28 листопада 2011 року справа № 5020-1608/2011
За позовом заступника прокурора міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1) в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3), Балаклавської районної у місті Севастополі Ради (99042, м. Севастополь, вул. Новикова, 14), комунального підприємства "Агентство розвитку Балаклавського району" (99042, м. Севастополь, вул. Крестовського, 28 а)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" (99042, м. Севастополь, вул. Набережна Назукіна, 5)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий символ"
(99042, м. Севастополь, вул. Набережна Назукіна, 1-А)
про витребування майна
Суддя Плієва Н.Г.
за участю:
прокурора - Шульга А.М., посвідчення № НОМЕР_1 від 18.11.2008
представника позивача (Балаклавської районної у місті Севастополі Ради) - ОСОБА_1., довіреність № 2 від 04.01.2011
представники позивачів - Севастопольської міської Ради і комунального підприємства "Агентство розвитку Балаклавського району" - не з'явились
представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.01.2011
представник третьої особи - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 10.06.2011
Суть спору:
Заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Балаклавської районної у місті Севастополі Ради, комунального підприємства "Агентство розвитку Балаклавського району" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" про витребування майна - частини набережної Назукіна, розташованої у Балаклавському районі м. Севастополя загальною площею 1017 кв.м.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користується зазначеним майном без відповідних правових підстав.
Ухвалою суду від 10.10.2011 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий символ», справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2011.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом України справи № 5020/96/2011. Клопотання обґрунтовано тим, що предметом спору у зазначеній справі є оскарження висновків суду щодо удаваності договору про спільну діяльність від 11.11.2008, укладеного між ТОВ «Севастопольмарінсервіс»і КП «Агентство розвитку Балаклавського району», а позовні вимоги прокурора у даній справі обґрунтовані тим, що угода від 11.11.2008 є удаваною, тобто вказані справи безпосередньо пов'язані між собою.
Згідно з положеннями частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Судом встановлено, що на час розгляду справи № 5020-1608/2011 справа № 5020/96/2011 вже розглянута Вищим Господарським судом України, та у вказаній справі є рішення суду, яке набрало законної сили. Доказів того, що Верховним Судом України прийнято до провадження заяву ТВ "Севастопольмарінсервіс" про перегляд постанови Вищого господарського суду України у справі № 5020/96/2011 від 16.11.2011 та зупинено виконання вказаної постанови відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження та відмовив у задоволенні клопотання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову з підстав, зазначених у позові.
Представник позивача - Балаклавської районної у місті Севастополі Ради також підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Представники позивачів Севастопольської міської Ради та комунального підприємства «Агентство розвитку Балаклавського району» у судове засідання не з'явились, по причини неявки суду не повідомили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вважає, що позовні вимоги безпідставні оскільки частина набережної Назукіна відповідачу ніколи актом-приймання передачі не передавалась та в користуванні відповідача не знаходиться.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти позову, надав письмові пояснення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
Відповідно до статті 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено пунктом 6 статті 20 Закону України “Про прокуратуру”. Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено пунктом 3 частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Відповідно до положень статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Рішенням Севастопольської міської Ради № 4519 від 08.07.2008 в спільну сумісну власність територіальної громади міста Севастополя і територіальної громади Балаклавського району м. Севастополя передано майно, яке є власністю територіальної громади м. Севастополя згідно додатку. Зокрема, у спільну сумісну власність передано набережну Назукіна (п.6 додатку, а.с. 10).
Пунктом другим зазначеного рішення, враховуючи згоду другого співвласника спільної власності, зазначене майно передано до господарського відання комунального підприємства «Агентство розвитку Балаклавського району».
На виконання рішення Севастопольської міської Ради № 4519 від 08.07.2008 Фондом комунального майна видано наказ № 881 від 01.08.2008 про передачу основних засобів, яким наказано директору КП СМР “ДЕУ” зняти з балансу основні засоби, до яких відноситься набережна Назукіна, та передати їх КП “Агентство розвитку Балаклавського району”.
Таким чином, набережна Назукіна, розташована у Балаклавському районі м. Севастополя, перебуває на балансі КП “Агентство розвитку Балаклавського району” на підставі рішення Севастопольської міської Ради № 4519 від 08.07.2008 та наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.
Між КП “Агентство розвитку Балаклавського району” і Товариством з обмеженою відповідальністю “Севастопольмарінсервіс” 11.11.2008 укладено договір про спільну діяльність об'єктом якого є частина набережної Назукіна, розташованої у Балаклавському районі м. Севастополя, загальною площею 1017 кв.м.
Відповідно до пункту 2.2 Договору сторони домовилися, що комунальне підприємство “Агентство розвитку Балаклавського району” надає ТОВ “Севастопольмарінсервіс” для спільної діяльності об'єкт з умовою використання його для організації належного відпочинку фізичних осіб у Балаклавському районі міста Севастополя, забезпечення туристичної привабливості Балаклавського району міста Севастополя, отримання сторонами соціального та економічного ефекту (п. 2.1 Договору).
Розмір перерахувань на користь КП “Агентство розвитку Балаклавського району" у рахунок майбутніх розрахунків сторін по прибутку, який буде одержаний від спільної діяльності, щомісячно складає 20 тис. грн.
Договором передбачено, що ТОВ “Севастопольмарінсервіс” приймає об'єкт для спільної діяльності і організовує його ефективну експлуатацію. Ведення спільної діяльності покладається на ТОВ “Севастопольмарінсервіс” без надання для цього довіреності (п.п . 2.3, 3.1, 3.7 Договору).
Відповідно до пункту 6.1 Договору Договір діє з моменту його підписання та укладений на сорок дев'ять років з можливістю його пролонгації (п. 6.2 Договору).
Правомірність зазначеного договору була предметом судового розгляду у справі № 5020/96/2011 за позовом прокуратури міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Балаклавської районної в місті Севастополі Ради до Комунального підприємства „Агентство розвитку Балаклавського району”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольмарінсервіс” про визнання договору про спільну діяльність недійсним та витребування майна.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.04.2011 у справі № 5020/96/2011 відмовлено у задоволенні позову, при цьому у мотивувальній частині зазначено, що договір про спільну діяльність є удаваною угодою, оскільки укладений для приховування іншого правочину - договору оренди комунального майна.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 вказане рішення суду залишено без змін.
Вказані судові рішення були оскаржені ТОВ “Севастопольмарінсервіс»до Вищого господарського суду України та залишені без змін постановою Вищого Господарського суду України від 16.11.2011.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 № 9 визначено, що наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 у справі № 5020/96/2011 встановлено, що передача спірного майна товариству з обмеженою відповідальністю «Севастопольмарінсервіс»підтверджується подальшим укладенням вказаною стороною договору від 01 січня 2009 року про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Золотий символ»частини набережної Назукіна, площею 1017 кв.м., для надання послуг по розміщенню плавучих залізобетонних понтонів для стоянки маломірних суден.
За таких обставин судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача, що майно, яке є предметом позову - частина набережної Назукіна, площею 1017 кв.м. не передавалось ТОВ «Севастопольмарінсервіс» та в користуванні відповідача не перебуває.
У судовому засіданні представник відповідача не спростовувала та обставину, що предметом договору від 01.09.2009, укладеного між відповідачем і ТОВ «Золотий символ»є саме та частина Набережної Назукіна, розташована в Балаклавському районі м. Севастополя загальною площею 1017 кв.м., якає предметом договору про сумісну діяльність від 11.11.2008, укладеного між ТОВ «Севастопольмарінсервіс»і КП «Агентство розвитку Балаклавського району».
Крім того, судом встановлено, що договір від 01.01.2009 у встановленому законом порядку недійсним не визнано та не розірвано, тобто договір є діючим.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в користуванні у відповідача знаходиться частина набережної Назукіна площею 1017 кв.м., яка є спільною власністю Севастопольської міської Ради і Балаклавської районної у місті Севастополі Ради.
Згідно з положеннями 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положеннями статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
За таких обставин, оскільки частина Набережної Назукіна, площею 1017 кв.м. перебуває у користуванні відповідача без достатніх правових підстав суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.
Рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 05.12.2011.
На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 49, 82, 83, 85 господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" (ідентифікаційний код 32945384; 99042, м. Севастополь, вул. Набережна Назукіна, 5) повернути комунальному підприємству "Агентство розвитку Балаклавського району" (ідентифікаційний 31338904; 99042, м. Севастополь, вул. Крестовського, 28-а) частину набережної Назукіна, розташовану у Балаклавському районі м. Севастополя, загальною площею 1017 к.м.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" (ідентифікаційний код 32945384; 99042, м. Севастополь, вул. Набережна Назукіна, 5) у доход державного бюджету (р/р 31210206700001, одержувач: Державний бюджет міста Севастополя, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637) державне мито у розмірі 85,00 грн (вісімдесят п'ять гривень) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень).
Суддя підпис Н.Г. Плієва