23.10.2011 < копія >
18 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11053/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКальника Віталія Валерійовича < Текст >
при секретаріПктранцові О.Ю.
за участю:
представника позивача Чередниченко І.В.
представників відповідача Овсяникової Л.О., Косенка Д.В.
представника третьої особи Старовойтової О.Е. < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Мобілочка" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Крініум" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватне підприємство "Мобілочка" звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Крініум», в якому з урахуванням позовної заяви в новій редакції від 11.10.11р., просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ: № 0000902302 від 15 квітня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 1179 606,18 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 294 901,55 грн., загальна сума грошового зобов'язання -1 474 507, 73 грн. та за № 0000912302 від 15 квітня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 943 684,95 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 235 921,24 грн., загальна сума грошового зобов 'язання - 1 179 606,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано у адміністративному позові від 11.10.2011р.
Представник позивача, що з'явився у судове засідання, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав до суду письмові заперечення. У судове засідання з'явилися представники відповідача та в обґрунтування своєї позиції по справі зазначили, що дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо складання акту перевірки та податкових повідомлень - рішень повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції. Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська додержано всіх вимог правових норм, які регулюють порядок їх прийняття, рішення узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, тому, підстави для скасування рішень відсутні.
Отже, представники відповідача посилаються на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просять суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання з'явився представник третьої особи. До суду надав пояснення, в яких з приводу господарських відносин між TOB «Крініум»та ПП «Мобілочка»зазначив, що 05 травня 2010 року між TOB «Крініум»та ПП «Мобілочка»був укладений договір поставки № 55. Вищезазначений правочин був укладений у м. Дніпропетровську (пр. Кірова, 28а). За умовами договору TOB «Крініум»(далі - Постачальник) зобов'язувався передати ПП «Мобілочка»(далі - Покупець) товар, а саме: мобільні телефони, зарядні пристрої і т.д. Покупець, у свою чергу, зобов'язувався сплатити Постачальникові кошти за товар. Умови договору були виконані сторонами у повному обсязі. Пояснив, що у червні 2010 року відбулась поставка товару на склад Покупця, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 53. Поставка здійснювалась транспортом TOB «Оптдевайс»на підставі договору на надання послуг (в тому числі транспортно-експедиційних) за №0528/01, укладеного між TOB «Оптдевайс»та TOB «Крініум»28.05.2010 року. Зазначив, що товар приймався на складі Покупця за актами приймання-передачі безпосередньо директором TOB «Крініум»та представником ПП «Мобілочка»Руденко Ю.С. Розвантаження товару здійснювали працівники ПП «Мобілочка».
Також, представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що на даний час TOB «Крініум»не веде фінансово-господарську діяльність, директор звільнений 16 червня 2011 року. Тому, письмове пояснення до справи було подано представником TOB «Крініум»Старовойтовою O.E. на підставі договору про надання юридичних послуг № 29-01/10-Ю від 02.02.2010р. та довіреності б/н від 21.02.2011р. Окрім того, TOB «Крініум»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до TOB «Оптдевайс»про визнання договорів № 0528 та 0528/1 від 28 травня 2010 року недійсними. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.04.2011 року у позові було відмовлено повністю та зазначено, що оспорювані договори не містять ознак нікчемності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, представника третьої особи, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у період з 16.03.2011 року по 29.03.2011 року на підставі направлення від 16.03.11р. № 000232, виданого державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, та у зв'язку з надходженням постанови слідчого СГ ПМ ДПА України - старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області капітана податкової міліції Площенко О.В. від 11.02.2011р. по кримінальній справі №08-3846 про проведення позапланової документальної перевірки з питань взаємовідносин ПП «Мобілочка»(код за ЄДРПОУ 33474548) з TOB «Крініум»(код за ЄДРПОУ 36960706) за 2010 рік, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором 1 рангу ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Косенком Денисом Віталійовичем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Мобілочка»з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з TOB «Крініум»(код за ЄДРПОУ 36960706) за 2010 рік.
За результатами перевірки 30 березня 2011 року був складений Акт за № 637/23-2-33474548 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мобілочка»з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з TOB «Крініум»(код за ЄДРПОУ 36960706) за 2010 рік (надалі - Акт перевірки), в якому встановлені наступні порушення:
- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами і доповненнями), ПП «Мобілочка»завищено податковий кредит у червні 2010 року на суму 943 684,95 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість на суму 943 684,95 грн., у тому числі за червень 2010р. на 943 684,95 грн.;
- в порушення п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) ПП «Мобілочка»завищено валові витрати за 1 півріччя 2010 року на суму 4 718 424,75 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2010 року у розмірі 1 179 606,18 грн., в т.ч. за 2 квартал 2010 року 1 179 606,18 грн.;
- відповідно до ч.1, 5 ст.203, гі.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто такі угоди носять фіктивний характер.
Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, ПП «Мобілочка»подало заперечення за № 558 від «07»квітня 2011 р. на Акт перевірки № 637/23-2-33474548 від 30 березня 2011 р. За результатами розгляду заперечень державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ надіслало на адресу ПП «Мобілочка»лист від 13.04.2011р. № 11784/10/23-2, відповідно до якого висновки, викладені за Актом № 637/23-2-33474548 від 30 березня 2011р. по результатам документальної позапланової виїзної перевірки з питань взаємовідносин ПП «Мобілочка»з TOB «Крініум»за 2010 рік, залишили без змін.
На підставі Акта перевірки заступником начальника державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2011 року № 0000902302 та податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2011 року № 0000912302, що були отримані ПП «Мобілочка»15 квітня 2011 року.
21.04.2011 року ПП «Мобілочка»подала до ДПА у Дніпропетровській області скаргу № 645 від 21.04.2011 року на повідомлення-рішення від 15 квітня 2011 року № 0000902302 та податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2011 року № 0000912302.
07.06.2011 року ПП «Мобілочка»отримало рішення про результати розгляду скарги (лист № 16513/10/25-008 від 01.06.2011 року), згідно якого ДПА у Дніпропетровській області залишило без змін податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2011 року № 0000902302 та податкове повідомлення - рішення від 15 квітня 2011 року № 0000912302 про визначення зобов'язань ПП «Мобілочка»з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 1 474 507,73 грн. та з податку на додану вартість у загальній сумі 1 179 606,19 грн., а скаргу - без задоволення, та донарахувало грошове зобов'язання по додатку на прибуток в сумі 1 769 409,27 грн. (1 415 527,42 грн. - основний платіж, 353 881,85 грн. - штрафна санкція).
17.06.2011 року ПП «Мобілочка»подала до ДПА України скаргу (лист № 1168 від 17.06.2011р.) на податкові повідомлення-рішення ДП1 у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ від 15 квітня 2011 року № 0000902302 та від 15 квітня 2011 року № 0000912302, рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги (лист № 16513/10/25-008 від 01.06.2011 року).
26.08.2011 року ПП «Мобілочка»отримало рішення ДПА України про результати розгляду скарги (лист № 14950/6/25-0515 від 18.08.2011р.), згідно якого ДПА України залишило без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ від 15 квітня 2011 року № 0000902302 та від 15 квітня 2011 року № 0000912302, рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги (лист № 16513/10/25-008 від 01.06.2011 року), а скаргу - без задоволення.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до вимог п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь - яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.
Натомість, під час перевірки було встановлено, що всі необхідні документи щодо придбання та оплати придбаних товарів (робіт, послуг) є в наявності у ПП «Мобілочка».
Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) передбачено, що фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерсь кому обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарських операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.
Встановлено, що перевіряючим під час перевірки було надано інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом та скріплені печаткою) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки ПП «Мобілочка»у взаємовідносинах з TOB «Крініум»за 2010 рік, зокрема, надано:
- договір № 55 від 05.05.2010 року;
- видаткові накладні: накладна №3786 від 01.06.2010р на загальну суму 996,72 грн., в т.ч. ПДВ 154,66 грн.; накладна №3783 від 01.06.2010р на загальну суму 121 071,18 грн., в т.ч. ПДВ 20 178,53 грн.; накладна №3784 від 01.06.2010р на загальну суму 2 972 791,80 грн., в т.ч. ПДВ 495 465,30 грн.; накладна №3785 від 01.06.2010р на загальну суму 2 567 318,70 грн., в т.ч. ПДВ 427 886,46 грн.;
- податкові накладні, зареєстровані в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних: податкова накладна №3786 від 01.06.2010р. на загальну суму 996,72 грн. з ПДВ; податкова накладна №3783 від 01.06.2010р. на загальну суму 121 071,18 грн. з ПДВ; податкова накладна №3784 від 01.06.2010р. на загальну суму 2 972 791,80 грн. з ПДВ; податкова накладна №3785 від 01.06.2010р. на загальну суму 2 567 31 8,70 грн. з ПДВ;
- платіжні доручення: №1160 від 18.01.2011р. на загальну суму 3 662 178,42 грн., № 1219 від 19.01.2011р. на загальну суму 1 950 000,00 грн., № 1220 від 19.01.2011р. на загальну суму 50 000,00 грн.
Вказаним вище вимогам повністю відповідають надані до перевірки видаткові та податкові накладні. Тож вони є достатньою підставою для відображення господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку.
Під час розгляду справи встановлено, що обставини перерахування ПП «Мобілочка»на користь свого постачальника TOB "Крініум" коштів за придбані товари (роботи, послуги) та фактичного отримання ПП «Мобілочка»ТМЦ перевіряючими спростовані не були.
Згідно п. 5.11 ст. 5 вищезгаданого Закону, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 № 1251-XII зі змінами і доповненнями для платника податку не передбачено обов'язку (ст. 9) та не надано права (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в т. ч. і щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо). Чинним законодавством не передбачено обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.
Отже, вище наведеними документами підтверджується, що суми податку, являючись підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, були включені до податкового кредиту за червень 2010р. та є свідченням правомірності формування валових витрат платника податку.
Суд зазначає, що вказані документи підтверджують господарські відносини, що існували між ПП «Мобілочка»з TOB «Крініум», їх вид - постачання товарів, обсяг - загальна сума поставленого товару - 5 662 178,40 грн., якість операцій та розрахунків, що здійснювались між ними - зобов'язання виконані сторонами в повному обсязі.
Однак, незважаючи на представлені до перевірки первинні документи, підтверджуючі правомірність віднесення до складу валових витрат підприємства вартість придбаних товарів в сумі 4 718 424,75 грн., та доведеність ПП «Мобілочка»факту реального настання правових наслідків щодо укладеного договору постачання товарів № 55 від 05.05.2010 року, відповідач неправомірно застосував норму ст. 216 Цивільного кодексу України щодо наслідків недійсності правочину.
В обґрунтування своєї позиції, викладеної в Акті перевірки, відповідач посилається на норму ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним, а також на статтю 207 Господарського кодексу України, відповідно до приписів якої, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З позицією податкового органу та висновками, викладеними в акті, суд не погоджується, вважає їх безпідставними, такими, що не відповідають дійсним обставинам та ґрунтуються на помилковому застосуванні норм чинного законодавства України.
В акті перевірки було зазначено, що на дату складання акту перевірки директором TOB «Крініум»не були надані всі існуючі документи, підтверджуючі придбання товарів (робіт, послуг) у TOB «Оптдевайс»та їх подальшу реалізацію за період з 26.01.2010 року по 30.11.2010 року, у зв'язку з чим не має можливості встановити відображення в бухгалтерському обліку операцій взаємовідносин TOB «Крініум»з TOB «Оптдевайс»у червні та липні 2010 року. Також, зазначено, що TOB «Крініум»за перевіряємий період не подано декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, не подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, вересень, жовтень та листопад 2010 року та несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень та серпень 2010 року.
Суд зазначає, що Законом України «Про систему оподаткування» для платника податків не передбачено зобов'язання та не передбачено право витребувати від іншого платника податків будь-які відомості (в тому числі і відносно реєстрації в якості платника податків, ведення ним бухгалтерських книг, журналів і т.д.). Також, ні Закон України «Про податок на додану вартість», ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Декрет КМУ № 13-92 не передбачають обов'язку чи права контролювати показники податкової звітності контрагента.
А неподання податкової звітності та інші порушення податкового законодавства контрагентом по договору позивача не є безумовними підставами для визнання господарських операцій між такими суб'єктами господарювання безтоварними.
Відповідно до вищевказаного, зазначені в акті перевірки висновки про безтоварність операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Крініум», є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.
Також, у зазначеному акті податковим органом зроблено висновок про те, що відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України, Договір № 55 від 05.05.10р., укладений між ТОВ «Крініум»та ПП «Мобілочка», є нікчемним і в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Виходячи з наведеної норми, до правовідносин, які виникли між сторонами в 2010 році, слід застосовувати законодавство України, яке діяло на момент виникнення правовідносин, а також з урахуванням того, що відповідачем проведено перевірку з 16.03.11р. по 29.03.11р. та складено акт перевірки від 30.03.2011р. - до зазначених правовідносин слід застосовувати норми Податкового Кодексу України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме : запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо формулювання в актах перевірки висновків про нікчемність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.
Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. У вищевказаних нормах йдеться саме про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.
Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Акт перевірки від 30.03.2011р. не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.
Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Отже, висновок у акті від 30.03.2011р. про відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання його таким.
Висновки відповідача, що укладений позивачем із своїм контрагентом TOB «Крініум»правочин - договір № 55 від 05.05.2010 року, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також про недійсність даних, наведених позивачем в декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р., а отже і про недійсність задекларованих позивачем податкового кредиту та зобов'язань, ґрунтуються лише на фактах, викладених в акті документальної невиїзної перевірки TOB «Крініум», без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку останнього.
Це свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням пункту 6 розділу 1 Порядку № 984 від 22.12.2010 року.
Тому факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладений Позивачем договір постачання з TOB «Крініум»не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, та визнання недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість.
Для застосування даної норми, податковому органу в судовому порядку необхідно довести наявність факту незаконного заволодіння ПП «Мобілочка»майном держави, вираженому у завищенні валових витрат за 1 півріччя 2010 року.
Отже, факт нікчемності повинен бути обґрунтований належним чином, і відповідачем повинно бути доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави. Всупереч цьому в акті відсутні відповідні докази.
Також, суд зазначає, що підставами проведення позапланової документальної перевірки позивача є постанова слідчого СГ ПМ ДПА України - старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області капітана податкової міліції Площенко О.В. від 11.02.2011р. по кримінальній справі №08-3846 про проведення позапланової документальної перевірки з питань взаємовідносин ПП «Мобілочка»(код за ЄДРПОУ 33474548) з TOB «Крініум»(код за ЄДРПОУ 36960706) за 2010 рік
В основу своїх висновків щодо укладення між ПП «Мобілочка»та TOB «Крініум»правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, а отже є нікчемним, перевіряючими покладено матеріали перевірок - Акту перевірки TOB «Крініум»№ 56/236/30960706 від 03.02.2011р., який містить матеріали перевірок TOB «Оптдевайс»та службової записки ВПМ ДПІ у Обухівському районі м. Києва від 23.11.2010 р. за № 160 щодо порушення відносно TOB «ДООТС»кримінальної справи.
Так, у відповідності до п.79.1. ст.79. Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77, 78 цього Кодексу.
Згідно з п.78.1.ст.78. Податкового кодексу України: «Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- п.78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого прокурора, винесену ними відповідно до закону в кримінальних справах, що перебувають в їх провадженні».
Відповідно до п. 58.4. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п.86.9. ст.86. Податкового кодексу України щодо оформлення результатів перевірок: «У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.
Тобто, податкове зобов'язання нараховується лише за результатами розгляду кримінальної справи, а відомості, що встановлюються в ході досудового слідства, не можуть бути підставою для зменшення/збільшення податкових зобов'язань.
Окрім того, у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
В даному випадку перевіряючі посилаються на акт перевірки TOB «Крініум»№ 56/236/30960706 від 03.02.2011р., згідно якого зменшено податкові зобов'язання TOB «Крініум», що не відповідає діючим нормам законодавства.
Відповідно до п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України N 984 від 22.12.2010 року (надалі - Порядок N 984 від 22.12.2010 року), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Факти, викладені в акті перевірки, не тягнуть недійсності документів підприємства, що видавались у ході його діяльності, а докази внесення неправдивих відомостей до представлених ПП «Мобілочка»податкових накладних відсутні. До перевірки надано договір постачання товарів № 55 від 05.05.2010 року, відповідні видаткові накладні, податкові накладні та виписки з банківського рахунку про перерахування коштів, які відповідно є належним підтвердженням сум віднесених до складу валових витрат.
Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд доходить висновку про наступне.
ПП «Мобілочка»має всі необхідні документи, які підтверджують виконання договору, транспортування, сплату, та свідчать про реальність здійснюваних операцій:
- Договір № 55 від 05.05.2010 року, податкові накладні, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, що підтверджують реальне виконання операції; податкові накладні зареєстровані в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних;
- за отриманий товар ПП «Мобілочка»повністю розрахувалось;
- всі договори та документи від ПП «Мобілочка»підписані уповноваженою особою;
- відповідно до штатного розкладу ПП «Мобілочка»має необхідну чисельність працівників для здійснення своєї господарської діяльності;
- основним видом діяльності ПП «Мобілочка»є продаж мобільних телефонів, ноутбуків, нетбуків та супутніх товарів на території України через власну роздрібну мережу магазинів.
Такий статус означає, що для ПП «Мобілочка»зазначена діяльність є регулярною, постійною та суттєвою, а тому отримання за вказаним договором мобільних телефонів є характерним для діяльності підприємства;
- подальша реалізація товару, придбаного у TOB «Крініум», здійснювалась шляхом роздрібного його продажу кінцевим споживачам через реєстратори розрахункових операцій.
Вищий адміністративний суд України довідкою від 15.04.2010р. зазначив, що для визнання відсутності реального характеру операції вона повинна мати такі ознаки:
- неможливість здійснення платником податку названих операцій, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення та облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, наведеному платником податку в документах обліку.
Надані до перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують, що ПП «Мобілочка» мала всі необхідні умови для здійснення вказаної операції з урахуванням часу, місцезнаходження майна, наявності необхідного управлінського та технічного персоналу, основних коштів, складських приміщень. Дані факти не були спростовані жодним чином, а також відповідачем не доведено, що відомості, наведені у вказаних документах, не відповідають дійсності.
Всі первинні документи, укладені за даною операцією, які є підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, відповідають вимогам п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складені з дотриманням приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704.
Тому, суд не погоджується з висновком ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ, що надані ПП «Мобілочка»документи (накладні, податкові накладні, акти тощо), не мають статусу первинних документів у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та не підтверджують факти здійснення господарських операцій.
Згідно ст. 4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципі повного висвітлення, а саме: фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
В акті перевірки не йдеться про відсутність первинних документів, а навпаки ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ підтверджує їх наявність. Це свідчить про правомірність віднесення ПП «Мобілочка»до складу валових витрати вартості придбаного у TOB «Крініум»товару у сумі 4 718 424,75 грн.
Згідно з Законом України «Про податок на додану вартість», визначено один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації.
Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання податкової на матеріали перевірок суб'єктів господарювання по ланцюгу постачальників та той факт, що їх результатами не підтверджено сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість непрямими контрагентами - TOB «Крініум», TOB "Оптдевайс", не є підставою для визнання договору №55 від 05.05.2010 року нікчемним.
Слід зазначити, що, укладаючи угоду постачання, ПП «Мобілочка»здійснила перевірку наявності запису про його контрагента TOB «Крініум»в Єдиному державному реєстрі, і він був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів, в свою чергу податкові накладні, на підставі яких ПП «Мобілочка»формувало податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, витрати за наслідками господарських взаємовідносин з TOB "Крініум" правомірно включені ПП «Мобілочка»до складу валових витрат підприємства за 1 півріччя 2010 року, оскільки факт придбання товарів (робіт, послуг) підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що ПП «Мобілочка» обґрунтовано віднесла до складу валових витрати у червні 2010 року на вартість ТМЦ, отриманих від ТОВ «Крініум»за договором постачання № 55 від 05.05.2010 року в сумі 4 718 424,75 грн. та до податкового кредиту по операціях з придбання товару суму ПДВ 943 684,95 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.
На підставі викладеного, виходячи з норм Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР, наявності фактів підтвердження сплати ПДВ по ланцюгах постачання та наявність первинних документів, податкових накладних, оформлених відповідно до норм чинного законодавства, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення податкового органу прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 86, 160, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати:
- повідомлення-рішення ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ: № 0000902302 від 15 квітня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 1 179 606,18 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 294 901,55 грн., загальна сума грошового зобов'язання -1 474 507, 73 грн.:
- повідомлення-рішення ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ: за № 0000912302 від 15 квітня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 943 684,95 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 235 921,24 грн., загальна сума грошового зобов 'язання - 1 179 606,19 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 23.10.11р.
Суддя (підпис) В.В. Кальник
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили 23.10.2011 року
Суддя В.В. Кальник
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В. Кальник
< Текст >