Справа № 1-24/12
11 січня 2012 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Білокур В.І.,
при секретарі Сірій І.В.,
з участю прокурора Ільченко О.М.,
підсудного ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ та проживає в АДРЕСА_1, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, за ст.ст. 358 ч.1; 358 ч.4 КК України, -
ОСОБА_1 26 жовтня 2011 року на пероні залізничного вокзалу ст. Прилуки знайшов пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 на ім”я ОСОБА_2. Зазначений документ видається державною установою і надає певні права безплатного проїзду пенсіонерів в приміському залізничному транспорті, а тому ОСОБА_1 маючи на меті використати зазначене посвідчення у власних цілях для безоплатного проїзду, підробив його (посвідчення) шляхом перевклеювання фотографії замість дійсної на свою та власноручно вніс в дане посвідчення неправдиві відомості у графі “рік народження” та “вид пенсії”. Таким чином підроблений документ -посвідчення -ОСОБА_1 став використовувати для власних, безкоштовних поїздок у приміському залізничному транспорті, зокрема 09 листопада 2011 року використовав це посвідчення здійснюючи поїздку приміським дизель-поїздом №6526 сполученням “Гребінка-Ніжин”, але під час перевірки проїздних документів було виявлено та вилучено у нього вищевказане підроблене посвідчення.
Як у ході досудового слідства, так і в судовому слідстві ОСОБА_1 у повному обсязі визнав себе винним та суду пояснив, що 26 жовтня 2011 року він знайшов та підробив пенсійне посвідчення, яке використовував для пільгового проїзду та був затриманий при цьому в дизел-поїзді 09.11.2011 року. Він підробив цей документ та використовував із-за скрутного матеріального становища, щоб зекономити кошти при використанні підробленого посвідчення для безоплатного проїзду та заявив суду, що щиро розкаюється у скоєному і просить не застосовувати суворого покарання.
Після допиту в судовому засіданні підсудного ОСОБА_1, прокурор просив справу розглядати без дослідження інших доказів по справі, що підтримав і підсудний ОСОБА_1 та заявив, що він правильно розуміє зміст обставин по даній справі та наявних доказів згідно пред”явленого йому обвинувачення за ст. ст. 358 ч.1; 358 ч.4КК України, а тому суд відповідно до ч.3ст.299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються. Учасникам процесу роз”яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що своїми діями підсудний ОСОБА_1 скоїв злочини, відповідальність за які передбачена за сукупністю ст.ст. 358 ч.1; 358 ч.4 КК України, як підроблення документа, який видається чи посвідчується підприємством і який надає права або звільняє від обов”язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, та використання завідомо підробленого документа.
Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ряд пом”якшуючих його покарання обставин, зокрема його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів. По справі відсутні обставини, обтяжуючі його покарання.
Крім того суд враховує, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, молодий за віком та позитивно характеризується за місцем свого проживання.
За таких обставин міру покарання ОСОБА_1 слід призначити у межах санкції інкримінованого закону, у вигляді обмеження волі, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов”язків відповідно до ст.ст.75,76 КК України.
Судові витрати по справі в сумі 469 грн. за проведення експертизи підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1 в користь держави.
Долю речових доказів по справі вирішити в порядку, передбаченому ст. 81 КПК України.
На підставі наведеного, керуючися ст.ст. 323 -324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ст.358 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік; за ст.358 ч.4 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст.70ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання за даним вироком з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, зобов”язати його не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередньою, підписку про невиїзд.
Речовий доказ: -підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 -залишити на зберіганні у матеріалах даної справи (а.с.50).
Стягнути з ОСОБА_1 - 469 (чотириста шістдесят дев”ять) грн. в прибуток держави, на відшкодування витрат за проведення судово-криміналістичної експертизи.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд на протязі 15 діб з дня його проголошення.
Головуючий суддя Білокур В.І.