79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
16.01.12 Справа № 15/46-1159
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради
на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.10.2011 року.
у справі № 15/46-1159
за позовом: спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД
до: Підгороднянської сільської ради
треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16.
про: визнання недійсним та скасування рішення Підгороднянської сільської ради №143 від 07.06.1996р., поновлення права постійного користування земельною ділянкою площею 2 га на території Підгороднянської сільської ради та визнання чинним державного акта на право постійного користування землею серії ТР №00014
З участю представників :
від позивача -ОСОБА_18. -представник (довіреність №б/н від 30.06.2009р.)
від відповідача -ОСОБА_19 -представник (довіреність №б/н від 04.05.2011р.)
від третіх осіб без самостійних вимог -ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_17., ОСОБА_13.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.10.2011р., суддя Бучинська Г.Б., позовні вимоги спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД було задоволено частково. Визнано недійсним рішення Підгороднянської сільської ради №143 від 07.06.1996р. «Про припинення права користування землею спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД з моменту його прийняття. Визнано за спільним Українсько-німецьким підприємством «Ліон-Тер»ЛТД право постійного користування земельною ділянкою площею 2 га на території Підгороднянської сільської ради. Стягнуто з Підгороднянської сільської ради на користь спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД 28,33 грн. державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто з Державного бюджету України на користь спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД 85 грн. зайво сплаченого державного мита. В решті позову було відмовлено.
З даним рішенням не погодився відповідач - Підгороднянська сільська рада і оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та судом порушено норми матеріального права і процесуального права.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2011р. було залучено до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог фізичних осіб, яким були надані у приватну власність земельні ділянки рішенням №53 від 17.04.2003р. Підгороднянської сільської ради.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання.
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2012р. у склад колегії було введено суддю Гнатюк Г.М. замість судді Желіка М.Б.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а рішення господарського суду Тернопільської області від 26.10.2011р. у справі №15/46-1159 скасувати, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Підгороднянської сільської ради народних депутатів від 08.12.1992р. "Про виділення земельної ділянки спільному Українсько-німецькому підприємству "Ліон-Тер" ЛТД" було виділено Спільному Українсько-німецькому підприємству "Ліон-Тер" ЛТД земельну ділянку площею 2,0 га в районі автоінспекції біля дороги Тернопіль-Бережани згідно розробленого генплану, для будівництва бази та стоянки.
23.12.1993р. Спільному Українсько-німецькому підприємству "Ліон-Тер" ЛТД, дану земельну ділянку площею 2,0 га на території Підгороднянської сільської ради було передано у постійне користування, про що видано державний акт на право користування земельною ділянкою серії ТР № 00014. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 12.
За наслідками розгляду заяви Спільного Українсько-німецького підприємства "Ліон-Тер" ЛТД, №027/96 від 05.06.1996р. рішенням десятої сесії двадцять другого скликання Підгороднянської сільської ради народних депутатів від 07.06.1996р. було прийнято рішення № 143 "Про припинення права користування землею Спільного Українсько-німецького підприємства "Ліон-Тер" ЛТД", яким припинено право користування земельною ділянкою площею 2,0 га та зобов'язано привести земельну ділянку у відповідний стан, придатний для вирощування сільськогосподарських культур до 01.09.1996р. за рахунок коштів і засобів позивача.
Позивач звернувся з позовом про скасування рішення Підгороднянської сільської ради № 143 від 07.06.1996р. та про відновлення права постійного користування площею 2,0 га земельною ділянкою на території Підгородянської сільської ради, посилаючись на те, що заява № 027/96 від 05.06.1996р., за результатами розгляду якої прийняте оскаржуване рішення, подана не уповноваженою на те особою, а підпис директора підприємства не відповідає дійсному.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, але з таким висновком колегія суддів апеляційного суду погодитися не може з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 27 Земельного кодексу України (в редакції закону від 18.12.1990р.) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки.
Згідно ст.. 29 Земельного кодексу України (в редакції закону від 18.12.1990р.) припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.
Аналогічна норма міститься і в Земельному кодексі України в редакції закону від 25.10.2001р.
Відповідно до п. «а»ч. 1 ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Згідно ч. 3, 4 ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається -а.с. 103 том 1, що позивач СП «Ліон-Тер»ЛТД 5 червня 1996 року звернувся до відповідача -Підгороднянської сільської ради народних депутатів із письмовою заявою про припинення дії рішення сесії 21 скликання від 08.12.1992р. про виділення йому земельної ділянки площею 2 га в зв'язку з тяжким фінансовим становищем. Дана заява підписана керівником підприємства та завірена мастичною печаткою підприємства. Також має вихідний номер.
Земельні кодекси України як в редакції 1990 року так і в чинній редакції не передбачають обов'язку органів місцевого самоврядування перевіряти дійсність підпису посадових осіб на заявах, що надходять від підприємств, установ, організацій. При наявності печатки підприємства на вказаній заяві, яку на даний час не визнає позивач, у Підгороднянської сільської ради не було жодних сумнівів у дійсності такої заяви. Позивач не надав жодних пояснень суду апеляційної інстанції з приводу наявності відтиску оригінальної печатки на спірній заяві. Справжність печатки експертизою не перевірялось.
Відповідно до ст.. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись Законом.
При розгляді даного спору суд першої інстанції надав однобоку перевагу висновку експерта про те, що підпис від імені директора СП «Ліон-Тер»ЛТД виконаний не ОСОБА_20., а іншою особою. При цьому не надав жодної правової оцінки іншим обставинам справи, зокрема відсутності доказів сплати земельного податку та здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці. Такий порядок оцінки доказів місцевим господарським судом апеляційний суд вважає грубим порушенням вимог ст.. 43 ГПК України.
За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Підгороднянської сільської ради №143 від 07.06.1996р. «Про припинення права користування землею спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД прийнято сільською радою відповідно до вимог чинного на той час земельного законодавства та в межах повноважень органу місцевого самоврядування, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням №53 від 17.04.2003р. «Про передачу у власність земельних ділянок»третім особам, а саме громадянам ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16. були передані земельні ділянки у власність, що знаходяться в с. Підгороднє Тернопільського району для будівництва та обслуговування житлових будинків. Судом встановлено, що передані даним рішенням сільської ради земельні ділянки накладаються із земельною ділянкою, що надавалась спільному Українсько-німецькому підприємству «Ліон-Тер»ЛТД та була вилучена від позивача на законних підставах, а саме на підставі рішення Підгороднянської сільської ради №143 від 07.06.1996р.
Треті особи отримали кадастрові плани, що погоджені начальником управління Держкомзему у Тернопільському районі та сільським головою (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи апеляційним судом).
Зокрема, громадянину ОСОБА_15. було погоджено управлінням Держкомзему у Тернопільській області кадастровий план на земельну ділянку площею 0,1 га та присвоєно кадастровий номер 6125286900:02:001:0701. Громадянину ОСОБА_21 було погоджено управлінням Держкомзему у Тернопільській області кадастровий план на земельну ділянку площею 0, 096 га та присвоєно кадастровий номер 6125286900:02:001:0701. Громадянину ОСОБА_14. було погоджено управлінням Держкомзему у Тернопільській області кадастровий план на земельну ділянку площею 0,0939 га та присвоєно кадастровий номер 6125286900:02:001:0688. Громадянину ОСОБА_9 було погоджено управлінням Держкомзему у Тернопільській області кадастровий план на земельну ділянку площею 0,0926 га та присвоєно кадастровий номер 6125286900:02:001: Громадянину ОСОБА_3. було погоджено управлінням Держкомзему у Тернопільській області кадастровий план на земельну ділянку площею 0,0933 га та присвоєно кадастровий номер 6125286900:02:001:0696. Громадянину ОСОБА_2. було погоджено управлінням Держкомзему у Тернопільській області кадастровий план на земельну ділянку площею 0,098 га та присвоєно кадастровий номер 6125286900:02:001:0692. Громадянці ОСОБА_16. було погоджено управлінням Держкомзему у Тернопільській області кадастровий план на земельну ділянку площею 0,1 га та присвоєно кадастровий номер 6125286900:02:001:0695. Громадянину ОСОБА_13. було погоджено управлінням Держкомзему у Тернопільській області кадастровий план на земельну ділянку площею 0,096 га та присвоєно кадастровий номер 6125286900:02:001:0697. Громадянину ОСОБА_7. було погоджено управлінням Держкомзему у Тернопільській області кадастровий план на земельну ділянку площею 0,093 га та присвоєно кадастровий номер 6125286900:02:001.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Крім того, третя особа -громадянин ОСОБА_13. на спірній земельній ділянці побудував житловий будинок, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.07.2010р.
Третіми особами в судовому засіданні було надано для огляду та долучено до матеріалів справи квитанції про сплату земельного податку за користування виділеними земельними ділянками за період 2004-2011роки.
Слід також відмітити, що третіми особами створено товариство індивідуальних забудовників «Академмістечко». Дане товариство представляючи інтереси третіх осіб у справі, з 2004р. зверталось в Управління МНС України у Тернопільській області та отримало технічні умови з пожежної безпеки №3-2/796 від 09.03.2004р. на об'єкти, що розташовані на спірній земельній ділянці. Служба автомобільних доріг у Тернопільські області 15.10.2003р. видала технічні умови №104/2003 на влаштування заїзду-виїзду до земельних ділянок членів товариства. АТ «Тернопільміськгаз» та КП «Тернопільводоканал»надали технічні умови на проведення робіт по підключенню газу та водопостачанню для товариства індивідуальних забудовників «Академмістечко».
Також встановлено, що товариство індивідуальних забудовників «Академмістечко», а це фактично треті особи, вже провели електропостачання до свого товариства, що підтверджується актом приймальної комісії про приймання побудованого об'єкта розподільчих електричних мереж в експлуатацію.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка вже частково освоюється з 2003р., тобто фактично треті особи провели ряд робіт на виділених їм земельних ділянках (побудували будинки, провели комунікації та погодження на їх проведення), тобто твердження позивача - спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД про те, що спірна земельна ділянка на даний час не зайнята не знайшло свого підтвердження в апеляційному суді.
За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку, що господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки третіх осіб -громадян, що не були залучені до участі у справі, щодо їх права користування спірною земельною ділянкою. Крім того, суд першої інстанції визнав за позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 2 га, яка на даний час перебуває в законному користуванні третіх осіб -громадян, що є недопустимим згідно чинного земельного законодавства України.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду винесене без належного дослідження обставин справи, з грубим порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Апеляційний суд постановляє нове рішення яким в позові спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД відмовляє повністю за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради задовольнити повністю.
Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.10.2011 року у справі №15/46-1159 скасувати.
Постановити нове рішення, яким в позові спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача. Стягнути з спільного Українсько-німецького підприємства «Ліон-Тер»ЛТД на користь Підгороднянської сільської ради 492,50 грн. -в повернення сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Тернопільської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук
«Повний текст постанови виготовлено 17.01.2012р.»