26.10.2011 < копія >
14 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/8005/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В. < Текст >
при секретаріКошлі А.О.
за участю:
представника позивача - Ляховича С.О.
представника відповідача - Гаркуши К.Р. < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
06.07.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0001012302/0 від 28.12.2010 року та № 0001022302/0 від 28.12.2010 року, якими визначено податкове зобов'язання приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» з податку на прибуток у розмірі 4 110 408,00 грн., в тому числі 1 211 738,00 грн. за основним платежем та 2 898 670,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та зменшено приватному акціонерному товариству «Телесистеми України» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 1 998 278,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, під час якої було виявлено, зокрема, порушення п.п. 8.2.2. п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.2.1., 7.2.3., 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За наслідками перевірки відповідачем складено акт № 5626/23-222-22599262 від 08.12.2010 року, на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001012302/0 від 28.12.2010 року та № 0001022302/0 від 28.12.2010 року, якими визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 4 110 408,00 грн., в тому числі 1 211 738,00 грн. за основним платежем та 2 898 670,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 1 998 278,00 грн.
Позивач не погоджується із висновками податкового органу, оскільки вважає що донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4 110 408,00 грн., яке складається з 1 211 738,00 грн. за основним платежем та штрафних санкцій за відповідне порушення, було застосовано до товариства повторно. Так відповідно до Акту попередньої планової виїзної перевірки ПАТ «Телесистеми України» за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року відповідачем було встановлено завищення валових витрат на суму 4 846 953 грн., у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на суму 1 211 738,00 грн. За фактом вказаного порушення відносно позивача були складені податкові повідомлення-рішення, які оскаржені до суду. Оскільки податок на прибуток обліковується наростаючим підсумком, вказана сума валових витрат також була відображена й у декларації позивача за 2009 рік, проте зазначена обставина не була врахована, що стало підставою для повторного донарахування податкового зобов'язання.
Також, позивач зазначив про безпідставне нарахування податковим органом додаткового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з порушенням порядку нумерації податкових накладних, а також їх отримання з запізненням від контрагента, оскільки податковий кредит ним сформований правомірно на підставі оригіналів отриманих податкових накладних, і лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Крім того, пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.2007 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, встановлено, що єдиною підставою недійсності податкової накладної визначено випадок, коли вона виписана особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість.
Таким чином, позивач вважає, що податковим органом необґрунтовано йому нараховано суму податкових зобов'язань з податку на прибуток та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та, як наслідок, безпідставно визначено суму штрафних санкцій.
Представник відповідача проти позову у судовому засіданні заперечував та зазначив, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, у відповідності до вимог чинного на момент їх прийняття законодавства. До суду були надані письмові заперечення проти позову.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та вивчивши письмові докази в ній, встановив.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини, на підставі яких платнику податків - відповідача у даній адміністративній справі визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що при розгляді справи слід використовувати норми раніше діючого законодавства, а саме - Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».
З 30.09.2010 року по 10.11.2010 року державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.
Перевіркою були встановлені порушення, зокрема, п.п. 8.2.2. п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 211 738,00 грн., в тому числі за 2009 рік на суму 1 211 738,00 грн., та п.п. 7.2.1., 7.2.3., 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим ПрАТ «Телесистеми України» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів всього у сумі 1 998 278,00 грн. у тому числі за квітень 2010 року на суму 1 677 628,00 грн., за червень 2010 року на суму 320 650,00 грн.
Сутність порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» полягає в тому, що задекларувавши за 2009 рік амортизаційних відрахувань на суму 13 329 510,00 грн., позивач фактично їх зависив на суму 4 846 953,00 грн., у зв'язку з чим в 2009 році було занижено податок на прибуток на суму 1 211 738,00 грн.
Сутність порушення Закону України «Про податок на додану вартість» фактично полягає у включення до податкового кредиту за період квітень 2010 року та червень 2010 року сум податку на додану вартість, які підтверджені оригіналами податкових накладних, проте принцип нумерування цих податкових накладних не відповідає Порядку заповнення податкової накладної.
За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було складено акт № 5626/23-222-22599262 від 08.12.2010 року, на підставі якого були винесені податкові повідомлення - рішення: № 0001012302/0 від 28.12.2010 року про визначення ПрАТ «Телесистеми України» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 110 408,00 грн., з яких 1 211 738, грн.. за основним платежем та 2 898 670,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0001022302/0 від 28.12.2010 року, яким ПрАТ «Телесистеми України» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 998 278,00 грн.
Також, судом встановлено, що відповідачем з 30.06.2009 року по 10.08.2009 року було проведено планову виїзну перевірку закритого акціонерного товариства «Телесистеми України» (в подальшому - приватне акціонерне товариство «Телесистеми України») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №2531/23-622-22599262 від 17.08.2009 року. Під час вказаної перевірки податковим органом було встановлено, що за І квартал 2009 року позивачем було задекларовано амортизаційні відрахування у сумі 13 329 510,00 грн., при цьому, в результаті неправильного застосування положень чинного законодавства України про амортизацію основних фондів, позивачем за вказаний період було завищено валові витрати на суму 4 846 953,00 грн., у зв'язку з чим в І кварталі 2009 року занижено податок на прибуток на суму 1 211 738,00 грн. За наслідками виявлених під час перевірки порушень, в тому числі і котре зазначено вище, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення.
Також, з пояснень представника позивача та пояснень представника відповідача судом було встановлено, що на момент розгляду даної справи ПрАТ «Телесистеми України» оскаржує в судовому порядку вказане податкове повідомлення-рішення, яким податковим органом було визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств, в тому числі і за І квартал 2009 року.
Визначення амортизації та порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань встановлені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, відповідно до п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 зазначеного Закону під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Згідно п.п. 8.3.1. п. 8.3. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Згідно пункту 11.1. статті 11 вказаного Закону для цілей даного Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Згідно частини 2 пункту 16.4. статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Відповідно до підпункту 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно виявивши помилки у показниках раніше поданої податкової декларації має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковими деклараціями, копії яких містяться в матеріалах справи, позивачем було задекларовано амортизаційні відрахування наростаючим підсумком:
за І квартал 2009 року - 13 329 510 грн.;
за півріччя 2009 року - 25 996 333 грн.;
за ІІІ квартали 2009 року - 39 217 221 грн.;
за 2009 рік - 13 329 510 грн.
Тобто, фактично позивач, на виконання зазначеної норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», самостійно виявив помилки у податковій декларації за півріччя та три квартали 2009 року, вказав уточнені показники у декларації за 2009 рік та відніс до складу валових витрат за весь період 2009 року лише показники І кварталу 2009 року, виключивши з них будь-які інші нарахування.
Статтею 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва, виявивши під час попередньої перевірки за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року факт порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді безпідставного збільшення ПрАТ «Телесистеми України» у І кварталі 2009 року розміру амортизаційних відрахувань у сумі 4 846 953,00 грн., вже нарахувала йому за ці порушення додаткові податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 211 738,00 грн.
Таким чином, суд вважає, безпідставним визначення позивачу додаткових податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 211 738,00 грн. за основним платежем за фактом неправомірного декларування у 2009 ріці амортизаційних відрахувань на суму 4 846 953,00 грн.
Оскільки, судом встановлено неправомірність нарахування податковим органом позивачу податкового зобов'язання за основним платежем, суд вважає за необхідне скасувати й штрафні (фінансові) санкції, що нараховані на основне зобов'язання.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0001012302/0 від 28.12.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 4 110 408,00 грн., в тому числі 1 211 738,00 гривень за основним платежем та 2 898 670,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0001022302/0 від 28.12.2010 року судом встановлено, що позивачем на підставі оригіналів податкових накладних, які були виписані в минулих періодах, було включено до складу податкового кредиту за квітень-червень 2009 року та квітень-травень 2010 року податок на додану вартість на загальну суму 77 616,00 грн., а також сформовано податковий кредит на підставі оригіналів податкових накладних, нумерація яких включає не лише натуральні числа.
Поняття платників податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».
Крім того, наказом ДПА України № 165 від 30.05.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, затверджено Порядок заповнення податкової накладної.
Відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. ст. 7 вказаного Закону встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними.
При цьому, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.2007 року, встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Таким чином, діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство встановлювало, що до складу податкового кредиту не підлягали включенню лише суми сплаченого (нарахованого) податку, що не підтверджені податковими накладними, а також які підтверджуються податковими накладними, але видані суб'єктом господарювання, що не зареєстрований платником податку на додану вартість. Вказані норми не містять жодних заборон для платника податку включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що підтверджені податковими накладними, які містять в порядковому номері не лише натуральні числа.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №799 від 28.07.1997 року. Вказаний Порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка регулює порядок подання декларацій платниками податків до податкових органів, а тому даний Порядок не розповсюджується на оформлення поштових відправлень одного суб'єкта господарювання іншому.
Виходячи з вище викладеного суд прийшов до висновку, що недоліки в заповненні податкових накладних та у веденні реєстру податкових накладних, виявлені Державною податковою інспекцією в Дніпровському районі міста Києва в результаті перевірки позивача, а саме: відсутність документів, що підтверджують момент отримання податкових накладних, що надійшли із запізненням, від постачальника товарів (послуг) та наявність в номерах податкових накладних літер, не дають підстави для визнання таких податкових накладних недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, що підтверджують факт здійснення господарської операції та правомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем у справі факт наявності у позивача податкових накладних, оформлених постачальниками товарів (послуг), які зареєстровані платниками податку на додану вартість, на підставі яких останнім було віднесено до податкового кредиту 1 998 278,00 грн., та те, що дані накладні містять всі обов'язкові реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд, проаналізувавши норми законодавства, вважає, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0001022302/0 від 28.12.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 1 998 278,00 грн., також є протиправним та підлягає скасуванню.
За змістом частин 4 та 5 статті 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 0001012302/0 від 28.12.2010 року та № 0001022302/0 від 28.12.2010 року, якими визначено податкове зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» з податку на прибуток у розмірі 4 110 408,00 гривень, в тому числі 1 211 738,00 гривень за основним платежем та 2 898 670,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями та зменшено Приватному акціонерному товариству «Телесистеми України» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 1 998 278,00 гривень.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 19.10.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В. Горбалінський
< Текст >