< Список >
Іменем України
16 січня 2012 року
Справа № 5002-1/2307-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Алуштинська міська рада;
відповідача: не з'явився, заклад Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак";
розглянувши апеляційну скаргу Алуштинської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 18 серпня 2011 року у справі №5002-1/2307-2011
за позовом Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, місто Алушта, 98500)
до закладу Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (вул. Перекопська, 9, місто Алушта, 98510)
про стягнення 911820,99 грн.,
28 травня 2011 року Алуштинська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Закладу Федерації професійних спілок України „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак”, у якому просило стягнути з останнього збитки у сумі 911820,99 грн. та понесені судові витрати.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 12 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, статей 78, 83, 92, 93, 116, 152, 157 Земельного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати збитки, нараховані на підставі акту встановлення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам та затверджені рішенням ради №110 від 25 лютого 2011 року.
У відповідності до обґрунтування позову міської ради, Заклад Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" не є державним або комунальним підприємством, а зайнята ним земельна ділянка є власністю територіальної громади, отже, набуття закладом права користування землею можливо лише на умовах договору оренди, втім, користування спірною земельною ділянкою здійснювалось відповідачем без оформлення відповідного договору.
Викладені обставини, за переконанням позивача, надають йому право у судовому порядку вимагати від відповідача стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати, що передбачено Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачами (Постанова КМУ від 19.04.1993 р. №284).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 18 серпня 2011 року у справі №5002-1/2307-2011 в позові відмовлено.
Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач внаслідок наявності в нього права постійного користування земельною ділянкою на підставі відповідного державного акту на землю не є суб'єктом права на оренду цієї земельної ділянки.
Таким чином, суд першої інстанції через недоведеність Алуштинською міською радою наявності збитків у цивільно-правових відносинах із Закладом Федерації професійних спілок України „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” прийшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків у вигляді неотриманих бюджетних доходів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, 15 вересня 2011 року Алуштинська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду по даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що правонаступництво, встановлене місцевим господарським судом, не було підтверджено належними доказами, а саме, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб України у вигляді витягу з нього, який діяв на момент укладання договору, втім, відповідний витяг судом в порушення діючого законодавства не витребувався та не досліджувався, що призвело до помилкових висновків.
Заявник апеляційної скарги переконаний, що через відсутність належним чином встановленого правонаступництва Закладу Федерації профспілок України „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” на останнього не розповсюджується дія державного акту на право постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки відповідний акт видавався колективному підприємству „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак”.
З врахуванням викладеного, заявник апеляційної скарги наполягає на позовних вимогах та зазначає, що йому було завдано збитки у вигляді недоотриманої орендної плати (різниця між виплаченим відповідачем земельним податком та мінімальним розміром орендної плати).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2011 року Алуштинській міській раді було відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги та прийнято скаргу до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя: Борисова Ю.В, судді: Гонтар В.І., Плут В.М.
Через неявку сторін у судове засідання, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2011 року розгляд справи відкладався.
У судове засідання суду апеляційної інстанції, що відбулось 16 січня 2012 року, сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки судову колегію не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Визнавши, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія ухвалила можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, які не з'явились, за наявними у справі документами.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2011 року комісією, призначеною рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради №695 від 26 листопада 2010 року, зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету за №751 від 24 грудня 2010 року та №74 від 11 лютого 2011 року (а.с. 9), складено акт визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, у відповідності до якого визначила недоотриманий доход, спричинений Алуштинській міській раді Закладом Федерації профспілок України „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” за 2010 рік, внаслідок зайняття земельної ділянки площею 9,38 га за адресою: місто Алушта, вул. Перекопська, 9, в сумі 911 820,99 грн.
Цей акт було затверджено 25 лютого 2011 року рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 110 (а.с. 10).
Втім, з вказаним актом і з висновками комісії представник закладу не погодився, про що власноруч зробив запис.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач посилається на положення частини 2 статті 116 Земельного кодексу України, згідно з якою, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За переконанням Алуштинської міської ради набуття відповідачем права користування спірною ділянкою можливо лише на умовах оренди, оскільки останній не є державним або комунальним підприємством, зайнята ним земельна ділянка є власністю територіальної громади.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про відшкодування збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без договору оренди, втім, вказані вимоги відповідачем задоволені не були.
Відсутність між сторонами у справі договірних правовідносин та ухилення відповідача від відшкодування збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без договору оренди (різниця між виплаченим відповідачем земельним податком та мінімальним розміром орендної плати) послугували підставою для звернення позивача з позовом про стягнення суми в судовому порядку, у задоволенні якого судом відмовлено з підстав того, що відповідач є законним користувачем земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).
Основним нормативним актом, що визначає повноваження органів, місцевого самоврядування, у тому числі і міської ради, є Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Відповідно до статті 2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи як на захист свого цивільного права, так і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 92 Земельного Кодексу України унормовано, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 126 цього кодексу право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.
Так, матеріали справи містять копію рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 28 травня 1999 року №398 „Про видачу колективному підприємству Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” державного акту на право постійного користування землею” (а.с. 76).
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що виконавчий комітет вирішив затвердити технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки, зайнятої колективним підприємством Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” під розміщення і функціонування будівель і споруд в місті Алушта по вул. Перекопська, 9 на земельній ділянці площею 9,3833 га, в тому числі забудовані землі, що використовуються для фізкультури і спорту (пункт 1 рішення).
Також, вказаним рішенням ухвалено видати колективному підприємству Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” державний акт на право постійного користування землею щодо земельної ділянки, яка використовується під розміщення і функціонування будівель і споруд площею 9,3833 га на строк користування основними фондами і оборотними засобами, переданими колективному підприємству Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” Федерацією профспілок України (пункт 2 рішення).
На підставі даного рішення 04 червня 1999 року колективному підприємству Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КМ №002757, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 51-54). У відповідності до Державного акту землю надано у постійне користування для розміщення Олімпійського учбово-спортивного центру „Спартак”.
Так, судом першої інстанції було правомірно встановлено, що на підставі постанови Президії Федерації професійних спілок України від 26 листопада 2003 року №П-7-1г колективне підприємство Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” перейменоване в Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак”, який згідно до Статуту є правонаступником колективного підприємства Олімпійського учбово-спортивного центру „Спартак”.
Постановою Президії Федерації професійних спілок України від 08 грудня 2005 року №П-23-4 Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” було перейменовано в Заклад Федерації профспілок України „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак”, який відповідно до пункту 1.1 Статуту є правонаступником Олімпійського учбово-спортивного центру „Спартак” та колективного підприємства „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак”.
Доказом правонаступництва створеного закладу після колективного підприємства „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” також є факт збереження ідентифікаційного коду юридичної особи у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України -02651769, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 55) та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 57). При цьому, слід зауважити, що при реєстрації змін до установчих документів і видачі відповідних довідок про реєстрацію закладу, датою первинної реєстрації зазначено 30 січня 1995 року.
У відповідності до статуту заклад є унітарним підприємством, створеним Федерацією професійних спілок України на її власності. Згідно пункту 4.1 статуту майно закладу, відповідно до законодавства України і статуту Закладу належить засновнику на праві власності.
Право постійного користування землею є різновидом майнового права у розумінні змісту статті 190 Цивільного кодексу України.
Отже, враховуючи вищенаведене, Заклад Федерації профспілок України „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак” є правонаступником Олімпійського учбово-спортивного центру „Спартак” та колективного підприємства „Олімпійський учбово-спортивний центр „Спартак”, до нього перейшло все майно, права та обов'язки останніх, в тому числі і у сфері земельних відносин, зокрема, право постійного користування земельною ділянкою.
Як слідує зі змісту рішення Конституційного суду України за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92 пункту 6 розділу X „Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 р. №5-рп/2005, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 6 розділу X „Перехідні положення” Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного або фінансового забезпечення.
Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року за № 449(449-2002-п) „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою” державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
З врахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що питання правонаступництва було повно досліджено місцевим господарським судом в ході розгляду справи та зроблено правомірні висновки про наявність зазначеного правонаступництва.
Більш того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач є користувачем земельної ділянки площею 9,3833 га. по вул. Перекопській, 9 в місті Алушта на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ №002757 від 04 червня 1999 року, який був виданий рішенням Алуштинської міської ради від 28 травня 1999 року за №398, отже відповідач не є суб'єктом орендних правовідносин.
Посилання суду першої інстанції на те, що висновки, викладені в акті визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 16 лютого 2011 року носять характер припущень та не мають документального підґрунтя, на думку колегії суддів, є об'єктивним.
З врахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов правильних висновків про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків у вигляді недоотриманих бюджетних доходів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, а також недоведеність позивачем наявності збитків у цивільно-правових відносинах із відповідачем, судова колегія вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Алуштинської міської ради через їх необґрунтованість, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту, тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Алуштинської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 18 серпня 2011 року у справі №5002-1/2307-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > Ю.В. Борисова
Судді < Підпис > В.І. Гонтар
< Підпис > В.М. Плут