25.10.2011 < копія >
21 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11562/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВР»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у складенні акту № 3687/251/23-206/35410140 від 09.08.2011 р., визнання відсутності повноважень відповідача із самостійного визнання недійсними правочинів, визнання протиправним і нечинним висновку від 09.08.2011 р.
15 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВР»(далі -ТОВ «ДВР») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Пред'явлений адміністративний позов ухвалою суду від 19.09.2011 р. залишено без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано строк до 20.10.2011 р. для усунення недоліків, зокрема, приведення позовних вимог у відповідність до ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення тексту позовної заяви в новій редакції.
На виконання ухвали суду від 19.09.2011 р., позивач надав позовну заяву в новій редакції, серед позовних вимог якої залишилися без змін вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі -ДПІ у м. Дніпродзержинську) із складання Акту № 3687/251/23-206/35410140 від 09.08.2011 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ДВР»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період березень, квітень 2011 року»; про визнання відсутності повноважень ДПІ у м. Дніпродзержинську із самостійного визнання недійсними правочинів ТОВ «ДВР»з постачальником товарів та послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-99», та з Публічним акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»; про визнання протиправним і нечинним висновку від 09.08.2011 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДВР»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період березень, квітень 2011 року».
Перевіривши заявлені позовні вимоги на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (в частині визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки, та висновку до нього, а також визнання відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень), суд доходить висновку, що зазначені вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно -правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 цієї статті, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 14 Закону України «Про державну податкову службу», передбачене право платників податків та зборів на оскарження рішень, дій та бездіяльності державних податкових органів та їх посадових осіб в порядку, встановленому законом.
Зі змісту позовних вимог ТОВ «ДВР»вбачається, що предметом оскарження є висновки відповідача, викладені у акті документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період березень, квітень 2011 року, а також висновок до зазначеного акту перевірки.
При цьому, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, щодо нікчемності правочинів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-99», та з Публічним акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго».
Відповідно до п.п. 4 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків- фізичними особами, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1003, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2011 р. за № 70/18808 (далі - Порядок), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Абзацем 5 Порядку передбачено, що за результатами розгляду заперечень до акту перевірки складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.
Відповідно до п. 7 Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
З системного аналізу викладених вище положень нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що акт оформлення результатів перевірки, а також висновок до акту перевірки є службовими документами, а не рішеннями податкового органу, оскільки без подальшого винесення податкового повідомлення-рішення, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб - платників податків, чи суб'єктів владних повноважень. Відповідно, такий акт або висновок до нього не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Натомість, прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення тягне за собою відповідні юридичні наслідки для сторін, а тому саме податкове повідомлення-рішення підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Отже, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягають в складенні акту перевірки № 3687/251/23-206/35410140 від 09.08.2011 р., та висновку до зазначеного акту перевірки від 09.08.2011 р., не можуть бути розглянуті адміністративним судом. Разом з тим, право на захист своїх інтересів у спірних правовідносинах реалізовано позивачем шляхом пред'явлення вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у м. Дніпродзержинську із проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ДВР»з питання дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року, за якою судом відкрито провадження в адміністративній справі.
Що стосується вимоги позивача про визнання відсутності повноважень ДПІ у м. Дніпродзержинську із самостійного визнання недійсними правочинів ТОВ «ДВР», суд зазначає, що зазначена вимога також не може бути розглянута судом в порядку адміністративного судочинства.
Так, п. 3 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу реалізації компетенції суб'єктів владних повноважень у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Проте, вказана норма Закону регулює питання, пов'язані зі спорами, що виникають виключно між суб'єктами владних повноважень, а не між юридичними чи фізичними особами та суб'єктами владних повноважень.
Крім того, серед виключного переліку позовних вимог, які може містити подана до адміністративного суду позовна заява, викладеного у ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, вимога про визнання (встановлення) відсутності компетенції -відсутня.
Отже, зазначена позовна вимога не може бути розглянута адміністративним судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВР»до Державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську із складання Акту № 3687/251/23-206/35410140 від 09.08.2011 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ДВР»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період березень, квітень 2011 року»; про визнання відсутності повноважень ДПІ у м. Дніпродзержинську із самостійного визнання недійсними правочинів ТОВ «ДВР»з постачальником товарів та послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-99», та з Публічним акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»; про визнання протиправним і нечинним висновку від 09.08.2011 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДВР»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період березень, квітень 2011 року».
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя < (підпис) > В.В. Чорна
< для копій >
< для копій >
< для копій >
< для копій > < для копій >
< для копій >