< Список >
Іменем України
17 січня 2012 року
Справа № 5002-3/3708-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача не з'явився; публічне акціонерне товариство "Крименерго";
відповідача не з'явився; управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради;
третьої особи не з'явився; Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим;
третьої особи не з'явився; Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим;
третьої особи не з'явився; головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 26 жовтня 2011 року у справі № 5002-3/3708-2011
за позовом публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, Сімферополь, 95000)
до управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради (вул. Кірова, 5, Керч, 98312)
3-ті особи Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим (вул. Горького, 7, Сімферополь, 95000)
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург, 4,Сімферополь, 95000)
Головне управління Державного казначейства України у Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м. Сімферополь, 95015; вул. Павленка, 48, м. Сімферополь, 95000)
про стягнення 32525,76 грн.
Публічне акціонерне товариство "Крименерго" звернулося з позовом до управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради про стягнення 32525,76 грн. на підставі договору про надання послуг з наданням субсидій та пільг населенню за використану електричну енергію № 27 від 09.08.11.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен був відшкодувати позивачу суму 32 525, 76 грн. за надані послуги пенсіонерам органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони у період з 01.01.11 по 30.06.11 на підставі укладеного договору № 27 про надання послуг з надання субсидій та пільг населенню по спожитій електроенергії від 09.08.11.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2011 року у справі № 5002-3/3708-2011 позов задоволено.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради на користь публічного акціонерного товариства "Крименерго" 32 525, 76 грн. за надані послуги пенсіонерам державної служби, органів внутрішніх справ та кримінально -виконавчої системи у період з 01.01.11 по 30.06.11 на підставі договору № 27 від 09.08.11.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач вважає порушення норм матеріального права.
Зазначає, що в 2011 році відповідач відшкодовував витрати позивача, пов'язані з наданням пільг та субсидій населенню згідно постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати” №879 від 01.08.96, яким встановлені норми споживання в межах яких надаються пільги щодо їх сплати. Тому відповідач прийняв до розрахунку суму коштів за надані пільги тільки в межах норм споживання.
Представник позивача у судовому засіданні 20.12.11 заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник третьої особи -Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим у судове засідання не з'явився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримав її вимоги, наполягав на її задоволенні.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача та третіх осіб за наявними документами в матеріалах справи.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
09 серпня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Крименерго" та управлінням праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради був укладений договір про надання послуг з наданням субсидій та пільг населенню за використану електричну енергію № 27 (т.1,а.с.8-10)
Відповідно до 1.2. договору позивач взяв на себе обов'язок щодо надання пільг та субсидій з оплати використаної електричної енергії пільговим категоріям громадян та користувачам субсидій згідно діючому законодавству України.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що відповідач бере на себе зобов'язання по відшкодуванню витрат позивача, пов'язаних з наданням вказаних пільг та субсидій населенню у відповідності до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23.12.10, постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку фінансування витрат місцевих бюджетів по виконанню державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету” № 256 від 04.03.02, „Про затвердження Порядку перерахування у 2005 році деяких субвенцій із державного місцевим бюджетам для надання пільг, субсидій та компенсацій” № 20 від 11.01.05 за наступними змінами та доповненнями.
Згідно з пунктом 2.5.1 договору позивач зобов'язався забезпечувати надання субсидій населенню на підставі заявки-рахунку, наданої управлінням на відшкодування витрат за субсидіями та надавати пільги населенню, які мають пільги.
Також, згідно договору позивач взяв на себе зобов'язання надавати до управління розрахунки на відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з наданням пільг зі сплати електроенергії до 5 числа місяця, наступного за звітним, за формою „2-пільга” (пункт 2.5.2 договору).
Згідно пункту 7.1 даний договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє до 31.12.11. Дія договору розповсюджується на правовідносини, що виникли між сторонами з 01.01.11.
Відповідно до умов договору у період з 01.01.11 по 30.06.11 позивачем надавалися житлово-комунальні послуги пенсіонерам органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони з урахуванням 50% пільги, надавалися до управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради розрахунки за формою „2-пільга” (т.2,а.с.20-68) та акти звірки взаєморозрахунків (т.1,а.с.11-26), що відповідачем не заперечується.
Проте, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, прийняв до розрахунку суму коштів за надані пільги тільки в межах норм споживання встановлених постановою Кабінету Міністрів України „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати” №879 від 01.08.96, що також відповідачем не заперечується, та підтверджується актами звірки взаєморозрахунків (т.1,а.с.11-26) і поясненнями відповідача (т.1,а.с.55-57).
Внаслідок чого, 32 525, 76 грн. за надані послуги пенсіонерам органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони у період з 01.01.11 по 30.06.11 публічному акціонерному товариству "Крименерго" компенсовані не були, що відображено у довідці (т.1,а.с.7).
Наведене стало підставою для звернення публічного акціонерного товариства "Крименерго" до управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради з позовом про стягнення 32525,76 грн. на підставі договору про надання послуг з наданням субсидій та пільг населенню за використану електричну енергію № 27 від 09.08.11.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення 32525,76 грн. компенсації у зв'язку з наданням пільг окремим категоріям споживачів з оплати за спожиту електричну енергію за період з 01.01.11 по 30.06.11.
На підставі Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України “Про міліцію”, зокрема, частину четверту статті 22 Закону доповнено: “працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Також частину 6 статті 22 Закону України “Про пожежну безпеку” доповнено відповідним положенням: “особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Статтю 24 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну” доповнено положенням: “пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань”. При цьому, згідно з розділом ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01.01.08 до 31.12.08.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65, розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу III Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67, розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67, розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу П “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Тобто, положення зазначених законів стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.02, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами -надавачами відповідних послуг.
Відповідно до пункту 6 цього ж Порядку у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі.
Разом з цим, з метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.03 №117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Пунктом 3 цього Положення передбачено, що управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, зокрема, організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.
Згідно з пунктом 10 названого Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Відповідно до пункту 11 Положення уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, та складає акти звіряння розрахунків за надані пільговиками послуги за формою "3-пільга".
Мінпраці затверджує форми "1-пільга", "4-пільга", "5-пільга", "6-пільга", "7-пільга"; форму "2-пільга" - за погодженням з Мінпаливенерго, Мінбудом і Мінтрансзв'язку; а форму "3-пільга" - з Мінфіном (пункт 12 Положення).
Таким чином, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме: рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України", відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомам міських рад без врахування меж норм споживання.
У період з 01.01.11 по 30.06.11 позивачем надавалися житлово-комунальні послуги пенсіонерам органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони з урахуванням 50% пільги, надавалися до управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради розрахунки за формою „2-пільга” (т.2,а.с.20-68) та акти звірки взаєморозрахунків (т.1,а.с.11-26), що відповідачем не заперечується.
Проте, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, прийняв до розрахунку суму коштів за надані пільги тільки в межах норм споживання, встановлених постановою Кабінету Міністрів України „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати” №879 від 01.08.96, що також відповідачем не заперечується, та підтверджується актами звірки взаєморозрахунків (т.1,а.с.11-26) і поясненнями відповідача (т.1,а.с.55-57).
Тобто, відповідач, отримавши розрахунок витрат позивача, здійснив власний перерахунок і виключив з суми нарахованих витрат ті розрахунки, котрі перевищують середні норми споживання та не подав їх до відповідних органів для фінансування, як-то передбачено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.02.
Така сама правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 10.11.11 у справі №5023/676/11; від 29.11.11 у справі 5023/3948/11; від 05.12.11 у справі №5023/3949/11
Внаслідок чого, 32 525, 76 грн. за надані послуги пенсіонерам органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони у період з 01.01.11 по 30.06.11 публічному акціонерному товариству "Крименерго" компенсовані не були.
За приписами частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику" Збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.
З огляду на зазначене та враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем вимог чинного законодавства щодо компенсації витрат позивача з надання пільг певним категоріям громадян, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача 32 525, 76 грн. за надані послуги пенсіонерам органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони у період з 01.01.11 по 30.06.11.
Доводи апеляційної скарги про те, що в 2011 році відповідач відшкодовував витрати позивача, пов'язані з наданням пільг та субсидій населенню згідно постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати” №879 від 01.08.96, яким встановлені норми споживання в межах яких надаються пільги щодо їх сплати, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки Законами України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", які мають вищу юридичну силу, не передбачене встановлення норм споживання у межах яких надаються пільги.
У силу приписів частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Крім того, як зазначалося вище, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 введення "середніх норм споживання" в межах яких надаються пільги, визнані неконституційними.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2011 року у справі № 5002-3/3708-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова
Судді < Підпис > В.І. Гонтар
< Підпис > В.М. Плут
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95000)
2. Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради (вул. Кірова, 5,Керч,Керч, місто, Автономна Республіка Крим,98312)
3. Міністерство соціальної політики АР Крим (вул. Горького, 7,Сімферополь,95000)
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург, 4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95015)
4. < кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >