вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
17 січня 2012 р. (17:00 год.) Справа №2а-7218/11/0170/18
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримінвестбуд"
про стягнення
представники сторін: не з'явились.
Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримінвестбуд" (далі відповідач) заборгованості в сумі 31477, 48 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у визначені законом строки узгоджені податкові зобов'язання.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.06.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання, яке відбулось 17.01.2012 року, позивач явку свого представника не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд
Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 05.05.2004 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримінвестбуд", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 436331 від 22.08.1996 року.
Згідно з довідкою ДПІ в Ялта АР Крим № 1520/9/29-0 від 25.03.11 року відповідач з 17.05.2004 року перебуває на податковому обліку за № 439 та, відповідно, є платником податків і зборів, передбачених законодавством.
29.01.2010 р. відповідач надав позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, з якої нараховано орендної плати на 2010 рік згідно з договором оренди усього 63413, 04 грн., щомісячні податкові зобов'язання з орендної плати складають 5284, 42 грн. Згідно поданої декларації податкове зобов'язання з орендної плати плати за вересень-грудень 2010 р. становить 21137, 68 грн. (5284, 42 грн.* 4 міс.).
Відповідачем самостійно узгоджена сума зобов'язання сплачена була лише частково у розмірі 2965, 86
У зв'язку з несплатою відповідачем в порядку та строки визначені податковим законодавством орендної плати за землю та земельного податку за вересень- грудень 2010 р., за ним виникла заборгованість в загальній сумі 18171, 82 грн.
Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування” (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) були юридичні особи, на яких відповідно до Законів України був покладений обов'язок сплачувати податки і збори.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі- Закон України №2181) (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.
Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” було встановлено, що платники податків були зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку були передбачені Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535 -ХІІ (далі- Закон України № 2535).
Відповідно до ст. 2 Закону №2535 (що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” сплачують земельний податок.
Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачалось, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку були дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно зі ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювали суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавали відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняло від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків мав право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняло його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
В порядку ст. 71 КАС відповідачем не надано доказів сплати або оскарження, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
27.01.2011 р. відповідач надав позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, з якої нараховано орендної плати на 2011 рік згідно з договором оренди усього 63413 грн., щомісячні податкові зобов'язання з орендної плати складають 5284, 42 грн. Згідно поданої декларації податкове зобов'язання з орендної плати плати за січень-лютий 2011 р. становить 10568, 894 грн. (5284, 42 грн.* 2 міс.). Відповідачем самостійно узгоджена сума зобов'язання сплачена не була.
У зв'язку з несплатою відповідачем в порядку та строки визначені податковим законодавством орендної плати за землю та земельного податку за січень-лютий 2011 р., за ним виникла заборгованість в загальній сумі10568, 84 грн.
Згідно ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем доказів сплати заборгованості суду не надано, тому в цієї частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.
Також, позивачем була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства відповідачем, за результатами якої складено акт перевірки №3969/15-3/32935198 від 15.11.2010р., яким встановлено порушення ст. 17 Закону України від 03.07.1992 р. №2535-ХІІ "Про сплату за землю", в частині несвоєчасності сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю.
Вказаний акт перевірки направлено відповідачу поштою та отримано їм, згідно поштового повідомлення 17.11.2010р.
На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.11.2010р. №0007921503 в сумі 849, 99 грн. та №0007931503 на суму 1886, 83 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що згідно Закону України №2181-ІІІ (який був чинним на той час) позивачем відповідно до вимог п. 6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ було вжиті заходи щодо стягнення податкового боргу з відповідача. Так, відповідачу була направлена вимога №1/662 від 04.11.2010р. у розмірі 2318 грн. зазначена вимога була отримана відповідачем 25.11.2010р., про що свідчить поштове повідомлення.
Відповідно до ст. 17 Закону України №2535 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 України №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штрафу таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону України №2181 платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Згідно пункту “а”, п.п. 4.2.2, п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Відповідно до ст. 6 Закону України №2181 у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
У зв'язку з вказаним позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум земельного податку підлягають задоволенню.
Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати податкового боргу в сумі 31477, 48 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1 . Позов задовольнити.
2. Стягнути з рахункових рахунків у банках, відкритих на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримінвестбуд" в дохід місцевого бюджету м. Ялти АР Крим на р/р 33217812700039, код платежу 13050200 в УГК в АРК, МФО 824026, ОКПО 34740850 заборгованість у сумі 31477, 48 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Панов О.І.