25.10.2011 < копія >
17 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/5944/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРябчук О.С. < Текст >
при секретаріСоляр О.Ю.
за участю:
позивачаОСОБА_3 < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області Молошної О.Л. про зобов'язання вчинити певні дії, -
23 травня 2011 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області Молошної О.Л. з вимогами про визнання дій начальника Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області Молошної О.Л. щодо ненадання своєчасної та обґрунтованої відповіді на звернення від 18.04.2011 року ОСОБА_3 неправомірними; зобов'язання начальника Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області Молошної О.Л. надати повну та об'єктивну відповідь на звернення від 18.04.2011 року ОСОБА_3
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18 квітня 2011 року звернулась до начальника Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила надати роз'яснення по ряду питань, а також по факту порушення державним службовцем законодавства про державну службу, провести службове розслідування, вжити певні заходи та надати відповідь на звернення.
На момент подання ОСОБА_3 позову до суду, відповідь на звернення відповідачем надана не була.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 21.05.2011 р., 29.06.2011 р., 22.07.2011 р., 06.09.2011 р., 10.10.2011 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного висновку.
18.04.2011 року ОСОБА_3 надала до Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області з заяву «Про надання інформації та вчинення відповідних дій», в якій викладено ряд запитань та прохання надати відповідь на поставлені позивачем запитання, провести службове розслідування та вирішити питання про звільнення державного службовця ОСОБА_4.
Зазначена заява зареєстрована в Управлінні державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області 18.04.2011 р. за вхідним номером Т-17, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 р. у Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області були витребувані наступні докази: звернення ОСОБА_3 від 18.04.2011 р. з додатками, журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян за квітень 2011 р., відповідь на звернення ОСОБА_3 від 18.04.2011 р.
Вказана ухвала була отримана Управлінням державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області 15.08.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на 17.10.2011 р. вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 р. не виконані.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до Закону України «Про інформацію» вiд 02.10.1992 р. № 2657-XII основними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.
Статтею 5 вказаного Закону України передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» вiд 02.10.1996 р. № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Згідно з абз. 1, 3-4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг викладені у ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до абз. 1 ст. 20 зазначеного Закону України звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Указом Президента України № 109/2008 від 07.02.2008 року встановлено, що органи державної влади (Кабінет Міністрів України, міністерства, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування) повинні вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов'язкове одержання обгрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України «Про звернення громадян», упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо: недопущення надання неоднозначних, необгрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам;викоренення практики визнання заяв чи скарг необгрунтованими без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень;створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень;узяття під особистий контроль керівниками відповідних органів розгляду звернень та забезпечення проведення першочергового особистого прийому жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», інвалідів Великої Вітчизняної війни, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв Радянського Союзу, Героїв України;приділення особливої уваги вирішенню проблем, з якими звертаються ветерани війни та праці, інваліди, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітні сім'ї, одинокі матері та інші громадяни, які потребують соціального захисту та підтримки; запровадження постійного контролю за організацією роботи посадових та службових осіб зі зверненнями громадян; з'ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості, халатності та формалізму при розгляді звернень;вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків щодо розгляду звернень громадян;забезпечення створення та функціонування гарячих ліній і телефонів довіри, проведення широкої роз'яснювальної роботи з питань реалізації громадянами права на звернення та особистий прийом.
Відповідно до розділу 13 Регламенту Головного управління державної служби України та його територіальних органів затвердженого Наказом Головдержслужби України від 26 березня 2008 року № 71 (із змінами та доповненнями) особистий прийом та розгляд письмових звернень громадян у центральному апараті Головдержслужби України та її територіальних органах здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», нормативно-правових актів Президента України та Кабінету Міністрів України, Положення про роботу із зверненнями громадян у Головдержслужбі України, затвердженого наказом Головдержслужби України, наказів Головдержслужби України, інших нормативно-правових актів, методики процесу «Розгляд звернень громадян, листів, установ та організацій з питань проходження державної служби та служби в органах місцевого самоврядування», а також цього Регламенту.
Відповідно до абз. 6-7 розділу 13 Регламенту звернення громадян подаються у вигляді пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг. Громадяни мають право звертатися до Головдержслужби України та територіальних органів як в усній формі, так і письмово.
Абзацами 8-13 розділу 13 Регламенту Головного управління державної служби України та його територіальних органів передбачено, що Громадяни мають право передавати звернення до Головдержслужби України та її територіальних органів особисто, через уповноважену особу або надсилати його поштою. Головдержслужба України та територіальні органи забезпечують кваліфікований, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян та прийняття рішень щодо забезпечення поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих, у зв'язку з заявою чи скаргою, рішень. Письмові звернення приймаються та реєструються в центральному апараті Головдержслужби України - у відділі організації документообігу адміністративно-фінансового департаменту, в територіальних органах - відповідальною особою за здійснення поточного контролю та діловодства. Листи громадян, які надходять до Головдержслужби України електронною поштою, не вважаються офіційними зверненнями, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян», наведена у них інформація може бути взятою лише до відома. Забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання державної мови. На прохання заявника йому повідомляється реєстраційний номер та дата реєстрації звернення. За наявності у заявника копії звернення на ній проставляються реєстраційний номер та дата реєстрації.
Відповідно до абз. 20-23 розділу 13 Регламенту Головного управління державної служби України та його територіальних органів звернення розглядаються та на них дається відповідь у термін, що не перевищує одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, не пізніше, як за 15 днів від дня їх отримання.
Якщо у місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, в центральному апараті Головдержслужби України - перший заступник Начальника Головдержслужби України або заступники Начальника Головдержслужби України (відповідно до розподілу обов'язків), в територіальних органах - начальники територіальних органів або їх заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Посадова особа центрального апарату Головдержслужби України або територіального органу, яка відповідає за попередній розгляд звернень громадян, у разі виявлення звернення, оформленого без дотримання цих вимог, готує проект відмови у розгляді з роз'ясненням причин такої відмови.
Звернення, яке не підлягає розгляду, повертається заявникові, у разі наявності його адреси, разом з письмовою відмовою протягом десяти робочих днів від дня його надходження. Звернення, у яких адреса заявника не зазначена, за рішенням керівника, відповідального за його розгляд, долучається до справи без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі і в межах повноважень та у спосіб. що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ч. 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Факт звернення позивача до начальника управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області з заявою «Про надання інформації та вчинення відповідних дій» підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про надання відповіді на звернення ОСОБА_3 від 18.04.2011 р. або про повернення зазначеного звернення позивачу в строки, передбачені діючим законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 до начальника управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до начальника управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії начальника управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області щодо ненадання своєчасної та обґрунтованої відповіді на звернення від 18.04.2011 року ОСОБА_3 - неправомірними.
Зобов'язати начальника управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області надати повну та об'єктивну відповідь на звернення від 18.04.2011 року ОСОБА_3
Судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 копійок) стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 21 жовтня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.С. Рябчук
< Текст >