Іменем України
18 січня 2012 року Справа № 5002-16/2989-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
прокурора: Бучко Р.В., посвідчення № 393 від 05 жовтня 2011 року (старший прокурор відділу військової прокуратури Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України)
позивача: не з'явився (Міністерство оборони України)
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 15 від 27 вересня 2011 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль")
відповідача: Войцеховський А.Є., директор на підставі наказу № 2 від 01 серпня 2008 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль")
третьої особи: не з'явився (Державне підприємство Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” )
третьої особи: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю «Євроойл»)
третьої особи: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю «Барконд»)
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Білоус М.О.) від 03 жовтня 2011 року у справі № 5002-16/2989-2011
за позовом заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України (1. вул. Суворова, 27, місто Севастополь, 99011; 2. вул. Леніна, 41, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" (вул. Плотинна, 9, місто Сімферополь, 95034)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. Державне підприємство Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” (вул. Свердлова, 32, місто Ялта, 98603)
2. товариство з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(1. вул. Вінницька, 14/39, місто Київ, 01001; вул. Гусєва, 36, місто Київ, 01001; 3. вул. Пушкіна, 11а, офіс 13, місто Сімферополь, 95000)
3. товариство з обмеженою відповідальністю «Барконд»(пров. Оболонський, 23а, місто Київ, 01001)
про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння
12 липня 2011 року заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння, а саме:
- спальний корпус № 8, інв. № 11031009 (у справі БТІ: спальний корпус основна частина літр. «Л»);
- спальний корпус № 14, інв. № 11031002 (у справі БТІ: корпус основна частина «А», що включає прибудова літер «а», балкон літери «а1», «а2», «а3», «а4»);
- столярна, інв. № 11031039 (у справі БТІ: майстерня основна частина літер «З»), які розташовані по вул. Свердлова, № 34, місто Ялта, загальною вартістю 1947629,00 грн. (а.с. 3-6, т. 1).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно було відчужено на підставі контракту № 2212/02 від 22 грудня 2004 року, який рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року у справі № 2-23/569, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2010 року, визнано недійсним, оскільки він укладений у відсутність згоди уповноважених державних органів -Міністерства оборони України та Кабінету Міністрів України на його відчуження. Таким чином, на думку позивача спірне майно підлягає поверненню дійсному власнику -державі в особі Міністерства оборони України, оскільки воно вибуло поза волі власника.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 жовтня 2011 року у справі № 5002-16/2989-2011 позовні вимоги задоволенні (а.с. 127-131, т. 1).
Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, оскільки вони засновані на нормах діючого законодавства України та підтверджені матеріалами справи.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 16-20, т. 2).
Апеляційна скарга мотивована ненаданням позивачем жодних доказів того, що спірне майно вибуло з володіння власника або особи, якій воно було передано у володіння поза їх волею, або доказів того, що відповідач є недобросовісним набувачем спірного майна, а тому оскаржуване рішення про визнання судом права власності на спірне майно за державою України в особі Міністерства оборони України та витребування цього майна з володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" на користь держави Україна в особі Міністерства оборони України є цілком безпідставним.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя: Черткова І.В., судді: Голик В.С., Сотула В.В.) від 24 листопада 2011 року у справі № 5002-16/2989-2011 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" прийнято до провадження (а.с. 1-4, т. 2).
20 грудня 2011 року від військової прокуратури Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України надійшло заперечення, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення (а.с. 124-125, т. 2).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2011 року у справі № 5002-16/2989-2011 залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Євроойл»та товариство з обмеженою відповідальністю «Барконд»в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с. 137-139, т. 2).
За розпорядженням секретаря судової палати від 18 січня 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Черткової І.В., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 р. та на підставі статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Лисенко .В.А., судді: Голик В.С., Сотула В.В.
В судове засідання, яке призначено на 18 січня 2012 року Міністерство оборони України, Державне підприємство Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський”, товариство з обмеженою відповідальністю «Барконд»та товариство з обмеженою відповідальністю «Євроойл»явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, а тому з урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін та їх явка не визнавалась обов'язковою судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила провести розгляд справи у відсутність нез'явившихся представників сторін.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, актом закріплення майна за Державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»від 27 листопада 2000 року, який затверджений Міністром оборони України, за останнім було закріплено будинки і споруди, у тому числі на спірне майно (а.с. 68-70, т. 2).
Згідно статуту Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснююче яке підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавстві України та цьому Статуту (пункт 4.2 Статуту) (а.с. 74, т. 2).
Листом директора Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України від 15 вересня 2004 року за вих. № 227/4135/4165, було видано дозвіл Державному підприємству Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»№ 227/4165 від 21 вересня 2004 року на відчудження майна державного підприємства, у тому числі спірного (а.с. 143-144, т. 2).
22 грудня 2004 року між Державним підприємством Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” в особі генерального директора Шаптала О.С., діючого на підставі Статуту та дозволу Міністра оборони України № 227/4165 від 21 вересня 2004 року (далі -Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Євроойл” (далі -Покупець) був укладений контракт № 2212/02 (далі -Контракт) (а.с. 61-63, т. 1).
Відповідно до пункту 1.1 Контракту Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього грошову суму Продавцю відповідно умовам цього Контракту.
15 лютого 2005 року між Продавцем та Покупцем складено та підписано акт приймання-передачі майна, згідно якого Продавець передав у власність Покупця, а покупець прийняв майно, у тому числі: спальний корпус № 8, спальний корпус № 14 та столярна майстерня (а.с. 64, т. 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01-03 березня 2005 року у справі № 2-19/4695-2005 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроойл»до Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»про визнання дійсним контракту № 2212/02 від 22 грудня 2004 року та визнання права власності, за позивачем визнано право власності на майно у тому числі на спальний корпус № 8, інв. № 11031009 (у справі БТІ: спальний корпус основна частина літр. «Л»); спальний корпус № 14, інв. № 11031002 (у справі БТІ: корпус основна частина «А», що включає прибудова літер «а», балкон літери «а1», «а2», «а3», «а4»); столярна, інв. № 11031039 (у справі БТІ: майстерня основна частина літер «З»), які розташовані по вул. Свердлова, № 34, місто Ялта, загальною вартістю 1947629,00 грн. (а.с. 70-75,т. 1).
Згідно листів комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»від 30 березня 2009 року за № 840 та від 15 липня 2009 року № 1510 право власності на підставі вказаного рішення зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(а.с. 65-67,69, т. 1).
У подальшому товариство з обмеженою відповідальністю «Євроойл»передало спірне майно до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Барконд»(пункт 5.4 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Барконд») (а.с. 27, т. 2).
Згідно свідоцтва від 17 жовтня 2006 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12 жовтня 2006 року за № 1594 та зареєстрованого комунальним підприємством Ялтинським бюро технічної інвентаризації 17 жовтня 2006 року за № 16398712, право власності на спірне майно зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Барконд» (витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 13628629 від 20 лютого 2007 року) (а.с. 77, т. 1).
25 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Барконд»(Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель № 1803, за умовами якого Продавець зобов'язується передати (продати) у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти (купити) нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: місто Ялта, вул. Свердлова, буд. 34 і сплатити за нього обговорену грошову суму (а.с. 37-43, т. 2).
Згідно пункту 1.1 вказаного Договору до складу об'єктів продажу увійшли нежитлові будівлі, що складаються з: літ. «А»- спальний корпус площею 271,3 кв.м., літ. «З»- майстерня площею 94,9 кв.м., літ. «Л»- спальний корпус площею 1102,9 кв.м.
Вказаний договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 25 червня 2008 року № 1803 є чинним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про визнання його недійсним у встановленому законодавством порядку.
На підставі зазначеного договору купівлі-продажу за товариством з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" зареєстровано право власності на спірне майно (витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 29035298 від 17 лютого 2001 року; свідоцтво про право власності від 16 листопада 2009 року) (а.с. 17-18, т. 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року у справі № 2-23/569-2009, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2010 року визнано недійсним контракт № 2212/02 від 22 грудня 2004 року (а.с. 8-16, т. 1).
Вказані обставини стали підставою для звернення заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до суду з даним позовом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Таким чином, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника поза його волі.
Однак, прокурором не надано належних доказів того, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волі, оскільки матеріали свідчать про протилежне.
Згідно умов контракту № 2212/02 від 22 грудня 2004 року з боку Державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” підписаний генеральним директором Шаптала О.С., який діяв на підставі Статуту та дозволу Міністра оборони України № 227/4165 від 21 вересня 2004 року, який в свою чергу виданий на підставі листа Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України від 15 вересня 2004 року за вих. № 227/4135/4165.
Із викладеного вбачається, що і органу управління майном і органу, якому майно було передано у володіння на праві господарського відання, було не тільки відомо про здійснення угоди (контракту) купівлі-продажу майна підприємства, але й результати були бажаними для них. Про це свідчить факт надання Міністерством оборони України дозволу на відчуження майна та сама наявність контракту № 2212/02 від 22 грудня 2004 року, який було підписано генеральним директором державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський”, який діяв від імені підприємства на підставі Статуту та скріплено печаткою підприємства.
Отже, порушення порядку відчуження спірного майна Збройних Сил України, не є спірним доказом факту вибуття цього майна з володіння власника та особи, якій це майно було передано не з їх волі, тому відповідні доводи прокурора судова колегія вважає неспроможними.
Також, судова колегія бере до уваги той факт, що сплачена за контрактом № 2212/02 від 22 грудня 2004 року Покупцем сума, за його умовами поступила на рахунок продавця - державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський”, тобто фактично була прийнята Державою та доказів її повернення після встановлення недійсності договору не має, що свідчить про наступне схвалення власником майна -Державою Україна правочину з його відчуження, укладеним державною установою у володінні якого це майно перебувало.
Викладене спростовує висновки позивача про вибуття майна поза його волею, а тому наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Крім того, спірне майно перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 25 червня 2008 року № 1803, згідно з якими, останній зобов'язався сплатити за нерухоме майно грошову суму у розмірі 4960888,80 грн., а тому факт платності набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, виключає право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність презюмується.
Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
Однак, позивачем не надано доказів того, що відповідачу було відомо про наявність перешкод до вчинення правочину щодо відчуження майна, а навпаки матеріали справи свідчать про те, що на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 25 червня 2008 року № 1803 спірне майно належало продавцю на праві власності, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідач по справі є добросовісним набувачем спірного майна та це майно вибуло з володіння власника та особи, якій він передав майно у володіння, з їхньої волі.
Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.
Частиною 2 статті 318 Цивільного кодексу України закріплено рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.
Згідно з частиною 4 статті 41 Основного закону та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України, який звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Також слід зазначити, що позовні вимоги про витребування майна є віндикаційним позовом. Проте однією з особливостей віндикаційного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. Водночас, між сторонами має місце спір з приводу права власності на нерухоме майно. Таким чином, в даному випадку право позивача не може бути захищено шляхом задоволення віндікаційного позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене, судова колегія вирішила задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2 частини 1), 104 (пункт 4 частини 1) 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 жовтня 2011 року у справі № 5002-16/2989-2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
„У задоволенні позовних вимог відмовити.”
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді В.С. Голик
В.В. Сотула
Розсилка:
1. Заступнику військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України (вул. Суворова, 27, місто Севастополь, 99011)
2. Заступнику військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України (вул. Леніна, 41, місто Севастополь, 99011)
3. Міністерству оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
4. Товариству з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" (вул. Плотинна, 9, місто Сімферополь, 95034)
5. Державному підприємству Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” (вул. Свердлова, 32, місто Ялта, 98603)
6. Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(вул. Вінницька, 14/39, місто Київ, 01001) 7. Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(вул. Гусєва, 36, місто Київ, 01001)
8. Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(вул. Пушкіна, 11а, офіс 13, місто Сімферополь, 95000)
9. Товариству з обмеженою відповідальністю «Барконд»(пров. Оболонський, 23а, місто Київ, 01001)
10. до господарського суду Автономної Республіки Крим.