Постанова від 16.01.2012 по справі 5020-537/2011-1629/2011

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2012 року Справа № 5020-537/2011-1629/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Борисової Ю.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 5 від 01.07.2011, товариство з обмеженою відповідальністю "Опт-Индустрія";

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 648, від 24.03.2011, товариство з обмеженою відповідальністю "Правова контора "Сова";

відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н, від 11.04.2011, товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Сервіс";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Вегес";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вегес" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя О.О. Єфременко) від 01 грудня 2011 у справі № 5020-537/2011-1629/2011;

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Индустрія" (вул. Адм. Октябрьського, 12, м. Севастополь,99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вегес" (пр. Нахімова, 15, м. Севастополь, 99011)

товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Сервіс" (вул. М.Музики, 80, м. Севастополь, 99029)

товариства з обмеженою відповідальністю "Правова контора "Сова" (вул. Чапаєва, буд. 20, Кіровське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52030)

про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті та визнання вексельного зобов'язання недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідачів, товариства з обмеженою відповідальністю „Вегес”, товариства з обмеженою відповідальністю „Индустрия-Сервис”, товариства з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВА” про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті та визнання вексельного зобов'язання недійсним (т. 1 а. с. 3-5).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 червня 2011 року у справі № 5020-537/2011, яке було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 липня 2011 року, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” до товариства з обмеженою відповідальністю „Вегес”, товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрия-Сервис”, товариства з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВА” відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 вересня 2011 року рішення господарського суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції були скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17 жовтня 2011 року вказана справа прийнята до провадження.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 грудня 2011 року у справі № 5020-537/2011-1629/2011 (суддя О.О. Єфременко) позов товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” до товариства з обмеженою відповідальністю „Вегес”, товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрия-Сервис”, товариства з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВА” задоволений.

Переказний вексель серії АА 0024861, виданий товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” 05 червня 2009 року та пред'явлений до оплати товариством з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВА”, визнаний таким, що не підлягає оплаті товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”.

Визнано недійсним вексельне зобов'язання по векселю серії АА 0024861.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що переказний вексель серії АА № 0024861 від 05 червня 2009 року за формою, змістом та підставами видачі відповідає приписам закону та обсягу наявних у товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”, товариства з обмеженою відповідальністю „Вегес” та товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія-Сервис” зобов'язань, що виникають з укладених між ними договорів. Однак, переказний вексель серії АА 0024861 не був акцептований товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”, оскільки в частині з надписом акцептовано не міститься жодного надпису.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Вегес” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду міста Севастополя скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована посиланнями товариства з обмеженою відповідальністю „Вегес” на порушення господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом міста Севастополя при прийнятті рішення не враховано положення статті 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, а також постанову Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів” від 08 червня 2007 року № 5.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 січня 2012 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Вегес” прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.

12 січня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія" надало відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник товариство з обмеженою відповідальністю "Опт-Индустрія" проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання 16 січня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю „Вегес” свого представника не направило, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про причини неявки суд не сповістив

Таким чином, вказаний учасник судового процесу не скористався своїм процесуальним правом у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також те, що явку учасників процесу не було визнано обов'язковою, суд апеляційної інстанції вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності учасників, що не з'явились у судове засідання.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” (покупець) 17 липня 2006 року був укладений договір купівлі-продажу товару, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар, який визначається згідно з заявкою покупця, вільний від прав та претензій третіх осіб, а покупець зобов'язувався прийняти вказаний товар та сплатити його вартість (т. 1 а. с. 11).

Відповідно до пункту 3.2. вказаного договору покупець зобов'язується сплатити 100% вартості товару протягом 20 (двадцяти) днів з дня фактичного отримання останнього відповідно до вимог діючого законодавства України.

Факт належної поставки покупцю товару відповідно до видаткової накладної №ВГ-0000005 від 17 липня 2006 року загальною вартістю 900000,48 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи покупця, скріпленим печаткою покупця, що міститься на вказаній накладній, довіреністю серії ЯЛД № 315689 від 17 липня 2006 року.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” та товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” за період з 17 липня 2006 року по 29 червня 2007 року сальдо на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Вегес” складає 900000,48 грн.

08 липня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Індустрия-Сервис” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” (покупець) був укладений договір поставки № 08/7, згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов'язувався постачати у встановлені договором строки у власність покупця рибопродукцію (товар), а покупець -приймати та оплачувати зазначений товар.

Відповідно до пункту 4.2. вказаного договору загальна сума даного договору встановлюється у розмірі 3000000,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Пунктом 6.3. договору поставки № 08/7 визначена можливість застосування у взаєморозрахунках між сторонами простих та переказних векселів.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” та товариством з обмеженою відповідальністю „Індустрия-Сервис” за період з 01 січня 2005 року по 05 червня 2009 року, внаслідок здійснення товарних поставок та часткових оплат за договором поставки № 08/7 від 08 липня 2005 року, сальдо на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрия-Сервис” складає 1018410,34 грн.

05 червня 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” (трасантом) був оформлений переказний вексель серії АА 0024861, відповідно до якого платник (трасат) -товариство з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” 05 квітня 2011 року заплатить товариству з обмеженою відповідальністю „Індустрия-Сервис” суму в розмірі 900000,48 грн.

За актом прийому-передачі векселя від 05 червня 2009 року переказний вексель серії АА 0024861 був переданий товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” та прийнятий товариством з обмеженою відповідальністю „Індустрия-Сервис”.

21 лютого 2011 року переказний вексель серії АА 0024861 від 05 червня 2009 року був проданий товариству з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВА” на підставі договору купівлі-продажу векселів № Б110221-1/1.

06 квітня 2011 року приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 був складений акт про протест векселя про несплату.

Вказані обставини стали підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” до господарського суду міста Севастополя з даним позовом.

Як вже вказувалось, справа розглядалась судами неодноразово.

Скасовуючи рішення господарського суду міста Севастополя від 01 червня 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 липня 2011 року, Вищий господарський суд України зазначив на необхідність дослідження під час нового розгляду справи переказного векселя серії АА 0024861 від 05 червня 2009 року та з'ясування чи він акцептований товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”; оригіналу зазначеного векселя та встановлення чи зазначений у векселі трасат засвідчив своїм підписом згоду оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред'явлений до платежу; встановлення чи вексель заповнений з дотриманням всіх вимог Уніфікованого закону та чи не містить він дефекту форми; перевірки чи спірний вексель згідно частини другої статті 198 Цивільного кодексу України може створювати права та обов'язки зазначених в ньому осіб.

Відповідно до положень статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Вегес” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо вексельного зобов'язання, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме Закону України „Про обіг векселів в Україні”, Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, постанова Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів”, а також норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 194 Цивільного кодексу України закріплено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Відповідно до положень статті 1 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель містить: назву „переказний вексель”, яка включена до тексту документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовний наказ сплатити визначену суму грошей; найменування особи, яка повинна платити (трасат); зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання векселя; підпис особи, яка видає вексель (трасант).

Як правомірно встановлено судом першої інстанції під час дослідження копії переказного векселя серії АА 0024861 від 05 червня 2009 року вказаний вексель заповнений з дотриманням положень статті 1 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі та не містить дефекту форми.

Відповідно до положень статті 21 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель може до настання строку платежу бути пред'явлений держателем або особою, в якої вексель знаходиться, для акцепту трасату за місцем його знаходження.

Згідно з нормами статті 28 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі трасат зобов'язується здійснити платіж за переказним векселем при настанні строку платежу шляхом акцепту.

Положеннями пункту 1.2. Постанови Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року № 508 „Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України” акцепт векселя - напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату, а акцептант векселя - юридична або фізична особа, яка акцептує (підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов'язання здійснити платіж за переказним векселем під час настання строку платежу.

Одночасно статтею 25 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель визначено, що акцепт вчинюється на переказному векселі. Акцепт виражається словом „акцептований” або будь-яким іншим рівнозначним словом. Він підписується трасатом. Простий підпис трасата, зроблений на лицьовій стороні векселя, має силу акцепту.

Отже, з наведених норм чинного законодавства чітко вбачається, що взяття зобов'язання здійснити платіж за переказним векселем має відбуватись шляхом акцепту, що полягає у здійсненні відповідного напису чи підпису на лицьовій стороні векселя.

Але, як було встановлено при розгляді справи у господарському суді першої інстанції, переказний вексель серії АА 0024861 не був акцептований товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”, оскільки на лицьовій стороні вказаного векселя не міститься жодного надпису.

Стосовно тверджень заявника апеляційної скарги щодо відсутності акцепту суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що акцептування або відмова в акцепті переказного векселя трасатом дійсно стосується фактичного виконання даного векселю та не може впливати на дійсність переказного векселя.

Однак, відсутність акцепту свідчить про те, що взяття зобов'язання здійснити платіж за переказним векселем не відбулось, тобто згідно з положеннями статті 28 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі не відбулось й виникнення у держателя права вимоги, що ґрунтується на переказному векселі.

Слід вказати на те, що звертаючись до господарського суду міста Севастополя з даним позовом, товариство з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” просило визнати переказний вексель серії АА 0024861, виданий товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” 05 червня 2009 року та пред'явлений до оплати товариством з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВА”, таким, що не підлягає оплаті товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”, а також визнати недійсним вексельне зобов'язання по векселю серії АА 0024861 саме з підстав порушення процедури пред'явлення векселя до оплати, яке полягає у відсутності акцепту, питання щодо дійсності чи недійсності переказного векселя серії АА 0024861, виданого товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” 05 червня 2009 року, як цінного папера не ставилось.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналогічна норма міститься у статті 20 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

При цьому, як обґрунтовано зазначив господарський суд першої інстанції, перелік способів захисту прав та інтересів не є вичерпним та на підставі принципу диспозитивності у господарському судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу з врахуванням змісту вказаних норм матеріального права.

Одночасно з аналізу положень постанови Пленуму Верховного суду України „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів” від 08 червня 2007 року № 5 можливо дійти до висновку про те, що в ряді випадків можливе визнання векселів недійсними або такими, що не мають вексельної сили, або такими, що не підлягають оплаті, з підстав, визначених цивільним законодавством, в частині, яка не врегульована нормами вексельного законодавства, а також визнання вексельного зобов'язання недійсним.

Наведене спростовує доводи заявника апеляційної скарги щодо невірності обраного способу захисту порушеного права товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що статтею 198 Цивільного кодексу України визначено, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Статтею 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні” закріплено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, товариство з обмеженою відповідальністю „Вегес” посилається на те, що відповідна умова була передбачена у договорі поставки №08/7, укладеному 08 липня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Індустрия-Сервис” та товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес”, пунктом 6.3 якого визначена можливість розрахунків за допомогою векселів.

Однак, вказану умову не міститься у договорі купівлі-продажу товару від 17 липня 2006 року, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” та товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”.

При цьому, як було встановлено під час розгляду справи та не заперечується сторонами у справі, товариство з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВА” на момент придбання переказного векселя серії АА 0024861 від 05 червня 2009 року знало про відсутність в договорі купівлі-продажу товару від 17 липня 2006 року, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю „Вегес” та товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”, умови про застосування розрахунків з використанням векселів.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає правомірним посилання господарського суду міста Севастополя на те, що переказний вексель серії АА 0024861 від 05 червня 2009 року не може створювати права та обов'язки зазначених в ньому осіб згідно частини другої статті 198 Цивільного кодексу України.

За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України щодо необхідності дослідження під час нового розгляду справи переказного векселя серії АА 0024861 від 05 червня 2009 року та з'ясування чи він акцептований товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”; оригіналу зазначеного векселя та встановлення чи зазначений у векселі трасат засвідчив своїм підписом згоду оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред'явлений до платежу; встановлення чи вексель заповнений з дотриманням всіх вимог Уніфікованого закону та чи не містить він дефекту форми; перевірки чи спірний вексель згідно частини другої статті 198 Цивільного кодексу України може створювати права та обов'язки зазначених в ньому осіб. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

Отже, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Вегес”, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 01 грудня 2011 року у справі № 5020-537/2011-1629/2011 відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вегес" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2011 у справі № 5020-537/2011-1629/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя < Підпис > В.І. Гонтар

Судді < Підпис > Ю.В. Борисова

< Підпис > В.М. Плут

Розсилка:

1. товариство з обмеженою відповідальністю "Опт-Индустрія" (вул. Адм. Октябрьського, 12,Севастополь,99011)

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Вегес" (пр. Нахімова, 15,Севастополь,99011)

3. товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Сервіс" (вул. М.Музики, 80, м. Севастополь, 99029)

4. товариство з обмеженою відповідальністю " Правовая контора "Сова" (вул. Чапаєва, 20, с. Кіровське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська обл. 52030 )

5. Господарському суду міста Севастополя (вул. Павличенко, 5, Севастополь, 99011)

6. наряд.

Попередній документ
21019497
Наступний документ
21019499
Інформація про рішення:
№ рішення: 21019498
№ справи: 5020-537/2011-1629/2011
Дата рішення: 16.01.2012
Дата публікації: 25.01.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори