01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.01.2012 № 4/581
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Вербицької О.В.
Буравльова С.І.
за участю представників сторін:-
позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 30.05.2011 року,
відповідача: ОСОБА_2., довіреність б/н від 02.03.2011 року.
розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу-Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріоритет-інтер”
на рішення господарського суду-м. Києва від-29.09.2011 р.
у справі-№ 4/581 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом-Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”
до-Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріоритет-інтер”
про -стягнення 1 699 072,04 дол. США та 45 709,89 грн.
Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-інтер»1 687 525,77 дол. США залишку заборгованості за кредитом, 11 546,27 дол. США відсотків, 45 709,89 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, а всього 1 699 072,04 дол. США заборгованості за кредитом та відсоткам та 45 709,89 грн. пені за кредитним договором № СR 07-390/29-1 від 14.08.2007р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2011 року позовні вимоги були задоволені.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач ТОВ «Пріоритет - Інтер» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовую тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач просив апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
14 серпня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритет - інтер» та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено договір про надання кредиту № CR 07-390/29-1.
У відповідності з умовами Кредитного договору, Позивач зобов'язався надати Відповідачеві кредит у розмірі 2 000 000 доларів США, а Відповідач зобов'язався повернути Позивачеві суму отриманого кредиту та оплатити відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені Кредитним договором.
Дослідженням змісту вказаного кредитного договору апеляційним судом встановлено, що його положення не містять будь-яких даних щодо розрахункового рахунку відповідача, на який здійснюється зарахування кредитних коштів.
Відповідно до п. 1.7.1. договору, банк надає кредит позичальнику відповідно до кредитної заявки, яка надається позичальником банку щонайменше за три банківські дні до передбачуваної дати отримання позичальником траншу.
Пунктом 1.7.1. договору передбачено, що за обставини, що банк погоджується надати позичальнику транш, банк направляє позичальнику копію кредитної заявки, відносно такого траншу, засвідчену відбитком печатки банку.
Надана з боку позивача до суду копія кредитної заявки, яка відповідає формі, що визначена сторонами додатком № 1 до вказаного кредитного договору, оформлена в порушення п. 1.7.1 договору.
У відповідності з п.1.6. Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється Відповідачем щомісячно 14 числа кожного календарного місяця починаючи з березня 2008 року та закінчуючи липнем 2015 року (включно). Позичальник повинен здійснювати повернення Кредиту рівними платежами по USD 22 222 . При цьому, повернення кредиту має здійснюватися Відповідачем у відповідності з графіком, передбаченим п. 1.6.1. Кредитного договору.
Судом першої інстанції зазначено, що матеріали справи свідчать, про не дотримання відповідачем зазначених вище умов Кредитного договору.
Позивачем на підставі п. 1.10. Кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання Відповідачем його зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі.
Дослідженням змісту вказаної вимоги апеляційним судом встановлено, що позивачем була висунута відповідачу вимога щодо дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором та в тому числі сплатити суми кредиту в розмірі 1 755 558,00 доларів США.
Згідно з п. 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату.
Згідно ст. 4.2.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредит, Відповідач зобов'язаний сплатити Банку (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення.
Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Також, судом першої інстанції зазначено, що матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість за несплату процентів за користування кредитом складає 71 548,95 дол. США (прострочені відсотки за користування кредитом), що в гривневому еквіваленті складає 570 502,71 грн., 36 274,38 дол. США (відсотки, нараховані на прострочену до повернення суму кредиту), що гривневому еквіваленті складає 289 237,40 грн., і тому ці суми також мають бути стягнуті з відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 4.2.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредит, Відповідач зобов'язаний сплатити Банку (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення.
Згідно з ч.І ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді сплати неустойки.
Отже, порушення відповідачем строків оплати за прострочення повернення кредиту відповідно до п.4.2.1. договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно п. 7.1.5 ст. 7 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Пунктом 16.1 ст. 16 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" до документів на переказ віднесено розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу. Розрахунковим документом є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.
Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні переказу встановлюється статтею 17 вказаного Закону.
Постановою НБУ від 21.01.2004 року № 377/8976 з подальшими змінами та доповненнями від 15.05.2009 року затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Згідно п. 1.13, 2.1, 3.1, Інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.
При цьому апеляційним судом при дослідження документів, наданих з боку позивача, встановлено, що нижчеперелічені документи складені із порушенням вимог чинного законодавства, разом із тим свідчать про здійснення відповідних банківських операцій, а саме: копія платіжного доручення № 2 від 16.08.2007 року не містить зазначених обов'язкових реквізитів, заява на продаж іноземної валюти також не відповідає вимогам Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року N 82 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2003 р. за N 224/7545.
Ухвалою суду від 12.01.2012 року у позивача були витребувані зазначені документи, проте з боку останнього такі документи до суду надані не були.
В обґрунтування позовних вимог позивачем до матеріалів справи доданий розрахунок заборгованості без дати на номера станом на 29.06.2011 року, що містить інформацію банку про щодо залишку заборгованості за кредитом у сумі 1 687 525,77 USD.
Також позивачем доданий до матеріалів справи розрахунок по рахунку № 20837001314416, який було відкрито для обліку та обслуговування кредиту, залишок заборгованості станом на 10.07.2009 року складає 1 644 448,00 USD.
Згідно довідки позивача для обліку та обслуговування кредиту 16.08.2007 року в операційній системі банку були відкриті наступні рахунки: № 20837001314416/USD, № 20882001314416/USD, а також сума кредиту була зарахована на поточний валютний рахунок № 26002001314416/USD позичальника ТОВ «Пріоритет - Інтер».
При цьому договір про відкриття відповідачу поточного валютного рахунку № 26002001314416/USD в матеріалах справи відсутній.
Згідно статті 6 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка. Статтею 1067 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем до суду апеляційної інстанції були надані додаткові письмові пояснення, а також клопотання щодо залучення до матеріалів справи висновку судово-економічного дослідження.
Висновок 1/01 судово-економічного дослідження від 16.02.2012 року виконано судовим експертом Кузнєцовою І.В. (свідоцтво № 732 від 23.12.2008 року Мінюсту України, вища економічна освіта, стаж експертної роботи з 2002 року, кваліфікація по спеціальностям: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності» и 11.2 «Дослідження документів по економічної діяльності підприємств».
Згідно вказаного висновку, в обсязі наданих на дослідження документів, з урахуванням документів, що були надані ЗАТ «ОТП Банк» код ЄДРПОУ 21685166, та відсутності документального підтвердження відкриття будь-яких розрахункових рахунків, в тому числі кредитного (поточного валютного рахунку) № 26002001314416/USD, про який відомо лише із довідки № 54-1/1915 від 16.12.2011 року, документально не підтверджується розрахунок заборгованості, розрахунок заборгованості по відсоткам, розрахунок пені за кредитним договором № СR07-390/29-1 від 14.08.2007 р., з урахуванням документів, що були надані ЗАТ «ОТП Банк» код ЄДРПОУ 21685166, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів по відкриттю та руху грошових коштів по рахунку № 26002001314416/USD Позичальника ТОВ «Пріоритет-Інтер» та відсутністю документів, які б підтверджували списання грошових коштів з депозитного рахунку ТОВ «Пріоритет-Інтер» код ЄДРПОУ 32826967 відповідно до рішення кредитного комітету ЗАТ «ОТП Банк» код ЄДРПОУ 21685166 за № 537/2009 року від 29.05.2009 року та генеральному договору № 468/07 про розміщення строкових депозитів від 06.08.2007 року.
Клопотання відповідача щодо залучення вказаного висновку судово-економічного дослідження розглянуте та задоволене судом, і вказаний висновок залучений до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, судом першої інстанції під час розгляду справи та ухвалення рішення було зазначено, що відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються. В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2011 року у справі № 4/581.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
постановив:
Рішення господарського суду м. Києва від 29.09.2011 року у справі № 4/581 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріоритет-інтер” - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Вербицька О.В.
Буравльов С.І.