Постанова від 17.01.2012 по справі 5002-32/4026-2011

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2012 року Справа № 5002-32/4026-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Плута В.М.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 43 від 01.01.12; державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень;

відповідача не з'явився; публічне акціонерне товариство "Євпаторійський завод будівельних матеріалів";

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Барсукова А.М.) від 08 листопада 2011 року у справі № 5002-32/4026-2011

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108, Дніпропетровськ, 49602)

в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень (вул. Лен. Комсомолу, 2, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50023)

до публічного акціонерного товариства "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" (вул. Фестивальна, 21, Каменоломня, Сакський район, 96528)

про стягнення 14805,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з закритого акціонерного товариства "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" штрафу у сумі 14 805, 00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2011 року у справі № 5002-32/4026-2011 позов задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" штраф в сумі 14 805,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом усіх обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що для визначення норм природної втрати вантажу (вапняку) повинні застосовуватися Норми природного убутку окремих видів продукції виробничо-технічного призначення при перевезенні залізничним транспортом, затверджені постановою Держснабу СРСР №64 від 19.10.89.

Посилається на те, що вантажоотримувач прийняв вантаж згідно накладній №47661004 без зауважень.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.01.12 підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Згідно залізничної накладної на групу вагонів №47661006 від 24.04.11 закритим акціонерним товариством "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" (публічним акціонерним товариством "Євпаторійський завод будівельних матеріалів") зі станції Євпаторія-товарна Придніпровської залізниці були відправлені шість вагонів (№№56059868, 56968886, 56438436, 56149289, 53527156, 56071434, 56087539, 53512943, 53602363, 56434459) з вантажем -вапняком для флюсування, на адресу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". В накладній зазначено, що вантаж перевозиться навалом, загальна вага вантажу -690 700, 00 кг, вантаж був зважений на 150-тонних вагонних вагах відправника. Зокрема, маса вантажу у вагоні №56438436 зазначена у 69000 кг. Тариф становить 2 961, 00 грн. за кожний вагон, всього -29 610, 00 грн. (т.1,а.с.8-10).

29.04.11 було здійснено переважування вагонів, під час якого було, зокрема, встановлено, що вага нетто вагону №56438436 є меншою за вагу, зазначену в накладній на 900 кг (т.1,а.с.12-15).

За наслідками переважування позивачем був складений комерційний акт АА №038833/35 від 29.04.11 (т.1,а.с.12), в якому зазначено наступне: „при перевірці маси вантажу за вимогою вантажоодержувача згідно ст. 52 Статуту залізниць України в вагоні №56438436 по відправці, вказаній на зворотній стороні цього акта, вага по документу: нетто 69000 кг, тара 22200 кг. В дійсності виявилося: брутто 90300 кг, тара з брусу 22200 кг, нетто 68100 кг, що на 900 кг менше проти документу. Навантаження вантажу в вагоні навалом, рівномірно, нижче рівня бортів на 800 мм. Вантаж маркований, маркування не порушене. Люки та двері закриті. Слідів втрачання вантажу немає. Вагон прибув в технічному і комерційному відношенні справний.

Комісійне зважування вагону виконували вагар ВАТ «ПГЗК»Макаренкова, приймоздавальник станції Кривий Ріг Пономаренко, приймоздавальник ВАТ «ПГЗК»ОСОБА_2. Зважування вагону 56438436 проводили на приписних вагонних вагах ВАТ «ПГЗК»справних в технічному відношенні, пройдених контроль придатності 10.03.11, вантажопідйомністю 150 тон. Також, в акті зазначено, що в штаті станції посади начальника вантажного району немає.

Комерційний акт підписали заступник начальника станції Липовська, ДСІ Марченко, приймоздавальник Пономаренко, одержувач ОСОБА_2.

Повноваження Липовської Г.І., Пономаренко Л.М. та Марченко Н.М., як працівників станції, підтверджуються відповідними посадовими інструкціями (т.1,а.с.97-98, 100-102, 104-106).

Повноваження ОСОБА_2., як представника вантажоодержувача, підтверджується довіреністю (т.1,а.с.107).

Крім того, згідно розпорядження начальника станції Кривий Ріг „Про порядок підписання комерційних актів” №03 від 01.02.11 право підпису комерційних актів мають, зокрема, заступник начальника станції Липовська Г.І. та інженер І категорії Марченко Н.М. (т.1,а.с.95).

Справність ваг в технічному відношенні та проходження ними контролю придатності підтверджується технічним паспортом ваг №095 (т.1,а.с.16).

За неправильно зазначену у накладній №47661006 від 24.04.11 масу вантажу, на підставі статей 118 та 122 Статуту залізниць України позивачем був розрахований штраф в сумі 14 805,00 грн., що дорівнює п'ятикратній провізній платі за перевезення вагону №56438436.

Нарахування штрафу стало підставою для звернення державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" штрафу в сумі 14 805,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

З накладної на групу вагонів №47661006 від 24.04.11 вбачається, що маса вантажу у вагоні № 56438436 зазначена вантажовідправником у 69000 кг.

Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Наведена норма спростовує доводи відповідача щодо неправомірності переважування, оскільки між позивачем та вантажоотримувачем немає договору на контрольне переважування.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

29.04.11 було здійснено переважування вагонів, під час якого було, зокрема, встановлено, що вага нетто вагону №56438436 є меншою за вагу, зазначену в накладній на 900 кг (т.1,а.с.12-15).

За наслідками переважування позивачем був складений комерційний акт АА №038833/35 від 29.04.11 (т.1,а.с.12), в якому зазначено наступне: „при перевірці маси вантажу за вимогою вантажоодержувача згідно ст. 52 Статуту залізниць України в вагоні №56438436 по відправці, вказаній на зворотній стороні цього акта, вага по документу: нетто 69000 кг, тара 22200 кг. В дійсності виявилося: брутто 90300 кг, тара з брусу 22200 кг, нетто 68100 кг, що на 900 кг менше проти документу.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334 (в редакції, станом на момент складання акта АА №038833/35 від 29.04.11), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Комерційний акт підписали заступник начальника станції Липовська, ДСІ Марченко, приймоздавальник Пономаренко, одержувач ОСОБА_2.

Повноваження Липовської Г.І., Пономаренко Л.М. та Марченко Н.М., як працівників станції, підтверджуються відповідними посадовими інструкціями (т.1,а.с.97-98, 100-102, 104-106).

Повноваження ОСОБА_2., як представника вантажоодержувача, підтверджується довіреністю (т.1,а.с.107).

Крім того, згідно розпорядження начальника станції Кривий Ріг „Про порядок підписання комерційних актів” №03 від 01.02.11 право підпису комерційних актів мають, зокрема, заступник начальника станції Липовська Г.І. та інженер І категорії Марченко Н.М. (т.1,а.с.95).

Справність ваг в технічному відношенні та проходження ними контролю придатності підтверджується технічним паспортом ваг №095 (т.1,а.с.16).

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що комерційний акт АА №038833/35 від 29.04.11 відповідає вимогам Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, даний акт був складений та підписаний повноважними особами, у зв'язку з чим він є належним доказом неправильного зазначення у накладній №47661006 від 24.04.11 масу вантажу у вагоні №56438436.

Отже, переважування здійснювалося позивачем у межах повноважень, визначених статтею 24 Статуту залізниць України. Переважування здійснювалося уповноваженими на це особами за допомогою ваг, яки були технічно справними та пройшли контроль придатності. Комерційний акт був складений та підписаний з додержанням Правил складання актів.

Статтею 122 Статуту залізниць України визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З огляду на викладене, позивачем на підставі статей 118 та 122 Статуту залізниць України правомірно був розрахований штраф в сумі 14 805,00 грн., що дорівнює п'ятикратній провізній платі за перевезення вагону №56438436.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з публічного акціонерного товариства "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" 14 805,00 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що для визначення норм природної втрати вантажу (вапняку) повинні застосовуватися Норми природного убутку окремих видів продукції виробничо-технічного призначення при перевезенні залізничним транспортом, затверджені постановою Держснабу СРСР №64 від 19.10.89, не ґрунтуються на законодавстві.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” №1545-ХІІ від 12.09.91 до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Отже, вказаною Постановою встановлене темпоральне обмеження застосування нормативних актів, прийнятих за радянських часів, - до прийняття відповідних актів законодавства України.

На теперішній час норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто визначені пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року, у зв'язку з чим Норми природного убутку окремих видів продукції виробничо-технічного призначення при перевезенні залізничним транспортом, затверджені постановою Держснабу СРСР №64 від 19.10.89 до спірних правовідносин не застосовуються.

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

- 2 % маси, зазначеної в перевізних документах:

вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже;

- 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах:

вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива;

- 1 % маси, зазначеної в перевізних документах:

мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі;

- 0,5 % маси всіх інших вантажів.

У даному випадку нормою природної втрати маси вапняку для флюсування під час перевезення залізничним транспортом є 0,5%.

Твердження відповідача (з посиланням на Наказ Державної комісії по запасах корисних копалин „Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію” від 25.06.2007 №198) про те, що нормою природної втрати вапняку для флюсування становить 2% є необґрунтованими, оскільки вказана норма застосовується до піску та кварцитів у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм), до яких вапняк для флюсування не відноситься.

Згідно з пунктом 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28 травня 2002 року у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу № 644 від 21.11.2000.

Таким чином, максимальною різницею в масі вантажу в вагоні №56438436, яка може бути приписана до норми природної втрати ваги під час перевезення та за якої не складається комерційний акт, є 345, 00 кг, однак різниця дорівнює 900, 00 кг.

Доводи відповідача про те, що при зважуванні потрібно враховувати похибку вагів у 200 кг, не може бути підставою для відмови у позові.

Згідно з Посібником експлуатації (а.с.108-109) границею можливою похибки вагонних ваг при навантаженні понад 50 тон похибка складає 200 кг, у зв'язку з чим навіть з урахуванням цієї похибки та норми природних втрат максимальна різниця в вазі не може перевищувати 545, 00 кг. Як зазначалося вище, різниця дорівнює 950, 00 кг.

Доводи апеляційної скарги про те, що вантажоотримувач прийняв вантаж згідно накладній №47661006 без зауважень, не спростовують встановленого факту неправильного зазначення у накладній №47661006 від 24.04.11 маси вантажу у вагоні №56438436.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2011 року у справі № 5002-32/4026-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова

Судді < Підпис > В.М. Плут

< Підпис > В.І. Гонтар

< Список >

< Список > < Довідник >

Розсилка:

1. Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108,Дніпропетровськ,49602)

Криворізька дирекція залізничних перевезень (вул. Лен. Комсомолу, 2,Кривий Ріг,Дніпропетровська область,50023)

2. Публічне акціонерне товариство "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" (вул. Фестивальна, 21,Каменоломня,Сакський район,,96528)

3. < 3-тя особа > (< адреса >)

4. < кредитор > (< адреса >)

< Сюда вписывать остальных >

Попередній документ
21019519
Наступний документ
21019521
Інформація про рішення:
№ рішення: 21019520
№ справи: 5002-32/4026-2011
Дата рішення: 17.01.2012
Дата публікації: 25.01.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при: