< Список >
Іменем України
17 січня 2012 року Справа № 5002-34/3285-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Балюкової К.Г.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 27.07.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Ріоленд";
відповідача: ОСОБА_3, довіреність №01-13/275 від 14.03.11, Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради;
третьої особи: ОСОБА_2, довіреність №358 від 30.04.11, ОСОБА_4;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоленд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 26 вересня 2011 року у справі № 5002-34/3285-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоленд" (вул. Більшовицька, 28/9, кв. 3, Сімферополь, 95000)
до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2, Євпаторія, 97400)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
про визнання незаконної відмови в оформленні права власності та визнання права власності на нерухоме майно
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Ріоленд”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради про визнання незаконною відмову виконавчого комітету Євпаторійської міської ради в оформленні права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та визнання право власності за позивачем на вказане майно (а.с. 3-5).
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на той факт, що відповідач незаконно відмовив йому у реєстрації права власності на вказане майно. Так, позивач вказував, що право власності на відповідне майно перейшло до нього від ОСОБА_4, який як засновник товариства передав відповідне майно в якості внеску до статутного фонду товариства. При цьому, право власності на відповідне майно ОСОБА_4 набуто в силу факту укладення договору купівлі-продажу від 24 листопада 2010 року та реєстрації переходу права власності на нього 29 листопада 2010 року.
В процесі розгляду справи позивачем уточнювалися позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, він просив також зобов'язати Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим усунути перешкоди в реалізації права власності товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” шляхом оформлення та видачі відповідних правовстановлюючих документів позивачу, а саме свідоцтва про право власності на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_2, яке складається у цілому з: літ. „В” - нежилі споруди, загальною площею 431,8м , літ. „І” - замощення (а.с. 87-88).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2011 року у справі №5002-34/3285-2011 (суддя Ейвазова А.Р.) у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
У судове засідання, призначене на 17 січня 2012 року, представники позивача підтримав вимоги заявлені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні, представник відповідача з зазначеними доводами не погодився та заперечував проти їх задоволення, представник третьої особи висловив свою думку з цього приводу.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до договору від 24 листопада 2010 року купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону відповідно до протоколу №80, ОСОБА_5 оплатно відчужив відповідне майно ОСОБА_4 (а.с.51-52).
На підставі відповідно договору Кримським республіканським підприємством „Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії” проведено реєстрацію права власності на відповідне майно за ОСОБА_4 , що підтверджується витягом від 29 листопада 2010 року (а.с.53).
Як вбачається з статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд”, нова редакція якого зареєстрована державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 27 квітня 2011 року №18821050001017991, ОСОБА_4 є учасником товариства, частка якого у статутному капіталі товариства складає 25% (а.с. 12-29).
Відповідно до пункту 4.11 статуту вкладом до статутного капіталу можуть бути обладнання, гроші, цінні папери, інші речі або майно, майнові чи інші права, що можуть відчужувані та мають грошову оцінку. При цьому, грошова оцінка вкладу учасника товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Вказане майно, як зазначає у позовній заяві позивач, передано ОСОБА_4 в якості внеску до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд”.
08 червня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” звернулося до відповідача у справі, Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим з заявою про оформлення права власності, відповідно до якої просило оформити за ним право власності на нежитлову споруду літ. „В”, загальною площею 431,8м2, літ. „І” - замощення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9-10).
Листом від 29 червня 2011 року №5031/02-25 Виконавчий комітет Євпаторіської міської ради повідомив товариство з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” про неможливість оформлення права власності на відповідні споруди з посиланням на те, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2010 року, на підставі якого зареєстровано право власності на відповідне майно за ОСОБА_4, який у подальшому передав таке майно до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд”, скасовується прокуратурою (а.с. 11).
Не погодившись з даною відмовою, товариство з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” звернулось за захистом свого порушеного права до господарського суду Автономної Республіки Крим з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення та скасуванню рішення господарського суду Автономної Республіки Крим.
Так, звертаючись до господарського суду з вищевказаним позовом, позивач просив визнати за ним право власності на відповідне майно, яке йому передано засновником товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” ОСОБА_4 до статутного капіталу. При цьому, відповідні вимоги заявлені до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач, Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради не є особою, яка оспорює право товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” на спірне майно, оскільки він не є особою, яка перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності; вказана особа не претендує і на відповідне майно. Так, як вбачається з зібраних у справі документів і матеріалів, відповідна особа відмовила позивачу у оформленні права власності на відповідне майно та видачі відповідного свідоцтва про право власності.
Так, згідно статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
В силу частини 2 вказаної статті, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. При цьому, порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови встановлюються законом, а відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду (частини 4,3 статті 182 Цивільного кодексу України).
Основним законодавчим актом, який регулює порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Так, статтею 4 відповідного Закону визначено, що речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить, зокрема, юридичним особам, підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Отже, відповідно до пункту 8.1. наказу Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 „Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно” оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: а) органами місцевого самоврядування: - юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).
Також, згідно статті 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень” свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).
Пунктом 6 частини 1 статті 19 цього Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Стаття 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень” дає вичерпаний перелік підстав для відмови в державної реєстрації, відмова повинна бути оформлена рішенням за зразком встановленим Міністерством юстиції України.
Так, 08 червня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” звернулось до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим з проханням про оформлення права власності на нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке складаються у цілому з: у літ. „В” - нежилої споруди, загальною площею 431,8 кв.м., лит. „І” - замощення. До листа були додані усі необхідні документи: статут, довідка про належність АА №461493, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, приказ про призначення директора, протокол №2 від 27 квітня 2011 року, акти оцінки майна, акт прийому передачі майна, довідка з єдиного державного реєстру (ЕДРПО), рішення засновника товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд”, договір купівлі-продажу.
Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим розглянув матеріали та лист товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” надав відповідь від 29 червня 2011 року за вих. №5031/02-25, в якої відмовив в оформленні права власності на об'єкт нерухомості розташований за адресою: АДРЕСА_2.
У відповіді зазначено, що товариству з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” відмовлено в реєстрації у зв'язку із оскарженням прокуратурою міста Євпаторія рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року відповідно до якого право власності на споруду зареєстровано за ОСОБА_5.
Але, колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-4/3361-2010 від 13 серпня 2010 року набрало законної сили. Рішенням апеляційної інстанції вказане рішення залишено без змін. Прокурору було відмовлено в відкритті касаційного провадження.
Право власності ОСОБА_4 набуто відповідно до норм чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилаючись на відсутність спору між сторонами у справі, суд першої інстанції не врахував того, що саме оскарження права власності товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” та ОСОБА_4 на нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке складається у цілому з: літ. „В” - нежилої споруди, загальною площею 431,8 кв.м., лит. „І” - замощення, яке є вкладом засновника товариства до його статутного фонду, послужило підставою для відмови у видачі Свідоцтва про право власності та подальшого звернення до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання цієї відмови протиправною.
Отже, на підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги щодо визнання відмови Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим в оформленні права власності на нерухоме майно розташоване у АДРЕСА_2, яке складається у цілому з: літ "В" - нежилої споруди, загальною площею 431,8 кв.м., літ. "І" - замощення за товариством з обмеженою відповідальністю "Ріоленд" незаконною та зобов'язання відповідача усунути перешкоди в реалізації права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоленд" шляхом оформлення та видачі відповідних правовстановлюючих документів на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоленд", а саме свідотство про право власності на вищевказане нерухоме майно підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог стосовно визнання права власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке складається у цілому з: літ. „В” - нежилої споруди, загальною площею 431,8 кв.м., лит. „І” -замощення за позивачем суд апеляційної інстанції вважає за можливим зазначити наступне.
Відповідно до пункту 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 цього ж Кодексу унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 12 Закону України „Про господарські товариства” передбачено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (стаття 13 цього ж Закону). Викладене кореспондується з приписами статті 115 Цивільного кодексу України, згідно з якою господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів. Відповідно до приписів статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Тобто, сторонами у судовому процесі є суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Сторонами в господарському процесі є учасники спірного матеріального правовідношення, а відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (частина 3 зазначеної норми). Отже, в сенсі приписів наведених норм, відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах . При цьому, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Виходячи із змісту наведених норм, захисту у судовому порядку підлягають порушене право і охоронювані законом інтереси саме від відповідача.
Як вже зазначалось вище, виконавчий комітет Євпаторійської міської ради не є особою, яка оспорює право товариства з обмеженою відповідальністю „Ріоленд” на спірне майно, оскільки він не є особою, яка перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності; вказана особа не претендує на відповідне майно.
У зв'язку з чим колегія судді відмовляє у задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, наряду з іншими, підтверджуються письмовими доказами.
Обов'язок щодо доказування обставин справи покладено на сторони (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі зазначеного судова колегія дійшла висновку про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення та частковому задоволенню позовних вимог.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоленд" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2011 року у справі №5002-34/3285-2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим в оформленні права власності на нерухоме майно розташоване у АДРЕСА_2, яке складається у цілому з: літ "В" - нежилої споруди, загальною площею 431,8 кв.м., літ. "І" - замощення за товариством з обмеженою відповідальністю "Ріоленд" незаконною.
Зобов'язати Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим усунути перешкоди в реалізації права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоленд" шляхом оформлення та видачі відповідних правовстановлюючих документів на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоленд", а саме свідотство про право власності на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_2, яке складається у цілому з: літ "В" - нежилої споруди, загальною площею 431,8 кв.м., літ. "І" - замощення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді К.Г. Балюкова
Т.С. Видашенко
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріоленд" (вул. Більшовицька, 28/9, кв. 3,Сімферополь,95000)
2. Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2,Євпаторія,97400)
3. ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
4. Господарський суд Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург/Річна, 29/11, м. Сімферополь, 95000)