вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
17 червня 2011 р. (23:40) Справа №2а-7354/11/0170/9
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Виконавчого комітету Ялтинської міської ради
до ОСОБА_1
про обмеження права на мирні зібрання,
Представники сторін:
від позивача - не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника;
від відповідача - не з'явився, повідомлений телефонограмою.
Виконавчий комітет Ялтинської міської ради 17.06.2011 року о 22:10 годин звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про заборону ОСОБА_1 проведення з 9-00 годин 18.06.2011р., 19.06.2011р. з залученням представників громадських організацій, політичних партій і інших громадян мітингів за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, район готелю «Ялта Інтурист» з встановленням наметових містечок та стендів агітаційного змісту.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено порядок узгодження проведення мірних зібрань в частині строків повідомлення про проведення заходів. Позивач зазначив, що 18.06.2010 року та 19.06.2011 року в АР Крим запланований візит Голови Китайської Народної Республіки, та місце проведення акції співпадає з територією забезпечення безпеки першої особи іноземної держави. Органами внутрішніх справ заплановано проведення заходів щодо забезпечення охорони громадського порядку та безпеки на території міста під час перебування Голови Китайської Народної Республіки в м. Ялта. Позивач зазначає, що вул. Дражинського, район готелю «Ялта Інтурист» у м. Ялта, де відповідач просить дозволити проведення мітингів, не увійшло до переліку міст, що пропонуються для проведення зібрань, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій і інших масових заходів у м. Ялта, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2000 від 25.09.2008 року.
Приймаючи до уваги особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання, суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Судом з'ясовано, що відповідач 17.06.2011р. звернувся до позивача з повідомленням від 16.06.2011 року про проведення мітингів та демонстрацій 18-19.06.2011 року з 9-00 години у м. Ялта, вул. Дражинського, район готелю «Ялта Інтурист», з встановленням наметових містечок та стендів агітаційного змісту. Кількість учасників до 1000 чоловік, тема - протест проти діючої влади, її політики в галузі розподілення та продажу української землі.
Суд зазначає, що вищенаведене повідомлення було отримано позивачем 17.06.2011 року, що підтверджується вхідним штампом позивача на вказаній заяві.
Позивач листом від 17.06.2011р. №02.11-07/445 повідомив відповідача, що заперечує проти проведення вказаних заходів з підстав наведених у цьому листі. Лист від 17.06.2011р. №02.11-07/445 було отримано відповідачем 17.06.11р., що підтверджується відміткою про отримання з підписом відповідача на цьому лист.
Суд зазначає, що порядок та строки звернення із заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації встановлені у пункті 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 № 9306-XI "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" (який є чинним на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР”), відповідно до якого заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року №4рп/2001 (справа № 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги щодо розумності строків завчасного сповіщення, оскільки заява відповідача надійшла 17.06.2011 року, тобто за один день до запланованого учасниками акції заходу, що позбавляє позивача можливості організувати і вжити належних підготовчих заходів для забезпечення безперешкодного проведення громадянами мітингу і підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших осіб у зазначений строк.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. Разом з тим, Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє орган місцевого самоврядування повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що акти місцевих рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 200 від 25.09.2011 року "Про організацію і проведення зібрань, мітингів вуличних ходів, демонстрацій та інших масових заходів у м. Ялта" затверджено Положення яким встановлений порядок організації і проведення масових заходів в місті Ялта, та затверджено Перелік міст, які пропонуються для проведення масових заходів в місті Ялта.
Суд звертає увагу на те, що запропонований відповідачем маршрут не входить до переліку місць які пропонуються для проведення масових заходів в місті Ялта.
Крім того, стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, так, зокрема передбачено, що:
- кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів;
- здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.
На думку суду, таке поєднання двох свобод в одному положенні не є випадковим, адже свобода зібрань кореспондує з обов'язком дотримання прав, свобод та інтересів інших членів суспільства.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини свобода мирних зібрань, як і свобода вираження, "є фундаментальним правом у демократичному суспільстві та … є однією з підвалин такого суспільства" (Rassemblement jurassien et Unite jurassienne v. Switzerland, 1980).
Згідно статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання передбачені статтею 182 КАС України.
За вимогами частині 5 статті 182 КАС України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання лише у разі створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань. Крім того, суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку (при цьому законодавець вживає сполучник "та", а не "чи" і "або"), що означає необхідність встановлення наявності одразу двох чинників - порушення національної безпеки та громадського порядку.
Законодавчого визначення громадського правопорядку не має. Водночас, суд доходить до висновку, що під "громадським правопорядком" слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систем правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму. Отже громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.
Тобто умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що 18.06.11 року та 19.06.11 року до АР Крим заплановано державний візит Голови Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао. Згідно програми державного візиту в АРК Голови Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао, саме на 18-19.06.2011р. заплановано перебування вищенаведеної особи у м. Ялта.
До матеріалів справи долучено лист від 10.06.11р. №2/5-289 за підписом заступника начальника Управління Директора Департаменту охорони в АРК на ім'я міського голови м. Ялта, у якому Департамент охорони в АРК Управління державної охорони України просить з метою забезпечення нормального функціонування органів державної влади, безпеки посадових осіб та об'єктів і з урахуванням положень визначених ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до суду з метою заборони проведення 19-19.06.2011р. акцій протесту біля об'єктів відвідування згідно програми візиту та на маршрутних під'їздах до них.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач разом із іншими громадянами кількістю до 1000 чоловік планують протягом двох днів проведення акції протесту у вигляді мірних мітингів, демонстрацій з цілю вираження протесту проти діючої влади, її політики. Суд зазначає, що проведення масових заходів за зазначеним у заяві відповідача маршрутом може створювати реальну загрозу для утворення на завантаженої ділянці автомагістралі ДТП та заторів, тоді як з програми державного візиту голови КНР вбачається, що 18-19.06.2011 року запланований візит Голови Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао і маршрут проведення акцій підпадає до зони забезпечення безпеки особи, що знаходиться під державною охороною.
За таких обставин, суд вважає, що дійсно існує небезпека порушень громадського правопорядку, а також інтересів національної безпеки, виходячи з заявлених позовних вимог і форми проведення акції протесту (заворушень, злочинів тощо).
Суд також звертає увагу на те, що в наданому відповідачем повідомленні про проведення мітингу відсутня інформація про час його закінчення, при цьому, суд зазначає, що проведення мітингу у нічний час створить загрозу правам свободам та безпеці інших осіб.
Враховуючи вищенаведене позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 19, 39 Конституції України, ст. 160-163, 182, 256 КА України, суд-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Обмежити право на мірні зібрання, ініційовані ОСОБА_1. Заборонити організацію і проведення 18 червня 2011 року та 19 червня 2011 року з залученням представників громадських організацій, політичних партій і інших громадян мітингів згідно маршруту: м. Ялта, вул. Дражинського, район готелю «Ялта Інтурист» з встановленням наметових містечок та стендів агітаційного змісту.
Постанова підлягає виконанню негайно.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Гаманко Є.О.