01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.01.2012 № 16/453
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Сухового В.Г.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Марвано А.Т.,
в судове засідання з'явились представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 14.10.2011 року,
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 26/05/2 від 26.05.2010 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча косметика»,
на рішення господарського суду міста Києва від 01 листопада 2011 року,
у справі № 16/453 (суддя Ярмак О.М.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РАБЕН Україна», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча косметика», м Київ,
про стягнення 79 806 грн. 18 коп.,
ТОВ «РАБЕН Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Дитяча косметика» про зменшення ціни робіт за договором від 02 вересня 2009 року № 02/09-09 та стягнення заборгованості та штрафних санкцій за надання транспортно-експедиційних послуг за Договором № К75/2009-01 від 20 травня 2009 року (а.с. 3-6).
Рішенням господарського суду м. Києва від 01 листопада 2011 року по справі № 16/453 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ «Дитяча косметика» на користь ТОВ «РАБЕН Україна» 61 985 грн. 45 коп. основного боргу, 12 397 грн. 09 коп. штрафу, 578 грн. 73 коп. річних, 1 954 грн. 75 коп. інфляційних втрат, 769 грн. 16 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 204-206).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01 листопада 2011 року по справі № 16/453 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 06 грудня 2011 року.
Ухвалами від 06 грудня 2011 року та 27 грудня 2011 року розгляд справи № 16/453 відкладався.
20 січня 2012 року, перед початком судового засідання, від відповідача надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому останній послався на невірний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань.
У судовому засіданні 20 січня 2012 року представник відповідача підтримав свій розрахунок та просив змінити рішення господарського суду міста Києва від 01 листопада 2011 року.
Представник позивача погодився з розрахунком пені, 3% річних та інфляційних які були надані відповідачем.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 20 січня 2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
20 жовтня 2009 року між ТОВ «РАБЕН Україна» (виконавець) та ТОВ «Дитяча косметика» (замовник) було укладено договір № К75/2009-01 (надалі-Договір) (а.с. 37-42).
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язався за плату, на користь та за рахунок замовника надавати та організовувати транспортно-експедиційні послуги та додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів по території України, а замовник - сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що послуги надаються на підставі додаткової угоди (заявка-договір) в якій визначаються характеристики вантажу, інформацію про вантаж, його властивості, умови його перевезення, інструкції щодо кріплення та упакування, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість автотранспортних засобів, вартість послуг та ін. умови. Заявка-договір (далі-заявка) є невід'ємною частиною договору.
Додатком №1 від 20 травня 2009 року до Договору сторони погодили вартість перевезення по кожному пункту призначення, а також Тарифи на транспортування непалетованого вантажу (а.с. 43-46).
У період з 01 лютого 2011 року по 22 березня 2011 року позивач надав відповідачеві послуг з перевезення на загальну суму 61 985 грн. 45 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 59-108).
Відповідно до умов пп. 4.1, 4.2 договору, сторони визначають вартість послуг в рахунках на підставі діючої на час виконання послуг Тарифної відомості виконавця. Рахунок на оплату виписуються виконавцем і надається замовнику після надання послуг. Сторони підписують Акт виконаних робіт, який є невід'ємною частиною даного договору по факту надання транспортно-експедиційних послуг.
Згідно п.4.4 договору, акт виконаних послуг повинен бути підписаний замовником та повернутий виконавцю протягом 3 днів з дати його отримання або 7 днів з дня направлення акту рекомендованим листом. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень замовника, послуги вважаються виконані належним чином, а акт затвердженим і таким, відносно якого у замовника немає зауважень
Сторони Договору підписали та скріпили печатками товариств Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 01102233 на суму 1 156 грн. 34 коп., № 110330034 на суму 24 194 грн. 40 коп., № 1102084 на суму 27 007 грн. 22 коп., № 110330115 на суму 9 627 грн. 49 коп. (а.с. 55-58).
Пунктом 3.1.7 Договору встановлено обов'язок замовника оплачувати рахунки виконавця на умовах, які передбачено у даному договорі в розмірі, що погоджені в заявках, або в додатках про тарифи.
Позивач виставив рахунки-фактури № 1102084 від 28 лютого 2011 року, № 110330115 від 31 березня 2011 року, № 1102233 від 21 березня 2011 року та № 110330034 від 21 березня 2011 року на загальну суму 61 985 грн. 45 коп. (а.с. 47-50). Підтвердженням факту отримання вказаних вище рахунків є підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких зазначено, що роботи (надані послуги) проведені за рахунками № 1102084 від 28 лютого 2011 року, № 110330115 від 31 березня 2011 року, № 1102233 від 21 березня 2011 року та № 110330034 від 21 березня 2011 року (а.с. 55-58).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оплата наданих послуг здійснюється замовником по безготівковому розрахунку на розрахунковий рахунок виконавця, який вказано у рахунку протягом 7 (семи) банківських днів з отримання рахунку, моментом оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.(п.4.3 Договору).
23 червня 2011 року позивач направив відповідачеві лист-вимогу за № КІ1106-520 від 21 червня 2011 року та лист-вимогу за № КІ1106-521 від 21 червня 2011 року, якими вимагав сплатити 61 985 грн. 45 коп. боргу у строк до 30 червня 2011 року, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Направлення листів-вимоги підтверджується описами вкладення у цінні листи та фіскальними чеками (а.с. 164-167).
Як вбачається з фіскальних чеків та описів вкладення у цінні листи, рахунки виконавця були направлені відповідачеві 23 червня 2011 року (а.с. 164-167), а тому відповідач мав здійснити розрахунок за здійснені переведення у строк до 05 липня 2011 року.
В порушення умов Договору та чинного законодавства України відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати наданих та організованих транспортно-експедиційних послуг, в результаті чого за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 61 985 грн. 45 коп., яка станом на день прийняття рішення місцевим господарським судом не погашена.
Таким чином, позов у частині стягнення з відповідача суми основного боргу заявлено правомірно та обґрунтовано, а відтак в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 5.3.6 Договору за порушення замовником терміну оплати послуг. Він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20% від вартості замовлених послуг за користування цими коштами.
Зважаючи на те, що сума основного боргу відповідача складає 61 985 грн. 45 коп., з нього слід стягнути 12 397 коп. 09 коп. штрафу (61 985 грн. 45 коп. / 100 х 20)
Крім того, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось, відповідач мав здійснити розрахунок за здійснені переведення у строк до 05 липня 2011 року, тому нарахування трьох відсотків річних та інфляційних слід нараховувати за період з 06 липня 2011 року до 15 липня 2011 року (як просить ТОВ «Рабен Україна» у своєму позові).
Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних та інфляційних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.2.3», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила, що з відповідача слід стягнути 50 грн. 95 коп. трьох відсотків річних та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань.
При відмові від задоволення вимоги про стягнення інфляційних нарахувань колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що середній індекс інфляції за період з 06 липня 2011 року до 15 липня 2011 року дорівнював 100,0%.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Господарським судом міста Києва при прийнятті рішення у справі не виконано вимог викладених вище. У зв'язку з чим місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 527 грн. 78 коп. трьох відсотків річних та 1 954 грн. 75 коп. інфляційних втрат.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча косметика» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 01 листопада 2011 року слід змінити.
Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 4 ст. 103, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча косметика» на рішення господарського суду міста Києва від 01 листопада 2011 року у справі № 16/453 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 01 листопада 2011 року по справі № 16/453 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча косметика» (03058, м. Київ, вул. Західна, 11, кв.34, код 36124117) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (02090, м. Київ, вул. Сосюри,6; 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150, код 32306522) 61 985 грн. 45 коп. основного боргу, 12 397 грн. 09 коп. штрафу, 50 грн. 95 коп. трьох відсотків річних, 744 грн. 33 коп. державного мита та 228 грн. 38 коп.
3. В решті позовних вимог відмовити.»
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (02090, м. Київ, вул. Сосюри,6; 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150, код 32306522) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча косметика» (03058, м. Київ, вул. Західна, 11, кв.34, код 36124117) 24 грн. 83 коп. судового збору за перегляд справи у Київському апеляційному господарському суді.
5. Справу № 16/453 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Суховий В.Г.
Агрикова О.В.