змістом акту перевірки, який фактично дублює обставини, встановлені на підставі акту перевірки іншого платника податків - ТОВ «Сталь-прес».
Щодо висновку відповідача про нікчемність («нереальність») правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Сталь-прес», про те, що його діяльність була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та, як наслідок, висновку про відсутність у позивача об'єкта оподаткування, суд зазначає наступне.
Нормою ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Разом з тим, висновок стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначеними ст. 228 ЦК України, є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Нормами ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.
Отже, відповідач, зробивши у акті № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. висновок про відсутність в момент вчинення правочину мети, спрямованої на реальне настання правових наслідків, керувався лише припущеннями; його позиція про нікчемність укладених угод у зв'язку з тим, що вони очевидно суперечать моральним засадам суспільства, не підкріплена належними доказами, зокрема, рішеннями суду про визнання їх такими, або вироком суду про встановлення вини посадових осіб позивача. Крім того, діючим законодавством не передбачено такого визначення, як «нереальність»угоди, про що прямо зазначено у висновках акту перевірки (а.с. 43).
Під час розгляду справи, судом встановлено також порушення з боку відповідача при оформленні та реєстрації акту перевірки.
Так, пунктом 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України, п. п. 2-4 розділу IV Порядку передбачено, що акт документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку. Акт документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. При цьому в акті відмови від підпису зазначається про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) посадових осіб платника податків або його законних представників із змістом акта (довідки) документальної перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків. Акт відмови від підпису в день його складання реєструється у окремому єдиному спеціальному журналі реєстрації актів органу державної податкової служби у порядку, визначеному пунктом 5 цього розділу. Один примірник акта про результати документальної перевірки з відповідними додатками у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків або його законному представнику. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта про результати документальної перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У таких випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт.
В порушення зазначених норм, акт перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»підписано та зареєстровано податковим органом 26.08.2011 р., тобто до закінчення періоду перевірки, визначеного п. 2.1 акту (29.08.2011 р.) (а.с. 14).
Також, податковим органом складено акт № 218/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. про неможливість підписання та вручення акту перевірки, у зв'язку з тим, що станом на 26.08.2011 р. ТОВ «БК «Декарт ЛТД»має стан 10 (запит на встановлення місцезнаходження).
При цьому, 29.08.2011 р. з супровідним листом № 19097/10/23-432 акт перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»було направлено на адресу платника податків, та, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 13.09.2011 р. отримано уповноваженою особою підприємства безпосередньо за його юридичною адресою (а.с. 150-151).
Сукупність зазначених обставин свідчить про те, що Дніпропетровська МДПІ, в порушення встановленого чинним законодавством порядку, не вчинила ніяких дій ні з метою попередження платника податків про проведення перевірки та необхідність надання первинних документів, ні з метою ознайомлення платника податків з результатами його перевірки, зокрема, не направила письмового запрошення посадових осіб підприємства для підписання акту перевірки, не здійснила вихід за юридичною адресою ТОВ «БК «Декарт ЛТД», тощо.
Водночас, після отримання акту перевірки за своєю юридичною адресою, позивач відповідно до п. 8 Порядку, листом від 15.09.2011 р. повідомив Дніпропетровську МДПІ про бажання надати первинні документи (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо), які підтверджують фактичні господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Сталь-прес»у листопаді 2010 р. (а.с. 214).
Зазначений лист, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 20.09.2011 р. отримано уповноваженою особою відповідача (а.с. 209).
Пунктом 86.7 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Незважаючи на допущені податковим органом порушення щодо повідомлення платника податків про проведення перевірки та необхідність надання документів для її проведення, а також на вимоги п. 86.7 Податкового кодексу України щодо розгляду заперечень на акт перевірки, лист позивача від 15.09.2011 р. відповідачем по суті поставлених питань не розглядався, відповідь на нього не надавалася.
Таким чином, судом встановлено, що перевірку ТОВ «БК «Декарт ЛТД»проведено посадовими особами Дніпропетровської МДПІ з чисельними порушеннями норм чинного законодавства, які стосуються як підстав та порядку проведення перевірки, так і складання висновків за її наслідками.
Зокрема, податковим органом не попереджено платника податків про проведення перевірки та необхідність надання відповідних документів, внаслідок чого відбулося порушення права позивача на участь у проведенні перевірки та наданні пояснень з посиланням на відповідні документи стосовно фактів, встановлених під час перевірки. Також, за відсутності первинних документів, у зв'язку з позбавленням позивача права в наданні останніх, податковим органом при проведенні перевірки не здійснено дослідження всіх обставин, за яких відбувалось укладення правочинів між позивачем та ТОВ «Сталь-прес», внаслідок чого відповідачем зроблені необ'єктивні та необґрунтовані висновки, які були викладені в акті перевірки № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. до її закінчення (29.08.2011 р.).
Крім того, в порушення пункту 7 Порядку, та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, відповідачем за результатами перевірки не прийнято податкове повідомлення-рішення, хоча виключно таке рішення може бути в подальшому підставою для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків.
Натомість, здійснення відповідачем коригування податкових зобов'язань шляхом зменшення податкового кредиту та збільшення податкових зобов'язань, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, вчинено не у спосіб, що передбачений законом, а отже, є протиправним.
Встановлених обставин достатньо для прийняття судом рішення про визнання дій Дніпропетровської МДПІ під час проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «БК «Декарт ЛТД»та висновків за її результатами, викладеними в акті № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. (щодо нікчемності правочинів, здійснених з ТОВ «Сталь-прес»у листопаді 2010 р.).
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд також зазначає, що під час судового розгляду справи, позивачем було надано договір оренди нерухомого майна від 01.07.2010 р. № 5, згідно п. п. 1, 2 якого, орендар (ТОВ «БК «Декарт») приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: вул. Центральна, 25, м. Підгороднє, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, для розміщення офісного приміщення. Згідно п. 11.1 Договору, строк його дії -з 01 липня 2010 р. по 31 травня 2013 р. (а.с. 184-190), акти приймання-передачі від 01.07.2010 р. до договору № 5 від 01.07.2010 р. (а.с. 101), акти про надання послуг по оренді приміщень за листопад, грудень 2010 р., січень-вересень 2011 р. (а.с. 192-203), докази оплати зазначених послуг (а.с. 204-208).
Також, позивачем було надано документи на підтвердження фінансово-господарських операцій ТОВ «БК «Декарт ЛТД»та ТОВ «Сталь-прес»у спірному періоді, зокрема, Договір № ДГ-0215/08 від 01.11.2010 р., згідно п. 1 якого, постачальник (ТОВ «Сталь-прес») зобов'язується надати у власність покупцю (ТОВ «БК «Декарт ЛТД»), а покупець прийняти та оплатити товар, у кількості та асортименті, зазначеному у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 85-87). На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано специфікації до нього № № 1-9 від 01.11.2010 р. на загальну суму 2 674 447 грн. 20 коп. (з урахуванням ПДВ) (а.с. 88-103), видаткові накладні від 01.11.2010 р. № № 2448-2457 на зазначену суму (а.с. 104-114), а також відповідні податкові накладні від 01.11.2010 р. (а.с. 115-125). На підтвердження проведення розрахунків за договором № 0215/08 від 01.11.2010 р., позивачем надано акт прийому-передачі векселя на суму 2 674 447 грн. 20 коп., який було передано ТОВ «БК «Декарт ЛТД»ТОВ «Сталь-прес»в якості оплати товару за зазначеним договором (а.с. 126), а також договори оренди нежитлових приміщень, зокрема, від 22.09.2010 р., від 31.12.2010 р., які використовуються ТОВ «БК «Декарт ЛТД»під складські приміщення (а.с. 157-163), акти прийому-передачі послуг за вказаними договорами (а.с. 164-171), та виписки по особовим рахункам на підтвердження сплати послуг оренди (а.с. 173-174).
Разом з тим, незважаючи на наявність зазначених документів, суд не надає їм оцінки з огляду на те, що вони не досліджувалися податковим органом під час проведення перевірки, що входить до безпосередніх обов'язків перевіряючих під час проведення перевірки. Натомість суд під час розгляду справи перевіряє, чи вчинені дії суб'єкта владних повноважень (в даному випадку, податкового органу) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, та не повинен підміняти собою податковий орган та встановлювати обставини, які мали встановлюватися посадовими особами відповідача під час проведення перевірки.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Дніпропетровської МДПІ утриматись від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам акту перевірки № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р., суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки порушені права позивача поновлені судовим рішенням про визнання дій та висновків податкового органу, викладених у вказаному акті перевірки, протиправними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт ЛТД» - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Декарт ЛТД», та висновки за її результатами, викладені в акті № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011 р. (щодо нікчемності правочинів, здійснених з ТОВ «Сталь-прес» у листопаді 2010 р.).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 31.10.2011 року.
Суддя В.В.Чорна