< Список >
Іменем України
16 січня 2012 року Справа № 5002-22/2917-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Ткаченка М.І.,
Антонової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність №20-3/4192 від 05.10.11;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність №16 від 28.02.11;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 18 жовтня 2011 року у справі № 5002-22/2917-2011
за позовом орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"
до Джанкойської міської ради
3-тя особа Фонд майна Автономної Республіки Крим
про визнання права власності
Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Джанкойської міської ради про визнання права власності на будівлю диспетчерського пункту за адресою: м. Джанкой, вул. Кримських партизан, 82.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 18 жовтня 2011 року у справі №5002-22/2917-2011 в позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що цілісний майновий комплекс підприємства знаходиться у позивача в користуванні на підставі договору оренди із Фондом майна Автономної Республіки Крим, а майно, що входить до цілісного майнового комплексу є власністю Автономної Республіки Крим.
Не погодившись з рішенням суду, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що Джанкойська філія орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" відкрито та безперервно експлуатує спірне майно на протязі більш ніж 10 років, здійснює ремонт, реконструкцію спірної будівлі, тощо, у зв'язку з чим на підставі приписів статті 344 Цивільного кодексу України вимагає визнання право власності на спірне майно. Крім того заявник вказує, що спірне майно не передавалось йому у оренду у складі цілісного майнового комплексу підприємства.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 16.01.2012 у зв'язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Градову О.Г. на суддю Ткаченка М.І.
У судовому засіданні 16.01.2012 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача проти вимог скарги заперечував та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, представник третьої особи в засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представника Фонду майна Автономної Республіки Крим.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Основні фонди об'єднання "Кримтеплокомуненерго" було передано орендному підприємству за актом передачі (том 1 аркуш справи 109).
Як вбачається з матеріалів справи, орендне об'єднання "Кримтеплокомуненерго" було створено на підставі договору оренди основних фондів колективом об'єднання "Кримтеплокомуненерго" від Кримського облжилкомунуправління від 28.09.1989, що належало державі та знаходилося на балансі об'єднання станом на 01.10.1989 (том 1 аркуші справи 107-108).
Матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу №272а від 30.11.1983 об'єднання "Кримтеплокоммуненерго", наказу по підприємству №533 від 30.12.1983 підприємство "Джанкойтепломережа" перейменоване в Джанкойське підприємство теплових мереж "Джанкойтеплокоммуненерго" з 01.01.1984 (том 1 аркуш справи 91).
На підставі наказу об'єднання "Кримтеплокоммуненерго" №220 від 25.09.1989 та наказу по підприємству №405 від 29.09.1989 року створене Джанкойське орендне підприємство по теплопостачанню "Джанкойтеплокоммуненерго" з 01.10.1989, що є правонаступником скасованого (ліквідованого) Джанкойського підприємства теплових мереж.
30.09.1989 між орендним об'єднанням "Кримтеплокоммуненерго" (об'єднання) і Радою орендарів підприємства "Джанкойтеплокоммуненерго" (підприємство) було укладено договір про умови орендного підряду, за умовами якого об'єднання здало підприємству з 01.10.1989 на основі внутрігосподарської оренди основні засоби вартістю (том 1 аркуші справи 75-80).
У зв'язку з реорганізацією та зміною реорганізаційної структури орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на підставі наказу №1710-к від 12.11.2001, наказу №16-к від 09.01.2002 орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" та наказу по підприємству №675 від 31.10.2002 року на базі реорганізованого орендного підприємства "Джанкойтеплокомуненерго" створено Джанкойську філію орендного підприємства "Кримтеплокоммуненерго" з 01 листопада 2002 року (том 1 аркуш справи 69).
Згідно пункту 1.2 статуту орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (в редакції від 02.01.2002) підприємство є правонаступником орендного підприємства акціонерного товариства "Кримтеплокоммуненерго", зареєстрованого розпорядженням Виконакому Залізничної районної ради народних депутатів м. Сімферополя № 359 п. 1 від 26.08.1994 року, а також, реорганізованого шляхом приєднання до нього, зокрема, орендного підприємства "Джанкойтеплокоммуненерго", яке, в свою чергу, зареєстровано розпорядженням виконкому Джанкойської міської ради №168-р від 11.11.1994 (том 1 аркуші справи 26-27).
Відповідно до пунктів 16, 17 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.11.2007 №668-5/07 майно, що було предметом договору оренди від 28.09.1989 було передане в комунальну власність територіальної громади м. Джанкою. У зв'язку з чим між відділом по управлінню та реформуванню комунальної власності Джанкойської міської ради (орендодавцем) та орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" (орендарем) був укладений додатковий договір від 11.02.2008 до договору оренді майнового комплексу від 28.09.1989, відповідно до якого позивач є орендарем цілісного майнового комплексу, що знаходиться у комунальній власності міста Джанкою (том 1 аркуші справи том 1 аркуші справи 44-46).
Одночасно згідно протоколу засідання інвентаризаційної комісії Джанкойського підприємства теплових мереж від 14.11.1978 року, оприбутковано будівлю диспетчерського пункту в сумі 23691 рублів за рахунок уставного фонду (том 1 аркуші справи 87-88).
Відповідно до інвентарної справи на домоволодіння №82а, по вул. Кримських партизан в м. Джанкой, квартал №140, контора літ. А, котельня літ. В, огорожа № 1, мощення І, ІІ зареєстроване за Джанкойським підприємством теплових мереж (том 1 аркуші справи 6-17).
Згідно інвентаризаційної картки обліку основних засобів №10311002, відповідно до якої диспетчерський пункт за адресою: м. Джанкой, вул. Кримських партизан, 82, введений до експлуатації 01.06.1977 року, визначений за джерелом придбання Джанкойською філією орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" - за рахунок власних коштів (том 1 аркуш справи 24). Додатково позивач вказує на те, що Джанкойська філія орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" відкрито та безперервно експлуатує, а також підтримує у належному, придатному стані будівлю диспетчерського пункту по вул. Кримських партизан, 82 в м. Джанкой, вже більш ніж 10 років, що стало підставою для зверненням з вимогами про визнання права власності на вказаний обкат нерухомості на підставі статті 344 Цивільного кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, законодавство, на підставі якого подається позов.
При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Як вже було зазначено, предметом позову є визнання права власності на будівлю диспетчерського пункту по вул. Кримських партизан, 82 в м. Джанкой. А підставами позовних вимог є факти добросовісно заволодіння майном і продовження відкритого, безперервного володіння нерухомим майном протягом більше десяти років (набувальна давність).
Відповідно до вимог частин 1 та 4 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
При цьому правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом (пункт 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Країни).
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що для правильного вирішення спору необхідно встановити момент та умови за яких відбулось заволодіння орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" нерухомим майном - будівлею диспетчерського пункту по вул. Кримських партизан, 82 в м. Джанкой.
Матеріалами справи, а саме, звіряльною відомістю №1 результатів інвентаризації основних засобів на 01.11.1978, підтверджено фактичну наявність серед основних засобів Джанкойського підприємства теплових мереж двоповерхового диспетчерського пункту 1977 року побудови, розміром 12м х 17м (том 1 аркуш справи 90).
Зазначені відомості підтверджуються також даними інвентарної справи на домоволодіння №82а, по вул. Кримських партизан в м. Джанкой, та співпадають із технічними характеристиками та місцем розташування спірного об'єкту нерухомості, право власності на яке вимагає визнати за собою позивач, що спростовує доводи позивача про те, що спірну будівлю було побудовано за рахунок підприємства.
Як вже було встановлено судовою колегією, основні засоби Джанкойського підприємства по теплопостачанню "Джанкойтеплокоммуненерго", що є правонаступником скасованого (ліквідованого) Джанкойського підприємства теплових мереж, було передано в оренду Раді орендарів підприємства "Джанкойтеплокоммуненерго" на підставі договору від 30.09.1989, а в подальшому - орендному підприємству "Кримтеплокомуненерго".
Згідно підпункту "б" пункту 1 та абзацу 2 пункту 2 Указу Президії Верховної Ради УРСР від 07.04.1989 №10277-XI (Д) "Про оренду і орендні відносини" у оренду, тобто в термінове і відшкодувальне господарське користування, можуть передаватися:, зокрема, майно державного, кооперативного або іншого громадського підприємства (організації), структурної одиниці об'єднання як сукупність їх основних фондів, оборотних коштів, інших матеріальних цінностей і фінансових ресурсів. Орендарями можуть бути радгоспи, колгоспи і інші державні, кооперативні і інші суспільні підприємства (організації), зокрема організації орендарів, колективи їх підрозділів, а також громадянин або група громадян. Організація орендарів створюється на строго добровільних початках і користується правами юридичної особи. Членами вказаної організації можуть бути як працівники державного підприємства, на базі якого створена ця організація, так і інші громадяни, що досягли 16-річного віку.
Статтею 16 Закону СРСР "Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду" визначений порядок створення орендного підприємства. Зокрема трудовий колектив державного підприємства (об'єднання) або структурної одиниці об'єднання (далі - державного підприємства) має право утворити організацію орендарів як самостійну юридичну особу для створення на її основі орендного підприємства. Рішення про утворення організації орендарів та її органів управління приймається загальними зборами (конференцією) трудового колективу не менш як двома третинами голосів його членів. Після підписання договору організація орендарів приймає у встановленому порядку майно підприємства і набуває статусу орендного підприємства. Орендне підприємство діє на підставі статуту, що затверджується загальними зборами (конференцією) його трудового колективу. Орендне підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцезнаходженням орендного підприємства. Орендне підприємство стає правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства, взятого ним в оренду, в тому числі і його прав користування землею та іншими природними ресурсами. Орендодавець може взяти на себе повністю або частково погашення кредиторської заборгованості підприємства.
Згідно пунктам 1 та 2 розділу "Загальні положення" Положення з бухгалтерського обліку основних засобів (фондів) державних, кооперативних (крім колгоспів) та громадських підприємств і організацій, затвердженого Мінфіном СРСР 7 травня 1976 року, основні засоби (фонди) підприємств і господарських організацій є сукупністю засобів праці, що діють в незмінній натуральній формі протягом тривалого періоду як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері. До основних засобів (фондів) відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, транспортні засоби, вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, обчислювальна техніка, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, сільськогосподарські машини і знаряддя, доросла робоча і продуктивна худоба (включаючи і дрібний), багаторічні насадження і інші основні фонди (бібліотечні фонди, сценічно-постановочні засоби і ін.), а також вироблювані за рахунок капітальних вкладень витрати по поліпшенню земель, не пов'язані із створенням споруд, і капітальні витрати в орендовані основні засоби (фонди).
З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку про те, що будівля диспетчерського пункту по вул. Кримських партизан, 82 в м. Джанкой, яка належала Джанкойському підприємству теплових мереж та у теперішній час набула статусу об'єкта права комунальної власності територіальної громади міста Джанкой згідно Постанові Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.11.2007 №668-5/07, є складовою частиною цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго".
Отже, підставою володіння спірною будівлею були орендні відносини, засновані на договорах оренди, в той час як набувальна давність передбачає відсутність договірних відносин між власником майна і особою, яка добросовісно заволоділа таким майном.
Порядок та підстави набуття права власності на майно державної та комунальної форми власності, яке знаходиться в оренді, визначені нормами Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому набувальна давність як підстава виникнення права власності на майно комунальної форми власності у таких Законах відсутня.
З урахуванням викладеного підстав для задоволення позовних вимог орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", як і вимог апеляційної скарги, а також для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим судовою колегією не вбачається.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року у справі №5002-22/2917-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > О.А.Латинін
Судді < Підпис > М.І. Ткаченко
< Підпис > І.В. Антонова
Розсилка:
1. орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)
2. Джанкойська міська рада (вул. К. Маркса, 15,Джанкой,96100)
3. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)