79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.01.12 Справа № 5027/1191/2011
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Чернівці №910 від 08.12.2011 року
на рішення господарського суду Чернівецької області від 28.11.2011 року
у справі № 5027/1191/2011
за позовом: ТОВ «НК Полюс», м.Дніпропетровськ
до відповідача: Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Чернівці
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Київ
про стягнення заборгованості 281 975,44 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 14.11.2011 року);
від відповідача: не з'явився ;
від третьої особи: не з'явився ;
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.11.2011 року (суддя Гушилик С.М.) по справі №5027/1191/2011 позов задоволено: стягнуто з Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Полюс»281 975,44 грн. боргу, 2819,75 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач - Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», не погоджуючись із прийнятим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, а в позові ТОВ «НК Полюс»відмовити за безпідставністю, оскільки вважає вказане рішення необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для даної справи. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що позивачем не виконані умови тендерного договору поставки від 26.05.2009 року №37/06-2009 щодо поставки продукції на загальну суму 3 089 763 грн., у зв'язку з відсутністю у цьому договорі строків поставки продукції, що є порушенням ст.ст.180, 265, 267, ГК України, ст.ст.638, 712 ЦК України, у відповідності до яких строки поставки є істотними умовами договору поставки, а тому цей договір слід вважати неукладеним згідно ч.2 ст.180, ч.8 ст.181 ГК України. При цьому, апелянт вказує, що свої обов'язки, незважаючи на неукладеність договору поставки, виконав, заплативши постачальнику - позивачу по даній справі за епізодично поставлену продукцію еквівалентну суму на підставі відповідних норм ЦК України, а не договору, а тому вважає, що покликання позивача на договір поставки, як на підставу позову є безпідставними.
Позивач -ТОВ «НК Полюс»у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 09.01.2012), заперечуючи доводи апелянта, зазначає, що позивачем норми діючого законодавства не порушувались, строки поставки товару визначені та погоджені сторонами в специфікаціях до діючого договору, про що свідчить підписання специфікацій уповноваженими на те сторонами та скріплення їх печатками, а тому твердження апелянта про порушення норм діючого законодавства та неукладеність договору є безпідставним та необґрунтованим, оскільки строки поставки були встановлені в специфікаціях, а отже договір був укладений з дотриманням норм чинного законодавства.
Третя особа -Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року не виконала, відзив на апеляційну скаргу у відповідності до ст.96 ГПК України не подала.
Відповідач та третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №7901005768201, №7901005768180. При цьому, 11.01.2012 року до Львівського апеляційного господарського суду поступила заява від апелянта із клопотанням про розгляд справи за відсутності представника відповідача. За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, постановлення законного та обґрунтованого рішення і відсутність представників відповідача та третьої особи в даному судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, підтримав, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Чернівецької області від 28.11.2011 року у справі № 5027/1191/2011 -залишити без змін, виходячи з наступного.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що 26.05.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Полюс»(постачальник) та Дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор»(отримувач-платник), враховуючи рішення Тендерного комітету ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»від 18.05.2009 року, укладено договір постачання №37/06-2009. Згідно з умовами вказаного договору, постачальник взяв на себе зобов'язання поставити бітуми нафтові дорожні в'язкі БНД 60/90, в кількості 350 т. та БНД 90/130, в кількості 400 т., а отримувач-платник зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар, а також витрати на доставку товару (п.п.1.1., 1.2., 3.2. договору).
Відповідно до п.2.5. договору сторони запланували за цим договором поставити та здійснити розрахунок за товар на загальну суму 2 686 750 грн. Додатковою угодою №4 від 28.12.2009 року загальна вартість договору була збільшена до 3 089 763 грн., а строк договору продовжено до 01.04.2010 року, який згодом, додатковою угодою №5 від 29.03.2010 року продовжено до 01.06.2010 року.
Крім того, сторони погодили, що ціна на товар, який продається за цим договором вказується у специфікації до договору, яка складається та погоджується сторонами на кожну місячну партію (поставку) товару окремо, у вигляді додатка, що є невід'ємною частиною договору (п.п. 2.1., 2.2. договору). При цьому, зміна ціни оформляється шляхом підписання сторонами додаткових угод (п.2.4. договору).
У зв'язку з цим, сторонами з урахуванням укладених додаткових угод №1 від 22.06.2009 року, №2 від 01.09.2009 року, №3 від 14.10.2009 року, які є невід'ємними частинами договору №37/06-2009 від 26.05.2009 року, були складені специфікації №1 від 01.07.2009 року, №2 від 01.09.2009 року, №3 від 14.10.2009 року, №4 від 09.04.2010 року до цього ж договору, в яких сторони за взаємною згодою погодили кількість та загальну вартість кожної окремої поставки товару. Вказані угоди та специфікації підписані сторонами, скріплені їхніми печатками без жодних застережень та зауважень.
Згідно з п.3.3. договору постачальник здійснює поставку товару партіями у період, який вказаний у специфікації до цього договору.
Поставка товару підтверджується двостороннім актом прийому-передачі між постачальником та отримувачем-платником, який підписується протягом 2 (двох) днів з дати поставки товару, а датою поставки товару залізничним транспортом (автотранспортом) вважається дата передачі товару на станції призначення (у місці призначення), що підтверджується актом прийому-передачі та відповідною залізничною чи товарно-транспортною накладною (п.3.7., 3.8. договору).
Відповідно до п.6.1. договору отримувач-платник здійснює оплату за поставлену продукцію в гривнях за банківськими реквізитами постачальника в термін не пізніше ніж за 30 (тридцять) банківських днів із дати постачання. Аналогічна умова щодо оплати вартості отриманого товару отримувачем-платником передбачена у п.3 складених сторонами специфікацій до договору.
Станом на день розгляду справи у Львівському апеляційному господарському суді договір №37/06-2009 від 26.05.2009 року є чинним, жодні докази, що спростовують вищенаведене, у матеріалах справи відсутні, а тому суд вважає, що позивач звернувся до господарського суду за достатніх правових підстав.
В силу вимог ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, п.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Дослідженням документальних доказів, колегією суддів встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору №37/06-2009 від 26.05.2009 року, поставивши відповідачу за період з липня 2009 року по квітень 2010 року товар та здійснивши його перевезення, всього на загальну суму 2 267 035,78 грн. Дане підтверджується видатковими накладними, актами-прийому передачі, актами про надані транспортні послуги (а.с. 20-27, 31-37, 40-42, 48-50), які підписані представниками сторін, скріплені їхніми печатками. Вказані обставини не спростовуються та не заперечуються відповідачем.
Однак, відповідач всупереч умовам договору, свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав лише частково, оплативши поставлений товар в сумі 1 985 060,30 грн.
Таким чином, станом на день звернення позивача до господарського суду з даним позовом заборгованість відповідача за отриманий товар становить 281 975,44 грн., яка виникла у зв'язку із недотриманням обов'язку щодо оплати поставленого товару, який відповідач отримав 29.04.2010 року, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000822 від 29.04.2010 року, актом прийому-передачі №РН-0000822 від 29.04.2010 року. Факт наявності вказаної суми заборгованості у відповідача перед позивачем підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на: 12.05.2010 року, 12.07.2010 року, 31.07.2010 року. Вказані документи підписані представниками позивача та відповідача, скріплені їхніми печатками за відсутності будь-яких зауважень, що свідчить про те, що відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем.
За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог та вважає, що дані вимоги задоволені підставно.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що позивачем умови договору про поставку товару на загальну суму 3 089 763 грн. не виконані по причині відсутності в договорі строків поставки, а також вважає, що договір №37/06-2009 року від 26.05.2009 року є неукладеним у відповідності до норм Господарського кодексу України. Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що дані твердження є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що постачальник здійснює поставку товару партіями в період, який вказаний у специфікації до даного договору. З аналізу складених до цього ж договору специфікацій (№1 від 01.07.2009 року, №2 від 01.09.2009 року, №3 від 14.10.2009 року, №4 від 09.04.2010 року) вбачається, що ними передбачено поставку товару протягом відповідного місяця, зазначеного у специфікації. Таким чином, з наведеного випливає, що сторонами при укладенні даного договору було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі і щодо строку поставки товару, а тому договір №37/06-2009 року від 26.05.2009 року, укладений у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягає до виконання сторонами.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що обсяги закупівлі можуть змінюватись в сторону зменшення в залежності від реального фінансування отримувача-платника. Таким чином, поставка позивачем товару у меншій кількості аніж визначено у договорі не звільняє відповідача від оплати за фактично отриману продукцію.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що свої обов'язки щодо оплати поставленого товару виконав лише на підставі норм чинного законодавства, заплативши за епізодично поставлену продукцію еквівалентну суму, однак такі покликання скаржника спростовуються матеріалами справи: зі змісту укладених до договору додаткових угод, складених специфікацій до цього ж договору, а також видаткових накладних та актів приймання-передачі товару, вбачається, що на усіх цих документах містяться посилання на договір №37/06-2009 від 26.05.2009 року, як на підставу вчинення відповідних дій.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 28.11.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 28.11.2011 року у справі №5027/1191/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Чернівці №910 від 08.12.2011 року - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Чернівецької області.
Головуючий суддя Мельник Г.І.
Суддя Новосад Д.Ф.
Суддя Михалюк О.В.